Схема обстеження дитини при всіх формах дезадаптації

1. Перевіряється, чи не порушені пізнавальні процеси (блок діаг­ностичних методик готовності до школи).

2. Перевіряється здатність дитини до навчання (завдання з до­зованою роллю дорослого), сформованість елементів навчальної діяльності, внутрішнього плану дій, довільної регуляції поведінки.

3. Аналізуються особливості навчальної мотивації дитини, рівень амбіцій, інтереси.

4. Обов'язково перевіряються навчальні навички дитини, прогля­даються її зошити з письма, математики, даються завдання з читання, письма, розв'язання задач.

5.Виявляється емоційний компонент неуспішності: як дитина ставиться до поганих (задовільних) оцінок, який отримує типовий зворотний зв'язок від дорослих — учителів, батьків? Чи є сфера

діяльності, яка компенсує неуспішність у навчанні? Що відбудовує всю систему міжособистісних відносин дитини?

6. Виявляються типові види допомоги батьків дитині в навчальній діяльності (хто займається? Чи багато? Які засоби допомоги? Який стиль сімейного виховання?).

7. Вивчається передісторія випадку, дається ретельний аналіз історії поведінки, який проводиться самими батьками.

Допомога першокласникам

Психологічний супровід адаптації першокласників до навчання в школі включає в себе створення програми дослідження процесу адаптації першокласників.

Мета програми: вивчення процесу адаптації першокласників; визначення ефективного напрямку роботи психолога для подолання труднощів у дітей, пов'язаних із входженням у шкільний колектив.

Завдання програми:

• визначення чинників, які є складниками адаптації першокла­сників;

• визначення рівнів адаптації;

• визначення необхідних видів роботи психолога з дітьми, у яких виявилися труднощі в пристосуванні до шкільних умов;

• надання рекомендацій батькам і вчителям.

 

Структура програми:

• діагностичний блок;

• корекційно-розвивальний блок;

• рекомендації вчителям і батькам;

• тренінг для вчителів початкової школи.

І. Діагностичний блок

Мета: вивчення процесу звикання першокласників до шкільного навчання; виявлення чинників, які впливають на процес адаптації.

Завдання:

• визначення емоційного фону в ставленні першокласників до школи та характеру стосунків між учнем і вчителем, учнем і од­нокласниками;

• встановлення домінантної мотивації навчання;

• вивчення виявів тривожності учня в шкільних умовах;

• дослідження самооцінки першокласника;

• визначення рівня соціалізації першокласника;

• виявлення психофізичного самопочуття дитини. Використані методики:

• проективна методика «Школа тварин»;

• методика дослідження мотивації навчання в першокласників за М. Гінзбургом;

• тест на визначення рівня тривожності «Хочете дізнатись, що ду­має про школу дитина?»;

• методика «Сходинки»;

• спостереження та бесіда з учителем;

• анкета «Готовність дитини до навчання в школі» для вчителя;

• анкета для батьків.

У дослідженні процесу адаптації були використані адаптаційні рівні:

1. Високий — першокласник позитивно ставиться до школи, її пра­вил і вимог. Навчальний матеріал засвоює легко. Глибоко й повно опановує програмовий матеріал, розв'язує ускладнені задачі, чемний, уважно вислуховує вказівки, пояснення вчителя. Доручення вико­нує охоче й сумлінно, без зовнішнього контролю. Виявляє високу зацікавленість у самостійній роботі, готується до всіх уроків. Має в класі позитивний статус.

2. Середній — першокласник позитивно ставиться до школи, відвідування уроків не спричиняє негативних переживань. Розуміє навчальний матеріал, коли вчитель пояснює його досить детально й наочно. Засвоює основний зміст програми з усіх предметів, са­мостійно розв'язує типові задачі. Зосереджений і уважний під час виконання завдань, доручень, указівок учителя, однак потребує контролю з боку дорослого. Зосередженим буває тільки тоді, коли робить щось цікаве для себе. Майже завжди готується до уроків і виконує домашні завдання. Доручення виконує сумлінно. Дружить із багатьма однокласниками.

3. Низький — першокласник негативно або байдуже ставиться до школи. Часто скаржиться на здоров'я, погане самопочуття, у нього переважає пригнічений настрій. Спостерігаються порушення дис­ципліни. Матеріал, який пояснює вчитель, засвоює фрагментарно. Самостійна робота з підручником викликає труднощі, під час вико­нання самостійних завдань не виявляє до них інтересу. До уроків готується нерегулярно, потребує постійного контролю, систематич­них нагадувань і спонукань як з боку вчителя, так і з боку батьків. Може зберігати працездатність і увагу за наявності тривалих пауз для відпочинку. Для розуміння нового матеріалу і розв'язування задач за зразком потребує значної допомоги вчителя і батьків. Доручення виконує під контролем і без особливого бажання. Пасивний, близьких друзів не має, знає імена й прізвища лише частини однокласників.

Визначивши рівні адаптації, психолог переходить до планування подальшої роботи:

• для роботи з дітьми, рівень адаптації яких визначено як середній, учителям і батькам надають рекомендації щодо подальшої роботи з цими учнями;

• з дітьми, рівень адаптації яких вважають низьким, проводиться корекційно-розвивальна робота;

• для батьків і вчителів проводять індивідуальні консультації, метою яких є об'єднання зусиль для надання різнобічної допомоги дитині в подоланні труднощів.

З дітьми, які дезадаптовані до навчання в шкільних умовах, спершу слід проводити індивідуальну роботу (консультування чи психоте­рапію з фахівцем), потім психолог може приєднати їх для подальшої роботи до корекційно-розвивальної групи. Паралельно психолог проводить роботу із сім'єю та вчителем, метою якої є встановлення причин, що призвели до порушень в особистісній сфері дитини, він визначає шляхи їх усунення. З батьками бажано проводити групові заняття, їм також надають рекомендації.

Для вчителів початкової школи рекомендований тренінг «Спри­яння процесу адаптації до шкільних умов».

Для батьків першокласників можна провести батьківські збори, де психолог ознайомить слухачів із необхідністю проведення дослі­дження, його результатами (в загальному вигляді) та дасть відповіді на запитання.

До уваги психологів! На виступах перед батьками та вчителями слід уникати розголошення інформації, яка висвітлює індивідуальні результати діагностики!