Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Знайомство, звертання, привітання
Привітання. Загальноприйнятим етикетом передбачається, що пер- шим вітається чоловік із жінкою, молодший за віком із старшим, нижчий за посадою з вищим. Але цивілізованому бізнесмену не варто очікувати, поки з ним привітається молодший за віком чи посадою, а привітати сво- го співбесідника першим. Так, іноді нам доводиться бачити, як високо- поставлені особи майже одночасно вітають один одного. Коли чоловіка представляють жінці, руку першою подає жінка. Такий самий пріоритет мають старші за віком і посадою. Звертатися до ділових партнерів потрібно на "ви". Звертання на "ти" припустиме лише при взаємній згоді. Не потрібно звертатися на амери- канський манер, називаючи тільки ім'я співбесідника. Але, якщо ваш співбесідник представився першим і назвав лише своє ім'я, то вам теж бажано назвати лише своє ім'я, тобто взаємопредставлення має бути "си- метричним". Потискання рук -- неодмінний атрибут кожної зустрічі та прощан- ня -- може бути дуже інформативним. · Дуже коротке, мляве потискання сухих рук свідчить про байду- жість, а довге потискання та вологі руки -- свідчення приязні та хвилю- вання. · Дещо подовжене потискання руки з усмішкою та теплим поглядом демонструє дружність. Але довго затримувати руку партнера у своїй руці не варто, щоб у нього не з'явилось почуття роздратування від того, що він начебто попав у капкан. · Привітання, коли руки знаходяться у рівному положенні (а не чиясь із рук знаходиться зверху) означає, що обидва партнери відчувають один до одного повагу та взаєморозуміння. · Потискання прямою, незігнутою рукою, як і надто сильне потискан- ня, є ознакою зневаги. Його призначення полягає в тому, щоб зберегти дистанцію та нагадати про нерівність становища. Такий майже смисл має потискання кінчиками пальців. Мета ініціатора такого жесту -- три- мати партнера по спілкуванню на зручній дистанції від себе. · Потискання із використанням обох рук виражає відвертість і глиби- ну почуттів стосовно партнера. Для передачі почуттів, що переповню- ють, ліва рука при взаємному потисканні правих рук кладеться на руку партнера. Ступінь глибини почуттів залежить від того, куди кладеться ліва рука -- на передпліччя, лікоть чи плече. Чим вище знаходиться ліва
рука, тим глибше вираження почуттів. Але при цьому треба пам'ятати, що у тих народів, що сповідують іслам (у мусульман), ліва рука вважа- ється нечистою, тому її не можна використовувати ні при привітанні, ні при врученні подарунків, грошей та ділових паперів, оскільки цим мож- на образити партнера. Також у мусульман неприпустимо, сидячи на стільці, закидати ногу на ногу. Особливості жестів. У культурах багатьох країн жести неправдивос - ті пов'язують із лівою рукою. Вважається, що права рука (якщо людина не лівша) у нас "окультурена", тому вона робить те, що потрібно її влас- нику, а ліва -- поводить себе вільно і може видавати почуття свого хазя - їна. Тому, якщо ваш співбесідник часто жестикулює лівою рукою, є вели- ка ймовірність, що він говорить не те, що думає, або негативно ставить- ся до того, що відбувається. У такому випадку потрібно змінити тему розмови, або взагалі її закінчити. Араби, латиноамериканці та жителі Півдня Європи доторкуються одне до одного у процесі спілкування, а от для індійців, японців та па- кистанців це неприпустимо. З точки зору латиноамериканця, не торка- тися партнера при бесіді -- це значить поводити себе прохолодно. Іта- лійці теж вважають, що так поводять себе люди недружелюбні. Японці ж, навпаки, вважають, що торкатися співбесідника можна тільки при повній втраті самоконтролю або при вираженні недружності й агресивних намірів. Отже, якщо під час переговорів із японцями вам заманеться по-дружньому поплескати партнера по плечу, ви ризикуєте придбати собі найбільшого недруга. Візитні картки. Візитні картки -- обов'язковий атрибут при вста- новленні ділових відносин із представниками іноземних фірм, особливо при перших зустрічах. У таких країнах, як Китай, Гонконг, Корея, вони навіть можуть замінити собою документ. В Японії людина без візитівки нічого не являє собою як особистість, оскільки в діловому світі про неї судять по фірмі, у якій вона працює. Отже, поки ви не дасте свою візитівку японцеві, він просто не буде з ва- ми спілкуватись. На отримані поштою або привезені візитівки потрібно дати відповідь
своїми візитними картками упродовж 24 годин. Якщо ви особисто доставили партнеру візитну картку, але за якихось об- ставин не змогли вручити, то, залишаючи її, загніть у неї верхній правий кут, а потім розправте його. Це буде свідчити про те, що ви власноручно доста- вили картку, а це -- знак найбільшої поваги. Деякі наші бізнесмени не зна- ють цього правила і тому ображаються, що їм залишають "м'яті" картки. Візитні картки вручають, як правило, особисто. При цьому партнери обмінюються легкими поклонами. Прийнявши візитівку, потрібно про- читати вголос ім'я та прізвище партнера, з'ясувати його посаду. Ні в яко- му разі не можна м'яти чужі візитівки, робити на них позначки, крутити в руках на очах у власника. Під час переговорів візитівки кладуть перед собою на стіл. Під час знайомства першим вручає свою візитівку той, хто обіймає нижчий посадовий ранг. При виїзді за кордон першими вручають свої ві- зитівки місцеві жителі. Цього правила особливо сумлінно дотримуються в Японії та Кореї. Одразу ж після обміну візитівками в американців прийнято переходи- ти на звертання лише за ім'ям. Щоб їх звали тільки на ім'я, бажають таїландці та австралійці. А от у Японії, Кореї та Китаї звертання лише на ім'я неприпустиме. У японців прийнято називати прізвище і добавляти до нього "сан". Перед прізвищем китайця та корейця добавляють слово "містер" (містер Ван, містер Пак).
Крім свого основного призначення -- представлення ділових та офі- ційних осіб одне одному при першому знайомстві, візитівки можна ви- користовувати для інформування про своє існування осіб, у контакті з якими ви зацікавлені. Візитівки друкуються на цупкому білому папері двома мовами: з од- ного боку -- рідна мова, з іншого -- іноземна. Крім прізвища, ім'я та по батькові, називається повне найменування посади -- не "заступник директора", а заступник директора з маркетин- гу (або з іншого питання). Вказують адресу фірми, номери телефону, факсу та телексу, телефон секретаря та, можливо, домашній телефон. Маленька та зовсім невинна хитрість полягає в тому, що за наявності в картці кількох телефонів у партнера складається враження, що він має справу із солідною фірмою. Наявність у візитівці номерів внутрішнього зв'язку вказує на те, що у фірми є власний комутатор, що теж свідчить про солідність фірми та чисельність її персоналу. На візитівці також практикують зображення емблеми фірми. У міжнародній практиці в лівому нижньому куті прийнято олівцем або чорнилом проставляти певну абревіатуру: p. r. -- висловлення подяки. p. f. -- поздоровлення. p. f. c. -- задоволення від знайомства. p. c. -- висловлення співчуття. p. p. -- заочне представлення. p. f. n. a. -- поздоровлення з Новим роком. p. p. c. -- прощання у зв'язку з від'їздом з країни перебування, коли немає можливості зробити прощальний візит. Це стандартна міжнародна символіка, що прийнята в усьому цивілі- зованому світі. У менш офіційних випадках і залежно від характеру взаємовідносин із діловим партнером на візитівках робляться й інші написи (обов'язково у третій особі). Наприклад: "Дякує за поздоровлення", "Поздоровляє із національним святом", "Дякує за увагу", "З найкращими побажаннями".
|
||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-01-26; просмотров: 131; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.190.152.38 (0.016 с.) |