Поняття вертикальних і горизоні дисбалансів та фінансового вирівнювання

Вертик.фіск.дисбаланси —невідповідн. між обсяга-ми фін. ресурсів того чи ін.рівня влади, регіон.або місцевого, і обсягами завдань та обов'язків, які на нього поклад, в процесі розподілу компетенції між центральною, регіон, та місц владами. Цей дисбаланс означає недостатність фін. ресурсів певного рівня влади для забезпеч, громадських і держ. послуг у межах його завдань.

їх можна усунути кількома шляхами:

1.Центр.влада або, влада вищого терит. рівня може взяти частину обов'язків із надання держ. і громадських послуг і тим самим зменшити коло обов'язків того рівня влади, в якого виник вертик. фіскальний дисбаланс.

2.3апровадж.тим рівнем влади, який має вертик. фіск. дисбаланс, додатк. податків. З.Передача центр, владою частини своїх податків терит. рівню влади, що має такий дисбаланс 4.3а рах надання центр владою грантів, субсидій та ін трансфертів.

Горизонт, фіск, дисбаланс - невідповідн. мі обсягами фін. ресурсів однієї або кількох терит одиниць одного рівня обсягу завдань, які на них покладаються і які забезпечуються іншим терит. одиницями цього рівня.

Цей дисбаланс виникає тоді, коли:

1 або кілька тер. того ж рівня не мають достат фін.ресурсів для надання держ. і громад послуг в обсягах, що надаються ін. терит-ми відповідно до певних стандартів. 2.снують так звані бідні і багаті території. 3.Деякі тер. мають більші потреби, ніж інші. 4.снує більш висока вартість держ. і гром, послуг у межах однієї терит. порівняно з ін.

Гориз. фіск, дисбаланси можна усунути вищими податк, ставками в межах відповідн. терит. Але це буде несправедливо стосовно насел. цих терит. Тому держава зобов'язана долати такі дисбаланси в рамках політики фінансового вирівнювання.

Фін, вирівнювання -процес усунення вертик. І горизонт, дисбалансів. У процесі фін.вирів здійсн. заходи з перерозп. фін.ресурсів як між ланками системи бюдж. по вертикалі, так і між так званими бідними і багатими тер. по гориз.

65. Головний інструмент збалансування доходів бюджету.

Осн.інструментами, за допом яких здійсн. регулювання доходів бюджетів, є: власні та закріплені доходи; регульовані доходи; нормативи відрах, від регул, доходів; дотації та субвенції; міжбюдж. взаєморозрахунки.

Головним інструментом є регульовані доходи, частка яких у подат. надходж. зведеного_біщіж. У. сягає 80 %

З Держбюджету У. до бюджету АРК, бюджетів областей, Києва та Севастополя може передаватися частина доходів як %-ні відрахування від загальнодерж.податків, зборів і обов'язкових платежів, що справляються на даній території, або дотацій і субвенцій. Розмір цих відрах.затвердж. Верх.РадоюУ. в Законі „Про Держбюдж."на відповідний рік.

Вказані ресурси перед.на основі необх.техніко-економічних обгрунтувань, стаист.даних про економ., еколог.і соціальний стан відповідних тер., необх.витрат для вирівнювання їхнього розвитку.

Фін.вирівн.

Фін. вирівнювання –процес усунення вертик. і горизонт. дисбалансів. У процесі фін.вирівн. здійсн. заходи з перерозп. фін.ресурсів як між ланками системи бюдж. по вертикалі, так і між так званими бідними і багатими тер. по гориз.

Метою фін.вирівнювання є перерозподіл фінансових ресурсів на користь тих владних рівнів, котрі мають вертикальні й горизонтальні фіскальні дисбаланси, з метою їх усунення.

Обєктивна необх. фін. вирівнюваннязумовлена рядом причин: 1.Нерівномірність терит. РПС, яка зумовлює диференціювання подат бази регіонів на тер.У. Зменш. роль індустр. областей і зрост. значення столиці держави. Ще більш занепадає податк.база аграрних регіонів України. 2.Диференціація обсягів витрат у сфері надання держ.і гром.послуг та цін на ці послуги. Більш високі витрати на ці послуги несуть еколог. забруднені сх рег та регіони зони Чорн.катастрофи. 3.Внасл. неефект. провед. заходів із забезп. єдиних стандартів держ.і гром.послуг по всій терит.країни сформув. розрив у рівнях життя в окр. регіонах У., в сільс. і міськ. місцевостях. 4.Потребами передачі від центр. влади на місц. рівень значної част. видатків, які більш ефект здійснюватиму-ться на місц.рівні (це фін-ня освіти, культури, ох.здоровя, фізкульт.і спорту та ін.) 5.Зовн.ефектами соц. виплат. послугами, які фін-ся з бюдж. однієї адмін.-тер. один., корист. і жителі ін.тер.одиниць, але їхні владні органи при цьому не несуть витрат

 

 

Бюджетний менеджмент

1. Бюджетний менеджмент та його роль у бюджетному процесі.

2. Методи управлінської діяльності в бюджетному процесі

3. Складові бюджетного менеджменту.

4. Фінансове планування, його складові частини.

5. Конституція України в управлінні бюджетним процесом.

6. Бюджетний кодекс - основний законодавчий акт в управлінні бюджетом.

7. Характеристика Закону "Про місцеве самоврядування".

8. Роль Міністерства фінансів в управлінні бюджетними ресурсами.

9. Складові органів Міністерства Фінансів України, їх функції та повноваження.

10. Рахункова Палата: завдання, повноваження, функції.

11. Державне казначейство: завдання, повноваження, відповідальність.

12. Контрольно-ревізійне управління: структура, завдання, функції

13. Державна позикова служба: структура, завдання, функції.

14. Роль Національного банку України в бюджетному процесі.

15. Бюджетне планування як складова частина фінансового.

16. Економічні ОСНОВИ бюджетного планування.

17. Завдання, принципи та методи бюджетного планування.

18. Бюджетне планування на державному рівні.

19. Бюджетне планування на місцевому рівні.

20. Принципи виконання бюджету. Органи, які забезпечують виконання бюджету.

21. Органи, що забезпечують виконання доходної частини бюджету. Механізм їх взаємодії.

22. Розпис доходів і видатків.

23. Бюджетна класифікація: сутність, структура та складові частини.

24. Класифікація доходів бюджету, складові доходів бюджету.

25. Бюджетна класифікація видатків бюджету, характеристика видатків бюджету.

26. Бюджетні цільові фонди: джерела формування та порядок використання коштів.

27. Позабюджетні цільові фонди: джерела формування та порядок використання коштів.

28. Міжбюджетні трансферти: економічна сутність та призначення.

29. Види міжбюджетних трансфертів та умови їх надання

30. Бюджетна позика: сутність, умови надання та погашення

31. Сутність податкового менеджменту, причини виникнення.

32. Формування та використання грошових коштів бюджетів.

33. Системи касового виконання бюджетів.

34. Законодавчі акти, які регламентують організацію бюджетного процесу в Україні.

35. Порядок складання бюджетів на загальнодержавному рівні.

36. Порядок внесення доповнено і змін у бюджети всіх рівнів.

37. Затвердження Державного та місцевих бюджетів.

38. Органи, що забезпечують виконання Державного бюджету.

39. Органи, що забезпечують виконання місцевих бюджетів.

40. Інформація про хід використання бюджетів.

41. Облік видатків бюджету.

42. Рахунки, які призначені для обліку грошових коштів бюджету.

43. Рахунки, які призначені для обліку доходів бюджету.

44. Рахунки, які призначені для обліку видатків бюджету.

45. Порядок затвердження звіту про виконання Державного та місцевих бюджетів.

46. Сутність та порядок надання бюджетних позик.

47. Резерви поповнення місцевих бюджетів.

48. Суть, функції, принципи та завдання бюджетного обліку.

49. Механізм здійснення бюджетного обліку за доходами та видатками бюджету.

50. Оформлення результатів виконання бюджету.

51. Бюджетний контроль: предмет, завдання, види.

52. Органи державного бюджетного контролю в Україні.

53. Методи бюджетного контролю.

54. Ревізія - як один з методів бюджетного контролю.

55. Класифікація ревізій та порядок їх проведення.

56. Основи та завдання проведення ревізій.

57. Етапи контрольно-ревізійного процесу, їх характеристика.

58. Акт про проведення ревізій: його складові частини та їх характеристика.

59. Основні питання, які перевіряються в ході ревізії бюджетної установи.

60. Заходи, які проводяться для усунення виявлених недоліків і порушень під час ревізій.

1. БМ та його роль у бюдж. процесі

БМ–є одним з напрямків фін. менедж. Це сукупн. взаємопов’язаних дій, що напр. на керування бюдж. ресурсами і відносинами, які вин. в процесі руху бюдж. потоків. БМ повинен визначати ефективність керування цим рухом і відносинами. Об’єктом упр. виступає бюджет, суб’єктом – органи упр. бюджетом. На якості управління однаково відображається знання як об’єкта (керованої системи), так і суб’єкта (керуючої системи). До керуючої системи належать: органи законод. і викон. влади; фін. органи держави. До керованої системи належать: Бюдж. ресурси; бюдж. відносини. Предметом Б.М. як навчальної дисципліни є бюдж. процес і управління ним. Структура бюдж. процесу включає дві складові: бюдж. планування (склад., розгляд, затвердь.) та виконання бюдж. Рівень бюдж. планування зал. від: 1)чіткості формул-ня цілей і завдань, які вирішує держава; 2)достовірності інф-ції, яка використ. при розрах. проекту бюдж.; 3)методів, які викор. в процесі бю­джетного планування.

 

 

2. Методи упр. д-ті в бюдж.процесі.

Методи планування показників бюджету:

метод прямого рахунку (передб. обчисл. пок-в бюдж. виходячи із реальних потреб і показників у розрізі окре­мих статей дох. і вид. по кожному підпр., орг., установі, громад-ну); нормативний (заснув. на викор. норм та норм-вів, встановл. по віднош. як до детальних, так і узагальн. показн-в); аналіт-й (передб. обчисл. план. показ­н. на осн. визнач. впливу на них різноманіт. чинни­ків, засновується на моделюванні бюдж. показ-в).

3.Складові бюджетного менеджменту

1. Бюджетне планування.

Реалізація функції стратегічного планування покладається на органи законодавчої влади.

2. Організація виконання бюджету. Ця стадія бюджетного процесу включає заходи з виконання дохідної і видаткової частин кожного із бюджетів, що входять до складу зведеного бюджету.

3. Облік виконання бюджету. вирішує наступне важливе завдання — забезпечити систему управління необхідною інформацією. Тобто, облік виконання бюджету — це забезпечуюча система, на якій базується бюджетний процес. Контроль за виконанням бюджету є одним із основних напрямків фінансового контролю. Він здійснюється на всіх етапах бюджетного процесу. В процесі бюджетного планування важливу роль відіграє попередній контроль, а також поточний.

4.Фін.планування, його склад.частини.

Держ. бюджет входить у заг. с-му фін. планів У. Розгляд і викон. фін. планів і всієї їх сукупності визнач. зміст фін. планування, а форм-ня і викон. Держбюдж. - зміст бюдж. план. І фін., і бюджетне план-ня здійсн-ся органічно й одночасно, у єдиному плановому процесі, у якому першість належить бюдж. план-ню. Водночас і фін., і бюдж. план-ня є невід'ємною складовою частиною держ. план-ня. Фін. плани розробл. всіма учасн-ми суп. вир-ва - від первинних структур – підпр., об'єднань, орг., банків до цент. органів господарського керування і викон. органів держ. влади. Задачами ФП є:

1.)Встановл. оптимальних пропорцій між централ. і децентрал. фінансами; 2.)Визн. обсягів і джерел фін. ресурсів у розрізі галузей, окремих п-ств. і об'єднань. 3)Раціон. розподіл фін. ресурсів між: вироб. і невир. сферою, галузями ек-ки, екон. регіонами країни. 4.)Стимулюв. найбільше ефективного викор-ня коштів. 5.)Концентрація фін. ресурсів на найбільш важливих напр. екон. розвитку. 6.)Активний вплив фінансів на форм-ня раціон-ї структури вир-ва з урахув. його соц. спрямов-ті. До складу єдиної с-ми фін.планів У. входять: Держбюдж.; Місц. бюдж.; Бюдж. соц. страх. і соц. забезп. насел.; ПФ; Баланси прибутків і витрат держ., приват., комерц., спільн. підпр. і орг.; Фін. плани громадських орг-цій; Кошториси установ невир. сфери; Фін. плани держ. і приват. майнового й особист. страх. Фін. плани підпр. і орг. пов'язані з бюджетом через подат. с-му.