ТОП 10:

Тема 2. Проблеми морально-етичного регулювання професійної діяльності в умовах ринкових відносин



1. Праця, професія, спеціальність.

2. Моральні принципи і норми у сфері професійно-трудової діяльності.

3. Особливості взаємодії професійної діяльності у системі ринкових відносин у контексті професійної етики.

4. Діалогічність як передумова взаємодії суб’єктів професійно-трудової діяльності.

У дорослому віці основним видом діяльності стає працясвідома доцільна діяльність людини, спрямована на освоєння і перетворення природних та соціальних явищ, у результаті якої створюються матеріальні й духовні цінності, формується особистість.

Праця є тим основним і неодмінним засобом життя людини, який дає змогу задовольнити життєві потреби через створення необхідних предметів життєдіяльності, перетворення навколишнього природного і соціального середовища.

Праця має усвідомлений характер. Їй передують уявлення про те, який саме продукт має бути отриманий у результаті виконаних дій.

Процес діяльності супроводжується інтенсивною інтелектуальною роботою, виразними переживаннями емоцій і почуттів. Він вимагає значних вольових зусиль. Тому працю можна вважати вирішальною умовою формування особистості, її здібностей, розумових і моральних якостей, фізичної сили, витривалості тощо.

До основнихфункцій праціналежать:

- перетворювальна, спрямована на перетворення навколишнього світу;

пізнавальна, що полягає в отриманні знань про предмети, засоби, способи трудової діяльності, про можливості взаємодії з іншими людьми тощо;

ціннісно-орієнтаційна, яка сприяє виробленню цінностей та ціннісних орієнтацій, оцінці дійсності з позиції добра і зла;

комунікативна, що забезпечує обмін та обробку інформації з приводу трудової діяльності;

функція створення іспоживання художніх цінностей.

Структуру праці утворюють такі компоненти, як:

- суб’єкт праці – її носій та ініціатор;

- зміст праці – процеси і способи виконання трудових завдань;

- засоби праці: матеріальні (інструменти, костюми, декорації), функціональні (поведінка, мова, жести та ін.);

- умови праці – середовище, в якому здійснюється праця;

- організація праці – порядок, тривалість та обсяг виконуваних трудових завдань.

Психологічний зміст праці зумовлений психологічною системою діяльності, яка включає в себе: мотиви діяльності, цілі діяльності, програми діяльності, інформаційну основу діяльності, процеси прийняття рішень, психомоторні процеси, професійно важливі якості суб’єкта праці (психологічні особливості суб’єкта праці, необхідні для її успішного виконання).

Праця реалізується у великій кількості форм діяльності. Сукупність цих форм, об’єднаних спорідненими особливостями, називається професією. В свою чергу кожна професія поділяється на спеціальності – конкретні форми діяльності, що реалізуються в межах певної професії.

Перехід українського суспільства до ринкової економіки зумовлює зміни у професійних відносинах у всіх сферах трудової діяльності. Старі зразки комунікативної поведінки в умовах ринкових відносин часто виявляються непридатними для ефективного спілкування, а нові – позбавленими моральності.

За аналогією до класифікації позицій особистості у виробничій сфері ринкових відносин для ринкових відносин у мистецькій сфері характерні такі глобальні позиції особистості:

- позиція бізнесмена чи підприємця як суб’єкта власної “справи”, який несе відповідальність за цю “справу” та її результат;

- позиція найманого працівника, який виконує певні функції у певній “справі”, несе відповідальність за якість їх виконання і підпорядковується керівництву тієї установи, у котрій працює;

- позиція вільного професіонала, який не є жорстко включеним у процес діяльності установи, здійснює професійну діяльність індивідуально та забезпечує себе за рахунок цієї діяльності [24, с. 9].

Кожна з цих позицій є спрямованою на отримання прибутку. Однак, сприйняття ринку через девіз “Прибуток понад усе” є однаково хибним як для виробничої галузі, так і для галузі мистецької діяльності. Відтак, дотримання митцями моральних принципів має обов’язково супроводжувати ті економічні відносини, в яких вони беруть участь.

Ці принципи охарактеризували американські дослідники проблеми бізнесу Т.М. Герет та Р.Дж. Клоноскі, які формулюють їх у такій інтерпретації:

1. Визначення цілей діяльності та засобів їх досягнення у контексті моралі і моральності. Цей принцип спирається на ставлення до себе і до оточуючих з позицій поваги, людяності. Праця, що знаходиться в основі професійної діяльності, має розглядатись як засіб досягнення благополуччя організації й суспільства за умови забезпечення добробуту працівників.

2. Відповідальність перед людиною, організацією та суспільними інституціями за наслідки професійної діяльності. Згідно зазначеного принципу, на організацію та її працівників покладається відповідальність за всі, навіть ненавмисні шкідливі наслідки професійної діяльності. Під шкідливими наслідками розуміють: негативний вплив на стан здоров’я людей (працівників і пересічних громадян, які так чи інакше підпадають під вплив діяльності організації), створення несприятливої екологічної ситуації, зниження матеріального забезпечення людини, перешкоджання вдосконаленню особистості, нехтування гідністю особистості. Відповідно до цього принципу перед професіоналом стоїть завдання вірного вибору мети і засобів здійснення професійної діяльності, аналізу ситуації (небезпечності, нагальності тощо), передбачення неминучості чи ймовірності наслідків з позиції добра і зла, а також інтенсивності чийогось конкретного впливу на ці наслідки, пошук альтернативних засобів здійснення дій.

Суб’єктивна позиція працівника у процесі вибору не завжди може бути вірною. Вона потребує уточнення шляхом врахування таких об’єктивних регулятивних чинників як закон, звичай і громадська думка.

Отже, згідно даного принципу вважається неетичним: завдавати зло іншому, допускати ризик появи чи появу більшого зла для іншого, не маючи на це достатніх підстав (коли очікуване добро, як мета чи засіб досягнення, не менше або переважає шкідливі побічні наслідки, які не є метою чи засобом досягнення).

3. Забезпечення реалізації конституційних прав людини у процесі професійної діяльності. Як стверджують Т.М. Герет і Р.Дж. Клоноскі, “здійснення прав веде нас у реальний світ, в якому конкретні можливості поряд з правами інших людей обмежують обґрунтований рівень наших власних вимог. Іншими словами, наш обов’язок поважати інших обумовлює обґрунтовані вимоги до речей та інших людей”.

4. Дотримання обов’язків, приписаних етикою. У найзагальнішому розумінні до числа таких обов’язків відносять діяльність, спрямовану на самовдосконалення, на ствердження гідності інших та сприяння розвиткові суспільства.







Последнее изменение этой страницы: 2017-02-05; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.207.238.169 (0.004 с.)