Теоретичні основи товарознавства

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ТОВАРОЗНАВСТВА

 

Конспект лекцій

 

 

 

ТЕМА 1.

Предмет, зміст, метод і завдання сучасного товарознавства

План

 

Предмет товарознавства

Основні категорії товарознавства

Зміст товарознавства

Методологія товарознавства

Місце товарознавчих знань в системі наукових знань

Завдання сучасного товарознавства.

 

& Література: 1, 2, 4.

 

Міні - лексикон: товар, товарознавство, предмет товарознавства, категорії товарознавства, якість, споживна вартість, споживна цінність, показники якості, рівні пізнання товару, асортимент, споживач, зміст товарознавства, методо­логія, діалектичний метод пізнання, стандартизовані методи, системний підхід, конкурентоспроможність, синтез, моделювання, інтеграція наук.

 

 

Предмет товарознавства

Товарознавство – це наукова дисципліна, яка системно вивчає товари на всіх етапах життєвого циклу, методи пізнання їхньої споживної вартості (цінності), закономірності формування асортименту та вимог до якості для забезпечення ефективності їх виробництва, обігу та споживання (ДСТУ 3993 - 2000).

Товар – це будь-яка річ, що на момент надходження в обіг повинна бути відокремлена з-поміж інших за визначальними ознаками для конкретного договору купівлі-продажу.

Об’єкт товарознавства – це товари як продукт праці для задоволення потреб споживача та методи їх теоретичного і практичного пізнання.

Споживна вартість відображає розвинену форму товару як продукта виробництва, який є в сфері обігу, але ще не став предметом споживання.

Споживна цінність, крім того, пов’язана з відносинами в сферах розподілу, обміну і споживання.

 

 

 

З точки зору товарознавства товар стає споживною цінністю за умови, коли він вивчається і оцінюється з урахуванням потреб, інтересів, смаків, прагнень і бажань конкретного споживача з урахуванням соціальних потреб і вимог.

Таким чином предметом товарознавства є споживна цінність товару.

 

Зміст товарознавства

У першій частині курсу лекцій “Теоретичні основи товарознавства” дається загальне уявлення про товарознавство як наукову дисципліну, розкриваються основні проблеми товарознавства на сучасному етапі розвитку суспільства.

 

 

 

 

Fпредмет, методологію та історію товарознавства;

 

Fкатегорії та поняття в товарознавстві;

 

Fпринципи класифікації і кодування товарів;

 

Fформування асортименту товарів;

 

Fоцінку споживних властивостей товару;

 

Fоцінку якості та конкурентоспроможності товару;

 

Fпроцеси, що проходять в товарі під час товаропросування;

 

Fзадачі та проблеми сучасного товарознавства.

 

В другій частині товарознавства розглядаються конкретні групи товарів як продовольчих, так і непродовольчих, з використанням принципів та методів їх вивчення, викладених у курсі “Теоретичні основи товарознавства”.

 

Методологія товарознавства

Вчення про пізнавальні засоби (категорії, норми, класифікації, типології, принципи, закони, теорії) і методи пізнання називається методологією.

Метод – це частина теорії, спрямованої на пошук знання і перетворення дійсності за допомогою відповідних прийомів, способів і засобів.

 

 

 

Метод товарознавства – це системний підхід до пізнання споживної цінності товарів, закономірності її прояву і збереження (ДСТУ 3993-2000).

Системний підхід передбачає такий напрям методології наукового пізнання, в основі якого покладено дослідження об’єкта як системи, в якій розкривається його цілісність, виявляється різноманітність типів зв’язку та зведення їх в єдину цілісну картину.

Системний підхід реалізується через системний метод і системний аналіз, синтез та дослідження об’єкта, як функціонуючої системи, здійсню­ється у взаємодії з середовищем.

Системний аналіз і синтез поєднуються з структурно-функ­ціональним і функціонально-вартісним аналізом і синтезом та з ціннісним підходом.

 

 

Функціонування товару

І рівень

принцип дії (функціональне призначення

чи тип споживання та умови споживання)

ІІ рівень

спосіб дії (споживні властивості

чи номенклатура асортименту)

ІІІ рівень

конструкція (кількісна характеристика споживних

властивостей чи структура асортименту)

 

Функціонально-вартісний аналіз оснований на принципі відпо­відності значущості функцій і величин витрат на придбання і використання товару.

 

Коли товар стає засобом, метою, знаряддям діяльності та виконує відповідну функцію, то він є одночасно об’єктом пізнання і оцінки, і набуває ціннісного значення.

 

Соціально-причинний (соціологічний) і соціально-цілісний (аксіоло­гіч­ний) підходи в товарознавстві використовуються при пізнанні та оцінці товару.

 

Аксіологія – наука про цінності, яка вивчає ціннісні відносини і оцінки, розкриває причини їх виникнення у свідомості людини.

 

 

5. Місце товарознавчих знань у системі наукових знань

 

При системному дослідженні товарів ставиться завдання об’єднати знання і закони різних наук для того, щоб сформулювати закони виникнення, функціонування і розвитку системи, забезпечити ефективне її функціонування в різних умовах.

Товарознавство як технічна наукова дисципліна є опосередко­вуючою ланкою між природничими і суспільними науками. Товар має двоїсту природу (технічну і економічну), що виявляється в природних, біологічних, економічних і соціальних відношеннях, а задоволення потреби в товарах є складною комплексною проблемою різних сфер діяльності суспільства.

 

План

 

Для сегментування ринку

Формування функціональних

комплексів товарів на ринку

Та засобів їх задоволення

цілеспрямоване формування потреб

Споживачів у товарах

 

ПОТРЕБИ

 

Біогенні

Соціогенні

За поход-

женям

 

Біологічні

Інтелекту-альні

Власне соціальні

За сферою

життє-

діяльності

 

 

За об’єктом

спрямованості

 

Потреби, що задовольняються товарами, ділять на фізіологічні (матеріальні), соціальні і духовні.

 

Фізіологічні – це потреби, зумовлені будовою і функціонуванням ор­ганізму людини, потреби в речовині і енергії, які задо­вольняються за допомогою їжі, одежі, житла тощо.

Соціальні – це потреби в певному способі життя, спілкуванні з іншими людьми, самоутвердженні, розвитку інтелекту.

Духовні – це потреби людини в духовному розвитку, творчості, естетичному пізнанні оточуючого світу.

 

З точки зору економічних можливостей соціально-екологічної системи, матеріальні потреби людей мають ієрархічну будову.

 

 

І рівень

Абсолютні потреби

науково-обгрунтовані раціональні норми споживання товарів, які відображають ідеал забезпечення потреб населення в різноманітних товарах, досягнути якого прагне суспільство.

ІІ рівень

Дійсні потреби

потреби, які сформовані у межах досягнутих масштабів виробництва конкретних і реальних товарів.

 

ІІІ рівень

Платоспроможні потреби

Потреби, які відображають економічні можливості населення купити необхідні їм товари відповідно до споживчого попиту.

Ієрархія потреб за об’єктом спрямованості:

 

 

 

продукти харчування

приладдя для приготування і приймання їжі

індивідуальні засоби захисту від несприятливих

Чинники формування потреб

План

 

Вимоги до товарів

 

 

Соціальні

Функціональні

Технологічні

Ергономічні

Екологічні

Надійності

Економічні

Безпеки

 

Утилітарні вимоги Фізична

Хімічна

Біологічна

 

 

Класифікація вимог до товарів

2. Утилітарні вимоги до товарів
та їх характеристика

 

До утилітарних відносяться вимоги, що відображають необхідність забезпечення нормальної життєдіяльності людини як біологічної істоти в умовах відносин з товаром і природним середовищем.

 

Функціональні вимоги – це вимоги до товару у виконанні його основних функцій згідно з призначенням та метою споживання товару.

 

Функціональні вимоги спрямовані на забезпечення досконалості виконання виробом основної і додаткової функцій, допоміжних операцій при експлуатації виробу (транспортування, підготовка до експлуатації, обслуговування, зберігання).

 

Антропометричні вимоги визначають необхідність відповідності виробів та їх деталей антропометричним характеристикам людини, тобто розмірам, формі тіла та окремим його частинам.

 

Фізіологічні вимоги – це відповідність виробу фізичним можливостям людини під час користування ним чи експлуатації.

 

Психологічні вимоги – це необхідність відповідності виробу можливостям сприйняття і переробки людиною інформації з допомогою цього товару, а також вимога відповідності виробу навичкам людини.

Психофізіологічні вимоги – необхідність відповідності виробу особливостям функціонування органам чуття людини (зору, слуху, дотику, нюху).

 

Гігієнічні вимоги – необхідність відповідності параметрів температури, вологості, газового складу повітря під одягом, у приміщенні, умовам забезпечення нормального теплообміну організму людини.

Ці вимоги до товарів передбачають забезпечення нешкідливих умов для життєдіяльності людини при її взаємодії з виробом і навколишнім середовищем.

 

Екологічні вимоги пред’являються до товарів, які у процесі транспортування, зберігання, споживання або утилізації можуть небезпечно впливати на атмосферу, ґрунти, водойми, рослинний та тваринний світ (транспорті засоби, товари побутової хімії, вироби з пластмас тощо).

 

 

 

Характер і ступінь вимог

до товарів залежить від:

 

 

матеріального і культурного

Рівня життя населення

призначення товару

наявності сировинних ресурсів

Техніко-економічних

можливостей виробництва

Ступеня інформованості

про товар

 

 

 

Ергономіка – наука, яка вивчає комплексно антропометричні, фізіологічні, психологічні, психофізіологічні особливості людини і її можливості при взаємодії з засобами виробництва і предметами споживання у системі “людина – виріб – середовище”.

 

 

Ергономічні вимоги

 

 

антропометричні

фізіологічні

психологічні

психофізіологічні

гігієнічні

Вимоги до надійності

 

Вимоги до безвідмовності

Вимоги до довговічності

Вимоги до збережуваності

Вимоги до ремонто-придатності

 

Вимоги до безвідмовності – це необхідність виконання виробом необхідних функцій протягом встановленого інтервалу часу чи наробітку.

Вимоги до довговічності – необхідність виконання виробом необхідних функцій протягом тривалого часу до граничного стану.

Вимоги до збережуваності – необхідність збереження виробом здатності виконувати необхідні функції під час та після зберігання і транспортування.

Вимоги ремонтопридатності – необхідність виробу бути здатним до підтримки і поновлення стану, в якому він зможе виконувати належні функції при допомозі технічного обслуговування та ремонту.

 

sКонтрольні запитання

1. Поняття вимог до товарів.

2. Від чого залежить характер вимог до товарів?

3. Класифікація вимог до товарів.

4. Що таке перспективні вимоги до товарів?

5. Що таке специфічні вимоги до товарів?

6. Поняття утилітарних вимог до товарів.

7. Суть функціональних вимог до товарів.

8. Що таке ергономіка?

9. Які вимоги відносяться до ергономічних?

10. Суть і значення гігієнічних вимог до товарів.

11. Яка мета соціальних вимог до товару?

12. Що включають в себе естетичні вимоги до товарів?

13. Поняття вимог до надійності товарів.

14. Що таке вимоги безвідмовності та довговічності товарів?

 

ТЕМА 4.

План

 

1. Загальна характеристика споживних властивостей товарів

2. Натуральні властивості матеріалів і виробів - основа спожив­них власти­востей товарів

3. Класифікація споживних властивостей товарів.

& Література: 2, 5, 6.

Міні-лексикон: властивість; споживна властивість; натуральні власти­вості; хімічна стійкість товару; фізико-хімічні власти­вос­ті; фізичні власти­вості; біологічні властивості; ути­літарні властивості; споживач; потреби; водостійкість; кислото­стійкість; лугостійкість; термічні властивості; оптичні властивості; акустичні властивості.

1. Загальна характеристика споживних

Властивостей товарів

 

ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ

Маса механічні

Найважливішими з хімічних

властивостей є такі:

 

 

Реакція на дію окислю­вачів, відновників, розчинників

Стійкість до світлопогоди

 

 

 

 

 

 

Тричні

Датність

Логічні чого виконання

Пожежна

 

sКонтрольні запитання

1. Визначення споживних властивостей товарів.

2. Що таке натуральні властивості товарів?

3. Як класифікують натуральні властивості товарів?

4. Показники хімічної стійкості товарів.

5. Які товари є хімічно стійкими?

6. Фізико-хімічні властивості товарів та їх показники.

7. За якою ознакою класифікують споживні властивості товарів?

8. Які основні групи споживних властивостей характерні непро­до­вольчим товарам?

9. Які властивості відносяться до утилітарних властивостей товарів?

10. Значення споживних властивостей у задоволенні потреб спожи­вача.

ТЕМА 5.

Та надійності товарів

План

Властивість соціального

призначення товару

- це споживна властивість товару, яка характе­ризує його відповідність індивідуальним і суспільно-необ­хідним потребам населення та доцільність збуту і споживання товару.

 

 

Функціональна

Властивість

Товару

- це споживна властивість, що обумов­лює використання товару за при­значенням.

 

 

Показники досконалості виконання основної функції

Показники універсальності

Показники виконання допоміжних функцій

 

 

2. Характеристика надійності товарів

та її комплексних показників

Надійність товару

- це споживна властивість товару зберігати в часі в установлених межах значення показників функ­ціональних властивостей згідно із заданими ре­жимами і умовами використання, технічного об­слу­говування, ремонту, зберігання і транспортування.

 

використаних матеріалів

комплектуючих деталей і виробів

виготовлення товару

Надійність виробів залежить від якості:

дотримання режимів і умов експлуатації

технічного обслуговування та ремонту

 

Надійність характеризується

комплексними показниками

Безвідмовність

- це властивість виробу безперервно зберігати працездатність протягом деякого часу або деякого наробітку.

 

Імовірність безвідмовної роботи

Середній наробіток до відмови

Інтенсивність відмов

 

Показниками безвідмовності є

 

Параметр потоку відмов

Наробіток до відмови

 

 

Імовірність безвідмовної роботи (Рt) товару означає, що в межах заданого наробітку відмова не виникає.

Цей показник обчислюють за формулою:

 

N – m

Р (t)»,

N

 

 

де N - кількість виробів, які спостерігаються у процесі їх експлуатації чи спеціального випробування;

m - кількість виробів, що не витримали випробування до кінця наробітку.

 

Середній наробіток до першої відмови (t сер.) розраховується за формулою:

 

1 N × t

t сер» å,

N i = 1

 

де t = 1, 2, 3,......., N:

N - кількість виробів, що спостерігаються:

t₁ - наробіток до першої відмови і-го виробу. Інтенсивність відмови характеризує імовірність виникнення відмови для товарів, що не відновлюються. Цей показник (l (_t)₁, 1 (₂) визначається:

 

 

f (_t)

l (_t)»,

P (_t)

 

 

де f (_t) - щільність розподілу наробітку до відмови;

Р (_t) - імовірність безвідмовної роботи за час t.

 

 

Гарантійний наробіток

- це такий наробіток, котрий виробник га­ран­тує при дотриманні правил і умов експлуатації виробу.

 

Наробіток до відмови характеризує відношення наробітку віднов­леного виробу до очікуваного числа його відмов протягом цього наробітку.

 

 

Довговічність

- споживна властивість товару виконувати потрібні функції до переходу в граничний стан при встановленій системі технічного обслуго­вування та ремонту (ДСТУ 2860 - 94).

ТЕМА 6.

План

Ергономічні властивості

Товару

- це споживні властивості, що характеризують зручність і комфорт споживання чи експлуатації товару на всіх етапах функціонального процесу в системі “Людина-товар-середовище”.

Ергономіка

- наука, яка комплексно вивчає діяльність людини в конкретних умовах з метою оптимізації засобів і процесів праці чи експлуатації або споживання, у тому числі товарів.

Гігієнічні властивості характеризують умови, які впливають на організм і працездатність людини при експлуатації виробів

Антропометричні властивості характеризують відповідність конструкції виробу і його елементів формі і масі тіла людини, що забезпечує комфорт, зручність при споживанні (експлуатації) товарів

Ергономічні властивості

 

Психологічні властивості – здатність товарів забезпечувати при споживанні (експлуатації) відповідність виробів сприйняттю, мисленню та навичкам людини

Психофізіологічні властивості – властивості товару, що комплексно задовольняють як психо­логічні, так і фізіологічні потреби людини і створюють відчуття комфорту

 

 

показники відповідності виробу і його елементів розмірам і формі тіла і його окремим частинам

показники відповідності виробу силовим, енергетичним, швидкісним можливостям людини

 

 

відповідність виробу можливостям органів зору, слуху, смаку, дотику, нюху людини

показники відповідності виробу можливостям людини сприймати, зберігати і переробляти інфор­мацію відповідно до закріплених і знову сформованих навичок

показники, що характе­ризують вплив середовища використання виробу на ефективність діяльності людини

 

Та їх показники

Естетичні властивості

Товару

- це споживні властивості, які виявляють в суттєво - сприйнятливих ознаках форми свою сус­пільну цін­ність та соціально-культурну значу­щість і задоволь­няють естетичні потреби людини.

 

Естетичні властивості

І показники

Інформаційна виразність (інформа­тивність)

Раціональність форми

Цілісність композиції

Досконалість виробничого виконання та товарного вигляду

Художньо-образна вираз­ність, оригі­наль­ність форми, відповідність стилю, відповідність моді

Функціонально конструктивна зумовленість, відповідність форми ергономічним вимогам

Гармонійність об’ємно-просторової структури, архітектоні-чність, пластичність, колорит, художньо-графічна виразність

Чистота використання контурів, заокруглень і з’єднань елементів, ре­тельність по­криття і об­робки пове-рхні; чіткість інформаційних знаків; раціо-нальність і рекламна виразність пакування

 

3. Екологічні властивості безпеки
споживання товару

Безпека споживання

Товару

- це така споживна властивість, яка характе­ризує міру захисту людини від впливу небезпеки та шкідливих чинників, що виникають при споживанні чи експлуатації товару.

Всі товари повинні бути безпечними для людини, не викликаючи негативного впливу на здоров’я людини та забезпечуючи збереження її майна.

Хімічна безпека -це відсутність недопус­тимого ризику здоров’ю, життю людини та її майну, що може бути завдано токсичними речовинами

Електрична безпека –характеризує захист людини від елек-тричних, магнітних і електромагнітних впливів

Радіаційна безпека -це відсутність недопустимого ризику, який може бути завданий життю чи здоров’ю людини та її майну радіоактивними елемен-тами чи іонізуючим випромінюванням цих елементів

Залежно від природи впливу на безпеку товарів
розрізняють такі її основні види:

Механічна безпека характе­ризує захист лю­ди­ни та її майна від різних меха­нічних дій (ударів, тертя, проколів, деформацій тощо) у процесі експлуатації непродовольчих товарів

Термічна безпека характеризує захист людини від впливу ви­сокої темпера­тури при експлуатації і споживанні товарів

Санітарно-гігієнічна безпека - це відсутність недо­пустимого ризи­ку, який може виникнути в ре­зультаті різних біопошкоджень товарів

Пожежна безпека має важливе зна­чення при оціню-ванні якості виробів, використання яких пов’язане із засто­суванням легко-займистих і легко­згоряючих матері­алів, нагрівальних пристроїв

sКонтрольні запитання

1. Визначення ергономічних властивостей.

2. Як підрозділяють ергономічні властивості?

3. Що таке гігієнічні властивості товарів?

4. Що характеризують антропометричні властивості товарів?

5. Чим відрізняються психологічні і психо-фізіологічні властивості товарів?

6. Визначення естетичних властивостей товару.

7. Які основні показники естетичних властивостей товару?

8. Що таке “стиль” і “мода” та їх вплив на естетичні властивості товару?

9. Вплив форми і колориту на цілісність композиції товару.

10. Що характеризує економічні властивості товару?

11. Значення економічних властивостей товарів.

12. Основні види безпеки товарів.

ТЕМА 7.

Якість товарів

План

 

 

Поняття якості товару

Показники якості товару

Фактори якості товару

Показники якості товарів

Показники якості

Продукції (товару)