Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Види етнічних конфліктів і стадії їх розвитку
Залежно від території та типу етносу виділяють чотири види етніч- них конфліктів. Перший вид -- це етнічний конфлікт, що виник у межах території од- нієї держави. Прикладом такого виду конфлікту може бути конфлікт у Нагорному Карабасі в Азербайджані між вірменами та азербайджанця- ми. До конфлікту було залучено майже все доросле населення Азербай- джану. Етнічні конфлікти в рамках однієї країни спостерігаються між греками-кіпріотами та турками-кіпріотами. Слід зазначити, що в назва- них конфліктах фігурують не тільки етнічні, а й релігійні особливості, оскільки вірмени та греки традиційно належать до християн, а азербай- джанці та турки -- до мусульман. Другий вид етнічних конфліктів спостерігається в рамках окремих держав (на час дослідження проблеми -- це були республіки СРСР) між корінним етносом і російськомовним населенням. Корінні етноси респуб- лік Молдова, Латвія, Литва, Естонія бажали зберегти власну культуру, мо- ву та отримати суверенітет. Російське ж населення здебільшого було про- ти не тільки суверенітету, а й поширення мови корінного етносу, оскіль- ки ними підтримувалась масова русифікація. У названих республіках бу- ли прийняті законодавчі акти, які захищали національну мову. Після чого загострились суперечності між різними етнічними групами -- росіянами та корінними етносами. Менше проблем було із запровадженням націо- нальної символіки, хоча й тут не все було безконфліктно. Якщо ж за приклад взяти Україну (ще за радянських часів), то Закон про мови тут пройшов майже без протестів з боку російськомовного на- селення України, але проблеми із символікою набули в ряді випадків драматичного характеру. Справа в тому, що суперечності, пов'язані із за- провадженням національної символіки, мають етнокультурний характер, вони пов'язані із соціально-психологічними мотивами національної пси- хології. Нація пов'язує національні символи та культуру із національ- ною величчю та перспективою для себе як народу, що має не формаль- ний, а реальний статус державності. Аналогічний конфлікт упродовж ба- гатьох років існує у Квебеку (Канада), де франкомовне населення бо- реться проти англомовного за незалежність аж до відокремлення. У цих
конфліктах, безумовно, спостерігається політичне забарвлення. Адже йдеться про національний суверенітет, який сприймається грузином, ли- товцем або українцем інакше, ніж росіянином. Третій вид етнічних конфліктів є наслідком довільного державно-ад- міністративного поділу території країни. Мова йде, зокрема, про ієрар- хію: центр, республіка, автономія тощо, де вищий ступінь адміністратив- ного рівня має вищий державно-правовий статус. Ця ієрархія раніше іс- нувала в СРСР, а зараз ми маємо її залишки у Росії, Грузії. У ряді випад- ків це призвело до серйозних конфліктів, наприклад, між Грузією та Аб- хазією або Грузією та Південною Осетією. Підґрунтя цих конфліктів ба- гато в чому обумовлено етнічними стереотипами, які формувалися про- тягом взаємодії етносів у певному часі. Четвертий вид конфліктів -- це так звані конфлікти між "центром" та іншими утвореннями, кожне з яких убачає в "центрі" диктат або й про- сто насилля. Так, у Росії цей вид конфліктів має глобальний характер, ос- кільки "центр" у свідомості мас ототожнюється з Росією та російським етносом, і тому він набув форми конфлікту росіян та "неросіян". Найза- пеклішим таким конфліктом є конфлікт із Чечнею. До цього ж виду можна віднести конфлікт басків з урядом Іспанії, які організували дуже жорстоку організацію ЕТА, що бореться за відділен- ня так званої країни басків від Іспанії. У свою чергу, іспанський уряд ду- же жорстоко розправлявся з басками. Згадаймо сумну долю столиці кра- їни басків -- Герніки. Її зрівняв із землею генерал Франко, що очолював фашистську хунту, яка прийшла до влади в Іспанії. На цю жорстокісь ба- ски відповіли ще більшою жорстокістю. На деякий час ЕТА заявила про припинення терористичних актів, але конфлікт не вважається вичерпа- ним, а терористичні акти знову відбуваються в різних містах Іспанії. Етнічний конфлікт, до якого б виду він не належав, -- дуже небезпеч- не явище. Якщо етнічний конфлікт уже розгорівся, набрав сили, то його дуже важко приборкати. Адже на застосування сили ворогуючі сторони реагують посиленням протидії. Тому етнічному конфліктові легше запо-
бігти, аніж його усунути. Сучасна світова спільнота бере певну участь у розв'язанні етнічних конфліктів, які переросли у збройні конфлікти. Особливо трагічними етнічними конфліктами кінця ХХ ст. можна на- звати конфлікт у Чечні та конфлікт між етнічними албанцями та сербами у Сербському краї Косово (Югославія), який НАТО намагався припинити за допомогою бомбардувань. Те ж саме робили російські війська у Чечні. Небезпечність етнічних конфліктів у сучасному світі полягає в тому, що вони можуть втягнути у свою орбіту інші етноси і призвести до мас- штабних воєнних дій, які заберуть життя сотень тисяч людей. Так, у На- горному Карабасі та Чечні гинули азербайджанці, вірмени, білоруси, ро- сіяни, українці, чеченці. У Чечні загинули англійці -- представники ми- ротворчих організацій ООН і Червоного Хреста. Слід також зазначити, що характерною особливістю сучасних міжнаціональних конфліктів є те, що в них немає майже нічого істинно національного. У цих конфлік- тах економічні та політичні інтереси поляризуються за етнічною озна- кою. Таким чином, вони перетворюються на спробу вести боротьбу за владу та власність під прапором націонал-етнічної солідарності. Певні сили використовують потенціал народу у своїх корисних інтересах. От- же, міжнаціональні конфлікти, -- як зазначає Р. Абдулатіпов, -- є тією благодатною стихією, де кожен шахрай може бути зарахований до патрі- отів своєї нації.
|
||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-01-26; просмотров: 237; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 13.58.144.125 (0.009 с.) |