Поняття права та його соціальна цінність.

 

Цінність права — це його здатність служити метою і коштом для задоволення соціально справедливих, прогресивних потреб і інтересів громадян, суспільства в цілому.

Можна відзначити наступні основні прояви соціальної цінності права.

1. Право володіє насамперед інструментальною цінністю. Воно додає діям людей організованість, стійкість, погодженість, забезпечує їхню підконтрольність. Право тим самим вносить елементи порядку в суспільні відносини, робить їх цивілізованими. Государственно-организованное суспільство не може без права налагодити виробництво матеріальних благ, організувати їхній більш-менш справедливе

розподіл. Право закріплює і розвиває ті форми власності, що имманентно присущи природі даного ладу. Воно виступає могутнім коштом державного керування.

2. Цінність права укладається в тім, що воно, утілюючи загальну (погоджену) волю учасників суспільних відносин, сприяє розвитку тих відносин, у яких зацікавлені як окремі індивіди, так і суспільство в цілому. Вища суспільна цінність права укладається в тім, що воно впливає на поводження і діяльність людей за допомогою узгодження їхніх специфічних інтересів. Право не нівелює приватний інтерес, не придушує його, а погодить із загальним інтересом. Цінність права буде тим вище, ніж повніше воно буде відображати своїм змістом ці специфічні чи частки інтереси.

3. Цінність права визначається і тим, що воно є виразником і визначником (масштабом) свободи особи в суспільстві. При цьому цінність права полягає в тому, що воно не волю позначає взагалі, а визначає границі, міру цієї волі. Вірно замічене, що право найбільш повне виявляє себе як уособлення і носій соціальної волі, соціальної активності, єдиних із соціальною відповідальністю, і разом з тим такого порядку в суспільних відносинах, що спрямований на виключення з життя людей сваволі, свавілля, безконтрольності окремих індивідів і груп. Право і воля невіддільні друг від друга. Справедливо тому твердження про те, що право по своїй сутності і, отже, по своєму поняттю – це історично визначена й об'єктивно обумовлена форма волі в реальних відносинах, міра цієї волі, форма буття волі, формальна воля.

4. Цінність права складається також у його здатності бути виразником ідеї справедливості. Право виступає критерієм правильного (справедливого) розподілу матеріальних благ, він затверджує рівність усіх громадян перед законом незалежно від їхнього походження, матеріального становища соціального статусу й ін. Значимість права для твердження справедливості очевидна. Це дає підставу для висновку про те, що право є нормативно закріплена і реалізована справедливість. Попутно помітимо, що справедливість у представленнях людей завжди погоджувалася з правом. Глибинний зв'язок права і справедливості обумовлений правовою природою останньої. Право по своєму призначенню протистоїть несправедливості, воно захищає погоджений інтерес і тим самим затверджує справедливе рішення. Затверджуючи ідеї волі і справедливості, право здобуває глибоко особистісний зміст, стає дійсною цінністю для окремої людини і людства в цілому.

Цінність права, таким чином, укладається в тім, що воно пронизано гуманними початками. Протагорова формула «Людин є міра всіх мов» є максимою в праві. Гуманістичний характер права виявляється не тільки в тім, що воно відкриває особистості доступ до благ, алі також і в тім, що воно виступає діючим коштом її соціальної захищеності. У нинішніх умовах саме від права багато шарів населення чекають надійних гарантій від непродуманих економічних реформ волюнтаристичних рішень.

5. Цінність права укладається й у тім, що воно виступає могутнім фактором прогресу, джерелом відновлення суспільства відповідно до історичного ходу суспільного розвитку. Його роль особливо зростає в умовах катастрофи тоталітарних режимів, твердження нових ринкових механізмів. Право в таких ситуаціях відіграє помітну роль у створенні якісно нової сфери, у якій тільки і здатні затвердитися нові форми спілкування і діяльності.

Можна виділити основні прояви цінності права:

Соціальна цінність права полягає в тому, що воно, утілюючи загальну, групову й індивідуальну волю (інтерес) учасників суспільних відносин, сприяє розвитку тих відносин, у яких зацікавлені як окремі індивіди, так і суспільство в цілому. Воно вносить стабільність і порядок у ці відносини. У суспільстві, в умовах цивілізації, немає такої іншої системи соціальних норм, що змогла б забезпечити доцільне регулювання економічних, державно-політичних, організаційних і інших відносин, реалізуючи при цьому демократичні, духовні і моральні цінності. Забезпечуючи простір для упорядкованої волі й активності, право служить фактором соціального прогресу. Його роль особливо зростає в умовах катастрофи тоталітарних режимів, розвитку демократії.

2. Інструментальна цінність права – один із проявів його загальсоціальної цінності – полягає в тому, що право є регулятором суспільних відносин, інструментом для рішення різноманітних задач, у тому числі для забезпечення функціонування інших соціальних інститутів (держави, соціального керування, моралі й ін.) і інших соціальних благ. Як інструмент, право використовується різними суб'єктами соціального життя – державою, церквою, суспільними об'єднаннями, комерційними організаціями, громадянами. У цивілізованому суспільстві саме право є одним з головних інструментів, здатних забезпечити організованість і нормальну життєдіяльність, соціальний світ, згоду, зняття соціальної напруженості.

3. Власна цінність права як соціального явища полягає в тому, що право виступає як міра а) волі і б) справедливості. У цій якості право може надавати людині, комерційним і некомерційним організаціям простір для волі, активної діяльності й у той же час виключати сваволя і свавілля, тобто служити гарантом вільного гідного і безпечного життя. Соціальна воля, не зв'язана правом, поза правом, може перерости у сваволю, у несправедливість для більшості людей. Право виступає силою, здатної протистояти беззаконню.

Затверджуючи принципи волі і справедливості, право здобуває глибокий особистісний зміст, стає цінністю для окремої людини, конкретної групи і суспільства в цілому, відкриває особистості доступ до благ і виступає діючим способом її соціальної захищеності. Як писав український мислитель Б. Кистяковский, «право тільки там, де є свобода особи». У цьому виявляється гуманістичний характер правий. Саме своєю власною цінністю право входить в арсенал загальнолюдських цінностей, що виробляються поколіннями людей протягом історії.