С-ма з/п медичних працівників.

Лікарі. Ставка з/п встановлюється залежно від кваліфікаційної категорії та спеціалізації. Надбавки, підвищення, доплати:1.Лікарям-хірургам,анестезіологом,ендоскопістам за здійснення оперативних втручань:а) в стаціонарі до 40%,б)денний стаціонар до 25%, в) поліклініка до 15%.2. За завідування структурним підрозділом до 3 лікарів включно-10%,б) 4-6 лікрів-20%,в) понад 6 лікарів-25%.3. За почесне звання а) народний лікар-40% б) заслужений лікар-20%.4.За науковий ступінь: а) доктор медецинских наук-25%,б) кандидат медецинских наук-15%.5. За шкідливі та важкі умови праці:а) інфекційні установи, рентгенологічні кабінети та відділення-15%,б) за обслуговування хворих, що постраждали в наслідок аварії на ЧАЄС, противошумні установи, гериартричні установи-25% в)туберкульозні відділення та тим хто має право на підвищення за шкідливі умови за 2 і більше причинами-30%, г) за роботу з інфікованими Снідом-60%.6.За безперервний стаж роботи дільничним лікарям (педіатри, терапевти): а) за перші три роки-10%, б) за кожні наступні 2 роки-10% але не більше 30%,в) в сільській місцевості не більше 40%. 7. За роботу в нічний час (не відоброжаеться в тарифікації): а) за кожну годину роботи в нічний час-355 годинної тарифної ставки,б) за роботу у відділеннях для новонароджених, в пологових відділеннях за швидку невідкладну медичну допомогу-50% годинної тарифної ставки. Середній медичний персонал. Ставка з/п середнього мед. персоналу встановлюється в залежності від посади та кваліфікаційної категорії. Надбавки і підвищення як у лікарів. За керівництво старша медсестра-10%.Адміністративно-господарський персонал - посадовий оклад головного лікаря встановлюється в залежності від групи з оплати праці (5 груп). Група встановлюється в залежності від кількості ліжок або від кількості прикріпленого населення. Головному лікарю встановлюється доплата за кваліфікаційну категорію за спеціальністю «Організація та управління охороною здоров’я». Ставки з/п заступників головного лікаря встановлюються на 5-15% нижче окладу головного лікаря: а) на 5%- заступникам лікарям, б) на 10% заступникам з економічних питань, в) на 15% - іншим заступникам та головбуху.

54. Порядок плануванняфонду заробітної плати медичних працівників.

Основною статтею видатків на утримання установ охоро­ни здоров'я є видатки на заробітну плату. Умови оплати пра­ці працівників закладів охорони здоров'я затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики та Міністерства охорони здоров'я України від 22.02.2002 № 110/72.

Посадові оклади (тарифні ставки) працівників установ охорони здоров'я встановлюються з урахуванням кваліфіка­ційних вимог працівників і тарифних розрядів робітників від­повідної кваліфікації на підставі штатного розпису і відобра­жаються в тарифікаційному списку.

Оплата праці працівників здійснюється за фактично від­працьований час, виходячи з посадового окладу, або залеж­но від виробітку І відрядних розцінок з урахуванням доплат, підвищень та надбавок, передбачених чинним законодавст­вом. Заробітна плата працівника граничними розмірами не обмежується.

Умовами оплати праці працівників установ охорони здоро­в'я передбачені схеми посадових окладів лікарів, середнього та молодшого медичного персоналу, керівників структурних під­розділів та всіх інших працівників охорони здоров'я.

Схемні посадові оклади лікаріії-хірургів усіх найменувань, лікарів-анестезіологів та лїкарів-сндоскопістів підвищуються за здійснення операційних втручань залежно від обсягу, склад­ності й характеру їхньої праці при роботі: в амбулаторно-по­ліклінічному закладі (відділенні) — до 15 відсотків схемного посадового окладу; денному стаціонарі хірургічного профілю — до 25 відсотків, стаціонарі — до 40 відсотків.

Лікарям — керівникам структурних підрозділів (відділень, кабінетів, лабораторій, відділів тощо) схемні посадові оклади встановлюються з урахуванням кваліфікаційної категорії з під­вищенням його розміру на 10—25 відсотків залежно від обся­гу робіт, кількості лікарських посад згідно із штатним розпи­сом у розмірах:

—на 10 відсотків — при кількості лікарських посад до Зодиниць;

—на 20 відсотків — при кількості лікарських посад понадЗ до 6 одиниць;

—на 25 відсотків — при кількості, лікарських посад понад 6 одиниць.

Завідувачам підстанцій швидкої медичної допомоги схемні посадові оклади підвищуються на Ш—25 відсотків залежно від напруженості й обсягу роботи:

-на 10 відсотків - підстанцій третьої категорії, у штатно­ му розписі яких є 2-5 виїзних бригад швидкої медичної до пошт (40-120 посад персоналу);

-на 20 відсотків - підстанцій другої категорії, у штатному розписі яких є 6-12 виїзних бригад швидкої медичної до­
помоги (понад 120-240 посад персоналу);

-на 25 відсотків - підстанцій першої категорії, У штатному розписі яких є понад 12 виїзних бригад швидкої медич­ної допомоги (понад 240 посад персоналу).

Керівникам закладів охорони здоров'я та їх структурних підрозділів із числа середнього медичного персоналу схемні посадо! оклади встановлюються залежно вш кваліфікаційної категорії з підвищенням їх розміру на 10-20 %

- на 10 відсотків - при кількості посад середнього медич­ного персоналу згідно зі штатним розписом з урахуванням посади керівника до 3 одиниць;

- на 15 відсотків - понад 3 до 10 одиниць;

- на 20 відсотків - понад 10 одиниць.

Схемні посадові оклади керівних працівників закладів охо­рони здоров'я визначаються згідно з групами з оплати праці керівних працівників (див. табл. 27).

Заступникам керівників закладів охорони здоров я схемні посадові оклади встановлюються на 5-15 відсоткш нижче вш окладу відповідного керівника (без підвищення за кваліфікацінну категорію):

заступникам керівника - лікарям - на 5 відсоткш заступнику керівника з економічних питань - на Ю відсотків;

іншим заступникам - на 15 відсотків, головному бухгалте­ру на 10—15 відсотків.

Посадові оклади працівникам підвищуються у разі:

наявності почесного звання України, СРСР, союзних рес-пубпік СРСР: "народний" - на 40 відсотків;

''заслужений" - на 20 відсотків; за науковий ступінь док­тора наук - на 25 відсотків, кандидата наук - на 15 відсотків.

Підвищуються також схемні посадові оклади працівників закладів для лікування психічно хворих хворих на алкоголізм, наркоманію та інших закладш знебезпечною для здоров'я та особливо важкими умовами на 15-25 відсотків;

працівників госпіталів для інвалідів Великої Вітчизняної війни, воїнів-іитернаціоналістів та спеціальних відділень у скла­ді лікарень — на 10—15 відсотків;

працівників, які працюють з вірусом імунодефіциту люди­ни — на 60 відсотків.

Працівникам закладів охорони здоров'я можуть здійсню­ватися такі доплати:

— за виконання обов'язків тимчасово відсутнього праців­ника за фактичний обсяг роботи у розмірі до 50 відсотків по­садового окладу;

— за суміщення професій (посад), розміщення зон обс­луговування або збільшення обсягу виконуваних робіт — до 50 відсотків посадового окладу відсутнього працівника (за­значені види доплат не встановлюються керівникам закладів, їхнім заступникам, керівникам структурних підрозділів, їхнім заступникам);

— за роботу в нічний час — 35 відсотків годинної тарифної ставки (посадового окладу), за кожну годину роботи з 10 годи­ни вечора до б години ранку.

Встановлюються також надбавки:

— за високі досягнення у праці;

— за виконання особливо важливої роботи (на термін її виконання);

— за складність, напруженість у роботі.

Граничний розмір зазначених надбавок для одного праців­ника не повинен перевищувати 50 відсотків посадового окла­ду. У разі несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи і порушення трудової дисципліни ці надбавки скасову­ються або зменшуються.

Надбавки встановлюються також за тривалість безперерв­ної роботи — у відсотках до посадового окладу залежно від ви­ду закладів, посади, стажу роботи.

 

55 Планування видатків до кошторису установи охорони здоров’я. Планування видатків на охорону здоров'я по місцевих бюд­жетах здійснюється на основі формульних розрахунків. Розрахунковий показник обсягу видатків на охорону здо­ров'я визначається залежно від чисельності населення адмініс­тративно-територіальної одиниці та співвідношень між бюд­жетом Автономної Республіки Крим, обласними бюджетами, бюджетами міст республіканського АРК та обласного значен­ня:, бюджетами районів, з урахуванням коригувальних коефі­цієнтів та специфічних видатків. Планування видатків державного бюджету на охорону здо­ров'я здійснюється за програмно-цільовим методом. Значну частину асигнувань на охорону здоров'я пла­нується спрямовувати на фінансування національних та державних програм з охорони здоров'я та здійснення цент­ралізованих заходів із забезпечення державних та комуналь­них лікувально-профілактичних закладів імунобіологічними препаратами, імплантантами серця, ендопротезами, окре­мими видами лікарських засобів, діагностикумів для контро­лю безпеки донорської крові та високовартісного медичного устаткування. За бюджетною програмою "Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програм­ного характеру" планується реалізація 11 державних програм, серед яких:

· державна програма "онкологія" — на придбання лікарсь­ких засобів для лікування онкологічних хворих; на придбання медичного устаткування і оснащення онкоцентрів;

· програма розвитку донорства крові та її компонентів для забезпечення служб крові тест-системами для контролю до­норської крові та необхідним лабораторно-діагностичним устаткуванням;

· програма розвитку дитячої кардіохірургічної служби;

· програма профілактики та лікування стоматологічних за­хворювань;

· програма та централізовані заходи з профілактики та ліку­вання СНЇДу;

· програма та централізовані заходи боротьби з туберку­льозом;

· програма заходів боротьби з епідеміями.

Надання спеціалізованої та вузькопрофільної допомоги хворим із складною патологією передбачається забезпечити фінансуванням за 7 бюджетними програмами. Зокрема за бюджетними програмами "Діагностика та лікування захво­рювань із впровадженням експериментальних та нових ме­дичних технологій у клініках науково-дослідних установ та вищих навчальних медичних закладах Міністерства охорони здоров'я" і "Спеціалізована консультативна амбулаторно-поліклінічна допомога, що надається науково-дослідними установами та загальнодержавними закладами охорони здо­ров'я", а також за двома аналогічними програмами, які ви­конуватимуться науково-дослідними установами Академії ме­дичних наук. За бюджетною програмою "Спеціалізована та високо-спеціалізована медична допомога, що надається загальнодер­жавними закладами охорони здоров'я" планується, зокрема, фінансування медичної допомоги дітям із складною патоло­гією у загальнодержавних дитячих спеціалізованих закладах, на медико-соціальну допомогу ветеранам війни і воїнам-інтер-націоналістам. У рамках бюджетної програми фінансової підтримки служб Товариства Червоного Хреста планується виділення коштів на організацію службою милосердя медично-патронажної допо­моги самотнім громадянам похилого віку, Інвалідам та іншим соціально вразливим верствам населення. За відповідними програмами передбачаються також видат­ки на підготовку і підвищення кваліфікації медичних кадрів та на функціонування Державної наукової медичної бібліотеки.

56. Склад видатків на оборону, порядок їх планування та фінансування.

Оборона України згідно із Законом України "Про оборону України", прийнятим у 1992 році, з останніми змінами і допов­неннями від 5.10.2000 р. № 2020-Ш, — це система політичних, економічних, соціальних, воєнних, наукових, науково-техніч­них, інформаційних, правових, організаційних, інших заходів держави щодо підготовки до збройного захисту та її захист у разі збройної агресії або збройного конфлікту. Оборонні видатки — це грошові витрати на підготовку оборони держави, що включають утримання збройних сил, розвиток оборонної промисловості, воєнні дослідження, а та­кож видатки на ліквідацію їхніх наслідків. Ці видатки, по-перше і найважливіше, забезпечують умови виживання держави; по-друге, це розвиток вітчизняних науко­во-дослідних і дослідно-конструкторських робіт; по-третє, під­готовка висококваліфікованих спеціалістів найвищого рівня; по-четверте, забезпечення робочих місць; по-п'яте, експорт оз­броєнь, який дає можливість збільшити потенціал держави; по-шосте, співробітництво у військово-гюлітичній сфері; по-сьо­ме, оборонні видатки — запорука стабільності в регіоні, що є необхідною умовою для міжнародної торгівлі та інших добро­сусідських відносин. Оборонні видатки поділяються на три групи: прямі, побіч­ні та приховані.

Прямі оборонні видатки охоплюють витрати оборонних міністерств та відомств і складають основну частку оборонних видатків. До них належать: витрати на утримання та навчання особового складу збройних сил, придбання, утримання та ек­сплуатацію озброєння, воєнної техніки та майна, воєнні нау­ково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, видатки на цивільну оборону, воєнну допомогу іноземним державам та деякі інші. До поточних видатків належать витрати, пов'язані в основ­ному з підтримкою бойової могутності збройних сил на досяг­нутому рівні До капітальних належать видатки, які відображають про­цес матеріально-технічного переоснащення збройних сил та розвиток оборонної інфраструктури (витрати на воєнні НД і ДКР, закупівля озброєння та військової техніки, військове бу­дівництво). Побічні оборонні видатки — це витрати, пов'язані з утри­манням збройних сил, гонкою озброєнь, ліквідацією наслідків. Приховані оборонні видатки за своїм характером та значу­щістю належать до оборонних видатків, але проходять за кош­торисами цивільних міністерств і відомств. Згідно із функціональною класифікацією видатків бюдже­ту склад видатків на оборону такий:

— утримання Збройних сил України;

— закупівля озброєння та військової техніки;

— капітальне будівництво: капітальне будівництво і прид­бання устаткування в системі Міністерства оборони України; будівництво житла для військовослужбовців;

— фінансування науково-дослідних і дослідно-конструк­торських робіт;

— інші видатки в галузі оборони: забезпечення участі у міжнародних миротворчих заходах; утримання Головної військової Інспекції; фі­нансування заходів щодо ліквідації стратегічних озброєнь; фінансування підготовки призовників для Збройних сил Ук­раїни та інших військових формувань у навчальних організа­ціях Товариства сприяння обороні України; забезпечення обо­ронних видатків за рахунок надходження коштів від реалізації надлишкового озброєння, військової та спеціальної техніки, майна, передачі в оренду основних фондів Збройних сил Ук­раїни та інших військових формувань, а також за виконані ни­ми роботи та надані послуги.

Фінансування видатків на оборону здійснюється виключ­но за рахунок коштів Державного бюджету України в обсягах, розмір яких визначається щорічно Законом України "Про Державний бюджет України".