Міжнародні валютні ринки: динаміка, структура, регулювання

Існують три категорії міжнародних валютних ринків:

1) форексні ринки;

2) ринок евровалют;

3) ринок деривативів (похідних валютних інструментів).

1. Форексні ринки - офіційні центри, де відбувається купівля-продаж іноземних валют на національну за курсом, який визначається на основі попиту та пропозиції.

Сучасні валютні ринки характеризуються такими основними особливостями:

- посилилася інтернаціоналізація валютних ринків на базі інтернаціоналізації господарських зв’язків, широкого використання електронних засобів зв’язку для здійснення операцій та розрахунків за ними;

- операції здійснюються безперервно протягом доби по черзі у всіх частинах світу;

- техніка валютних операцій уніфікована, розрахунки здійснюються за рахунками банків;

- поширюються валютні операції з метою страхування валютних та кредитних ризиків;

- спекулятивні та арбітражні операції набагато переважають операції, пов’язані з комерційними угодами;

- курси валют нестабільні, змінюються часто незалежно від фундаментальних економічних чинників.

Міжнародний форексний ринок виконує такі функції:

- створює умови для обміну національними грошима;

- встановлює ефективний валютний курс;

- слугує джерелом короткострокових валютних кредитів та управління міжнародною валютною ліквідністю на рівні як комерційних, так і центральних банків та урядів;

- забезпечує умови для управління валютними ризиками. Основні суб’єкти ринку: транснаціональні банки (від їхньої поведінки залежить валютний курс); центральні банки країн, а також експортери та імпортери, останнім часом навіть фізичні особи.

Міжнародний форексний ринок має два рівні: оптовий (міжбанківський) і роздрібний (клієнтський). 2/3 операцій здійснюються на міжбанківському ринку. Головні центри: Великобританія, ОІІІА, Японія, Сінгапур, Швейцарія, Гонконг, Німеччина. Основна валюта - долар США. Тільки 40 % угод є прямими (євро, фунт, єна, канадський долар). У більшості випадків здійснюєшся дві операції: національна валюта обмінюється на долар, а потім - на іноземну валюту. 75 % операцій здійснюються у трьох центрах - Лондон, Нью-Йорк, Токіо.

Два основні типи угод:

1) спот (поставка протягом 48 год.)

2)форвард - угода на строк. Спред - прибуток банків від здійснення форексних операцій.

2 Ринок євровалют - міждержавний грошовий ринок і ринок капіталів, на яких депозитні і кредитні угоди здійснюються поза країною походження валюти. Перші євроринки виникли наприкінці XX ст.

- операції на євроринку:

- ринок єврогрошей - вклади і кредити на термін до 1 року;

- ринок єврокредитів - вклади і кредити на термін більше 1 року;

- ринок єврокапіталів - емісія і торгівля довгостроковими цінними паперами. Базисними ставками кредитів, які підприємства беруть на євроринку, можуть бути ставки банків, які видають кредити - LIBOR (Лондонська міжбанківська відсоткова ставка) чи FIBOR (Франкфуртська міжбанківська відсоткова ставка).

3. Ринок деривативів. На цьому ринку відбувається торгівля такими інструментами: ф’ючерсами, опціонами, своп-контрактами, евронотами, єврооблігаціями, комерційними паперами.

Форвардний валютний контракт - стандартизований контракт на купівлю/продаж валюти в обумовлений строк за попередньо обумовленим курсом.

Опціон - право купити/продати певну суму валюти протягом певного проміжку часу. Покупець опціону сплачує продавцю певну суму премії.

Своп - одночасне укладання угоди спот і протилежної форвардної угоди між одними і тими самими контрагентами.

 

Тема 8: МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІЧНА ІНТЕГРАЦІЯ

Основні концепції регіональної економічної інтеграції

Передумови створення, цілі та типи інтеграційних угруповань

Розвиток інтеграційних процесів на сучасному етапі