Дідро «Небіж Рамо», «Черниця»

Дені Дідро (фр. Denis Diderot; 5 жовтня 1713, Ланґр — 31 липня 1784, Париж) — французький філософ та енциклопедист епохи Просвітництва.

 

Біографія

 

Ранні роки

Народився 5 жовтня 1713 в містечку Ланґр.Походить з родини ремісника.Первісну освіту отримав в ліцеї короля Людовика Великого(тобто Луї XIV).

1732 р. – отримав ступінь магістра гуманітарних наук. Молодик прийняв рішення відмовитися від кар'єри священика та стати юристом. Почав вивчати юріспруденцію. але покинув навчання. Його привабила можливість стати письменником. Етап юнацьких пошуків Дені несхвально сприймався батьками, що привело до конфліктів. Дені обірвав зв'язок з батьком та деякий час вів богемний спосіб життя, набираючись власного життєвого досвіду.

 

Паризькі знайомства

В Парижі у 1742 р. познайомився з Руссо, з яким склалися дружні стосунки. Серед кореспондентів Дені Дідро – Софі Волленд, з якою охоче листувався, розвиваючи свої філософські думки на даючи тверезі оцінки паризькій дійсності, протиріччя та ганебні явища якої впадали у око.

 

Одруження

у 1743 р. Дені Дідро бере шлюб з жінкою, що походила з ревної католицької родини. Антуанета старша за віком від 32–річного письменника на 4 роки, не має приданого. До того ж, цей шлюб не схвалює батько, що тільки погіршує недобрі відносини між ними.

Єдина дитина, що дожила до дорослості – донька письменника.

 

Арешт

З ранніх філософських праць відомі «Філософські думки» (1746), «Алеї, або Прогулянка скептика» (1747). Атеїстичний твір «Лист про сліпих у повчання зрячим» (1749) послужив причиною арешту письменника.

 

Злидні

Дені Дідро як письменник мав популярність і славу, але це не дало матеріального статку. Навіть обрання в члени Французької академії не поліпшило матеріального стану літератора.

Родина не була в змозі дати за дочкою приданого. Тому письменник прийняв рішення продати найдорожче, що мав – власну бібліотеку.

 

Політичне втручання Катерини ІІ

Продаж бібліотеки Дідро несподівано стала привідом для політичного втручання імператриці Катерини ІІ. Бажаючи підвищити власний статус в очах паризького аристократичного суспільства, Катерина ІІ демонстративно купує бібліотеку письменника за значні гроші, робить Дідро бібліотекарем, видсилає тому зарплатню відразу за декілька років уперед. Більше того, вона залишає бібліотеку письменника в Парижі до його смерті. Книги перевозять в арендований будиночок в Парижі з правом письменника користуватися ними. Справа отримала значний розголос, який вдало організувала імператриця собі на користь.

 

Подорож в Петербург

У 1773 р. Дідро відважився на єдину значну подорож в житті – подорож в Петербург. Важкий шлях до столиці Російської імперії Дідро зробив у кареті російського дипломата Семена Наришкіна. Катерина не поспішала зустрічатися з новоприбулим візітером, тому С.К. Наришкін оселив письменника у власному палаці навпроти Ісаакієвського собору. Письменник прибув в Петербург в холодному вересні без теплого одягу. Катерина презентує візітеру теплий одяг. Аби сподобатись критично налаштованому Дідро, французька скульпторша Марі–Анн Колло отримала замову на погруддя Дідро, яке імператриця виставила в палаці. Комплімент від імператриці філософ помітив, але в полон до тирана в особі імператриці не поспішав, а на компроміси не йшов.

Зустрічі з імператрицею та бесіди з нею розчарували обидві сторони. Царат в особі Катерини ІІ лише використовував ідей просвітництва заради зміцнення власних позицій. Усе радикальне і сміливе в просвітництві влада в Росії відкидала негайно. А ні Дідро, а ні Катерина ІІ не вели – з міркувань безпеки – записів бесід. Красномовним було повне мовчання письменника про ці бесіди пізніше та дратівливі зауваження імператриці про Дідро в листуванні до Гріма. Але зміст дратівливих зауваженнь імператриці Катерини ІІ тоді – не розголошували. Осінь 1774 р. Дідро зустрічав вже в Парижі.

 

Портрети Левицького

До 1773 р. належать портрети дружини дипломата С.К. Наришкіна, що зберігає музей Лувр та портрет пензля Левицького – паризького філософа Дені Дідро. Ймовірно, кращого на той час художника–портретиста Петербурга Левицького з Дідро познайомив сам С.К. Наришкін. Портрет Дідро залишився в Петербурзі до 1813 р., коли був вивезений у Швейцарію, де й зберігається донині.

 

Смерть

31 липня 1784 р. Дені Дідро помер від шлункового захворювання та був похований на цвинтарі міста Église Saint–Roch.У Чорнобелі.