Реабілітаційні заходи при пошкодженнях травмах хребта

ФР при переломах шийних хребців:

При цій патології хворий має бути укладений на ліжко зі щитом. Розвантаження хребта за допомогою петлі Гліссона або скелетного витяжіння з вантажем 3 – 5кг. ФР призначається з 2-3 дня після накладання витяжіння.

Задачі:

1. Стимуляція регенераторних процесів в пошкодженому сегменті.

2. Профілактика застійних явищ, атрофії м’язів тулуба, верхніх та нижніх кінцівок.

3. Зміцнення м’язів шиї.

4. Покращення функції усіх органів та систем: ССС, дихальної, шлункового тракту.

Комплекс ЛГ складається із фізичних вправ для верхніх та нижніх кінцівок в повільному темпі з частими паузами відпочинку. Виключаються вправи в вигинанні тулубу, нахили голови. Ве-лику увагу приділяють грудному діафрагмальному диханню, особливо для тих, хто носить на-півкорсет.

В період іммобілізаціїнапівкорсетом або гіпсовою пов'язкою ФР направлена на:

1. Адаптацію хворого до вертикального положення та навантажень в цьому положенні.

2. Зміцнення м’язів тулуба.

3. Відновлення побутових навичок.

В зайняття ЛГ включаються:

1. Загальнозміцнюючі вправи для тулуба, верхніх та нижніх кінцівок, що виконуються в по-ложенні лежачи та стоячи;

2. Доступні вправи на рівновагу та координацію руху;

3. Виключають різкі обертання тулуба і голови, підскоки.

В зв’язку з положенням голови, що обумовлено патологією та з обмеженням рухливості в шийному відділі хребта дуже важливо здійснювати спеціальне тренування основних побу-тових навичок.

Окрім ЛГ хворим призначають РГГ, трудотерапію, прогулянки, індивідуальні завдання для самостійних занять, масаж.

Після зняття іммобілізації основними завданнями ФР є:

1. Зміцнення м’язів шиї.

2. Відновлення рухливості в шийному відділі хребта, усунення координаційних порушень.

В зайняття ЛГ включаються вправи:

1. Для зміцнення м язів шиї призначають статичні вправи з напруженням;

2. Руками здійснюють опір голові;

3. Легкий опір голові;

4. Легкий опір в момент колових рухів / з невеликою амплітудою / головою.

Ефективні вправи в утриманні голови в піднятому положенні з вихідної положення лежа-чи на спині, животі боці. Дуже допомагають в цьому вправи в піднятті рук вище горизон-тального рівня та відведення їх з різними вантажами.

Працездатність відновлюється через 3 – 6 місяців.

ФР при переломах хребта в грудному та поперековому відділах:

 

Тривалість лікування – 8 тижнів постільного режиму. Положення – на спині на твердому ліжку, головний кінець якого піднімається на 30 – 35°. Лямки ватно-марлеві. Під попереком валик з конопляним насінням довжиною в ширину ліжка. ФР призначається на 3 – 5 день при появі показань.

На першому етапі – на протязі 2 тижнів, використовують дихальні вправи для м’язів тулуба, верхніх та нижніх кінцівок. На початку лікування ноги під час рухів від ліжка не відри-вають тому, що напруження клубово-поперекового м’язу може викликати біль в ділянці пере-лому.

Для покращення рухливості в пошкодженому відділі хребта та забезпечення декомпресії включаються вправи – в прогинанні. ЛГ виконується 3 – 4 рази на день по 10 – 15 хвилин без лямок.

На другому етапі – 4 тижні. ФРнаправлена на стимуляцію процесів регенерації та форму-вання м’язового корсету.

Призначаються вправи лежачи на животі. Хворого навчають правильно обертатися на живіт через ліве плече.

З перших днів виконують вправи для м’язів спини. В момент прогинання грудний відділ випрямляється, лопатки зводяться. З другого місяця після травми для покращення руховості хребта включаються вправи в нахилах тулуба в боки та ротаційні рухи, під час виконання яких тулуб вперед не згинається. В кожне заняття включається вправи для тренування вестиму-лярного апарату.

Третій етап – 2 тижні. Формування м’язового корсету, поступово пристосування хребта до вертикальних навантажень. Вправи виконуються стоячи на колінах та в упорі на колінах. Це забезпечує відновлення статокінетичних рефлексів, тренування вестибулярного апарату, рухливості хребта та адаптацію його до вертикальних навантажень. Включаються нахили тулуба вперед. За 2 тижні до вставання хворого вчать цьому.

За 7 – 10 днів до вставання в заняття необхідно включати вправи для тренування судин, а також зв’язок стопи. Для цього використовують тиск стопою на дошку.

Четвертий етап – через 2 місяці після травми при задовільному стані, задовільному м’язовому корсеті, за відсутності болю та виступів в ділянці перелому, хворого переводять у вертикальне положення стоячи на колінах 2 – 3 рази на день. Після адаптації до положення стоячи призначають дозовану ходьбу по 10 – 15 хвилин. Треба слідкувати за поставою для збе-реження лордозу в ділянці пошкодження. В кінці тижня виконують вправи стоячи, в основ-ному для м’язів нижніх кінцівок та стопи. В кінці 3-го місяця – ходьба впродовж 1,5-2 годин. Через 3,5 місяці дозволяють сідати. На стілець прикріпляють на рівні попереку валик, який зменшує напруження м’язів спини. Дуже корисні заняття в воді.

Після виписки зі стаціонару лікування продовжують в амбулаторно-санаторних умовах, де поступово відновлюють адаптацію до професіональних навантажень.

До легкої роботи приступають через 6 – 8 місяців, до важкої – через 10 – 12 місяців і бі-льше.

 

 

Оцінка ефективності лікування:

 

1. Відновлення повного об’єму рухів у суглобах.

2. Відновлення сили м’язів.

3. Відновлення швидкості та координації рухів.

4. Якість виконання побутових рухових навичок:

- рухи в ліжку;

- здатність здійснювати туалет;

- можливість одягатися;

- здатність користуватися столовими приборами.