Роль дошкільного виховання в корекції недоліків психофізичного розвитку та формуванні особистості дитини із інтелектуальною недостатністю.

Виділяють 3 діагностичні критерії розумової відсталості: клінічний (наявність органічного ураження головного мозку), психологічний (стійке порушення пізнавальної діяльності), педагогічний (низький рівень навчання)

При порушенні розумового розвитку основним і ведучим негативним фактором є слабка допитливість (орієнтування) і затримана научуваність дитини, тобто погане сприймання до нового.

Ці первинні порушення впливають на розвиток розумово відсталої дитини з перших років її життя. У багатьох дітей затримуються строки статики і локомоції, причому часто затримка є суттєвою і охоплює не тільки весь перший, але і другий рік життя. Спостерігається відсутність інтересу до оточуючого і реакції на зовнішні подразники, загальна патологічна інертність.

У дітей не виникає емоційного спілкування з дорослими, відсутній, як правило, вони не становляться більш жвавими при спілкуванні із близькою людиною.

У подальшому у них не виникає інтересу ні до іграшок, підвішеними над колискою, ні до дій з іграшками, що знаходяться у руках дорослого. Не відбувається своєчасний перехід до спілкування на основі спільних дій дорослого і дитини із предметами, не виникає нової форми спілкування – спілкування жестами.

Діти на першому році життя не диференціюють своїх і чужих дорослих. Не розвиваються дії з предметами, відсутнє хапання, що відбивається на розвитку сприймання (хапаючи, дитина пізнає напрямок від свого тіла до предмету, відстань між собою і предметом, властивості предметів – величину, масу, форму). З відсутністю хапання пов’язано також, що у дітей не формуються зорово-рухова координація.

Таким чином, розвиток сприймання на першому році життя у РВ дітей затримується. Ця затримка не є первинним порушенням, вона виникає як наслідок, але занадто суттєвий, який негативно впливає на подальшому розвитку всіх психічних процесів.

На початку дошкільного періоду відбуваються деякі зрушення в опануванні неспецифічними маніпуляціями, які проявляються, наприклад, у тому, що дитина тягне іграшку у рот, але не намагається її розглянути, не виконує з нею практичних дій (не стукає нею по долоні).

Предметні дії і предметна діяльність спонтанно, у належній мірі у РВ дитини не формується, інтерес до предметного світу залишається на низькому рівні, короткочасним. Орієнтування типу «Що це?» у дітей довго не виникає. Без цілеспрямованого корекційного впливу діти 3-4 років не опановують ні специфічними видами дитячої діяльності, ні соціальними формами поведінки.

Сприймання, мислення і мовлення у дітей цієї категорії при спонтанному розвитку знаходиться на дуже на низькому рівні.

Таким чином, можна говорити про те, що у дошкільному віці РВ дитина без спеціальної корекційної роботи минає два важливих етапи у психічному розвитку: розвиток предметних дій і розвиток спілкування з іншими людьми. Ця дитина мало контактує як з дорослими, так і зі своїми однолітками, вона не вступає у рольову гру і у яку-небудь сумісну діяльність з іншими людьми. Все це відображається на накопиченні соціального досвіду дітей і на розвитку вищих психічних функцій – мислення, довільної пам’яті, мовлення, уяви, волі.

Але тенденції розвитку дитини з порушеннями інтелекту ті ж, що і у дитини, яка нормально розвивається. Деякі порушення – відставання в опануванні предметними діями, відставання і відхилення у розвитку мовлення і пізнавальних процесів – у значній мірі носять вторинний характер. При своєчасному правильному корекційно-педагогічному впливі багато відхилень у розвитку можуть бути скориговані і попереджені.

Тому, ранній та дошкільний вік є дуже важливими для розвитку будь-якої дитини. Саме у цьому віці здійснюється інтенсивний розвиток дитини, формування її особистості. Створення у цей період спеціальних умов для корекційно-виховної роботи з розумово відсталою дитиною дозволяє:

- попередити виникнення ускладнень у структурі дефекту;

- урахувати сензитивні періоди становлення психіки;

- сприяє гармонійному розвитку особистості дитини;

- надає можливість підготувати її до навчальної діяльності.

Дошкільне виховання Р.В. - виховання дітей від 2 до 7-8 років. Основною метою спеціального дошкільного виховання є забезпечення кожній дитині максимально можливого рівня фізичного, розумового і морального розвитку.

Завданнями д.в. є:

1) подолання і попередження вад розвитку кожної дитини;

2) підготовка розумово відсталої дитини до навчання у спеціальній школі з урахуванням її індивідуальних можливостей.

Організація спеціальних дошкільних закладів ґрунтується на таких принципах:

1. Комплектування закладів (групи) за принципом ведучого відхилення у розвитку: з порушеннями інтелекту (РВ), із ЗПР, порушенням ОРА + РВ, із синдромом Дауна.

2. Меньша порівняно з масовим дошкільним закладом наповнюваність груп у залежності від виду порушення і віку:

- з порушенням інтелекту – до 6-10 осіб,

- ЗПР до 6-10 осіб,

- з глибокою розумовою відсталістю тільки у віці старше 3-х років – до 8 осіб,

- із складними порушеннями до 5-осіб.

3. Введення у штат спец. дошкільних закладів таких спеціалістів-педагогів, як олігофренопедагоги, логопеди, практичний психолог та додаткові медичні працівники (невропатолог).

4. Перерозподіл видів занять між вихователями і дефектологами. Так

заняття з розвитку мовлення, формуванню елементарних математичних уявлень, конструюванню, з розвитку ігрової діяльності проводяться вчителями-дефектологами.

5. Організація спеціальних видів занять (корекційних).

6. Безкоштовність.