Piscis-gudgeon; pecus – cattle; tenuis - thin,weak,narrow; granum-grain; полный – full, plump.

№17 Practice part 1 page 19.

Sunday. The Romans called the day “dies solis” – “day of the sun”,which in translation has become German Sonntag, Dutch Maandag.

Monday is the “moon’s day” – day of the moon”, which also produced German Montag, Dutch Maandag.

Tuesday. When the Germanic peoples took over the Roman system of naming t days of t week after t gods,they replaced t term “dies Marties” – “day of Mars,t war-god” with “Tiw’s day” hence Tuesday. Tiw was t Germanic god of war n t sky.

Wednesday – “Mercuii dies” (“Mercury’s day”). Dutch “Woensdag”, Swedish n Danish “Onsdag”.

Thursday – from Latin “dies Iovis” (“Jupiter’s day”)

T Germanic people replaced Yupiter,t Roman sky-god,with t Germanic god of thunder,Thor,whose name comes from t same source as English “thunder”.

Friday was named for Frigg,in Scandinavian mythology t wife of Odin n goddess of married love n of t hearth. “Frigg’s day” was a direct adaptation of Latin “Veneris dies” – “Venus’s day”.

Saturday is etymologically “Saturn’s day” OE Saterdag was a translation of Latin Saturi dies. Those born under Saturn were considered by ancient astrologers to be of gloomy temperament.

Oslo can be subdivided into 2 parts: Os & lo. Os meant “god” n lo meant “field”. It can be translated into poetical “field of gods”.

Tuesley derived from the proper name Tiw. This name was taken from mythology n denoted the god.

Easter originally Easter meant a goddess of fertility of spring. Probably it was also from sunrise whos feast was celebrated at t spring equinox. Beed says Anglo-Saxons adopted her name to the holiday of celebration of Christ resurrection.

Ultimately related to East.

Burmingham derived from Bermund (a proper name) Ingas (people n ham). Ham means farm-

СУМ як предмет наукового вивчення

Мова-невідємна ознака людського колективу. Вона виникла разом з зародженням людс. Сусп.,живе й розвивається разом з ним, виконуючи при цьому надзвич. важливі сусп. Ф-ції.Саме виявленням закономірностей розвитку мови,часц її виникн,визначенням місця мови як особл явища у сусп. культ. житті людства, займається така наукова дисципліна як мовознавство і зокрема курс СУЛМ. Завдання сучасної мовознавчої науки:1)вивч пит. Про походження СУМ;2)вивч сучасн. Стан мови;3) дослідити процеси,які відбуваються на даному етапі її розвитку;4)розкрити перспективи розвитку мови як нац. мови народу. Основним завд курсу СУМ є системат виклад теоретичних питань з усіх розділів курсую. Практ знач курсу у процесі вивч СУМ полягає в умінні розвив сам ост аналізу мовних фактів,в умінні сприймати красу слова,вчитися культурі висловлювання. До складу СУЛМ входять такі розділи:1.Вступ;2.лексикологія;3.фразеологія; 4.лексикографія;5.фонетика й фонологія; 6.орфоепія;7.графіка й орфографія; 8.морфеміка й словотвір; 9.морфологія; 10.синтаксис; 11.пунктуація.

Словниковий склад мови

Усі слова,що вжив в певній мові становлять її лексику,або словниковий склад мови. Розділ мовознавства,в якому вивч словник склад мови назив лексикологією. Слово -одна з основних одиниць мови. Без словник складу жодна мова не може існувати.Тому вивч слова є одним з найважливіших завдань мовознавчої науки. Укр лексика вивч слова з погляду на їх:1.значення(синоніми,антоніми,омоніми); 2. Походження(вл.укр., запозичені); 3.вживання (активна,пасивна лексика); 4.стилістичного використання(науковий,оф-діловий,публіцист, худ,розмови,конфесійн).

Багатозначність слів у СУМ

У мові є слова,зміст яких зводиться до назив якогось 1 поняття,ознаки чи явища дійсності. Слова,що мають лише 1 знач,назив однозначними. Здатність же слова мати к-ка знач,назив багатозначн,або полісемією. Пильніша увагадо багатозначн слова дає можливість виявити нерівноцінність його значень: одне-головне,його назив прямим,реш та-переносні. Наприклад: «широкий степ» та «широке щастя».У 1му прикладі слово широкий позначає «такий,що займає великий простір» і сприймається я пряме.А у 2му прикладі слово широкий вжите у переносному знач. Переносне вжив слів особливо поширене у худ та розмовн стилях. Типи переносних значень: метафора, метонімія,синекдоха. Метафора -перенесення ознак,властивостей предметів на істоти,і навпаки: спогади краяли моє серце. Метонімія – перенесення назви з 1го класу предметів або назви 1го преді на ін.,які межують між собою, перебувають в зв’язку:Інститут святкує своє трьохсотріччя. Синекдоха -тип перенесення назви частини на назву цілого,і навпаки:він скрізь руку має,а ми що??