Методи психологічної експертизи

МЕТОДИ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС

ДЛЯ СТУДЕНТІВ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ

7.03010201 "ПСИХОЛОГІЯ"

 

 

Укладач: кандидат психологічних наук, доцент Гончарук Петро Антонович

 

Київ – 2013

Рецензенти: кандидат психологічних наук, доцент Васьківська Світлана Василівна, кандидат психологічних наук, доцент Мацейків Мирослав Антонович.

 

 

Рекомендовано до друку навчально-методичною комісією Інституту післядипломної освіти Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

(Протокол № 3 від 12.11.2013р.)

 

 

ЗМІСТ

 

 

ВСТУП

Розділ 1. ПСИХОЛОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА, ЇЇ СУТНІСТЬ ТА ОСОБЛИВОСТІ

1.1. Загальна характеристика психологічної експертизи

1.2. Вимоги до експерта як суб'єкта професійної діяльності

 

Розділ 2. ЕМПІРИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

2.1. Загальні положення

2.2. Деякі аспекти психологічного обстеження в експертизі

 

Розділ 3. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ

ПСИХОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

3.1. Етапи психологічної експертизи

3.2. Різновиди психологічної експертизи

 

Розділ 4. МЕТОДИЧНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

4.1. Загальні та спеціальні методи експертизи

4.2. Емпіричні методи у психологічній експертизі

 

ЛІТЕРАТУРА

 

 

МЕТОДИ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

 

№	Назва теми	Кількість годин
Всього	У тому числі
Лекційних	Семінар.	Сам ост. робота
	Психологічна експертиза, її сутність та особливості			–
	Емпіричні храктеристики психологічної експертизи			–
	Організація та проведення експертизи		–
4.	Методичний інструментарій психологічної експертизи		–
	Всього

 

ВСТУП

 

На зламі тисячоліть особливої ваги набула проблема захисту людини від несприятливих факторів середовища, що спонукало до перегляду традиційних наукових поглядів і підходів щодо як адаптаційних можливостей організму, так і пошуку засобів збільшення сприятливих ефектів у "біо-техно-ноо-сфері"на засадах системної методології.

Ще на початку ХХ сторіччя став досить помітним зсув від індустріального до інформаційного суспільства, який супроводжується постійним зменшенням або принаймні стабільним низьким рівнем соціальної несправедливості та соціального виключення.

 

У цей період суспільні конфлікти, ідеологічна критика та опір ідентичності кидають виклик інформаційному суспільству. Однією з найважливіших проблем (щодо цього виклику) є проблема поєднання технологічних інновацій та економічного динамізму з державою добробуту і демократизацією суспільних відносин.

 

Не менш яскравим, у порівнянні з переходом від індустріального до інформаційного суспільства, на початку третього тисячоліття є виникнення у найбільш потужних державах (США, Японія) нанотехнології, яка буде справляти усе більш зростаючий вплив на економічне та соціальне життя всього людства.

 

Усе більш важливу роль у подоланні викликів і загроз в умовах глобалізації економічного і політичного життя може відігравати експертиза. Під експертизою звично розуміють деякі процедури, з допомогою яких можна виявити відповідність певних товарів, виробів, продуктів діяльності людей у різних сферах суспільної практики вимогам державних стандартів, технологій, умовам виробництва. Особливістю експертизи є те, що її мають здійснювати експерти, тобто люди, які мають спеціальні знання, є компетентними й досвідченими у різних сферах суспільної практики: виробництва, освіти, науки, зв'язку, транспорту, медицини, біотехнологій; сім'ї, побуту та дозвілля; військовій сфері; менеджменті та маркетингу та ін.

 

Натепер усе більшої ваги набуває соціально-психологічна експертиза, метою та завданнями якої є – оцінка відповідності освітніх проектів і програм, підручників і навчальних посібників суспільно значущим завданням загальної, професійної та вищої освіти, розвитку та виховання підростаючого покоління, а також віковим й індивідуальним особливостям молоді, що навчається. Особливо підкреслимо важливість забезпечення комфортного середовища, в якому відбувається навчання, розвиток та виховання сучасної людини.

Особливо важливість створення соціальних технологій з метою вирішення питань ефективного повноцінного людського існування наголошується в гуманітарній експертизі. Однією із форм гуманітарної експертизи є психологічна експертиза, яка визначається як спеціальна процедура, що дозоляє виявити психологічні фактори щодо продуктів людської діяльності, індивідуально-психологічних якостей особистості відповідно до вимог замовника.

 

Вивчення психологічної експертизи студентами ВНЗ різних освітньо-кваліфікаційних рівнів, які проходять підготовку за фахом ПСИХОЛОГІЯ, спрямоване на ознайомлення їх з основними теоретичними положеннями та емпіричними характеристиками психологічної експертизи, а також формування спеціальних умінь й базових навичок використання методичного інструментарію, що дозволяє планувати і проводити експертні оцінки у власне професійній діяльності психолога.

 

У тексті навчально-методичного комплексу нами використовується "номерне посилання" на використані літературні джерела: квадратні дужки [ ], у дужках на першому місці ставиться номер джерела, під яким воно вписане у списку літератури, далі – кома (,), літера "с", крапка (.) і номер сторінки цитування, або дослівної передачі думки, наприклад, [7, с. 12]; у разі посилання лише на джерело в квадратних дужках залишається лише його номер у списку літератури.

 

 

ЛІТЕРАТУРА

 

1. Положення про експертизу психологічного і соціологічного інструментарію, що застосовується в навчальних закладах Міністерства освіти і науки України / Наказ МОНУ № 330 від 20.05.2001 р.

2. Алешина Ю.Е., Гозман Л.Я., Дубовская Е.М. Социально-психологические методы исследования супружеских отношений. – М.: Изд-во Моск. Ун-та, 1987.

3. Акофф Р. Искусство решения проблем. –. 1982.

4. Белый Б.И. Тест Роршаха. Практика и теория/ Под.ред. Л.Н. Собчак. –СПб.: Дорваль, 1982.

5. Братусь С.Л. Введение в гуманитарную экспертизу образования. – М.: Смысл, 1999.

6. Вайнберг Дж., Шумекер Дж. Статистика / Пер. с англ. Под ред. И с предисл. Н.Ш. Амирова.– М.: Статистика, 1979.

7. Виленский О.Г. Врачебно-трудовая экспертиза при психических заболеваниях. –К.: 1979.

8. Гірник А., Бобро А. Конфлікти: структура, ескалація, залагодження. К.: Видавництво Соломії Павличко "Основи", 2003.

9. Грановская Р.М. Элементы практической психологии. 2-е изд.. – Л.: Изд-во Ленинг. Ун-та, 1988.

10. Гуревич К.М. Профессиональная пригодность и основные свойства нервной системы. – М.: Наука, 1970.

11..Китаев-Смык Л.А. Психология стресса.– М.: Изд-во "Наука", 1983.

12. Климов Е.А. Психология профессионального самоопределения. – Ростов-на-Дону: Изд-во "Феникс", 1996.

13. Кобаяси Н. Введение в нанотехнологию/ Н. Кобаяси. – Пер. с японск. – М.: БИНОМ. Лаборатория знаний, 2007.

14 Коновалова В.Е., Шепитько В.Ю. Основы юридической психологии: Учебник. – Харьков: Одиссей, 2006. – К.: Либідь, 2002. – 264 с.

15. Корнилова Т.В., Смирнов С.Д. Методологические основы психологии. – СПб.: Питер, 2008.

16. Кратохвил С. Психотерапия семейно-сексуальных дисгармоний. Пер. с чешск. – М.: Медицина, 1991.

17. Мануель Кастельс, Пека Хіманен. Інформаційне суспільство та держава добробуту Фінська модель. Наукове видання. – Київ: Ваклер, 2006

18. Навайтис Г. Семья в психологической консультации. – М.: Московский психолого-социальный институт; Воронеж: Издательство НПО "МОДЭК", 1999.

19. Нагаев В.В. Основы судебно-психологической экспертизы: Учебное пособие для вузов

М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000.

20. Нор В.Т., Костицкий В.М. Судебно-психологическая экспертиза в уголовном процессе. – К.: Вища школа, 1985.

21. Осипова А.А. Общая психокорекция: Учебное пособие для студентов вузов. – М.: ТЦ "Сфера", 2000.

22. Основи практичної психології / В. Панок, Т. Титаренко, Н. Чепелєва та ін.: Підручник. 3-тє вид., стереотип. – К.: Либідь, 2006.

23. Оргазизационно-методические проблмы опроса. Анализ документов. Наблюдение.

Эксперимент. – М.: Наука, 1998.

24. Основы психологии: Практикум / Ред-сост. Л.Д. Столяренко. Изд. 4-е. доп. и перер.

– Ростов-на-Дону: изд.-во "Феникс", 2003.

25. Практикум по общей, экпериментальной и практической психологии: Учеб. Пособие.

Под общ. Ред. А.А. Крылова, С.А. Маничева. – СПб.: Питер, 2000.

26. Практикум по психологии профессиональной деятельности и менеджмента: Уч. Пособие для студ. Высш. Учеб. Заведений. – М.: "Академия", 2001.

27. Практическая психодиагностика. Методики и тесты. Уч. Пособ. / Ред.-составитель Д.Я.Райгородский.– Самара: Изд. Дом "Бахрах-М", 2000.

28. Принципы отбора детей во вспомагательные школы. – М.: 1973.

29. Проективная психология / Пер. с англ. – М.: Апрель Пресс, 2000.

30. Психологические особенности детей и подростков с проблемами в развитии. Изучение и психокорекция / Под ред. Проф. У.В. Ульенковой. – СПб.: Питер, 2007.

31. Психология и психофизиология индивидуальных различий. Сб. ст. Отв. Ред. А.А. Смирнов. – М.: Педагогика, 1977.

32. Смирнов Б.А.,Е.В. Долгополова. Психология деятельности в экстремальных ситуациях.2-е изд. Испр., доп.– Х.: Тзд-во Гуманитапный Центр, 2007.

33. Справочник по инженерной психологии/ Под ред. Б.Ф. Ломова. – М.: Машиностроение, 1982.

34. Трофімов Ю.Л. Інженерна психологія: Підручник.– К.: Либідь, 2002.

35. Фултон Джозефина. MENSA Тесты на гениальность/ Пер. с англ. – Х.: Книжный Клуб,

2005.

36. Шошин П.Б. Метод експертных оценок. – М.: 1987.

37. Эйдемиллер Э.Г., Юстицкис В. Психология и психотерапия семьи. 2-е изд. Расш. и допол. – СПб.: Питер, 2000.

МЕТОДИ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС

ДЛЯ СТУДЕНТІВ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ

7.03010201 "ПСИХОЛОГІЯ"

 

 

Укладач: кандидат психологічних наук, доцент Гончарук Петро Антонович

 

Київ – 2013

Рецензенти: кандидат психологічних наук, доцент Васьківська Світлана Василівна, кандидат психологічних наук, доцент Мацейків Мирослав Антонович.

 

 

Рекомендовано до друку навчально-методичною комісією Інституту післядипломної освіти Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

(Протокол № 3 від 12.11.2013р.)

 

 

ЗМІСТ

 

 

ВСТУП

Розділ 1. ПСИХОЛОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА, ЇЇ СУТНІСТЬ ТА ОСОБЛИВОСТІ

1.1. Загальна характеристика психологічної експертизи

1.2. Вимоги до експерта як суб'єкта професійної діяльності

 

Розділ 2. ЕМПІРИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

2.1. Загальні положення

2.2. Деякі аспекти психологічного обстеження в експертизі

 

Розділ 3. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ

ПСИХОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

3.1. Етапи психологічної експертизи

3.2. Різновиди психологічної експертизи

 

Розділ 4. МЕТОДИЧНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

4.1. Загальні та спеціальні методи експертизи

4.2. Емпіричні методи у психологічній експертизі

 

ЛІТЕРАТУРА

 

 

МЕТОДИ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

 

№	Назва теми	Кількість годин
Всього	У тому числі
Лекційних	Семінар.	Сам ост. робота
	Психологічна експертиза, її сутність та особливості			–
	Емпіричні храктеристики психологічної експертизи			–
	Організація та проведення експертизи		–
4.	Методичний інструментарій психологічної експертизи		–
	Всього

 

ВСТУП

 

На зламі тисячоліть особливої ваги набула проблема захисту людини від несприятливих факторів середовища, що спонукало до перегляду традиційних наукових поглядів і підходів щодо як адаптаційних можливостей організму, так і пошуку засобів збільшення сприятливих ефектів у "біо-техно-ноо-сфері"на засадах системної методології.

Ще на початку ХХ сторіччя став досить помітним зсув від індустріального до інформаційного суспільства, який супроводжується постійним зменшенням або принаймні стабільним низьким рівнем соціальної несправедливості та соціального виключення.

 

У цей період суспільні конфлікти, ідеологічна критика та опір ідентичності кидають виклик інформаційному суспільству. Однією з найважливіших проблем (щодо цього виклику) є проблема поєднання технологічних інновацій та економічного динамізму з державою добробуту і демократизацією суспільних відносин.

 

Не менш яскравим, у порівнянні з переходом від індустріального до інформаційного суспільства, на початку третього тисячоліття є виникнення у найбільш потужних державах (США, Японія) нанотехнології, яка буде справляти усе більш зростаючий вплив на економічне та соціальне життя всього людства.

 

Усе більш важливу роль у подоланні викликів і загроз в умовах глобалізації економічного і політичного життя може відігравати експертиза. Під експертизою звично розуміють деякі процедури, з допомогою яких можна виявити відповідність певних товарів, виробів, продуктів діяльності людей у різних сферах суспільної практики вимогам державних стандартів, технологій, умовам виробництва. Особливістю експертизи є те, що її мають здійснювати експерти, тобто люди, які мають спеціальні знання, є компетентними й досвідченими у різних сферах суспільної практики: виробництва, освіти, науки, зв'язку, транспорту, медицини, біотехнологій; сім'ї, побуту та дозвілля; військовій сфері; менеджменті та маркетингу та ін.

 

Натепер усе більшої ваги набуває соціально-психологічна експертиза, метою та завданнями якої є – оцінка відповідності освітніх проектів і програм, підручників і навчальних посібників суспільно значущим завданням загальної, професійної та вищої освіти, розвитку та виховання підростаючого покоління, а також віковим й індивідуальним особливостям молоді, що навчається. Особливо підкреслимо важливість забезпечення комфортного середовища, в якому відбувається навчання, розвиток та виховання сучасної людини.

Особливо важливість створення соціальних технологій з метою вирішення питань ефективного повноцінного людського існування наголошується в гуманітарній експертизі. Однією із форм гуманітарної експертизи є психологічна експертиза, яка визначається як спеціальна процедура, що дозоляє виявити психологічні фактори щодо продуктів людської діяльності, індивідуально-психологічних якостей особистості відповідно до вимог замовника.

 

Вивчення психологічної експертизи студентами ВНЗ різних освітньо-кваліфікаційних рівнів, які проходять підготовку за фахом ПСИХОЛОГІЯ, спрямоване на ознайомлення їх з основними теоретичними положеннями та емпіричними характеристиками психологічної експертизи, а також формування спеціальних умінь й базових навичок використання методичного інструментарію, що дозволяє планувати і проводити експертні оцінки у власне професійній діяльності психолога.

 

У тексті навчально-методичного комплексу нами використовується "номерне посилання" на використані літературні джерела: квадратні дужки [ ], у дужках на першому місці ставиться номер джерела, під яким воно вписане у списку літератури, далі – кома (,), літера "с", крапка (.) і номер сторінки цитування, або дослівної передачі думки, наприклад, [7, с. 12]; у разі посилання лише на джерело в квадратних дужках залишається лише його номер у списку літератури.