Платежі за ресурси, їх види, роль у доходах бюджету.

Збори за спе­ціальне використання природних ресурсів: збір за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними іілянками лісового фонду; збір за спеціальне використання водних ресурсів та збір за користування водами для потреб гід­роенергетики і водного транспорту; платежі за користування надрами; збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за ра­хунок державного бюджету; плата за землю; плата за викорис­тання інших природних ресурсів.

Значення вказаних зборів і платежів полягає в тому, що вони відіграють не лише фіскальну, а й стимулювальну роль, орієнтуючи суб'єктів господарювання на ефективніше вико­ристання відповідних видів ресурсів. Необхідність раціональ­нішого і ефективнішого використання природних ресурсів викликається зростаючими обсягами виробництва, шо потре­бує залучення до господарського обороту щоразу нових ресур­сів. Але природні ресурси далеко не безмежні і через їх віднос­не зменшення стають ще дорожчими.

Одним із найцінніших природних ресурсів є земля. Вико­ристання землі в Україні платне. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визна­чається залежно від грошової оцінки земель. Власники земель­них ділянок, земельних часток (паїв) і землекористувачі, крім орендарів та інвесторів — учасників угоди про розподіл продук­ції, сплачують земельний податок. Розмір земельного податку не залежить від результатів господарської діяльності власників землі та землекористувачів. Об'єктом плати за землю є земель­на ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у влас­ності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, а суб'єктом плати за землю є власник земельної ділянки, земельної час­тки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Платежі за користування надрами сплачують фізичні та юридичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності усіх форм власності, які здійснюють у межах території економічної зони видобування корисних копалин та використовують надра у цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин. Об'єктами плати за користування надрами є фактично видобуті (погашені) балансові та позабалансові запаси корисних копалин; розміри ділянки надр, що надається у користування або вико­ристовується у цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин. Плата визначається залежно від обсягу погашення за­пасів корисних копалин та встановлених нормативів.

Збір за геологорозвідувальні роботи запроваджено з метою компенсації витрат бюджету для здійснення робіт, пов'язаних з приростом запасів корисних копалин для забезпечення віт­чизняних підприємств мінерально-сировинними ресурсами, а також відображення у собівартості та цінах на добувну про­дукцію складу витрат на роботи з пошуку і розвідки родовищ корисних копалин. Сплачують цей збір підприємства і органі­зації усіх видів господарської діяльності незалежно від форм власності, що видобувають корисні копалини, а також фізич­ні особи, які займаються цією діяльністю як підприємці. Об­числюється збір залежно від обсягу видобутих корисних копа­лин (для нафти, конденсату, газу природного тощо) та обсягу погашених у надрах запасів корисних копалин (для інших ко­рисних копалин) і нормативів збору.

Неподаткові доходи бюджету.

Важливим дохідним джерелом бюджету є неподаткові над­ходження, які становлять близько третини від загальної суми доходів. Залежно від видів та методів їхньої мобілізації вони об'єднуються у п'ять груп:

1) доходи від власності та підприємницької діяльності;

2) адміністративні збори і платежі, доходи від некомерцій-ного та побічного продажу;

3) надходження від штрафів та фінансових санкцій;

4) інші неподаткові надходження;

5) власні надходження бюджетних установ.

Доходи від власності та підприємницької діяльності вклю­чають доходи, що зумовлені виконанням економічних функцій державою як власника, а саме: надходження від перевищення валових доходів над видатками Національного банку України; надходження від грошово-речових лотерей; дивіденди, нараховані на акції господарських товариств, які є у державній власності; рентна плата; інші надходження. Друга група неподаткових надходжень включає адміністра­тивні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічно­го продажу, а саме: плату за утримання дітей у школах-інтер-натах; плату за утримання вихованців шкіл та профтехучилищ соціальної реабілітації; плату за надання послуг службою доз­вільної системи органів внутрішніх справ; виконавчий збір; плату за оренду цілісних майнових комплексів; державне ми­то; митні збори; єдиний збір, який справляється у пунктах про­пуску через державний кордон України. Найбільшим за обсягом надходженням є плата за оренду цілісних майнових комплексів та іншого майна, яка запровад­жена у зв'язку з передачею майна, що перебуває у державній чи комунальній власності, в оренду юридичним та фізичним особам. Об'єктами оренди є цілісні майнові комплекси дер­жавної і комунальної власності, майно бюджетних установ, ін­ше індивідуально визначене майно державних і комунальних підприємств. Обсяги надходжень залежать від вартості майна, що передається в оренду, та розміру річної орендної плати, який переважно не може перевищувати 5 відсотків орендова­ного майна.

Важливим джерелом неподаткових надходжень другої групи є державне мито. Державне мито — це плата, яка справляється за вчинення юридичних дій та видачу документів юридично­го значення уповноваженими на те органами. Платниками державного мита на території України є фізичні та юридич­ні особи, які звертаються у відповідні органи для вчинення в їхніх інтересах дій та для видачі їм відповідних юридич­них документів. Третя група неподаткових надходжень включає надход­ження від штрафів та фінансових санкцій: суми, стягнені з винних осіб за шкоду, заподіяну підприємству, установі, ор­ганізації; перерахування підприємствами частки вартості виго­товленої нестандартної продукції з дозволу на тимчасове відхи­лення від вимог відповідних стандартів щодо якості продукції, виданого Державним комітетом України стандартизації, метро­логії і сертифікації; адміністративні штрафи та інші санкції (за порушення законодавства про патентування, за порушен­ня норм регулювання обміну готівки, за порушення правил по­жежної безпеки та ін.). Четверта група неподаткових надходжень включає інші надходження, серед яких: надходження коштів від реалізації конфіскованого майна; надходження сум кредиторської та де­понентської заборгованості підприємств, організацій, установ, щодо яких минув строк позовної давності; надходження кош­тів від реалізації надлишкового озброєння, військової та спеці­альної техніки, іншого майна Збройних сил України та інших військових формувань, утворених згідно з законодавством; портовий (адміністративний) збір; додаткові збори на виплату пенсій та інші.