Промислове використання іонітів. Екологічний аспект і/о

Маркірування і вибір іонітів. Експлуатація іонітів.

Асортимент іонітів, що випускаються, нараховує сотні марок іонітів універсального і спеціального призначення. Вживається декілька систем позначення іонітів.

Для вітчизняних: КУ – сильнокислотні сульфокатіоніти (катіоніти універсальні); КБ - катіоніти слабкокислотні, як правило карбоксильні (катіоніти буферні); КФ - катіоніти фосфорнокислі; АВ - аніоніти високоосновні, АН - аніоніти низькоосновні; АНКБ – поліамфоліти з аніоніту низькоосновного та катіоніту слабкокислого.

Цифра поруч вказує на порядковий номер розробленої партії. Наступні за цифрами букви «Г» і «П» вказують на гранульну або пористу модифікацію. Іноді для маркірування використовують сировинну основу іонітів: СДВ - іоніти на основі стиролу і ДВБ; ЭДЭ - іоніти на основі етиленполіаміну і епіхлоргідрину. Вміст зшиваючого агенту (частіше усього ДВБ - дивинілбензол) в полімеризаційних іонітах звичайно вказують цифрою, що стоїть після порядкового номера.

Смоли ядерного класу - пояснювальні позначення: ч, чс, ЯК.

 

Наприклад, КУ-2-8- сильнокислий сульфокатіоніт з 2 порядковим номером, 8% ДВБ; КУ-2-8чс - модифікація КУ-2-8 з підвищеною чистотою; КУ-2-20 - підвищений вміст (20%) ДВБ; КУ-23П - макропористий аналог КУ-2.

АВ-17-8; АВ-17-8чс; АВ-17-8-ЯК; АВ-171(АВ-17П).

 

Аніоніт АВ-17-8 отримують хлорметилуванням сополімеру стиролу з ДВБ з наступним амінуванням хлорметилованого сополімеру триметиламіном.

Аніоніт АВ-17-6,5 отримують хлорметилуванням сополімеру стиролу з вмістом ДВБ 6,5% з наступним амінуванням хлорметилованого сополімеру триметиламіном. Більша швидкість іонного обміну, яка забезпечує виску ступінь знесолення, добре видалення кремнію. Менше зшивки ніж у АВ-17-8, краща дифузія іонів.

Аніоніт АВ-17-8чС отримується при послідовній обробці аніоніту АВ-17-8 водними розчинами 5% їдкого натру, 1,5% вуглекислого натрію, 7% їдкого натру та відмивкою ДВ,

Катіоніт КУ-2-8чС отримують при обробці катіоніту КУ-2-8 водним розчином 13% азотної кислоти та промивки ДВ.

 

В маркіруванні закордонних смол використовують назву фірм-виробників, заводів, міст, н-д, Bayer, LanXess (від франц. lancer – початок, suxxes – успіх), Zerolite, Levatite, Purolite, Varion, Dowex, Rohm&Haas.

RF – зажатий шар

Ядерний клас позначають NRW, IRN

Моносфери Amberjet, MonoPlus, UPS

 

Мембрани МА-40, аніонообмінний сорбент ИА-1, волокна ПВС-ПЭИ, іоніти безреагентної регенерації („сіротерм-процес” – регенерація гарячою водою) – ИБР.

 

Ціни на імпортні іоніти, 2004 р.

Марка іоніту	Ціна в $ за 1 м^3
Катіоніти сильнокислотні
Катіоніти сильнокислотні ядерного класу
Слабкокислотні катіоніти
Аніоніти високоосновні
Аніоніти високоосновні ядерного класу
Аніоніти низькоосновні
Моносферні: катіоніти аніоніти	1300-1500

 

Вибір іонітів для рішення різноманітних технологічних задач визначається в першу чергу хімічними властивостями розчинів і газів, що контактують з ними, їхньою температурою і розміром поглинаємих іонів, обмінною ємністю і гранулометричним складом іонітів. Виробники іонітів забезпечують стандартні таблиці і графіки для кожного типу, дозволяючи робити обчислення об'єму кожного іоніту, кількості регенерату, робочу ємність до проскоку.

 

Основні вимоги до сучасних іонітів на ВПУ:

нерозчинність у воді та розчинах,

здатність до дисоціації та гідролізу;

рівномірний гранулометричний склад - однорідні зерна правильної (найчастіше сферичної) форми Ø0,5-0,7 мм;

висока обмінна ємність за сорбуємими речовинам;

достатній ступінь регенеруємості з min витратою регенерату;

високі осмотична та хімічна стійкість в оброблюваних розчинах;

в окремих випадках пористість (при поглинанні значних за розмірами органічних молекул);

стійкість до окислювачів;

селективність і інші.