Характерні риси національної, інтернаціональної, багатонаціональної, глобальної компаній.

Інтернаціональна компанія – компанія, яка в тій чи тій формі виходить на декілька зовнішніх ринків, але свої зусилля вона концентрує здебільшого на „домашньому” ринку.

Багатонаціональна компанія – компанія, що працює на ринках багатьох країн, розглядаючи кожен ринок як окремий, самобутній і адаптуючи свої марк стратегії до конкретних ринків. БК концентрує зусилля на „дом ринку” та зовнішніх ринках.

Глобальна компанія – розгляд світ ринок як єдине ціле. Марк діялність базується на інтеграції та стандартизації, використанні подібності ринків окремих країн для отрим конкур переваг.

 

30=50=56.Розробіть алгоритм аналізу конкурентів, враховуючи позитивні та негативні аспекти їх діяльності .

Аналіз конкурентів передбачає дослідження та оцінку діяльності конкурентів і включає загальну інформацію про ринки, а також деталізовану про окремі компанії.

Для ефективного, стратегічно виправданого аналізу конкурентів слід визначити: як конкурент веде себе, суть та переваги застосовуваної ним маркетингової стратегії, сильні та слабкі сторони у його діяльності, найвірогіднішу стратегію його подальшого розвитку та ділової активності на певному ринку.

Процес аналізу конкурентів відбувається в кілька етапів: 1.Дослідження минулого. 2.Оцінка сучасної стратегії. 3.Прогнозування перспектив.

Перші два етапи включають дослідження: позиції конкурентів на ринку (обсяг продажів, рейтинг, частка); характер вироблюваної продукції (тех.. параметри, ціна, конкурентоспроможн., товарний знак, інноваційність); види та характер послуг (сервіс, гарантії); досвід просування (практика рекламної діяльності, методи стимуляції, пропаганда); практика товароруху (види транспорту. Наявність складів, розміщення); маркетингова діяльність (товарна політика, політика ціноутворення, маркет. стратегія); організація збутової діяльності (наявність власної збутової мережі, посередники, витрати на утрим. Збутового апарату); фактори конкурентної позиції (уразливість, фінансова сит., завантаж. Вир. Потужностей, наук-тех. Потенціал).

Третій етап включає дослідження: концепції та прагнення (наміри, цілі, перспективи); виробництво (ефективність, реактивність, інженерні можливості, можлив. Розвитку та кооперації); маркетинг (сильні та слабкі сторони конкурентного іміджу і репутації, особл. Просування, реклами); менеджмент (переваги типу управл, орг-ції в-ва та збуту, вертик. та горизонт інтеграції).

 

37=53.Міжнародний продукт. Принципи та методики класифікації товарів, що використовуються в міжнародній практиці. Поясніть необхідність класифікації товарів в міжнародному бізнесі.

Товарну масу розподіляють на матеріальні товари та послуги, які не мають матеріальної форми (це створює певні труднощі у вирішенні проблем ММ). Всі товари (створені в процесі ек розвитку су-ва і які використовуються в торговому обороті) зібрано в Гармонізованій системі опису та кодування товарів (ухвалена Радою митного співробітництва на основі Конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів, чинна з 1988 року). 1990 р. – Товарна номенклатура зовнішньоекономічної діяльності (в загальному вигляді використовують і сьогодні): побудована за принципами Гармон-ї с-ми … та Комбінованої номенклатури ЄС, призначено для збирання та обліку статистичних даних про ЗЕД. Класифікатор – затверджений офіційний документ (систематизований перелік найменувань і кодів груп та об’єктів клас-ї). Код товару – знак або сук-ть знаків, що призначені для позначення об’єктів класиф-ї. Для формування структури кодів використовують цифри, букви (або їх набір), штрихи в комбінації з білими смугами. Кодування Т – складання та присвоєння коду класифікаційній груп. Код: інформація про країну походження Т, виробника, класифікаційну групу Т. Товарна характеристика – сук-ть відмінних ознак, властивостей конкретного Т або групи Т. Характеристики Т: асортиментна (сук-ть власт-й та ознак, що визначають призначення Т та встановлюють принципові відмінності одного Т від ін), якісна (сук-ть внутрішньовидових споживчих властивостей Т, здатність задовольняти потреби), кількісна (сук-ть власт-й, виражена в одиницях виміру), вартісна (залежність від цін на Т з урахуванням особливостей ринкової кон’юнктури). Кожний Т має певний набір характ-к, які потенційний споживач оцінює, виходячи з власних вимог до цього Т, а також на основі власного досвіду користування цим Т.