Гармонізація фінансової звітності.

Основні компоненти фінансової звітності та опис поточного стану компанії

Згідно МСФЗ фінансова звітність підприємства включає наступні основні компоненти (див. мал. 6.1):

· баланс;

· звіт про прибутки й збитки;

· звіт про рух грошових коштів;

· пояснення до фінансової звітності.

З перерахованих трьох форм баланс описує поточний стан компанії, у той час як звіт про прибутки й збитки й звіт про рух грошей характеризує результативність підприємства за звітний період. Керівника завжди цікавить результат діяльності підприємства протягом деякого періоду. Тому повна інформація про діяльність підприємства за який-небудь період включає два баланси (на початок і на кінець періоду) і по одному звіту про прибутки й збитки й рух грошей. Варто зазначити, що баланс і звіт про прибуток створюють взаємозалежну систему даних, у той же час звіт про рух грошей може бути побудований за допомогою перших двох фінансових звітних форм.

Баланс підприємства

Звіт про прибутки та збитки

Звіт про рух грошових коштів

Примітки

Рис. 6.1. Система фінансової звітності компанії

Основою для складання фінансових звітів підприємств є наступні основні поняття: активи підприємства, з обов'язання підприємства, в ласний капітал, д оходи, витрати (видатки), прибуток підприємства за період часу.

Опис поточного стану компанії

Поточий стан компанії описується за допомогою балансу. Баланс - це фінансовий звіт, що відображає стан коштів, зобов'язань і капіталу на певний момент часу в грошовому вираженні. Баланс складається із двох частин. Перша частина включає активи, тобто економічні ресурси підприємства, які повинні принести прибуток у результаті діяльності команди менеджерів. У другій частині містяться власний капітал і зобов'язання, які підприємство має перед кредиторами. Ці частини балансу називають «пасивом».

Баланс може будуватися на двох принципах - по ступені збільшення або зменшення ліквідності активів. У стандартах МСФЗ рекомендується використовувати першу ознаку, в американському GAAP - другий. В основах побудови балансу закладений принцип подвійності, що відображається його основною формулою:

Активи = Зобов'язання + Капітал.

Варто підкреслити, що формат розміщення основних статей балансу не грає вирішальної ролі, більш важливою представляється правильна інтерпретація змісту кожної статті й уміння на основі кількісних значень статей баланс зробити правильні висновки.

Подальший опис балансу проведемо на прикладі компанії з умовною назвою «Чиста». У таблиці 6.1 наведено баланс компанії за два роки.

Табл. 6.1.

Терміни та поняття

Міжнародні стандарти фінансової звітності — це стандарти й інтерпретації, прийняті РМСБО, яківключають:

— Міжнародні стандарти фінансової звітності (IFRS);

— Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (IAS);

— Інтерпретації, розроблені Комітетом з інтерпретації міжнародної фінансової звітності (IFRIC) або колишнім Постійним комітетом з інтерпретацій (SIC).

Згідно МСФЗ фінансова звітність підприємства включає наступні основні компоненти (див. мал. 6.1):

· баланс;

· звіт про прибутки й збитки;

· звіт про рух грошових коштів;

· пояснення до фінансової звітності.

 

Активи = Зобов'язання + Капітал

Результат компанії за певний період вимірюється відповідно до двох базисів - економічного й грошового. Відповідно складаються два фінансові звіти - звіт про прибутки й збитки і звіт про рух грошей.

Суть прямого методу розрахунку грошового потоку заключається в тому, що послідовно розраховуються основні надходження і основні виплати грошей від операційної діяльності, різниця між якими становить чистий приплив або чистий відтік грошей за рахунок операційної діяльності.

При непрямому методі розрахунку коштів від операційної діяльності за початкову точку відліку береться чистий прибуток, що надалі коректується на суми, які входять у розрахунок чистого прибутку, але не входять у розрахунок коштів.

 

6.4. Контрольні питання та завдання для самостійного рішення

1. Що може бути причиною невиконання основного співвідношення балансу: Активи = Зобов'язання + Власний капітал.

2. Назвіть основні статті обігових і основних коштів підприємства.

3. Назвіть основні статті короткострокових заборгованостей, довгострокових зобов'язань і власного капіталу.

4. Приведіть структуру звіту про прибуток у МСФЗ.

5. Назвіть основні компоненти коштів.

6. У чому зміст поняття грошових еквівалентів, і в якому виді вони відображаються в балансі підприємства?

7. Що таке «дебіторська заборгованість підприємства», і які Ви знаєте найпоширеніші складові дебіторської заборгованості?

8. Які основні фактори господарської діяльності впливають на суму дебіторської заборгованості?

9. Яким чином слід уточнити інформацію про стан дебіторської заборгованості, відображену в балансі підприємства?

10. Результат якої комерційної операції відображає стаття «векселя до одержання»? Назвіть основні характеристики векселя.

11. Як провадиться розрахунок відсотків за векселем?

12. Яка структура статті балансу «товарно-матеріальні запаси»?

13. У чому зміст статті «передоплачені витрати» і як ця стаття змінюється із часом?

14. Назвіть три основні частини основних засобів підприємства.

15. Які три характерні ознаки матеріальних основних засобів.

16. У чому зміст поняття амортизації матеріальних активів?

17. Який вплив прискореної амортизації на величину пасивів балансу підприємства?

18. У чому зміст поняття «нематеріальні активи»? Які характерні ознаки нематеріальних активів?

19. Назвіть основні види нематеріальних активів.

20. Як провадиться амортизація нематеріальних активів?

21. Як з'являється стаття «гудвіл» у складі нематеріальних активів підприємства?

22. Назвіть види довгострокових фінансових інвестицій. Навіщо підприємству потрібні довгострокові фінансові інвестиції?

23. Дайте характеристику основних розділів пасивів балансу підприємства.

24. Що таке «кредиторська заборгованість» підприємства? Як з'являється кредиторська заборгованість на підприємстві?

25. Чи зацікавлено підприємство мати велике значення кредиторської заборгованості?

26. У чому зміст статті балансу «нараховані зобов'язання»? Чому нараховані зобов'язання є джерелом додаткового фінансування підприємства?

27. Чому і як з'являється стаття «поточна частина довгострокового боргу» у короткострокових заборгованостях підприємства?

28. Назвіть основні статті довгострокових зобов'язань підприємства.

29. Назвіть основні складові власного капіталу підприємства.

30. На які дві складові ділиться вкладений капітал?

31. Як формується нерозподілений прибуток у балансі підприємства?

32. Чи можливе негативне значення нерозподіленого прибутку в балансі підприємства?

33. Опишіть структуру звіту про прибуток підприємства.

34. Що таке операційний прибуток?

35. Які види витрат не входять до складу собівартості проданих товарів?

36. Яка діяльність підприємства може приносити йому прибуток крім основної виробничої діяльності?

37. Як, маючи звіт про прибуток, можна розрахувати величину нерозподіленого прибутку на кінець року?

38. Яке призначення має звіт про нерозподілений прибуток?

39. У чому складається основне призначення звіту про рух грошових коштів?

40. Які основні питання можуть бути вирішені за допомогою звіту про рух грошових коштів?

41. Назвіть три основні розділи звіту про рух грошових коштів. Які типові грошові потоки (вхідні і вихідні) відображаються в цих звітах?

42. У який розділ варто віднести грошовий потік від одержання дивідендів підприємством, як результат володіння підприємством корпоративними правами інших підприємств?

43. У чому принципова відмінність «базису нарахувань» від «грошового базису»? Як можна перейти від першого до другого?

44. Як розрізняються прямий і непрямий методи складання звіту про рух грошей?

45. Приведіть модель перерахування чистого прибутку внаслідок операційної діяльності в чистий грошовий потік.

46. Чому амортизаційні витрати додаються до чистого прибутку при розрахунку грошового потоку від операційної діяльності в складі непрямого методу складання звіту про рух грошових коштів?

47. Чому прибуток від продажу активу віднімається при перерахуванні чистого прибутку в грошовий потік від операційної діяльності?

 

Список літератури

 

1. Ван Грюнинг Хенни. Международные стандарты финансовой отчетности. Практическое руководство. На рус. и англ яз. 3-изд., испр. и доп. – М.: Весь мир, 2006.

2. Голов С.Ф., Костюченко В.М. Бухгалтерський облік та фінансова звітність за міжнародними стандартами. 2-ге вид., перероб. і доп. – Х.: Фактор, 2008. – 1008 с.

3. Кочерга, С. В. Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах [Текст]: навч. посіб. / С. В. Кочерга, К. А. Пилипенко. – К.: ЦУЛ, 2005. – 216 с.

4. Савчук В.П. Практическая энциклопедия. Финансовый менеджмент. – К.: Издательсктй дом «Максимум», 2005. – 884 с.

5. Савчук В. П. Финансовый менеджмент предприятий. — К.: Максимум, 2001.

6. Савчук Владимир. Стратегия + Финансы: уроки принятия решений для руководителей.- К.: Companion Group, 2009. – 352с.

7. Трансформація фінансової звітності українських підприємств у фінансову звітність за МСБО: Методичні рекомендації\ За ред. Голова С.Ф. – Вінниця: Консоль, 2003.

 

 

Гармонізація фінансової звітності.

Фінансова звітність підприємств різних країн має певні відмінності,

що зумовлені соціальними, економічними та політичними чиннниками. Відмінності в підходах до змісту фінансових звітів значно ускладнювали аналіз інформації та прийняття рішень в умовах розвитку міжнародної торгівлі, транснаціональних корпорацій, глобалізації фінансових ринків.

Для забезпечення гармонізації фінансової звітності 29 червня 1973 р. було створе­но Комітет з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (КМСБО). Його було засновано на підставі угоди, укладеної фаховими організаціями бухгалтерів Австралії, Великої Британії, Ірландії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Мекси­ки, США, Франції та Японії. Метою Комітету було формулювання, видання та вдосконалення в інтересах суспільства стандартів бухгалтерського обліку, яких слід дотримуватися при поданні фінансових звітів, а також сприяння прийняттю та дотриманню їх в усіх країнах. З 1983 до 2000 року членами КМСБО були всі професійні організації бухгалтерів, які входили до складу Міжнародної федерації бухгалтерів (МФБ). В травні 2000 року був прийнятий новий статут, згідно з яким індивідуальне членство було скасоване, а Комітет був перейменований у Раду з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку – РМСБО (International Accounting Standards Board – IASB).

Відповідно до нового статуту РМСБО у своїй діяльності переслідує наступні цілі:

- розробка в інтересах громадськості єдиної системи високоякісних, зрозумілих і глобальних стандартів бухгалтерського обліку, що мають обов'язкову силу, згідно з якими у фінансовій звітності повинна розкриватися якісна, прозора й порівнянна інформація для того, щоб учасники фондових ринків і інші користувачі могли приймати обґрунтовані економічні рішення;

- поширення й забезпечення строгого дотримання даних стандартів;

- забезпечення максимального зближення (конвергенції) національних стандартів бухгалтерського обліку з міжнародними стандартами, виходячи з найбільш оптимального рішення питань бухгалтерського обліку й звітності.

Нові цілі РМСБО більшою мірою, чим раніше, орієнтовані на забезпечення практичного застосування міжнародних стандартів і їхню конвергенцію з національними системами обліку. Ціль максимального зближення національних стандартів фінансової звітності з міжнародними є однією з найважливіших. Стандарти головним чином визначають методи оцінки й підходи до подання інформації у фінансовій звітності.

Тому після реорганізації в 2001 році РМСБО перейменував стандарти з «Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку» (International Accounting Standards — IAS) на «Міжнародні стандарти фінансової звітності) — МСФЗ (International Financial Reporting Standards — IFRS). Разом з тим стандарти, випущені до цього, зберігають свою колишню назву (тобто Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку) і будуть замінятися МСФЗ поступово.

Таким чином, у широкому сенсі цього терміна Міжнародні стандарти фінансової звітності — це стандарти й інтерпретації, прийняті РМСБО, яківключають:

— Міжнародні стандарти фінансової звітності (IFRS);

— Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (IAS);

— Інтерпретації, розроблені Комітетом з інтерпретації міжнародної фінансової звітності (IFRIC) або колишнім Постійним комітетом з інтерпретацій (SIC).

Більша частина МСФЗ стосується підприємств всіх видів діяльності, у тому числі банків, страхових компаній і інших фінансових установ. Обмеження по застосуванню окремих МСФЗ відносно тих чи інших суб’єктів підприємництва наведені безпосередньо в текстах стандартів.

За своїм статусом МСФЗ не є домінуючими над законодавчими актами, що регулюють |складення фінансової звітності у певній країні. Через це впровадження МСФЗ здійснюється передусім зусиллями членів РМСБО на місцях з метою переконання урядів та органів, які встановлюють стандарти та контролюють ринки цінних паперів, представників ділових кіл дотримуватися Міжнародних стандартів фінансової звітності при складанні фінансових звітів. Результатом цих зусиль є сприяння МСФЗ поліпшенню та гармонізації фінансової звітності у світі.

На сьогодні МСФЗ використовуються:

- як основа національних вимог до бухгалтерського обліку в багатьох країнах світу;

-як міжнародний базовий підхід тими країнами, які розробляють свої власні вимоги;

- фондовими біржами та регулюючими органами, які вимагають або дозволяють іноземним емітентам подавати фінансові звіти згідно з МСФЗ;

- наднаціональними органами, такими як Європейська комісія;

- Світовим банком, який вимагає від позичальників подання фінансової звітності згідно з МСФЗ;

- дедалі більшою кількістю підприємств.

МСФЗ є відправною точкою для багатьох країн, що розвиваються, і які створюють національні стандарти - Китай, багато країн Азії, Східної Європи, СНД. Міжнародні стандарти прийняті багатьма фондовими біржами, в тому числі Лондонською, Франкфуртською, Римською, Амстердамською, Гонконгською, Цюріхською.

Застосування МСФЗ в Європі та США.

З метою реалізації «стратегії підготовки фінансової звітності», прийнятої Європейською Комісією у червні 2000 року, в 2002 році Євросоюзом було схвалено Положення по веденню бухгалтерського обліку, відповідно до якого всі компанії із країн ЄС, зареєстровані на біржах (усього близько 8000 компаній), починаючи з 2005 року повинні дотримувати вимог МСФЗ при підготовці консолідованої фінансової звітності. Вимоги про застосування МСФЗ поширюються на 27 країн Євросоюзу і 3 країни Європейської економічної зони. МСФЗ також застосовується більшістю великих компаній Швейцарії, яка не є членом ЄС або ЕЭЗ. У грудні 2008 року Еврокомісія визначила Загальні принципи бухгалтерського обліку (GAAP) США, Японії, Китаю, Канади, Південної Кореї й Індії як еквівалент МСФЗ, прийнятих ЄС, для цілей подачі фінансової звітності в офіційні органи, для компаній, зареєстрованих на біржах ЄС, із країн, що не є членами ЄС. Компанії з інших країн повинні використовувати МСФЗ починаючи з 2009 року.

Що стосується США, то Комісією з цінних паперів (Securities Exchange Commission – SEC) зареєстровано близько 13 000 компаній. Понад 1 150 з них є закордонними компаніями. До листопада 2007 року, якщо такі іноземні емітенти для підготовки своєї фінансової звітності використовували національні стандарти, а не GAAP США, від них було потрібно проведення й подання в Комісію з цінних паперів звірення чистого прибутку й чистих активів, розрахованих відповідно до МСФЗ або національних стандартів, з аналогічними показниками, розрахованими за GAAP США. У листопаді 2007 року Комісія з цінних паперів проголосувала за надання іноземним компаніям права використовувати для підготовки фінансової звітності МСФЗ без проведення звірення з GAAP США.

У листопаді 2008 року Комісія з цінних паперів опублікувала план реалізації програми МСФЗ. План реалізації відображає основні етапи, які по досягненні можуть привести до обов'язкового переходу на МСФЗ, починаючи з податкових періодів, що закінчуються 15 грудня 2014 року або пізніше. Пропонований план реалізації також дозволяє деяким компаніям почати застосування МСФЗ до цієї дати.

Тобто, разом з поширенням застосування МСФЗ в країнах світу здійснюється також процес конвергенції, або уніфікації GAAP США та МСФЗ. Так, у жовтні 2002 року Рада із стандартів фінансового обліку США (Financial Accounting Standards Board – FASB) і РМСБО документально оформили своє прагнення уніфікувати GAAP США та МСФЗ, підписавши меморандум про розуміння, відомий як «Норволкська угода». Дві організації

зобов'язалися робити все можливе, щоб:

· якомога швидше зробити існуючі стандарти фінансової звітності порівнянними;

· координувати свої майбутні робочі програми з метою забезпечення сумісності стандартів.

При цьому «порівнянність» має на увазі відсутність істотних розбіжностей між двома системами стандартів.

Також у лютому 2006 року FASB і РМСБО опублікували Меморандум про розуміння, у якому визначені короткострокові й довгострокові проекти по конвергенції двох систем стандартів, з описом основних етапів і заходів по досягненню такої конвергенції.

На сьогоднішній день більшість країн світу вимагають застосування МСФЗ для всіх місцевих лістингових компаній, більше 20 країн світу дозволяють місцевим лістинговим компаніям застосовувати МСФЗ. Тобто загалом більше 100 країн світу застосовує МСФЗ для лістингових компаній, та більше 60 країн застосовують МСФЗ для нелістингових компаній.

Ці дані свідчать про тенденцію, що МСФЗ стають обов’язковою умовою обігу цінних паперів світових фондових ринках, а також поширенням застосування цих стандартів національними нелістинговими компаніями, що сприяє поглибленню міжнародної кооперації та розподілу праці на основі однозначного розуміння фінансової звітності та росту довіри до її показників.

В Україні законодавчо застосування МСФЗ не врегульовано. Існує лише одна норма в законі «Про акціонерні товариства», яка передбачає обов’язковість для публічних акціонерних товариств додатково розкривати інформацію згідно з МСФЗ. Такі вимоги поширюються також на банківські установи згідно з регуляторними положеннями Нацбанку України. Від фінансових установ в Україні застосування МСФЗ не вимагається.