Страхування в системі управління підприємницьким ризиком в аграрному бізнесі.

Під страхуванням підприємницьких ризиків розуміється страхування підприємцем ризиків своїх збитків і неотримання очікуваних доходів від застрахованої підприємницької діяльності через порушення зобов'язань контрагентами підприємця або зміни умов цій діяльності по не залежних від підприємця обставинам. Об'єктом даного страхування є майнові інтереси страхувальника, пов'язані із здійсненням комерційної діяльності [2].
Страхування підприємницьких ризиків передбачає обов'язки страховика по страхових виплатах у розмірі повної або часткової компенсації втрат доходів або додаткових витрат страхувальника, викликаних такими подіями, як зупинка чи скорочення обсягу виробничої діяльності в результаті обумовлених причин; банкрутство; невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань контрагентом страхувальника, що є кредитором по угоді; понесені страхувальником судові або будь-які непередбачені витрати Страхова сума за договором найчастіше встановлюється в межах вкладень страхувальника в застраховану діяльність зі збільшенням її в ряді випадків на узгоджену між сторонами договору очікуваний прибуток від даної діяльності. При цьому нерідко умови договору страхування передбачають встановлення франшизи.
Специфіка страхування обумовлює ряд вимог до порядку укладання договорів. Зокрема, страхувальник повинен пред'явити свідоцтва про свою реєстрацію, ліцензії або патенти на що підлягає страхуванню діяльність, інші необхідні документи. У своїй заяві про бажання укласти договір він повинен дати детальну інформацію про підприємницьку діяльність, умови її здійснення, очікувані доходи та витрати, укладених контрактах, своїх контрагентів та інших обставин, що мають відношення до ступеня ризику.
Поява видів страхування підприємницьких ризиків стало, з одного боку, наслідком розширення страхування звичайних майнових ризиків, а з іншого боку - результатом розвитку нової сфери діяльності страховиків - поруки та гарантій. Обсяг відповідальності страховика в залежності від різних умов може різнитися в великих межах: від стихійних лих до набору суспільно-політичних чинників.
Відомо досить велика кількість видів страхування, що забезпечують страховим захистом майнові інтереси підприємців. Вони поділяються між собою, як правило, по об'єктах страхування і страхових ризиків.
Економічна наука зазвичай виділяє 3 стадії кругообігу коштів в процесі товарного виробництва:
· Грошову, пов'язаний з вкладеннями капіталу і придбанням на наявні грошові кошти необхідних засобів виробництва;
· Виробничу, суть якої полягає у створенні нової вартості шляхом перенесення на готовий продукт вартості основних фондів, робочої сили, споживаних сировини,матеріалів, палива, напівфабрикатів;
· Товарну, що виражається в реалізації готової продукції, та її оплату.
Всі види страхування, пов'язані зі страховим захистом підприємців, можна розділити, відповідно до вищезазначених стадіями кругообігу [3].
Перша стадія пов'язана з інвестуванням капіталу, яке може бути здійснено в основні фонди та оборотні кошти, науково-технічну продукцію, а також в цінні папери. Страхове забезпечення вкладених капіталів здійснюється за допомогою страхування інвестицій та фінансових гарантій.
Страховий захист підприємця на другій стадії кругообігу може бути забезпечена різними видами страхування майна, що гарантують компенсацію збитку від різних стихійних лих, катастроф, неправомірних дій третіх осіб і т.д., і страхування цивільної відповідальності, що відшкодовує втрати підприємця в зв'язку з необхідністю покривати шкоду, заподіяну діяльністю підприємства третім особам, які зазвичай виводять за рамки страхування підприємницької діяльності і відносять до самостійних підгалузей страхування. Крім того, тут проводиться страхування на випадок перерв у господарській діяльності в зв'язку з пожежами, аваріями та іншими несприятливими подіями, що забезпечує захист від непрямих втрат, пов'язаних з припиненням випуску продукції, додатковими витратами по відновленню виробництва та ін
На третій стадії кругообігу здійснюється страхування ризику неплатежу, експортних кредитів і т.п.
Особливістю цієї підгалузі є те, що вона займає проміжне положення між страхуванням майна і страхуванням відповідальності. Це випливає з самого характеру ризиків у підприємницькій діяльності, які обумовлені двома типами протиріч: між людиною і руйнівними силами природи і між партнерами в процесі суспільно-економічних відносин.
Підприємницька діяльність являє собою безперервний процес по нарощуванню вкладеної в справу власності. Порушення безперервності може бути викликано втратою засобів праці або будь-якими подіями в сфері економічних відносин. Так, знищення або пошкодження майна внаслідок стихійного лиха, аварії, пожежі, крадіжки і т.д. веде не тільки до прямих фінансових збитків, відшкодовується за договором страхування майна, а й до непрямих втрат, пов'язаних із зупинкою виробництва, які покриваються за договорами страхування підприємницьких ризиків. Разом з тим зменшення підприємницького доходу може бути результатом невиконання з різних причин третіми особами своїх комерційних або фінансових зобов'язань. Проводячи страхування від цієї групи ризиків, страховик бере на себефункції гаранта виконання таких зобов'язань, що багато в чому схоже зі страхуванням відповідальності, тільки в даному випадку страхувальником є ​​не винуватець завданої шкоди, а особа, яка може зазнати збитків через невиконання зобов'язань свого контрагента.
Таким чином, страхування підприємницьких ризиків поєднує в собі деякі риси страхування майна і страхування відповідальності. Отже, при проведенні таких видів страхування використовуються окремі підходи до визначення обсягу відповідальності й оцінки ризику, характерні для перерахованих вище підгалузей страхування.
Класифікаці підприємницьких ризиків
Будь-які рішення, що приймаються підприємцем у процесі своєї господарської діяльності, несуть в собі можливості невдачі, втрати, тобто є ризиковими.
Ризик можна визначити як небезпека потенційно можливої, імовірної втрати ресурсів, або втрати доходів у порівнянні з можливим, розрахованим на раціональне використання ресурсів у даному виді підприємницької діяльності. Інакше кажучи, ризик є загроза того, що підприємець може понести втрати у вигляді додаткових витрат понад передбачених прогнозом, проектом, програмою його дій, або отримати дохід нижчий за той, на який він розраховував.
Підприємницький ризик пов'язаний, перш за все, з вибором і прийняттям управлінського рішення на різних рівнях структури управління: галуззю, підприємством або його підрозділами. Ризик підприємницької діяльності крім елементів господарського ризику, включає специфічні види ризику, пов'язані з особистими майновими грошовими внесками у створення даного підприємства. Мова йде, перш за все, про ризик повної або часткової втрати майна або грошового внеску, в тому числі і ризик банкрутства, характерний в умовах ринкових відносин.
Господарський ризик є невід'ємною частиною господарської діяльності будь-якого підприємства, незалежно від форми власності.
Господарський ризик можна визначити як діяльність суб'єктів підприємств пов'язаної з подоланням невизначеності в ситуаціях неминучого вибору, процесі якої є можливість оцінити ймовірність досягнення бажаного результату або невдачі, відхилення від мети, що містяться в обираних альтернативи [4].
У практичній діяльності ризики можуть бути настільки великими, що здатні зупинити продуктивну роботу, змусити підприємця відмовитися від здійснення операції, що вимагають великих первісних інвестицій і часу. У той же час наявність чинника ризику є для підприємця сильним стимулом для постійного здійснення режиму економії, змушує його ретельно аналізувати рентабельність проектів, розробляти інвестиційні кошторису, наймати відповідні кадри.
Ризик підприємницької діяльності можна підрозділити на такі види:
а) ризик втрати майна в результаті стихійних лих;
б) ризик виникнення цивільної відповідальності за шкоду, нанесену довкіллю;
в) ризик втрати прибутку;
г) ризик, пов'язаний з реалізацією продукції на внутрішньому і зовнішньому ринку;
д) технічний ризик, пов'язаний з експлуатацією обладнання, будівельно-монтажних споруд і т.д.
е) комерційні ризики, пов'язані з недопостачанням продукції, невиконанням фінансових зобов'язань;
ж) валютний ризик, пов'язаний з розширенням сфери зовнішньоекономічної діяльності.
Розглянемо більш детально класифікацію перерахованих вище видів ризику.
Одним з важливих видів підприємницького ризику є ризик втрати майна. Цей вид ризику можна підрозділити на наступні підвиди:
- Ризик, пов'язаний з втратою майна в результаті стихійних лих;
- Ризик, пов'язаний з втратою майна в результаті крадіжки, у тому числі крадіжки зі зломом, викраденням транспортних засобів і т.д.
- Ризик, пов'язаний з втратою майна в результаті аварії на виробництві;
- Ризик втрати майна під час транспортування;
- Ризик, пов'язаний з відчуженням майна в результаті неправомірних дій місцевих органів влади.
В умовах ринкового господарства, актуальним для підприємця стає ризик громадянської відповідальності.
Під громадянською відповідальністю слід розуміти обов'язок кожної особи відшкодовувати збиток, заподіяний іншій особі. Ризики цивільної відповідальності характерні для всіх галузей життя, як господарської діяльності, так і особистого життя громадян. До числа таких ризиків слід віднести: ризик виникнення відповідальності за забруднення навколишнього середовища, за недотримання договорів поставок, якість продукції, що випускається підприємством.

Одним з найбільш значних для підприємця видів ризику є ризик втрати прибутку за різних причин.
У цю групу входять наступні види ризиків:
- Ризик втрати прибутку, внаслідок вимушених перерв у виробництві;
- Ризик втрати прибутку в результаті втрати майна;
- Ризик втрати прибутку в результаті невиконання договірних зобов'язань;
- Втрати внаслідок зміни кон'юнктури ринку та переходу на випуск іншої продукції;
- Втрати в результаті заміни застарілого обладнання та впровадження нової техніки і технології;
- Втрати внаслідок проведення страйків та інших суспільно-політичних чинників.
Технічний ризик визначається ступенем організації виробництва, проведенням профілактичних і регламентних заходів (регулювання, перевірки і т. д.)
У групі комерційних ризиків можна виділити наступні: - ризик, пов'язаний з недопостачанням продукції, виконанням фінансових зобов'язань і ризик, пов'язаний з неповерненням кредитів.
Ринковий ризик включає наступні підвиди ризиків, пов'язані з внутрішнім і зовнішнім ринком. До них можна віднести:
· Ризик у визначенні структури та обсягів виробництва нових і старих виробів;
· Ризик пов'язаний з цінами і запитами, тобто можливістю покриття за допомогою платоспроможного попиту витрат по задоволенню у виробах, реалізованих за визначеними цінами.
Із зовнішнім ринком пов'язані ризики:
· Ризик зміни цін на світовому ринку;
· Ризик пов'язаний з митними обмеженнями.
Під валютним ризиком розуміють небезпеку валютних втрат, викликаних зміною курсу іноземної валюти по відношенню до національної валюти при проведенні зовнішньоекономічних операцій. При цьому розрізняють два основних види ризику: 1) ризик наявності валютних збитків по конкретних операціях в іноземній валюті та 2) бухгалтерський ризик збитків при переоцінці активів і пасивів.
Страхування окремих видів підприємницьких ризиків
Рівні підприємницьких ризиків. Кожен підприємець повинен оцінювати величину того чи іншого ризику у своїй господарській діяльності.
Кількісна міра підприємницького ризику визначається абсолютним і відносним рівнем втрат, що виникають при здійсненні підприємницької діяльності.
В абсолютному вираженні ризик може бути визначений величиною можливих втрат матеріально-речовому або вартісному вимірі.
У відносному вираженні він визначається як величина можливих втрат віднесених до бази, у якості якої приймається стан підприємства, витрати ресурсів чи очікуваний дохід від підприємництва.
Під допустимим розуміється ризик, у межах якого даний вид підприємницької діяльності зберігає свою економічну доцільність.
Критичний ризик. Це ризик, пов'язаний з небезпекою втрат у розмірі всієї суми витрат на здійснення даного виду підприємництва.
Катастрофічний ризик, при якому підприємець не отримує дохід і втрачає всі вкладені у справу кошти.
До початку економічних реформ в країні монопольне право на проведення страхових операцій мали організації, що входять в систему Держстраху СРСР. В останні роки почався процес створення страхового ринку. На страховому ринку зараз діють як державні страхові організації, так і акціонерні, кооперативні товариства, асоціації.
Найпоширеніший у підприємницькій діяльності метод зменшення ризику його передача. Ця передача ризику найчастіше відбувається шляхом страхування. Страховиком виступає фірма, яка за певну винагороду (страхову премію) приймає на себе фінансову відповідальність за можливі втрати страхувальника в результаті певного виду ризику. Розмір страхової премії зазвичай встановлюється у% від вартості застрахованого майна.
Розглянемо порядок страхування окремих видів ризику.
а) Страхування ризику втрати майна.
Даний вид страхування включає будівлі, будинку, споруди, машини, сировину, готову продукцію та інші матеріальні цінності. Майно вважається застрахованим на випадок знищення або пошкодження в результаті стихійних лих, пожеж, вибухів, крадіжок зі зломом, викрадення транспортних засобів та ін
Страхування майна здійснюється від фактичної вартості, але з урахуванням підвищення цін і тарифів, тобто за його відновної вартості.
Для точної оцінки ризику, що підлягає страхуванню, важливо, щоб страховик встановив максимальний розмір своєї відповідальності і період часу, на який ця відповідальність поширюється.

Питання для самоконтролю:

1. Назвіть місце страхування в страховому захисті підприємництва.

2. Охарактеризуйте види страхування підприємницьких ризиків.

3. Особливості страхування підприємницької діяльності в промисловості.

4. Особливості страхування підприємницьких ризиків в аграрному бізнесі.

 

Тема 8

МАЙНОВЕ СТРАХУВАННЯ

Лекція 22