Що спричинило голод В Україні у 1946—1947 PP. .

Одним із малодосліджених питань в історії України є голод 1946 —1947 рр. та його причини. В радянській історичній науці період післявоєнної відбудови зображувався, головним чином, як безперервний процес трудових звершень і успіхів, який, зокрема, ускладнювався посухою 1946 p. Зарубіжна ж, в тому числі українська емігрантська, література підходила до висвітлення цього питання} здебільшого в дусі «холодної війни проти СРСР і зображувала голод як сталінський злочин.

В демократичних умовах, створених для історичної науки перебудовою в СРСР і наступним досягненням державної незалежності України з'явились праці, автори яких намагаються об'єктивно проаналізувати весь комплекс причин голоду 1946—1947 p. в Україні.

Однією з головних причин голоду 1946 —1947 pp. в Україні була розруха сільською господарства за роки війни, коли було спалено і зруйновано 27910 колгоспів, 872 радгоспи, 1300 МТС. Понад 10 мли. чоловік змушені були жити з землянках і напівзруйнованих приміщеннях. Майже повністю був знищений Машинно-тракторний парк. Склалося надзвичайно напружене становище з трудовими ресурсами в селах країни. Основну робочу силу в колгоспах становили жінки В 1945 p. вони виробляли 72,2% всіх трудоднів. Великі фізичні навантаження негативно вплинули на стан тяглової худоби: спостерігався її масовім падіж. Зазначені обставини різко знизили рівень агротехніки оброблювальних земель, продуктивність праці і урожайність сілі сільськогосподарських культур. Тяжким було становите і в тваринництві. На кінець 1945 p. поголів'я всіх видів худоби досягло 43 % довоєнного рівня, а посіви кормових культур — лише 29%.

До труднощів, зумовлених розрухою в сільському господарстві, додались дійсно вкрай несприятливі метеорологічні умови. Зима 1945—1946 pp. у більшості районів України видалася малосніжною» з частими відлигами, а літо було найбільш посушливим за 50 попередніх роки. Це привело до ослаблення й загибелі посівів озимих і ярих культур.

Вкрай несприятлива ситуація, що склалася, вимагала серйозного перегляду аграрної політики і, передусім, відмови від форсування росту посівних площ без відповідної матеріально-технічної бази, перегляду заготівельної політики, підвищення матеріальної зацікавленості праці колгоспників, відмови від адміністративного втручання в справи колгоспів. Проте цього не було зроблено і, таким чином, державна політик? того часу теж стала вагомою причиною голоду. Фактично, республіканські органи управління, виконуючи вказівки союзних, розпочали «битву за врожай» з колгоспами. Липневий (1946 р.) пленум ЦК КП(б)У зажадав безумовного виконання плачів хлібозаготівля і оголосив це — найважливішим завданням усіх партійних і радянських організацій.

Саме на вилучення зерна, а не на спасіння селян, вони повинні були мобілізувати всі сили і засоби. Боротьба за виконання заготівельного плану була доведена до абсурду: ставились нездійсненні завдання та й їх неодноразово підвищували.

До тих, хто насправлявся з планами, застосовувалась 58 стаття карного законодавства про «шкідництво і саботаж», посилились репресії проти керівних кадрів села. Масово переслідувались «розкрадачі соціалістичної власності», які кваліфікувалися як «вороги народу», «зрадники загальної справи колгоспам «підривники основ колгоспного ладу» котрих треба карати з усією суворістю «законів робітничо-селянської держави. Більшість і яких «ворогів» були засуджені.

Опір таким хлібозаготовчим чинили голови колгоспів, керівники районної ланки, які краще, ніж вищестояще начальство, знали стан справ і бачили нереальність поставлених завдань Форми опору були різні: ховали зерно, зволікали з його вивозом виводили з ладу молотильні агрегати, ховали зерно на горищах і емігрували його з відходами.

Незважаючи на репресивні заходи, план хлібозаготівля в республіці на початок 1947 р, був виконаний лише на 60%, при цьому було здано все вирощене зерно, включаючи насіннєві фонди. Через надмірні хлібозаготівлі колгоспам нічим було оплатити трудодні колгоспників. В цілому на душу населення в колгоспах України в 1946 році припадало лише 34 кг зерна. Це не могло забезпечити навіть мінімальних потреб. Взимку 1946—1947 рр. Україна переживає голод» швидко зростає смертність населення Між тим сталінське керівництво СРСР у 1946 році експортувало 1,7 млн. т зерна, причому значна частина його у вигляді допомоги була надіслана іншим країнам безплатно Можна було звернутися за допомогою до світової громадськості, але сам факт голоду аж доне дав на оберігався як державна таємниця

Висновок витікає слідуючий: причини голоду 1946—1947 р. полягали не лише в післявоєнній розрусі сільського господарства чи в несприятливих погодних умовах, але й у державній політиці сталінського керівництва СРСР.

Література до питання:

Хрущов М. С. Терміни ніколи не примушували себе чекати.

/f Радянська освіта, 1990 — II вересня;

/

МаковІйчук І. М., Пилявець Ю Г Голод па Україні v 1946—1947 pp. // УЇЖ — 1990 — №8;

Воронов І. О., Пилявець Ю. Г. Голод 1946- 1947 pp. — К., 1991.