Взаємовідносини керівника з підлеглими.

Основними моментами у відносинах фірми й працівника є найм, просування по службі та звільнення. В основі етики найму та звільнення з роботи є гідність претендента чи працівника, контрактні відносини між роботодавцем і працівником, мета фірми.

Під час найму необхідно встановити кваліфікацію претендента.

Проблемним питання у бізнесі є непотизм (різновид привілейованого працевлаштування). Він може бути законним у сімейній фірмі, коли при наймі беруть до уваги проблему забезпечення роботою родичів. В інших випадках непотизм неетичний, оскільки передбачає фаворитизм або дискримінацію.

В основі просування по службі має бути кваліфікація претендента.

Звільнення:

- працівника можна звільнити лише з поважної причини;

- при звільненні слід дотримуватись передбачених контрактом і законодавством процедур;

- треба намагатись зменшити шкідливі наслідки звільнення.

Примхи роботодавця, його політичні переконання і неприємні манери працівника не є поважними причинами. До числа поважних причин належать: автоматизація виробництва, скорочення обсягу виробництва, порушення дисципліни (включно з поведінкою, яка завдає шкоди іншим працівникам), халатність, часті хвороби і тривалі прогули, які шкодять бізнесу та іншим працівникам.

Ця причина має бути належним чином сформульована й підкріплена доказами. Працівник має бачити свого звинувачувача і мати можливість спростувати докази. Має бути забезпечена можливість апеляції від працівника. Ці складові процесу звільнення допомагають виявити напівправду, упередженість, особисті образи та конфлікти інтересів.

Методи пом’якшення наслідків звільнення: надання повідомлення про звільнення.

Отже, за винятком деяких сімейних фірм, компанії повинні наймати на роботу та звільняти і просувати на вищу посаду, виходячи з фактичного внеску особи в успіх фірми.

У сучасних умовах, коли пошук інформації про працівників здійснюється все ефективніше, постає проблема захисту приватного життя. Крім того, виникає питання, які методи вивчення працівників є етичними.

Слід пам’ятати, що придатність є важливою цінністю, яка може виявлятися у трьох вимірах: психічному, фізичному та соціальному.

Психічна приватність – це приватність внутрішнього світу, думок людини, її ідеалів, прагнень та почуттів. Ця сфера вимагає особливої поваги.

Фізична приватність є необхідним засобом психічної приватності. Вона дозволяє бути самим собою, підтримувати стосунки з людьми.

Проте фірма має право виявляти зацікавлення стосовно всього, що істотно впливає на виконання роботи: пияцтво, азартні ігри, нездатність зберігати таємниці.

Наймаючись на роботу, працівник відмовляється від частини своєї приватності. Методи вивчення життя працівників: нагляд за працею, тестування, спеціальний контроль у виробничій зоні, наприклад, у випадку вироблення цінних речей (про нього має бути обов’язкове повідомлення).

 

Тема 6. Етика бізнесу

1. Поняття бізнесу.

2. Етичні вимоги до побудови взаємин з покупцями.

3. Етичні вимоги до побудови взаємин з конкурентами.

4. Етичні вимоги до побудови взаємин з акціонерами, дилерами, поставниками.

Поняття бізнесу

Бізнес (підприємництво) – порівняно новий суспільний феномен. Цей термін з’явився у Західній Європі в епоху середньовіччя і спочатку ним позначали організаторів крупних музичних вистав і парадів, а також організаторів будівельних та виробничих проектів. Починаючи з ХХVІІ ст. так називали осіб, які заключали контракт з державою на виконання певних робіт або на поставку продуктів і водночас виступали посередниками між замовниками та виконавцями. Оскільки вартість таких робіт була попередньо обумовленою, то підприємець отримував право на розпорядження прибутком і ніс відповідальність за збитки від реалізації контрактів. З цього часу ознаками підприємництва стали вважати функції організації, керівництва та діяльність в умовах ризику й відповідальності за результати підприємства.

Згідно сучасних уявлень підприємництво розглядають здебільшого як різновид соціальної (зокрема економічної) діяльності, пов’язаної з реалізацією певних функцій економічного (пошук і створення нових можливостей та комбінацій в економіці, організація підприємства, створення нових товарів і послуг тощо) і соціального розвитку.

Водночас підприємництво визначається як самостійна, здійснювана на власний ризик діяльність, спрямована на систематичне отримання прибутку від користування виробництвом, продажі товарів, виконання робі або здійснення послуг особами, які зареєстровані у встановленому порядку в якості підприємців. Таке визначення підприємництва включає в себе усі види ділової активності (бізнесу).

Підприємцями є:

- власне підприємці – особи, які є водночас і власниками, і керівниками свого підприємства;

- “напівпідприємці” – особи, які поєднують підприємницьку діяльність та найману працю;

- менеджери – особи, які здійснюють функції керівництва і розпорядження ресурсами, але не є власниками підприємства (співвласники або наймані менеджери).