Функції вегетативної і генеративної клітини. Сперміогенез. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Функції вегетативної і генеративної клітини. Сперміогенез.



Єдиної думки про диференціювання та функції вегетативної та генеративної клітин немає.

Існує думка, що вегетативне ядро виконує секреторно-трофічну функцію при сперміогенезі, так-як знаходиться біля генеративної клітини. При проростанні пилкових зерен і рості пилкових трубок вегетативне ядро функціонально активне, в ньому відбувається синтез РНК і білків.

Диференціювання вегетативної і генеративної клітин пояснюється закладанням асиметричного веретена, формуванням зігнутого фрагмопласта, а також збільшенням кількості ДНК в генеративному ядрі та кількості і якості цитоплазми, а саме - кількості РНК.

Характер поділу генеративної клітини в пилковій трубці при двоклітинному типі чоловічого гаметофіта залежить від ширини пилкової трубки. Якщо пилкові трубки широкі, то при поділі генеративної клітини утворюється мітотичне веретено і метафазна пластинка. Якщо пилкові трубки вузькі, а хромосоми довгі, тоді мітотичне веретено утворюється, але хромосоми не формують нормальну метафазну пластинку і розміщуються неупорядковано.

Спермії і їх ядра, які щойно утворились, овальної форми, хроматин їх щільно конденсований. В подальшому розвитку ядра видовжуються, хромати починає розпушуватись, формується ядерце. Форма сперміїв змінюється. Виникає тупий кінець і другий, більш загострений. До тупого кінця зміщується ядерце, яке пізніше виходить із ядра в цитоплазму. Хроматин ядер сильно конденсується. ДНК щільно упаковується білками. Є і нуклеопротеїди, зв'язані з РНК. Наявність ядерець свідчить, що спермії, при утворенні, закінчують мітотичний цикл і переходять в стадію інтерфази. Конденсація хромосом, що супроводжується виходом ядерець із сперміїв, свідчить про інтерфазний стан ядер сперміїв, який пов'язаний з їх функцією.

При дослідженні сперміїв під електронним мікроскопом було переконливо показано, що спермії мають власну цитоплазму, яка, за структурою, не відрізняється від цитоплазми генеративної клітини.

Не дивлячись на те, що спермії утворюються шляхом мітотичного поділу, дослідники вважають, що вони різноякісні. С.Г. Навашин вважав, що спермії є дзеркалоподібними (енантіоморфні), а різниця у сперміях виникає при їх утворенні, в момент розходження хромосом в анафазі мітотичного поділу ядра генеративної клітини. Різноякісність сперміїв лягла в основу виникнення концепції про призначення одного із них для запліднення яйцеклітини.

Оболонка пилковою зерна

Оболонка пилкового зерна починає формуватись ще тоді, коли мікроспори - майбутні пилкові зерна, знаходяться в тетрадах. До часу розкривання пиляків оболонка пилкового зерна повністю сформована і складається із двох оболонок: внутрішньої – інтини і зовнішньої - екзини. До складу інтини входить целюлоза, для екзини характерна наявність спорополеніна і лігніна.

Інтина буває одно- і двошаровою. Структура інтини характеризується зернистістю або волокнистістю. Вона гігроскопічна, сильно заломлює світло.

Екзина складається з декількох шарів:

1) зовнішнього - секзини

2) внутрішнього – некзини.

Кожен із шарів поділяється, в свою чергу, на: а – екссекзину, яка має скульптурні потовщення, і б – ендсекзину;

некзина поділяється на: а – ектнекзину і б – енднекзину, які не мають скульптурних потовщень. Самий внутрішній шар, який прилягає до інтини – мезина.

В екзині є борозни і пори, які об'єднуються під спільною назвою – апертури. За їх допомогою вміст пилкових зерен контактує із зовнішнім середовищем. Кількість борозен і пор у пилкових зерен, а також скульптурні утвори екзини, є систематичними ознаками і характеризують ту, чи іншу, групу квіткових рослин.

У пилкових зерен менш високоорганізованих рослин в екзині утворюються борозни. У більш високоорганізованих - пори. Найчастіше зустрічаються рослини з числом борозен від 1 до 3. Одноборозні пилкові зерна характерні для Magnoliaceae, однопорові – для Poaceae. Багатопорові виявлені у Malvaceae і Amaranthaceae. Найпоширенішими серед квіткових рослин є пилкові зерна з трьома порами. Вихідним типом вважають одноборозні пилкові зерна. Існує думка, що найбільш примітивними пилковими зернами є триборозні. Число пор може варіювати від 1 до 40 у представників різних груп рослин.

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-02-05; просмотров: 508; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.234.184.8 (0.004 с.)