Зміст і види страхування життя.

Страхування життя є підгалуззю особистого страхування, яке покликане виконувати важливу роль відносно населення, адже його основне призначення – створення фінансової безпеки для окремих громадян та їх сімей.

Історично первинною формою особового страхування вважається страхування життя на випадок смерті застрахованої особи. Наразі страхування життя включає:

- страхування життя на випадок смерті;

- змішане страхування життя;

- страхування дітей;

- страхування до шлюбу.

Страхування життя передбачає захист майнових інтересів на випадок смерті застрахованого.

Страховою подією при страхуванні життя є смерть застрахованої особи.

Головною особливістю цього виду страхування є те, що людське життя не має вартісної (грошової) оцінки. Це означає, що за цим видом страхування неможливо визначити величину збитку, зумовленого настанням страхового випадку. Саме ця обставина зумовлює інші особливості.

По-перше, у страхуванні життя беруть участь чотири суб’єкти – страховик, страхувальник, застрахована особа та вигодо набувач.

Страховиком у цій галузі страхування може бути виключно страхова компанія, яка має ліцензію на здійснення страхування життя. Страховик, що здійснює страхування життя, зобов’язаний мати статутний капітал в обсязі 1,5 млн. євро.

Закон України «Про страхування» регламентує нормативний запас платоспроможності страховика, що здійснює страхування життя, який на будь-яку дату визначається шляхом множення загальної величини резерву довгострокових зобов’язань (математичного резерву) на 0,05. Цим Законом визначається порядок формування, розміщення та використання резервів зі страхування життя. Для забезпечення страхових зобов’язань зі страхування життя страховики формують резерви за рахунок надходження страхових платежів та інвестування коштів сформованих резервів за цим видом страхування.

Страхувальником за цим видом страхування може бути юридична чи фізична особа, яка вступила в страхові відносини зі страховиком, сплачує страхові внески та претендує на страхові виплати за страховими подіями.

Застрахований – особа, що бере участь в особовому страхуванні, чиє життя (здоров’я чи/і працездатність) виступає об’єктом страхового захисту. Якщо застрахований сам сплачує страхові внески, то він водночас є і страхувальником. Наприклад, за страхування дітей страхувальниками є батьки, а застрахованими – діти.

Вигодонабувач – особа, на користь якої підписано страховий договір. Вигодонабувач визначається страхувальником або застрахованим на випадок посмертного отримувача страхової суми. Якщо така особа не вказана, то вигодо набувачами можуть бути спадкоємці за законом.

По-друге, неможливість визначити в грошовому вимірі втрати, пов’язані з життям, зумовлює своєрідний підхід щодо визначення страхової суми та страхового тарифу (премії, внеску).

Страхова сума –грошова сума, визначена законом чи договором страхування, яка лежить в основі визначення розміру страхової премії (внеску) та розміру страхової виплати.

В особовому страхуванні страхова сума визначається на кожного застрахованого окремо з урахуванням інтересів та можливостей обох сторін (страхувальника і страховика).

По-третє, договори із страхування життя довгострокові. Методика формування резервів зазначає, що ці договори підписуються на строк не менше ніж три роки. Договори можуть діяти значно довше: 10, 15, 20, 30, 40 років. Чим триваліший договір, тим більша частка в резерві від інвестування коштів.

По-четверте, з попередньої особливості випливає, що страхування життя виконує як захисну, так і заощаджу вальну функцію, зміст якої полягає в прибутковому, але низько ризиковому розміщенні тимчасово вільних грошових засобів.

Підписуючи довгостроковий договір зі страхування життя, звісно, страховик не знає, скільки років проживе конкретний страхувальник (застрахований). Але вірогідність того, що відомий відсоток застрахованих у кожній віковій категорії не доживе до закінчення строку дії договору досить точно відображають таблиці, які страховик використовує для розрахунку страхових платежів. Чим вища смертність у віковій ланці, тим вище страхові тарифи.

Змішане страхування життя.

Змішане страхування життя – це страхування життя, за якого в одному договорі об’єднується страхування від декількох ризиків: смерті, дожиття, нещасного випадку, хвороби, втрати працездатності. Якщо договір про страховий захист покриває два і більше ризиків, страхування вважається змішаним.

Договір змішаного страхування життя дає змогу поєднати відповідальність страхової компанії як у випадку дожиття до закінчення строку страхування, так і у випадку смерті під час дії договору страхування. Крім того, відповідальність страховика може бути розширена за рахунок прийняття на страхування відповідальності виплатити страхову суму або певну її частину у разі настання нещасного випадку із застрахованою особою. При проведенні змішаного страхування життя страхувальник і застрахований можуть бути однією особою, якщо договір страхування страхувальник укладає відносно своєї особи. Страхувальником при змішаному страхуванні життя є тільки фізичні особи.

Сьогодні на страховому ринку України страхування життя проводиться за правилами страхування життя категорій А, В, С, які відрізняються кількістю ризиків, на випадок яких і проводиться страхування життя. Так, категорія А охоплює такі страхові випадки (ризики): дожиття до певного попередньо встановленого віку та смерть застрахованого. Категорія В, крім названих, ще передбачає втрату страхувальником здоров'я від нещасного випадку. Категорія С доповнена ризиком втрати здоров'я від нещасного випадку, що призвело до інвалідності застрахованого.

При укладенні договорів страхування життя страхові компанії враховують такі чинники:

− вік страхувальника та його стать;

− стан здоров'я;

− місце проживання та громадянство;

− рід занять чи характер діяльності;

− генетична спадковість та деякі інші, навіть стать.

У сукупності названі критерії визначають рівень смертності страхувальників.

Зазвичай вік страхувальника має становити від 16 до 72 роки (або до того віку, який вважається середньою тривалістю життя у відповідній країні чи місцевості) з тим, щоб після закінчення терміну страхування він не перевищував 75 років (або віку середньої тривалості життя). Вік особи, на користь якої укладається договір страхування життя, не має значення. Стан здоров'я має важливе значення, оскільки може привести до передчасної смерті страхувальника. Тому договір не укладається з непрацюючими інвалідами, насамперед, першої групи, а також можуть бути передбачені обмеження щодо інвалідів другої групи, хворих на онкологічні та хронічні захворювання, СНІД, серцево-судинні та деякі інші захворювання.

Громадянство враховується у зв'язку з тим, що страховик має формувати страхові резерви в тій валюті, у якій сплачуються страхові внески. Договори укладаються з громадянами України і іноземними громадянами, що постійно проживають на території України.

Суттєво впливає на страхові тарифи зі страхування життя і характер діяльності застрахованого, так як з цим пов'язані відповідні страхові ризики за цим страхуванням. У Західній Європі не страхують життя, наприклад, членів королівської родини, політиків, артистів, відомих естрадних зірок, оскільки вони відносяться до підвищеної групи ризику через свій спосіб життя. У деяких країнах заборонено страхування життя дітей.

Страхова сума за договорами страхування життя визначається за згодою сторін і може бути будь-якого розміру. Страхові тарифи встановлюються в процентах до страхової суми або в абсолютному розмірі, встановленому на одиницю страхової суми, за яку прийнято 100 грн. Розмір страхових внесків залежить від строку страхування, віку страхувальника та страхової суми. Для розрахунку страхових внесків (страхової премії) важливе значення має таблиця смертності, за якою визначається ймовірність того, що особа доживе до певного віку або середня тривалість життя і на основі цього розраховується страхова премія з врахуванням норми інвестиційного доходу (приросту капіталу), яка не повинна перевищувати чотирьох відсотків річних. Докладно буро розглянуто у темі 2.

Принципи страхового відшкодування (обсяг відповідальності страховика) охоплюють:

− при страхуванні на дожиття: особі, яка дожила до встановленого віку і сплатила страхові внески, страховик виплачує повну страхову суму, а в разі смерті застрахованого в період дії договору страхування така сума виплачується спадкоємцям;

− при страхуванні на випадок смерті: страховик за умови внесення страхувальником страхових внесків виплачує 100 % визначеної попередньо страхової суми у всіх випадках смерті, коли б вона не сталася. Страхову суму одержує вигодонабувач, який визначається страхувальником за життя і може бути як фізичною, так і юридичною особою. У договорі страхування можуть бути передбачені певні обмеження щодо таких виплат;

− при втраті страхувальником здоров'я від нещасного випадку, що трапився протягом дії договору страхування: страховик виплачує частину чи повну страхову суму пропорційно до ступеня втрати здоров'я. Ступінь втрати здоров'я визначається за спеціально складеними таблицями.

У разі дострокового припинення дії договору страхування життя страховик виплачує страхувальнику викупну суму, яка є майновим правом страхувальника за договором страхування життя.

Викупна сума – це сума, яка виплачується страховиком у разі дострокового припинення дії договору страхування життя та розра­ховується математично актуарієм на день припинення договору стра­хування життя залежно від періоду, протягом якого діяв договір страхування життя, згідно з методикою, яка проходить експертизу в Держфінпослуг є невід'ємною частиною правил страхування життя. За умови дострокового припинення договору страхування за зако­нодавством України не допускається повернення коштів готівкою, якщо платежі було здійснено в безготівковій формі.

Одним із видів страхування життя є страхування дітей. Страхувальниками можуть виступати батьки та інші родичі дитини, які укладають договори страхування і сплачують страхові внески. Застрахованою є дитина у віці з дня народження до 15 років, а вік та стан здоров'я страхувальника не має значення. Договори страхування дітей можуть бути також укладені юридичними особами – підприємствами, установами або організаціями.

Обсяг відповідальності страхової компанії охоплює такі страхові випадки: дожиття до закінчення строку страхування; настання смерті застрахованої дитини незалежно від причин; втрату здоров’я від нещасного випадку в період дії договору страхування.

Страхова сума визначається за згодою сторін, а розмір страхового внеску залежить від розміру страхової суми і тарифної ставки, яка диференційована залежно від віку застрахованого та строку страхування.

Принципи виплати страхової суми аналогічні, що і при страхуванні життя дорослих осіб. Разом з тим, оскільки страхувальник і застраховані – різні особи, то умови страхування передбачають виплату страхової суми як у випадку смерті страхувальника, так і застрахованого. При настанні смерті страхувальника до закінчення дії договору страхування страхова сума складає зазвичай 90 % сплачених внесків. Договір страхування як правило за таких умов розривається, або може продовжити інший родич. У випадку смерті дитини страхова компанія може виплатити страхувальникам допомогу в розмірі 30-50 % від страхової суми.

Страхування до шлюбу передбачає укладення договорів страхування відносно дітей віком від дня народження і до 18 років на момент закінчення дії договору страхування. Страхувальниками виступають батьки, дідусі, бабусі та інші родичі дитини віком від 18 до 80 років, які укладають договір на користь дітей, які є застрахованими особами. На користь однієї дитини можна укладати декілька договорів страхування. При цьому договори не укладаються з інвалідами першої групи.

Страхова сума може бути встановлена за бажанням страхувальника і виплачена після закінчення терміну страхування у зв'язку з реєстрацією шлюбу. При цьому відповідальність страховика закінчується тоді, коли дитина досягла повноліття, однак виплата здійснюється лише через певний проміжок часу. Тому від моменту закінчення терміну дії договору і до моменту виплати страхового забезпечення з приводу реєстрації шлюбу застрахованої особи або досягнення нею 21-го віку має місце вичікувальний період, де договір діє в повному обсязі в частині інших ризиків, включених до обсягу відповідальності страховика, тобто при настанні смерті застрахованого або при втраті здоров'я від нещасного випадку. Важливим у такому страхуванні є те, що у випадку смерті страхувальника в період дії договору страхування, дія договору про­довжується без подальшої сплати страхових внесків і дає право застрахованій особі на одержання повної страхової суми при реєстрації шлюбу.

Головними відмінностями страхування дітей та весільного страхування є те що, страхувальник і застрахований за цими видами договорів є завжди різні особи.