Типологія закладів ресторанного господарства.

Типологія закладів ресторанного господарства.

Заклади ресторанного господарства класифікуються за видами економічної діяльності, торговельно-виробничими ознаками, класами, комплексом продукції і послуг, сезонністю, потужністю, характером контингенту, використовуваними методами обслуговування.

За видами економічної діяльності заклади ресторанного господарства поділяються на:

- заклади, які здійснюють продаж їжі та напоїв, як правило, призначених для споживання на місці, з показом розважальних вистав або без них (ресторан, кафе, кафетерій, закусочна);

- заклади, які здійснюють продаж напоїв та обмеженого асортименту страв до них, як правило, призначених для споживання на місці, з показом розважальних вистав або без них (бар);

- заклади, в яких здійснюється продаж їжі та напоїв, переважно за зниженими цінами, для споживачів, об'єднаних за професійними ознаками (їдальня, буфет);

- заклади, які постачають їжу, приготовлену централізовано, для споживання в інших місцях (фабрика-заготівельня, фабрика-кухня, домова кухня, ресторан за спеціальним замовленням - catering).

За торговельною ознакою заклади ресторанного господарства поділяються на дві групи:

- заклади, що продають продукцію і організовують її споживання в торговельному залі (ресторани, бари, кафе тощо);

- заклади, що продають продукцію для споживання поза межами торговельного залу (фабрика-заготівельня, фабрика-кухня, домова кухня тощо).

За потужністю заклади різного типу характеризуються кількістю місць або обсягом продукції, що виробляється.

За виробничою ознакою заклади ресторанного господарства поділяються на такі, що мають власне виробництво, і такі, що не мають його. Заклади, які мають власне виробництво, в свою чергу, поділяються на три групи:

1. Ті, що здійснюють виробництво кулінарної продукції - фабрика-кухня, фабрика-заготівельня тощо.

2. Ті, що поєднують функції виробництва та обслуговування споживачів, причому вони працюють на сировині і можуть частково використовувати напівфабрикати. До закладів, які працюють на сировині, відносяться великі їдальні, ресторани тощо.

3. Ті, що працюють на напівфабрикатах і готовій продукції. До цієї групи закладів відносять їдальні-доготівельні, вагони-ресторани, заклади швидкого обслуговування.

До закладів, які не мають власного виробництва, відносять їдальні-роздавальні, буфети, в яких реалізують холодні і гарячі страви та напої тощо.

За ознакою комплексу продукції та послуг розрізняють заклади основного типу, спеціалізовані, комбіновані, комплексні.

За сезонністю розрізняють постійно діючі заклади ресторанного господарства та сезонні. Вони можуть бути стаціонарними та пересувними.

За характером контингенту, який обслуговується, розрізняють загальнодоступні, закриті заклади та заклади ресторанного господарства, які обслуговують певний контингент споживачів.

Заклади можна поділити на групи залежно від застосовуваного в них методу обслуговування: з офіціантами, часткове обслуговування, самообслуговування.

Типологія ресторанів.

Ресторан - структура громадського харчування, яка сполучає виробництво продуктів харчування й обслуговування, пропонуючи клієнтам широкий вибір кулінарних продуктів, кондитерських виробів, алкогольних і безалкогольних напоїв.

Існують 7 видів ресторанів: класичний, спеціалізований, з національною або місцевою специфікою, з артистичною програмою, кафе, пивна, літня тераса. Класичний ресторан - структура громадського харчування з різноманітним асортиментами кулінарних препаратів, а для створення розважальної атмосфери може мати й музичний ансамбль. Надає додаткові послуги з організації банкетів, прийомів і т.д.

Спеціалізований ресторан - структура громадського харчування зі специфічним асортиментами, постійно представленим у меню, відповідним чином обладнана. Існують 7 видів спеціалізованих ресторанів: рибацький, мисливський, дієтичний, молочно-вегетаріанський, шашликова, гриль, сімейний або пансіон:

Ресторан з національною або місцевою специфікою - структура громадського харчування, яка пропонує асортименти кулінарних виробів по місцевих гастрономічних звичаях або національних, традиційних або специфічних для певних зон.

Ресторан з артистичною програмою - структура громадського харчування, яка своєю облаштованістю й устаткуванням забезпечує проведення розважальних програм.

Кафе - структура громадського харчування, яка пропонує протягом дня холодні закуски, вузький асортименти страв, кондитерські вироби, гарячі й холодні безалкогольні напої, високоякісні алкогольні напої, пиво.

Пивна - специфічна структура громадського харчування для продажу великого асортиментів пива в спеціальних посудинах і певні продукти й кулінарні вироби, що сполучаються з пивом.

Літній сад (тераса) - структура громадського харчування на свіжому повітрі, обладнана й декорована в стилі саду, яка пропонує різноманітний асортименти кулінарних виробів, алкогольні й безалкогольні напої, кава, фрукти і т.д.

Столова білизна ресторанів.

До столової білизни належать скатертини, серветки, ручники, рушники. Основні види тканин, які використовуються для столової білизни, наступні:

- натуральні: атлас, чиста бавовна, вовна, дамаст, льон, муслін, полотно, тюль, шовк та інші;

- штучні: тканини із ацетатного, віскозного, полінозного, поліефірного волокон, поліестеру тощо;

- змішані тканини: суміш натуральних тканин з різним відсотком синтетичних волокон.

Скатертини та тканини в закладах ресторанного господарства використовуються для покриття стільниць обідніх, бенкетних столів, для створення "юпок" для бенкетних столів і дизайну інтер'єру стилізованих, тематичних та етнічних закладів харчування. Вони мають переважно прямокутну форму.

На скатертинах або на частині полотна може бути витканий логотип закладу харчування, емблема або інші елементи художнього оформлення (вишивка, витканий узор тощо).

Основними кольорами, які використовуються для скатертин, є пастельні, насичені, темні та класичні кольори. Основними формами скатертин є наступні: квадратні, прямокутні, овальні, круглі.

З розвитком ресторанного бізнесу заклади харчування віддають перевагу скатертинам із штучних та спеціально оброблених натуральних тканин, що мають волого- та жировідштовхувальні властивості. Серветки можуть мати утилітарне або декоративне призначення. Утилітарні серветки виробляються з натуральних та змішаних тканин, в окремих випадках зі штучних.

Декоративні серветки здебільшого виробляються зі змішаних та штучних тканин, в окремих випадках із натуральних.

Серветки можуть бути однотонними, кольоровими, контрастного порівняно зі скатертинами стільниць або "юпками" тону, виробленими із такої ж тканини, що й скатертини.

Техніка роботи офіціанта

Приступаючи до роботи із замовленням, офіціант повинен дотримувати загальних правил техніки обслуговування, а також прийняту послідовність подачі холодних і гарячих закусок, страв і напоїв

Гостей слід обслуговувати швидко, без шуму й суєти. Час очікування обслуговування повинне становити не більш 15-20 хвилин (до моменту подачі холодних блюд).

Офіціант повинен уміти ставити посуд і розкладати столові прилади перед гостем без шуму, плавними рухами й у певному порядку

Офіціант повинен подавати страви й напої правою рукою із правої сторони від відвідувача. Кожне наступну страву подають лише після того, як зі стола буде прибраний використаний посуд. Збирання посуду із залишками їжі проводиться тільки за згодою гостей.

При розкладанні їжі на тарілки офіціант повинен перебувати до відвідувачів з лівої сторони.

Усі замовлені страви й напої приносяться в зал на підносі, застеленому серветкою, його слід нести на лівій руці, а при необхідності притримувати правою.

Існує кілька способів перенесення підносів: на площі всієї долоні й широко розсунутих прямих пальців або на кінчиках п'яти пальців. Піднос із стравами не можна піднімати вище плеча.

Страви й напої на підносі ставлять тільки в один ряд. Більш важкий столовий посуд повинна перебувати ближче до офіціанта, високий - у центрі підносу, більш низький й легкий - ближче до країв підносу. Принесені з кухні кулінарні вироби в мисках, баранчиках слід показати відвідувачам - замовникам, а потім, одержавши їх дозвіл, розкласти на тарілки.

Буфетну й кухонну продукцію слід приносити роздільно. Не можна носити порожній піднос, опустивши його вниз до рівня колін.

Якщо піднос перевантажений посудом із стравами або напоями, то його тримають трохи нижче грудей.

Подача страв в обнос.

Цей спосіб застосовується при щоденному звичайному обслуговуванні або, наприклад, на банкеті з повним обслуговуванням.

Техніка обслуговування «в обнос» включає наступні операції:

1. на принесені з кухні блюда офіціант кладе прилади для перекладання (ложки, качани, лопатки, щипці), при цьому ручки приладів повинні виступати за край страви;

2. офіціант згортає ручник учетверо й кладе його на долоню лівої руки (прикриваючи кінцем ручника манжету рукава); ручки приладів повинні бути звернені убік гостей;

3. правою рукою офіціант ставить на верх ручника страву з холодною закускою й приладами;

4. при подачі гарячого блюда пальцями правої руки бере через ручник металеве овальне блюдо й установлює його на ліву руку, попередньо розстеливши на ній серветку, пальці лівої руки при цьому повинні підтримувати блюдо знизу;

5. офіціант підходить обслуговувати гостя з лівого боку, висунувши ліву ногу трохи вперед;

6. злегка нахиливши блюдо, офіціант наближає його до тарілки гостя так, щоб край блюда перебував над краєм тарілки, не торкаючись його. Якщо гість сам перекладає собі на тарілку страву, то вільну праву руку офіціант відводить назад, зігнувши в лікті за спиною; у випадку, якщо офіціант сам розкладає страви в тарілки гостей, то він бере прилад у праву руку, тримаючи ложку за середину знизу середнім пальцем, а вилку - за середину кінцями вказівного (знизу) і великого (зверху) пальців. Кінці ручок приладу при цьому повинні впиратися в долоню (в основі підмізинного пальця й мізинця);

7. офіціант захоплює приладом порцію блюда (гарніру, соусу) і перекладає на тарілку гостей. Офіціантові слід пам'ятати, що лікоть його правої руки під час перекладання завжди повинен торкатися його корпус.

Подача гарячих закусок.

Після холодних страв і закусок подають гарячі. Їх подають з температурою - 75-90°С. Тарілки для гарячих закусок слід підігріти в теплових шафах до температури 40-50°С.

При подаванні страв застосовують лопатки для розкладання риби, ікри, паштету, набори для салатів, щипці, столові (десертні) ложки та виделки. Набори для розкладання закусок розміщують таким чином: спирають на край посуду або кладуть на страву збоку так, щоб ручки наборів виступали за край посуду.

Перед подаванням гарячих закусок столи сервірують закусочними тарілками і наборами, а при подаванні раків та деяких інших закусок - спеціальними столовими наборами.

При частковому обслуговуванні офіціантами холодні страви та закуски розміщують на столі переважно з лівого боку, а напої - з правого. Якщо замовлено декілька видів закусок і страв, то при розставлянні їх на столі слід дотримуватися визначеного порядку: закуски у високому посуді ставлять ближче до центру столу, а по боках від них - закуски на лотках і страви на блюдах. Закуски без гарніру при індивідуальному обслуговуванні ставлять правіше, а з гарніром - лівіше. Гарячі закуски ставлять на стіл послідовно перед вживанням. Перед подаванням м'ясних страв і закусок забирають тарілки і набори, використані для рибних страв. Заміна тарілок необхідна й у випадках, коли на тарілці зібралися кістки та інші залишки страв, які подавалися раніше. За бажанням споживача офіціант зобов'язаний розкласти закуски і страви на тарілки.

Подача супів і бульйонів.

Залежно від температури подавання розрізняють холодні та гарячі супи. Температура холодних супів має бути 10-12°С, гарячих – 65-75°С.

При груповому обслуговуванні всі супи, крім бульйонів, можна подавати в супових мисках з кришками, при індивідуальному - в однопорційній суповій мисці або глибокій тарілці. Тарілки, супові миски, бульйонні чашки для перших гарячих страв слід підігрівати, для холодних - охолоджувати.

Прозорі супи відпускають у бульйонних чашках з блюдцем, подаючи до них на пиріжковій тарілці пиріжки, розтягаї, гострі грінки, профіт ролі, кулеб'яки. Прозорі супи з гарнірами подають у тарілці: локшину, вермішель, рис, пельмені, равіолі, запечений рис, цвітну та брюссельську капусту, омлет, галушки, фрикадельки кладуть перед подаванням. При подаванні бульйону з відвареним яйцем його кладуть у бульйонну чашку або глибоку тарілку.

Супи-пюре подають в супових мисках або тарілках, але можна і в бульйонних чашках, окремо подаючи до них грінки.

Заправлені супи подають у глибоких тарілках або супових мисках, з дрібно нарізаними продуктами можна подавати в бульйонних чашках.

До заправлених супів на пиріжковій або мілкій столовій тарілці подають: до борщів - пампушки з часником, ватрушки, кулеб'яки; до щів - ватрушки, пиріжки, каші, круп'яники, кулеб'яки. Зелень в суп кладуть перед подаванням або окремо на розетці. До солянок можна подавати скибочку лимона та маслини. Сметану при відпусканні кладуть у суп або подають соуснику.

Деякі супи готують та подають в одному й тому ж посуді. Наприклад, можна приготувати та подати у глиняному горщику суп піті, добові щі, борщ український.

Холодні супи (окрошка, ботвиння) подають у глибокій тарілці або суповій мисці. До рибної та овочевої окрошки, ботвинні подають шматочки відвареної риби, балик, консервовані краби або ракові шийки, гарніровані зеленою цибулею, огірками, тертим хріном, салатом. До холодних супів у салатниках можна подати харчовий лід (щипці для льоду кладуть поряд).

Холодні напої.

Молочні коктейлі отримують при збиванні морозива і молока в електроміксері до утворення піни. Збиту суміш переливають у високий бокал або келих чи конічну склянку. Подають з правого боку на підставній тарілці з паперовою серветкою.

Фруктові напої готують з лимона, апельсинів, журавлини, фруктових і ягідних соків. Подають холодними у бокалах, конічних склянках на підставній тарілці з паперовою серветкою, справа кладуть соломинку. Прохолодний напій можна ставити на стіл у глечиках. Окремо подають харчовий лід у салатнику, поставленому на тарілку, або в льодинці та щипці для льоду.

Крюшони готують на основі різних ягід і фруктів з додаванням сиропів, лимонного соку та мінеральної води. Найчастіше підготовлені ягоди або фрукти пересипають цукром, перекладають у крюшонницю або глечик, додають лід, лимонний сік і мінеральну воду.

Айс-крими готують на основі соків, сиропів, молока, мінеральної води, які полають разом з морозивом у склянці з соломинкою та ложкою.

Фраппе відрізняються від айс-кримів тим, що всі компоненти збиваються у шейкері або електроміксері. Полають у склянках з соломинкою.

Фізи - ігристі пінливі напої, до складу яких звичайно входить мінеральна вода, соки з кислим смаком. Усі компоненти, крім мінеральної води, збивають у шейкері. Напій переливають у склянку, частково наповнену подрібненим льодом, і розводять мінеральною водою. Фіз прикрашають ягодами вишні або скибочками лимона; полають з двома соломинками.

Коблери відрізняються від інших змішаних напоїв великою різноманітністю фруктів і ягід. Велику склянку (коллінз) наповнюють на 2/3 подрібненим льодом, додають соки, які належить за рецептурою, сиропи, фрукти, ягоди і ретельно змішують. Подають коблери з соломинкою і чайною ложкою для фруктів.

Джулепи - освіжаючі напої з м'ятою. До їх складу входять соки, цукровий пісок, м'ята. Можна готувати джулепи на основі молока, кефіру, сиру, морозива. М'яту розтирають з цукровим піском і змішують з льодом та іншими компонентами, ретельно перемішують; готують і подають у склянці.

Ег-ног - молочно-фруктові напої з додаванням яйця або яєчного жовтка. Можна замінити молоко частково або повністю фруктовими, ягідними або овочевими соками. Змішують компоненти напою в шейкері або електроміксері; подають у склянці з льодом та соломинкою.

Пунші готують на основі чаю (іноді з додаванням молока). Крім того, до їх складу входять різні сиропи, соки, яйця, прянощі. Напій готують і подають у склянці гарячим або холодним (з льодом і соломинкою). Якщо до складу пуншу входять прянощі, напій перед подачею настоюють 5-10 хвилин.

Фліпи - напої, до складу яких обов'язково входить яйце або жовток. Крім того, різноманітні сиропи, соки, молоко в кількості, меншій, ніж у напоях ег-ног. Компоненти попередньо охолоджують і змішують в електроміксері без льоду. Подають у склянках з соломинкою, зверху посипають мускатним горіхом, шоколадом, кавою або какао.

Аперитиви готують частіше на основі томатного, лимонного соків, кефіру, додають також тертий хрін, жовток, часник або зелену цибулю, сметану, свіжі огірки, сіль, перець. Компоненти охолоджують і змішують у шейкері; подають у склянці з соломинкою і кількома кубиками льоду.

Розрахунок зі споживачем.

Як відомо, існують два способи розрахунку із споживачами: готівкою і у безготівковій формі через установи банків, останній з яких практично не має особливостей для застосування малими підприємствами. А от розрахунки готівкою є найбільш поширеними у малому бізнесі і відрізняються деякими особливостями.

Указом про єдиний податок приватним підприємцям - платникам єдиного податку надано право не застосовувати електронні контрольно-касові апарати (реєстратори розрахункових операцій, що іменуються (РРО)) для проведення розрахунків готівкою із споживачами.

Разом з тим, згідно п. 6 ст. 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг" від 06.01.2002 р. № 1776-Ш (далі - Закон про РРО) платники єдиного податку - приватні підприємці звільняються від обов'язку застосовувати РРО і вести книги обліку розрахункових операцій (КОРО) з продажу товарів, за винятком підакцизних (окрім пива на розлив), і наданні послуг за умови ведення ними Книги обліку доходів і витрат.

Види меню.

У меню обіду включають страви нескладного приготування, які зручні для відпустки. Цей вид меню широко використовується в денні години роботи ресторанів першої і другої категорій, а також у вокзальних ресторанах.

Меню денного раціону. Звичайно його складають для учасників з’їздів, конференцій, нарад, що харчуються в ресторані три або чотири (додається другий сніданок або полуденок) рази в день. Меню денного раціону може бути з вільним вибором страв за бажанням відвідувача або комплексним.

Меню банкета. Складання такого меню має свої особливості в залежності від характеру банкета. Так, банкет за столом з повним обслуговуванням офіціантами і банкет за столом з частковим обслуговуванням офіціантами може бути сніданком, обідом або вечерею, що і визначає його меню. Ще одна відмінність цього меню в тім, що в його складанні активну участь приймає замовник.

Меню для спеціальних видів обслуговування. Таке меню, наприклад, для зустрічі Нового року, святкування весілля, дня народження і т.п. складається заздалегідь - за 10-12 днів до святкування відповідно до побажань замовника. При цьому обов’язково враховують характер святкування.

Меню вино-горілочних виробів. Спочатку вказують горілку і горілочні вироби, потім виноградні вина - міцні, їдальні білі і червоні, потім десертні, далі шампанське, коньяки і лікери. У меню вказується

ємність пляшки і її ціна. Дня напоїв, якість яких після відкорковування пляшки не погіршується (горілка, коньяки, лікери, міцні виноградні вина), ціна вказується за 100 гр.

Холодні страви і закуски.

Холодні страви і закуски знаходять дедалі ширше використання у харчуванні населення. Вони займають велике місце у меню підприємств громадського харчування та в асортименті магазинів кулінарних виробів.

До холодних закусок відносять холодні страви, у складі яких є основний продукт немає взагалі гарніру, або якщо вона подається в необмеженій кількості і асортименті.

Чіткої розмежування між холодним стравою й холодною закускою немає.

Холодні страви зазвичай подають у початку приймання їжі. Вони доповнюють склад основних страв, прикрашають стіл, вгамовують голод, збуджують апетит і доповнюють харчову цінність раціонів.

Багатий асортимент і харчова цінність холодних страв дозволяють використовувати їх як основні страв на сніданок чи вечерю, або доповнювати ними меню банкету.

У харчуванні людини холодні страви і закуски мають допоміжне значення.

Чимало з них мають високу калорійність (салати з м'ясних чи рибних продуктів із майонезом, сир з дичини).

Холодні закуски з свіжих овочів - малокалорійні і багаті вітамінами, мінеральними солями, цінними органічними кислотами.

Типологія закладів ресторанного господарства.

Заклади ресторанного господарства класифікуються за видами економічної діяльності, торговельно-виробничими ознаками, класами, комплексом продукції і послуг, сезонністю, потужністю, характером контингенту, використовуваними методами обслуговування.

За видами економічної діяльності заклади ресторанного господарства поділяються на:

- заклади, які здійснюють продаж їжі та напоїв, як правило, призначених для споживання на місці, з показом розважальних вистав або без них (ресторан, кафе, кафетерій, закусочна);

- заклади, які здійснюють продаж напоїв та обмеженого асортименту страв до них, як правило, призначених для споживання на місці, з показом розважальних вистав або без них (бар);

- заклади, в яких здійснюється продаж їжі та напоїв, переважно за зниженими цінами, для споживачів, об'єднаних за професійними ознаками (їдальня, буфет);

- заклади, які постачають їжу, приготовлену централізовано, для споживання в інших місцях (фабрика-заготівельня, фабрика-кухня, домова кухня, ресторан за спеціальним замовленням - catering).

За торговельною ознакою заклади ресторанного господарства поділяються на дві групи:

- заклади, що продають продукцію і організовують її споживання в торговельному залі (ресторани, бари, кафе тощо);

- заклади, що продають продукцію для споживання поза межами торговельного залу (фабрика-заготівельня, фабрика-кухня, домова кухня тощо).

За потужністю заклади різного типу характеризуються кількістю місць або обсягом продукції, що виробляється.

За виробничою ознакою заклади ресторанного господарства поділяються на такі, що мають власне виробництво, і такі, що не мають його. Заклади, які мають власне виробництво, в свою чергу, поділяються на три групи:

1. Ті, що здійснюють виробництво кулінарної продукції - фабрика-кухня, фабрика-заготівельня тощо.

2. Ті, що поєднують функції виробництва та обслуговування споживачів, причому вони працюють на сировині і можуть частково використовувати напівфабрикати. До закладів, які працюють на сировині, відносяться великі їдальні, ресторани тощо.

3. Ті, що працюють на напівфабрикатах і готовій продукції. До цієї групи закладів відносять їдальні-доготівельні, вагони-ресторани, заклади швидкого обслуговування.

До закладів, які не мають власного виробництва, відносять їдальні-роздавальні, буфети, в яких реалізують холодні і гарячі страви та напої тощо.

За ознакою комплексу продукції та послуг розрізняють заклади основного типу, спеціалізовані, комбіновані, комплексні.

За сезонністю розрізняють постійно діючі заклади ресторанного господарства та сезонні. Вони можуть бути стаціонарними та пересувними.

За характером контингенту, який обслуговується, розрізняють загальнодоступні, закриті заклади та заклади ресторанного господарства, які обслуговують певний контингент споживачів.

Заклади можна поділити на групи залежно від застосовуваного в них методу обслуговування: з офіціантами, часткове обслуговування, самообслуговування.

Типологія ресторанів.

Ресторан - структура громадського харчування, яка сполучає виробництво продуктів харчування й обслуговування, пропонуючи клієнтам широкий вибір кулінарних продуктів, кондитерських виробів, алкогольних і безалкогольних напоїв.

Існують 7 видів ресторанів: класичний, спеціалізований, з національною або місцевою специфікою, з артистичною програмою, кафе, пивна, літня тераса. Класичний ресторан - структура громадського харчування з різноманітним асортиментами кулінарних препаратів, а для створення розважальної атмосфери може мати й музичний ансамбль. Надає додаткові послуги з організації банкетів, прийомів і т.д.

Спеціалізований ресторан - структура громадського харчування зі специфічним асортиментами, постійно представленим у меню, відповідним чином обладнана. Існують 7 видів спеціалізованих ресторанів: рибацький, мисливський, дієтичний, молочно-вегетаріанський, шашликова, гриль, сімейний або пансіон:

Ресторан з національною або місцевою специфікою - структура громадського харчування, яка пропонує асортименти кулінарних виробів по місцевих гастрономічних звичаях або національних, традиційних або специфічних для певних зон.

Ресторан з артистичною програмою - структура громадського харчування, яка своєю облаштованістю й устаткуванням забезпечує проведення розважальних програм.

Кафе - структура громадського харчування, яка пропонує протягом дня холодні закуски, вузький асортименти страв, кондитерські вироби, гарячі й холодні безалкогольні напої, високоякісні алкогольні напої, пиво.

Пивна - специфічна структура громадського харчування для продажу великого асортиментів пива в спеціальних посудинах і певні продукти й кулінарні вироби, що сполучаються з пивом.

Літній сад (тераса) - структура громадського харчування на свіжому повітрі, обладнана й декорована в стилі саду, яка пропонує різноманітний асортименти кулінарних виробів, алкогольні й безалкогольні напої, кава, фрукти і т.д.