D. дискінезія жовчних шляхів гіперкінетичного типу

E. хронічний холецистит, ремісія

 

204. У хворого на хронічний холецистит з'явився ниючий постійний біль, що посилюється при рухах. Яке ускладнення наймовірніше виникло у хворого?

A. Емпієма жовчного міхура

B. Перихолецистит

C. Холангіт

D. Дискінезія жовчних шляхів

E. Хронічний гепатит

 

217. При розвитку холангіту у хворих на хронічний холецистит з’являються наступні симптоми?

A. Блювання

B. Слинотеча

C. Гектична температура з пропасницею

D. Жовтяниця

E. Відчуття розпирання в ділянці надчерев'я

 

222. Хвору 50 років протягом 6 років турбують приступи болю в правому підребер'ї після вживання жирної їжі. В останній тиждень приступи стали щоденними, більш тривалими. На третій день після госпіталізації виявлено жовте забарвлення склер та шкіри, замазкоподібний стілець, темна сеча. В крові нейтрофільний лейкоцитоз (13,1х10⁹/л), ШЗЕ - 28 мм/год. Які зміни в аналізі сечі будуть свідчити про розвиток механічної жовтяниці у хворої?

A. Реакція на жовчні пігменти позитивна за рахунок білірубіну. Стеркобілін та уробілін відсутні

B. Реакція на жовчні пігменти сумнівна. Сліди стеркобіліну

C. Реакція на жовчні пігменти позитивна. Виявляються білірубін, уробілін та стеркобілін

D. Реакція на жовчні пігменти негативна. Підвищений вміст стеркобіліну.

E. Реакція на жовчні пігменти негативна. Підвищений вміст стеркобіліну та уробіліну

 

223. Хвора 35 років скаржиться на ниючий біль в правому підребер'ї протягом трьох місяців, свербіння шкіри, підвищення температури до 39 С надвечір, пропасницю, загальну слабість. Півроку тому перенесла холецистектомію з приводу жовчнокам'яної хвороби. Об-но: шкіра, склери жовтушні. Печінка збільшена на 3 см, ущільнена, болюча. Селезінка не пальпується. З боку інших систем і органів патологічних змін не виявлено. Про яке захворювання можна думати?

A. Біліарний цироз печінки

B. Хронічний холангіт на фоні рубцевої стриктури жовчних шляхів

C. Рак печінки

D. Хвороба Жильбера

E. Підпечінковий абсцес

 

230. При ультразвуковому дослідженні жовчного міхура визначається "замазка" в жовчному міхурі. Найбільш імовірно це:

A. Слиз

B. Холестерин, який випав в осад

C. Білірубінат кальцію

D. Лейкоцити на слизу

E. Кришталики жовчних кислот

 

231. Яка кількість жовчі утворюється в нормі за добу?

A. 100-200 мл

B. 500-1500 мл

C. 2-4 л

D. 4,5-6 л

E. 6,5-7 л

 

232. Об'єм жовчного міхура в нормі складає:

A. 10-25 мл

B. 40-70 мл

C. 80-100 мл

D. 110-150 мл

E. 160-200 мл

 

233. Сфінктер Одді знаходиться:

A. В місці впадіння загальної жовчної протоки в дванадцятипалу кишку

B. В шийці жовчного міхура

C. В місці впадіння міхурової протоки в загальну жовчну протоку

D. В місці злиття правої та лівої печінкових жовчних проток

E. В пілорічному відділі шлунка

 

234. Уродезоксихолева кислота показана при:

A. Частих жовчних коліках

B. Безкам'яному холециститі

C. Каменях в жовчному міхурі діаметром більше 2 см

D. Рентгенпозитивних карбонатних каменях в жовчному міхурі

E. Наявності рентгенпозитивних холестеринових каменів в жовчному міхурі

 

235. Який з наведених жовчогінних препаратів має антибактеріальний ефект?

A. Дехолін

B. Ліобіл

C. Нікодин

D. Оксафенамід

E. Холензим

 

236. Аллохол не можна призначати при поєднанні хронічного холециститу з:

A. Хронічним панкреатитом

B. Ішемічною хворобою серця

C. Хронічним гастритом типу А

D. Виразковою хворобою дванадцятипалої кишки

E. Хронічним колітом

 

 

 

 

ХРОНІЧНИЙ ГЕПАТИТ

 

071. Сполучення уробіліногенурії з білірубінурією характерно

А. для подпечінкової жовтяниці

В. для надпечінкової (гемолітичної) жовтяниці

С. для печінкової жовтяниці

D. для застійної нирки

E. для інфаркту нирки

 

072. Виражена білірубінурія характерна

А. для підпечінкової жовтяниці

В. для надпечінкової (гемолітичної) жовтяниці

С. для сечо-кам’яної хвороби

D. для застійної нирки

E. для хронічного нефриту

 

075. Уробіліноген утворюється

А. у кишечнику

В. в нирках

С. в печінці

D. вірно В. і С.

E. вірно А. і В.

 

076. Кон’югований (зв'язаний) білірубін утворюється в клітинах печінки за допомогою ферменту

А. глюкуронілтрансферази

В. лейцинамінопептидази

С. кислої фосфатази

D. нуклеотидази

E. все не вірно

 

077. Підвищення вмісту в крові некон′югованого (незв'язаного, вільного) білірубіну відбувається в результаті всіх перерахованих метаболічних порушень, крім

А. збільшення утворення білірубіна

В. зниження захоплення білірубіна печінкою

С. дефіциту глюкуронілтрансферази в гепатоцитах

D. розладу екскреції білірубіну печінкою

E. підвищення гемолізу еритроцитів

 

078. Підвищення активності аланінової трансамінази в сироватці крові може бути викликано всіма перерахованими станами, крім

А. некрозу гепатоцитів будь-якої етіології

В. захворювання нирок

С. травми кісткових м'язів

D. інфаркту міокарда

E. гемолізу еритроцитів

 

079. У діагностиці холестатичного синдрому мають значення всі перераховані показники, крім

А. підвищення активності лужної фосфатази крові

В. підвищення прямого (зв'язаного) білірубіна крові

С. підвищення холестерину

D. підвищення активності гамаглютамілтранспептидази

E. підвищення непрямого (вільного) білірубіна крові

 

080. Активність аланінової трансамінази в крові підвищується при всіх перерахованих захворюваннях, крім

А. хронічного активного гепатиту

В. активного цирозу печінки

С. інфаркту міокарда

D. жирового гепатозу

E. хронічного холестатичного гепатиту

 

081. Підвищення концентрації ліпідів у крові спостерігається при всіх перерахованих захворюваннях, крім

А. цукрового діабету

В. гіпертиреозу

С. біліарного цирозу

D. холестатичного гепатиту

E. алкоголізму

 

083. Для печінкового цитолітичного синдрому характерні всі перераховані біохімічні зміни, крім

А. підвищення активності аланінової амінотрансферази

В. підвищення активності аспарагінової амінотрансферази

С. підвищення активності альдолази

D. підвищення рівня сироваткового заліза

E. зниження всіх показників

 

084. При холестатичному синдромі уробіліноген в сечі

А. підвищується

В. знижується

С. зникає

D. не змінюється

E. вірно В і С

 

085. Найбільш раннім і чутливим показником печінкового цитолітичного синдрому є

А. підвищення активності аланинової амінотрансферази

В. підвищення активності альдолази

С. підвищення активності аспарагінової амінотрансферази

D. гіпоальбумінемія

E. підвищення рівня сироваткового заліза

 

086. Внутрішньопечінковий холестаз характеризують усі перераховані показники, крім

А. збільшення в сироватці крові некон′югованого (вільного) білірубіну

В. білірубінурії

С. збільшення в крові активності лужної фосфатази

D. гіперхолестеринемії

E. поява жовчних кислот у сечі

 

087. Поява білірубіну в сечі вказує

А. на паренхіматозну жовтяницю

В. на підпечінкову жовтяницю

С. на гемолітичну жовтяницю

D. вірно А і В

E. все перераховане

 

088. Зниження стеркобіліну в калі спостерігається

А. при паренхиматозній жовтяниці

В. при механічній жовтяниці

С. при гемолітичній анемії

D. вірно А і В

E. вірно А, В, С

 

091. В етіології хронічного гепатиту важливе місце займають

А. інфекційні фактори

В. токсичні фактори (у тому числі алкоголізм)

С. токсико-алергічні фактори

D. недостатність кровообігу

E. усі перераховані фактори

 

092. Основними формами хронічного гепатиту є всі перераховані, крім

А. хронічного персистуючого гепатиту

В. хронічного активного гепатиту

С. хронічного лобулярного гепатиту