Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Поняття та ознаки органів держави.
Орган держави – частина державного апарата – група чи осіб одна особа, що володіє юридично визначеною державно-владною компетенцією для виконання задач функцій держави. Кожен орган держави створюється для здійснення визначеного виду державної діяльності, тобто має свій предмет ведення, задачі і функції. Орган держави - це ланка державного апарата, що бере участь у здійсненні функцій держави і наділена для цього владною компетенцією. Органи держави - це структурно організований колектив державних службовців, що наділені владними повноваженнями і необхідними коштами для виконання визначених задач і функцій.
Структура органа держави:
Ознаки органа держави: 1) формується чи державою безпосередньо народом (наприклад, парламент) відповідно до закону і функціонує на його основі; 2) має передбачені чи конституцією іншими законами спеціальні функції, що він здійснює від імені держави; 3) має державно-владні повноваження, що дозволяють йому робити юридично обов'язкові дії: а) видає нормативні й індивідуальні акти; б) здійснює контроль за точним і неухильним виконанням вимог, передбачених цими актами; в) забезпечує і захищає ці вимоги від порушень шляхом застосування мір виховання, переконання, стимулювання, у разі потреби – державного примуса; 4) функціонально взаємодіє з іншими органами в процесі реалізації своїх повноважень, керуючись принципом «дозволено тільки те, що прямо передбачено законом». Принцип «Дозволене усе, що не заборонено законом» не відноситься до діяльності державних органів. Цей принцип діє в сфері майнових відносин громадян, юридичних осіб; 5) складається зі службовців, що знаходяться в особливих правовідносинах один з одним і органом: обсяг, порядок використання ними владних повноважень установлюються законом і одержують конкретизацію в посадових інструкціях, штатних розкладах і ін. 6) має необхідну матеріальну базу – казенне майно, що знаходиться в його оперативному керуванні; свої рахунок у банку; джерело фінансування – державний бюджет; 7) має організаційну структуру (будівля по видах окремих служб і чисельному складу), територіальний масштаб діяльності, систему службової підзвітності і службову дисципліну.
Загальні ознаки органа держави: 1) усі вони утворяться у встановленому законом порядку, шляхом представницької і безпосередньої демократії; 2) вони покликані здійснювати визначені законом функції; 3) наділені державно-владними повноваженнями; 4) діють у встановленому державою порядку; 5) зв'язані між собою відносинами субординації; 6) утворять своєю сукупністю цілісну систему, що називається апаратом. Загальні ознаки органів держави: * всі органи держави створені відповідно до закону, шляхом безпосередньої і представницької демократії; * покликані виконувати передбачені законом функції; * мають державно-владні повноваження; * діють у встановленому законом порядку; * зв'язані між собою відносинами субординації; * усі разом створюють єдину цілісну систему Þ апарат держави.
Специфічні ознаки органа держави: формування їх з волі держави і здійснення ними своїх функцій від імені держави; кожен державний орган виконує строго визначені, встановлені в законодавчому порядку види і форми діяльності; кожен державний орган має юридично закріплену, організаційну структуру, територіальний масштаб діяльності, що визначає його місце і роль в апараті, а також порядок його взаємин з іншими державними органами й організаціями; наділений повноваженнями державно-владного характеру. Специфічні ознаки органів держави: Þ формулювання їхній безпосереднє державою і здійснення ними функцій тільки від імені держави; Þ виконання кожним державним органом чітко визначеної форми діяльності, а також її видів; Þ наявність у кожнім державним органі юридично закріпленої організаційної структури, територіального масштабу діяльності; Þ надання державному органу повноважень державно-владного характеру.
Види органів держави.
Критерії (підстави) класифікації органів держави: (с)
1. По місцеві в системі державного апарата: · первинні; · вторинні.
2. По видах діяльності: органи державної влади (вищий орган - Верховна Рада); органи державного керування (вищий орган - Кабінет Міністрів); суд (у тому числі й арбітражний); прокуратура; Конституційний Суд.
3. По способі створення: * виборні; * призначувані;
4. За часом функціонування: ¨ постійні; ¨ тимчасові;
5. По складу: Þ одноособисті; Þ колегіальні;
6. По території, на яку поширюються їхні повноваження: · загальні; · галузеві чи міжгалузеві (центральні); · місцеві (локальні).
Державні органи, що мають владні повноваження, можуть бути розділені по різних підставах: • По способі утворення: виборні (представницькі органи); призначувані (напр., органи прокуратури, виконавчо-розпорядницькі органи); наслідувані (спадкоємний монарх). • За часом функціонування: постійні – створюються без обмеження терміну дії; тимчасові – створюються для досягнення короткострокових цілей. • По території дії: загальні (загальфедеральні у федеративній державі) – поширюються на всю територію держави; суб'єктів федерації – (у федеративній державі); місцеві – діють в адміністративно-територіальних одиницях; • По характері компетенції: органи загальної компетенції – уряд; органи спеціальної компетенції – міністерства і т.п. • Один по одному здійснення компетенції: колегіальні – парламент (Верховна Рада); єдиноначальні – президент. • По правових формах діяльності: правотворческие; правоприменительные; правоохоронні; контрольно-наглядові; установчі. • За принципом «поділу влади»: законодавчі; виконавчі; судові. • По характері і змісту діяльності: законодавчі (парламент); виконавчі (уряд); правоохоронні (міліція, органи безпеки); судові (суди – вищі і місцеві); контрольно-наглядові (прокуратура, державні інспекції).
ОВС в механізмі держави.
Органи внутрішніх справ – правоохоронні органи виконавчої влади, що складаються з галузевих служб: міліції, слідчого апарата, внутрішніх військ, кримінально-виконавчих установ. Їм відведена відповідальна роль у механізмі правової держави. Вони беруть участь у здійсненні внутрішніх і зовнішніх функцій держави – проводять діяльність по захисту економіки і навколишнього середовища від злочинних зазіхань (податкова міліція, екологічна міліція), коштують на стражу законності і правопорядку (ДАІ, патрульно-постова служба й ін.), співробітничають на міжнародному рівні по забезпеченню світового порядку (ІНТЕРПОЛ), мають на меті захист і охорону прав і воль людини. Окремі служби органів внутрішніх справ (міліція, виправно-трудові установи) наділені функціями дізнання, що вони здійснюють у границях вимог карно-процесуального закону. Одна з особливостей органів внутрішніх справ – наявність повноважень по проведенню попереднього розслідування (спеціальний слідчий апарат). Органи внутрішніх справ мають широкий діапазон адміністративно-наглядових функцій – забезпечення суспільного порядку, паспортного режиму, правил дозвільної системи й ін. Отже, положення органів внутрішніх справ у державному механізмі, з погляду як їхньої компетенції, так і побудови, визначалося характером держави. Перехід від авторитарної до демократично організованої влади вже на початковому етапі викликав істотні зміни. Тенденції розвитку, що спостерігаються, системи органів внутрішніх справ обумовлені загальними процесами, що протікають у нашому суспільстві. Вони в загальному і цілому не суперечать існуючому положенню справ в інших країнах тенденції усе більшої диференціації і спеціалізації ланок державного апарата. Загальна лінія еволюції така, що поза рамками органів внутрішніх справ створюється усе більше організацій і установ, що виконували ніколи властиві їм функції, і з часом термін «органи внутрішніх справ» може стати родовим для позначення сукупності органів (апаратів), що здійснюють охорону суспільного порядку, безпеки (державної, суспільний, екологічної і т.п.), боротьбу з правопорушеннями особливими формами і методами.
|
|||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-01-26; просмотров: 201; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.118.126.241 (0.015 с.) |