Корпоративна культура в системі управління персоналом підприємства

Корпоративна культура у системі управління персоналом підприємства повинна розглядатися як стратегічний інструмент, що дозволяє орієнтувати усі його підрозділи та усіх працівників на загальні цілі, підвищувати ініціативу персоналу, забезпечувати відданість загальній справі, полегшувати спілкування.

Так, корпоративна культура – це добре сформована система керівних переконань, принципів і технологій у життєдіяльності підприємства.

Корпоративна культура виявляється у філософії та ідеології управління, ціннісних орієнтаціях, віруваннях, очікуваннях, нормах поведінки. Корпоративна культура регламентує поведінку людини і дає можливість прогнозувати її реакцію в критичних ситуаціях.

Виділяють три рівні корпоративної культури. Самий верхній, поверхневий рівень корпоративної культури складають видимі об'єкти, артефакти культури: манера вдягатися, правила поведінки, фізичні символи, організаційні церемонії, розташування офісів. Усе це можна побачити, почути або зрозуміти, спостерігаючи за поведінкою працівників підприємства.

Другий рівень корпоративної культури складають виражені в словах і справах працівників підприємства загальні цінності і переконання, що свідомо поділяються і культивуються членами підприємства, які виявляються в їхніх розповідях, мові, використовуваних символах.

Корпоративна культура формується на базі організаційної культури. Вона повною мірою пояснює усі складові управління підприємством: стратегію, цілі, ринкові ніші, стан продуктивності праці, якості товарів, відношення до споживачів, конкурентів і т.д.

Сутність корпоративної культури у системі управління персоналом підприємства визначають:

- загальнолюдські цінності, сполучення інтересів персоналу (співробітництво, новаторство, довіра і т.д.) з корпоративними інтересами (підвищення конкурентоспроможності, завоювання ринкової ніші і т.д.); - реальні ринкові вимоги до управління підприємством (пріоритет споживача, якість роботи та ін.) і вимоги до персоналу (відданість підприємству, акцент на почутті спільності, причетності до загальної справи підприємства та ін.).

Метою корпоративної культури є формування поведінки персоналу, що сприяє досягненню цілей підприємства.

Сила корпоративної культури – це характеристика, що описує її стійкість та ефективність у протистоянні іншим тенденціям.

Сила корпоративної культури підприємства визначається за допомогою наступних показників:

1) товщина корпоративної культури (кількість важливих припущень, що поділяються працівниками, розчленованість представлень про корпоративну культуру, конкретизація окремих її елементів);

2) розділюваність корпоративної культури (кількість працівників, що розділяють принципи корпоративної культури);

3) ясність пріоритетів корпоративної культури (визначеність, обґрунтованість варіантів поведінки у різних ситуаціях).

 

28. ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ ПРОФСПІЛОК ТА ЇХ ОБ'ЄДНАНЬ

Обов'язки профспілок та їх об'єднань:

Дотримуватись Конституції України, законів та нормативно-правових актів;

Захищати права членів профспілок

Законодавством України передбачені такі права профспілок та їх об'єднань.

1.Представляти і захищати права та інтереси членів профспілки.

2.На ведення колективних переговорів та укладання колективних договорів і угод.

3.На захист прав громадян на працю та здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю.

4.У забезпеченні зайнятості населення.

5.На соціальний захист та забезпечення достатнього життєвого рівня громадян.

6.У галузі соціального страхування та соціального забезпечення

7.На участь в управлінні підприємством та їх об’єднаннями та при зміні форм власності.

8.На організацію страйків та проведення інших масових заходів.

9.На інформацію з питань праці та соціально-економічного розвитку.

10. На створення навчальних, дослідних та інших закладів.

11. На охорону здоров'я, фізкультуру, спорт, туризм.

12. На захист духовних інтересів трудящих.

13. На захист житлових прав громадян.

14. На притягнення до відповідальності посадових осіб.

15. На створення своєї власності.

16. На господарську діяльність.

 

27.СТАТУС ПРОФСПІЛОК ТА ЇХ ОБ'ЄДНАНЬ

Професійна спілка (профспілка) – добровільна неприбуткова громадська організація, що об'єднує громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом професійної (трудової) діяльності (навчання). Професійні спілки створюються з метою представництва, здійснення захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки.Забороняється будь-яке обмеження прав чи встановлення переваг при укладанні, зміні або припиненні трудового договору в зв'язку з належністю або неналежністю до профспілок чи певної профспілки, вступом до неї або виходом із неї. Членами профспілок можуть бути особи, які працюють на підприємстві, в установі або організації незалежно від форм власності і видів господарювання, у фізичної особи, яка використовує найману працю, особи, які забезпечують себе роботою самостійно, особи, які навчаються в навчальному закладі.Роботодавці не можуть обиратися до складу керівних органів профспілки, членами якої є наймані ними працівники. Організаційними ланками профспілок є: первинна профспілкова організація;республіканська, регіональна, обласна, місцева, інші організації профспілки;профспілковий орган;профспілковий представник;член профспілки - особа.