Поняття оздоровчого тренування та методика його побудови

Оздоровче тренування чітко відрізняється від спортивного. Якщо спортивне тренування передбачає використання фізичних навантажень в цілях досягнення максимальних результатів у вибраному виді спорту, то оздоровче – в цілях збільшення або підтримці рівня здоров’я та працездатності.

Для досягнення вираженого оздоровчого ефекту фізичні вправи повинні супроводжуватись значними витратами енергії та давати довге рівномірне навантаження системи дихання і кровообігу, забезпечуючи подачу кисню тканинам, повинна бути виражена аеробна спрямованість.

Для того, щоб заняття з оздоровчою спрямованістю були спрямовані на оздоровлення людини тільки позитивно, необхідно дотримуватись ряду методичних правил:

1. Поступове нарощування інтенсивності та тривалості навантажень.

При низькій вихідній тренованості добавки повинні складати 3-5% в день по відношенню до досягнутого рівня, а після досягнення високих показників – менше.

Допомогти організму справлятися з більшими і складнішими завданнями, при цьому поступово збільшуючи навантаження, не перевантажуючи організм, а навпаки, надаючи йому можливість адаптуватися, можна використовуючи такі методи:

- збільшення кількості занять;

- збільшення тривалості занять;

- збільшення щільності занять. На перших заняттях щільність складає приблизно 45-50%, по мірі адаптації організму до фізичних навантажень вона може досягнути 70-75% загального часу заняття;

- збільшення інтенсивності занять, темпу, в якому виконуються фізичні вправи;

- постійне розширення засобів, які використовуються на тренуванні, з тим щоб надавати вплив на різні м’язові групи, на всі суглоби і внутрішні органи;

- збільшення складності і амплітуди рухів;

- правильна побудова занять. В залежності від самопочуття, погоди, рівня підготовленості займаючих можна збільшити або зменшити розминку, основну або заключну частину заняття.

2. Різноманітність засобів.

Для якісної різноманітності фізичних навантажень достатньо 7-12 вправ, але щоб вони відрізнялися одна від одної. Ефективними методами різностороннього тренування, яке включає в роботу велику кількість м’язів, є біг, ходьба на лижах, плавання, ритмічна гімнастика і інші. В оздоровчому тренуванні повинні виконуватись вправи на витривалість (біг в низькому темпі і середньому темпі), силові вправи для великих м’язових груп (присідання, піднімання ніг у висі на перекладині або гімнастичній стінці, перехід з положення лежачи в положення сидячи і т.д.), вправи для суглобів хребта, рук і ніг, а також в зміні положення тіла (нахили тулуба вперед, назад, в сторони і ін.).

3. Системність занять.

Систематичні заняття фізичними вправами дають позитивний вплив майже на всі органи і системи організму.

Ефективним засобом, який сприяє підвищенню функціональних можливостей систем організму є активний руховий режим. В оздоровчих цілях рекомендується наступний тижневий об’єм рухової активності для людей різного віку:

- дошкільнята – 21-28 годин;

- школярі – 14-21 година;

- учні середні спеціальних учбових закладів – 10-14 годин;

- студенти – 10-14 годин;

- службовці - 6-10 годин.

У деяких дослідженнях зазначаються ранні симптоми та скарги, які виникають у практично здорових людей з недостатньою руховою активністю: задихання при незначному фізичному навантаженні, пониження працездатності, швидка втома, біль в ділянці серця, головокружіння, холодні кінцівки, біль в спині, порушення сну, зниження концентрації уваги, підвищена нервово-емоційна збудженість, слабкість.

Питання для самоконтролю

1. Розкрити сутність плавання.

2. Дія плавання на організм людини.

3. Енерговитрати під час занять плаванням.

4. Охарактеризувати стилі плавання.

5. Вправи, які застосовують в оздоровчому плаванні та їх класифікація.

6. З яких частин складається заняття з плавання.

7. Дозування фізичного навантаження.

8. Принципи проведення занять.

9. Об`активні та суб`активні показники самоконтролю під час занять плаванням.

10. Рекомендована тижнева рухова активність для людей різного віку.

Лекція №2-4