Яким було співвідношення військових сил срср І фашистської німеччини напередодні та В роки великої вітчизняної війни.

Аналізуючи причини поразок і невдач Червоної армії на першому етапі Великої Вітчизняної війни, історики одностайні в оцінці ряду них причин В їх чисті називають найжорстокіші репресії на командний склад збройних сил СРСР, прорахунки радянського керівництва щодо можливого нападу Німеччини, грубі помилки в оцінці воєнно-стратегічної обстановки.

Будучи одностайними щодо перелічених вище причин, історики, разом з тим, розходяться в оцінці співвідношення військових сил СРСР і фашистської Німеччини — фактору, який у вирішальній мірі визначав долю війни. Так у колективних працях 70 80 х pp. з історії другої світової війни вказується, що співвідношення і угрупування збройних сил, які склали напередодні і в перший період війни між фашистською Німеччиною та її союзниками з одного бо-к¹ і Радянським Союзом з другого, давали значні переваги агресор.

Й Сталін доповіді з нагоди 24 ї річниці Жовтневого повстання 6 листопада 1941 p., заявив: «.. літаків у нас поки що менше, ніж у німців, танків у декілька раз менше».

В той же час в ряді публікацій останніх років, зокрема в працях А Ч. Мерналова, заперечується військово-технічна перевага вермахту.

Яким же було співвідношення військових сил СРСР і Німеччини на початку війни? Звернемось до фактів. В день нападу фашистська Німеччина разом зі своїми союзниками розгорнула проти Радянського Союзу 190 добре озброєних дивізій, які налічували 5,5 мли, чол. На їх озброєнні було близько 4300 танків і штурмових гармат, 4980 літаків, 47200 гармат і мінометів.

Загальна чисельність особового складу Червоної армії в переддень нападу становила також понад 5 мли. чол. При цьому в західних прикордонних округах, які з початком війни було реорганізовано у фронти, зосереджувалось 170 дивізій та 2 стрілецькі бригади. Вони мали <2900 чол. особового складу, 9200 танків, 8450 літаків^45830 гармат і мінометів. Отже кількісне співвідношення в цілому було на боці радянських військ

За планом гітлерівського керівництва одним із головних напрямків вторгнення був Український І тут Збройні Сили СРСР переважали в кількісному складі. В смузі Київського військового округу вони перевищували сили противника в живій силі в 1,2 рази, в легких танках — в 5 раз, в середніх і важких танка \ - в 3,5 рази, в літаках — в 2,5 рази.

Але констатуючи кількісну перевагу Червоної армії щодо озброєння, слід в той же час підкреслити, що значив насінна радянської зброї за своїми бойовими та техніко-економічними показника на багато поступалася німецькій.

Відзначимо, що в передвоєнні роки на потреби оборони країни витялись величезні кошти Асигнування на воєнне будівництво і потреби Збройних Сил СРСР в 1939 p. складали 25,6% державного бюджету, в 1940 p. 32,6%, в 1941 p. — 43.4%. Це дозволяло нарощувати виробництво зброї. В 1938 -1910 рр. щорічний випуск продукції воєнної промисловості виріс в середньому на 39%, - тоді як продукції всієї промисловості на 13%.

В довоєнні роки були створені, прийняті на озброєння і улучені в серійне виробництво нові зразки танків, літаків, артилерії, які за своїми тактико-технічними даними не поступалися німецьким. Серед них важкий танк КВ—1 і середній танк Т-34, літак-штурмовик ІЛ—2, швидкісний пікіруючий бомбардувальник Пе-2, літаки-винищувачі ЯК—1, МІГ—З, ЛаГТ- 3. Буквально напередодні війни, в червні 1941 p., було прийнято рішення про розгортання серйозного виробництва багатозарядного реактивного міномету залпового вогню БМ—13 (згодом славетної «Катюші»).

Проте ці нові зразки зброї випускались у невеликій кількості. На 1-е червня 1941 p., на озброєнні радянських ВПС налічувалось 15900 бойових літаків, але 82,7% цього літакового парку складали машини старих типів. Великі успіхи радянської авіації в ЗО і роки, багато чисельні рекорди, далекі перельоти, в т. ч. І через Північний полюс в Америку, в якійсь мірі заспокоїли радянське військове керівництво. Воно упустило момент, коли Німеччина приступила до виробництва нових, більш сучасних літаків. Це виявилось лише в ході громадянської війни в Іспанії. Вживались заходи наздогнані Німеччину, але час був втрачений. В результат більшість радянських літаків поступалась німецьким по технічним характеристиках: в швидкості і висоті польоту, потужності двигуна та озброєнні.

 

Не відповідала вимогам часу і наявна у радянських військах основна частина танків. У 1940 p. танкова промисловість виготовила '2794 танки, а те танків нових конструкцій (Т-34 і «KB») було випущено лише 361. Із великої кількості наявних танків які були на озброєнні Червоної армії, майже 80% мали обмежений моторесурс, вимагали капітального або середнього ремонту.

Радянський Союз був піонером в справі створення механізованих з'єднань, але після невірної оцінки досвіду війни в Іспанії механізовані корпуси в Червоній армії б)ли ліквідовані. Успішне використання Німеччиною потужних танкових з'єднань спонукало Генштаб розпочав формування нових радянських межкорпусів і дивізій. Проте, як засвідчує І. К. Жуков, справа йшла повільно. Тільки в березні 1941 p. було прийнято рішення про формування 20 механізованих корпусів.

У військах СРСР надзвичайно гостро відчувалась нестача ремонтних засобів. По цій причині восьма частина бойових літаків, більше третини танків, четверта частина автомобілів Збройних Сил перед початком війни були несправними.

Червона армія значно поступалася вермахту також по рівню насиченості військ автоматичною зброєю га моторизацією. Слабкі місця були в постачанні армії протитанковою зброєю. Протитанкові гармати надійшли на озброєння військ лише в червні 1941 p. Перший дослідний зразок протитанкової зброї був випробуваний у вересні 1941 p., але випробування не витримав. Toму основним засобом боротьби з танками тривалий час були пляшки з запалювальною сумішшю.

Таким чином, напередодні війни у кількісному відношенні забезпечення Червоної армії бо новою технікою було непоганим, проте в якісному багато й видів не відповідало вимогам часу. Заходи по оновленню техніки здійснювались з запізненням.

В той же час нацисти, захопивши 9 європейських держав, поставили могутній потенціал майже всієї Європи на службу глини проти СРСР. Німці виготовляли на французьких заводах танки, літаки, автомашини» на чехословацьких заводах Шкода» танки; пальним німецькі збройні сили майже повністю постачались за рахунок румунської нафти.

Надзвичайно важливою передумовою успіху вермахту в перші дні війни стало створення ним на головних напрямках свою наступу шести-восьми кратної переваги в силах. Це забезпечили могутню силу ударів німецько-фашистських військ га швидке просування в глибину території СРСР. За перші три тижні боїв Червона армія втратила 850 тис. чоловік, близько 3,5 тис літаків, понад 6 тис. танків, 9,5 тис. гармат За цей час німецькі війська проникли в глибину радянської території на 300—600 кілометрів

На кінець 1942 p. переваги фашистської армії в якості озброєння були вичерпані. Завдяки самовідданості трудящих в тилу Червона армія одержувала все більше озброєння і кращої якості.

В завершеному перісті війни вже Червона армія мала переваги у військових силах Виробництво озброєння в середньому за рік в СРСР в цей час було більше, ніж у фашистській Німеччині: по літаках — в 1,7 рази, по танках і штурмових гарматах (САУ) — майже в 2 рази, по мінометах і автоматах в 5 раз. Війська поповнились новими зразками літаків, важкими танками «ПС» і модернізованими Т—34.

Крім досягнутої переваги в якості озброєння, велике значення в успішних діях Червоної армії мала зросла військова майстерність радянських полководців. Все це разом свідчило, що загальний баланс у співвідношенні військових сил воюючих держав був цілком і повністю на боці СРСР.

 

Радимо прочитати:

История второй мировой вопны 1939—1945, т 4 - М., 1975;

История Украинской ССР, 8 — К., 1984;

Цаплін В. В. Оборонна готовність промисловості СРСР у передвоєнні роки // УІЖ — 1990 — №8;

Мерцалов А. М Цена победы // Коммунист - 1990 — №6;

Мерцалов А. М. Сталін, сталінізм і Велика Вітчизняна війна /^ УЇЖ „- 1989 — №№ 5, 6.