Проектна частина на матеріалах пат «електротермометрія»

 

Фінансове прогнозування – це основа для подальшого планування на підприємстві і складання фінансового бюджету. Основні вихідні дані – це прогноз продаж і відповідних витрат, а мета – розрахунок потреби у зовнішньому фінансуванні.

Розрахунок прогнозу потреби у фінансуванні наступний:

1) складання прогнозу продаж (статистичними та іншими методами);

2) складання прогнозу змінних витрат;

3) складання прогнозу інвестицій в основні і оборотні активи, які необхідні для досягнення планового обсягу продаж;

4) розрахунок потреби у зовнішньому фінансуванні і знаходження відповідних джерел з врахуванням принципу формування раціональної структури джерел засобів.

Перші кроки роблять маркетологи, решту – фінансисти.

Існує два основні методи фінансового прогнозування. Перший – бюджетний, який ґрунтується на концепції грошових потоків і зводиться до розрахунку фінансової частини бізнес-плану. Другий є простий і лаконічний – “ метод проценту від продаж” (1-ша модифікація) та “ метод формули” (2-га модифікація).

Всі розрахунки проводять на основі трьох аспектів:

1) Змінні затрати, поточні активи і поточні зобов’язання при зростанні обсягу продаж на певний відсоток збільшуються в середньому на стільки ж відсотків. Це означає, що поточні активи і пасиви будуть складати в плановому періоді такий же відсоток, як і в базовому.

2) Процент збільшення вартості основних засобів розраховується під заданий відсоток зростання обороту у відповідності з технологічними умовами бізнесу і з врахуванням наявності недовантажених основних засобів на початок періоду прогнозування, ступеня фізичного і морального спрацювання засобів виробництва.

3) Довгострокові зобов’язання і акціонерний капітал беруться в прогноз незмінними. Нерозподілений прибуток прогнозується з врахуванням норми розподілу чистого прибутку на дивіденди і чистої рентабельності реалізованої продукції: до нерозподіленого прибутку базового періоду додається прогнозований чистий прибуток (добуток прогнозованої виручки на чисту рентабельність реалізованої продукції) і віднімаються дивіденди (прогнозований чистий прибуток, помножений на норму розподілу чистого прибутку на дивіденди).

Прорахувавши це, з’ясовують, скільки пасивів не вистачає, щоб покрити необхідні активи пасивами – це і є необхідна сума додаткового зовнішнього фінансування. Аналогічний результат можна отримати, скориставшись наступною схемою:

 

,

 

де - потреба в додатковому зовнішньому фінансуванні;

- активи звітного балансу, що підлягають зміні;

- пасиви звітного балансу, що підлягають зміні;

- темп приросту виручки;

- чистий прибуток та дивіденди звітного періоду відповідно;

- виручка звітного періоду та прогнозна виручка відповідно.

 

Згідно з формулою потреба у зовнішньому фінансуванні є тим більшою, чим більшими є активи у базовому році, темп приросту виручки і норма розподілу чистого прибутку на дивіденди і є тим меншою, чим більшими є пасиви в базовому році і чиста рентабельність реалізованої продукції, а також прогнозна норма розподілу чистого прибутку на дивіденди.

Розрахуємо потребу в додатковому зовнішньому фінансуванні. Складемо прогнозний баланс на основі звітного за “методом проценту від продаж”.

Таблиця 3.1

Прогнозний баланс підприємства (тис. грн.)

Показники	Звітний період	Плановий період
Актив
Необоротні активи:	21182,0	24851,8
Основні засоби	18349,0	22018,8
Оборотні активи	13277,0	15932,4
Витрати майбутніх періодів	11,0	11,0
Баланс	34470,0	62814,0
Пасив
Власний капітал:	30863,0	33569,2
Нерозподілений прибуток	13531,0	16237,2
Забезпечення наступних витрат і платежів	0,0	0,0
Довгострокові зобов'язання	92,0	92,0	+ 7147,6
Поточні зобов'язання	3515,0	4218,0	+ 1550,0
Доходи майбутніх періодів	0,0	0,0
Баланс	34470,0	54116,4	62814,0

 

ПДФЗ=8697,6 тис. грн.

Щоб забезпечити прогнозний обсяг продаж, необхідні нові капіталовкладення в сумі 8697,6 тис. грн. Одночасно необхідний приріст оборотних активів повинен скласти 2655,4 тис. грн. Приріст поточних зобов’язань 2253,0 тис. грн. і нерозподіленого прибутку 2706,2 тис. грн. не в змозі покрити зростання довго- і короткострокових фінансових потреб в розмірі 8697,6 тис. грн. Утворюється дефіцит в сумі 62814,0-54116,4=8697,6 тис. грн.

Розрахунок потреби в короткостроковому кредиті.

Розрахунок потреби в короткостроковому кредиті проводять у наступній послідовності:

1. Розрахувати величину власного оборотного капіталу (ВОК).

2. Розрахувати поточні фінансові потреби:

,

де - поточні фінансові потреби підприємства;

- загальний обсяг запасів підприємства (виробничі запаси, запаси готової продукції, запаси товарів на складі, незавершене виробництво);

- дебіторська заборгованість;

- кредиторська заборгованість.

3. З метою розрахунку дефіциту чи надлишку грошових засобів визначають потенційний надлишок чи дефіцит грошових засобів.

Потенційний надлишок (дефіцит) грошових засобів визначається, як різниця між власним оборотним капіталом та поточними фінансовими потребами. У випадку, коли отриманий результат від’ємний, це свідчить про потребу в короткостроковому кредиті.

4. До суми потенційного надлишку додати вже існуючі кредити і визначити необхідну суму короткострокового кредиту (реальний надлишок (дефіцит) грошових коштів).

Реальний надлишок (дефіцит) грошових коштів розраховують за формулою:

,

де - реальний надлишок (дефіцит) грошових коштів;

- потенційний надлишок (дефіцит) грошових коштів;

- заборгованість по короткострокових кредитах;

- короткострокові фінансові вкладення.

Розрахунок потреби в короткостроковому кредиті:

ВОК=2А– 4П=15379,0-5000,0 =10379,0 (тис. грн.)

ПФП=З+ДЗ– КЗ=10956,0+3403,0–2134,0 =12225,0 (тис. грн.)

ПН(Д)гк=ВОК-ПФП=10379,0–12225,0 = – 1846,0 (тис. грн.)

РН(Д)гк=ПН(Д)гк+ЗК–ПФІ= – 1550,0 (тис. грн.)

Розрахунок приросту до чистої рентабельності власних засобів, що отримуються за розрахунок використання залучених засобів, тобто силу дії ефекту фінансового важеля, проводять наступним чином:

де n – ставка оподаткування (0,25);

ЕР – економічна рентабельність активів;

– середньозважена ставка процента за кредит;

ВЗ – власні засоби;

ПЗ – позикові засоби;

(ЕР- ) – диференціал фінансового важеля, %;

ПЗ/ВЗ – плече фінансового важеля.

Економічну рентабельність активів розраховують за формулою:

де НРЕІ – НЕТТО – результат експлуатації інвестицій;

Активи – сума активів підприємства згідно з аналітичним балансом.

Таблиця 3.2

Розрахунок ефекту фінансового важеля

Основні показники	Звітний період	Плановий період
1. Діюча ставка оподаткування прибутку, %	0,25	0,25
2. Прибуток до оподаткування, тис. грн.	3373,0	3251,0
3. Ставка відсотка за кредит, %	14,86	34,17
4. Позикові засоби підприємства (коротко- та довгострокові кредити), тис. грн.	296,0	278,0
5. Сума сплачених (або, що підлягають сплаті) процентів за кредит, тис. грн.	44,0	95,0
6. НРЕІ	3417,0
7. Актив згідно аналітичного балансу, тис. грн.	37712,0	34470,0
8. Власні засоби підприємства, тис. грн.	32673,0	30863,0
9. Економічна рентабельність активів підприємства, %	9,06	9,71
10. Диференціал фінансового важеля, %	-5,8	-24,46
11. Плече фінансового важеля	0,01	0,01
12. Ефект фінансового важеля, %	-0,04	-0,18

 

Оскільки диференціал фінансового важеля у плановому періоді є < 0 (-24,46), то кредит видавати недоцільно (підприємство не може розрахуватися за кредитом).