Типи національних економічних систем, механізми їх регулювання

Економічна система – це упорядкована сукупність елементів національної економіки. Слід відмітити, що, по-перше, жодна економічна система не існує без людей, по-друге, до складу продуктивних сил входять не тільки люди, а й продукти їхньої інтелектуальної діяльності (наука, технологія), менталітет, що відрізняє один народ від іншого. Невід’ємною складовою економічної системи є природне середовище, яке перетворюють люди. Отже, економічну систему прийнято розглядати як складну систему, що являє собою особливим чином упорядковану, скоординовану систему зв’язків між суб’єктами національної економіки.

Економічна система – це одна з підсистем суспільства, яка поєднує в собі сукупність усіх компонентів (елементів, ланок) економіки (галузі, підприємства, індивідуальні господарства, людей як безпосередніх учасників виробництва), природне середовище і виробничі відносини (див. рис. 2.2.).

Рис. 2.2 Складові економічної системи

 

Функціонування і розвиток економічної системи визначають економічне життя суспільства. Виділяють такі основні типи економічних систем:

- традиційна (натуральне господарство);

- ринкова;

- адміністративно-командна система (АКС);

- змішана (ринкова економіка змішаного типу);

- перехідна.

В основі функціонування певного типу економічної системи лежали положення відповідної теорії державного регулювання:

- натуральному господарству відповідає класична теорія саморегулювання;

- в основі ринкової лежать кейнсіанська та неокласична теорії регулювання економіки;

- регулювання адміністративно-командної системи здійснювалося відповідно до марксистської теорії;

- ринковій економіці змішаного типу відповідають методи теорії неокласичного синтезу та інституціональних перетворень.

Кожен із типів економічних систем має свій механізм регулювання економічних процесів. Так, регулятором ринкової економіки є ринковий механізм, АКС – планово-централізований, ринкової економіки змішаного типу – змішана система регулювання (поєднання елементів ринкового механізму та державного регулювання економіки).

 

Види та моделі регулювання економіки змішаного типу

Фахівці виділяють два основні види та декілька моделей регулювання економіки змішаного типу – економічний лібералізм, економічний дирижизм та типові моделі державного регулювання економіки (див. рис. 2.3.).

Економічний лібералізм (лат. – вільний) – система соціально-економічних відносин, у якій домінують ринкові регулятори, а роль держави зведена до мінімуму. До країн економічного лібералізму можна віднести США, Канаду, Великобританію, Австралію, в яких державний сектор не перевищує 10%, державні витрати сягають 30-35% від ВВП, переважають правові та економічні методи регулювання.

Економічний дирижизм (лат. – керований) – система соціально-економічних відносин зі значним впливом держави на соціально-економічний розвиток. До країн економічного дирижизму відносять Австрію, Японію, Німеччину, Швецію, в яких державний сектор відіграє істотну роль (сягає 10-20%), державні витрати сягають 45-50% від ВВП, для регулювання активно використовуються прямі, адміністративні і специфічні методи.

План практичного заняття 2

Питання для обговорення

1. Економічна думка XIX-XX ст. про природу та пити економічних систем.

2. Національне економічне мислення, його відмінність від класового, індивідуалістичного, націоналістичного.

3. Основні типи сучасних націй та моделі розвитку національних економік.

4. Поняття ефективності функціонування сучасних економічних систем.

5. Поняття інститутів.

 

 

Рис. 2.3. Моделі регулювання економіки змішаного типу

Практичне завдання

1. Проаналізуйте модель економічного розвитку України. Риси яких моделей Ви можете в ній виділити?

2. Прокоментувати вислови двох відомих реформаторів національних економік:

Бенджамін Дізраелі, прем’єр-міністр Великої Британії (1874-1880): у прогресивній країні зміни відбуваються поступово, і питання не в тому, чи чинити опір змінам, які неминучі, а в тому чи будуть вони здійснюватися із потрібною повагою до моралі, звичаїв, законів і традицій народу або ж у відповідності до абстрактного принципу, загальних доктрин та свавільно.

Сергій Юлійович Вітте, міністр фінансів Російської імперії (1892-1903). В Росії необхідно проводити реформи швидко і спішно, інакше вони не вдаються та гальмуються.