Тема 12. Інструменти сучасного офісу

1. Сучасні інформаційні технології як чинник ефективності управління підприємством.

2. Налагоджена мережа засобів комунікації офісу: телефонний внутрішній та зовнішній зв’язок, факсовий зв’язок, відео конференції, засоби отримання on-line інформації.

3. Технічна підтримка інформаційної системи.

4. Структура витрат на технічну підтримку і супровід у структурі витрат на інформаційні технології.

5. Зміна поколінь інформаційних систем.

Практичні: написання реферату (на вибір студента), презентації, кросворди, тести, статті (аналіз)

ЗМІСТ ІНДИВІДУАЛЬНОГО НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНОГО ЗАВДАННЯ

 

Індивідуальне навчально-дослідне завдання студентів полягає у розумінні теоретичних знань, формуванні вмінь самостійно працювати з навчальною, спеціальною літературою,законодавчими актами, а також з матеріалами власних досліджень в теорії організації та оформляється як науковий реферат.

Приблизна тематика наукових рефератів з навчальної дисципліни

1. Роль та місце теорії організації в теорії та практиці менеджменту.

2. Теорія організаційної поведінки.

3. Модель внутрішніх змінних організацій: місія, цілі, технологія, структура,завдання ресурси.

4. Матриця SWOT – аналізу для визначення ринкових можливостей та загроз, сильних та слабких сторін організації.

5. PEST – аналіз як інструмент, призначений для виявлення політичних, економічних, соціальних і технологічних аспектів зовнішнього середовища.

6. Диференціація і інтеграція в організаційному проектуванні.

7. Масштаби організації і бюрократія.

8. Поняття, види та класифікація організацій.

9. Сутність та особливості організаційно-правових форм господарювання.

10. Розміри і структурні характеристики організації.

11. Життєвий цикл організації.

12. Стадії розвитку організації.

13. Проектування і формування організаційної структури в національних умовах.

14. Проблеми вибору організаційної структури.

15. Формування організаційних структур управління та їх аналіз.

16. Перспективні напрями розвитку організації.

17. Основні властивості організації майбутнього.

18. Утворення тимчасових структур в організації.

19. Організація роботи з документами.

20. Критерії ефективності діяльності організації.

21. Формування програми діяльності організації.

22. Державне регулювання діяльності організації.

23. Інструменти сучасного офісу.

24. Організаційна ефективність: сутність та показники.

25. Традиційні підходи до визначення організаційної ефективності.

 

СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ

Оцінювання навчальних досягнень студента здійснюється у формі поточного, модульного та підсумкового контролю.

Поточний контроль здійснюється під час проведення семінарських та індивідуальних занять і має на меті перевірку знань студентів з окремих тем та рівня їх підготовленості до виконання конкретної роботи.

Об'єктами поточного контролю знань студентів є:

- усна відповідь на занятті – 2 - 3 бали в залежності від теми;

- доповнення на занятті – 1 бал;

- письмові роботи, передбачені планами семінарських занять – 2 бали;

- виконання домашніх комплексних завдань – 2 бали,

- самостійна робота студента – 1 бал та ін. на розсуд викладача.

Підсумкова оцінка за кожне заняття виставляється за середнім арифметичним показником (цілим балом. Заокруглення відбувається на користь студента) чи як арифметична сума балів (на розсуд викладача, залежно від кількості кредитів на навчальну дисципліну).

Тематична оцінка є арифметичною сумою балів у результаті різних видів занять (семінарських, індивідуальних, самостійної роботи).

У випадку, коли студент не готовий до виконання визначеного завдання, бали йому не нараховуються.

Модульний контроль проводиться в аудиторії як підсумкова контрольна робота за даним змістовим модулем з метою оцінки результатів знань студента після вивчення матеріалу з логічно завершеної частини дисципліни – змістового модуля. Тривалість письмового модульного контролю – одна академічна година.

Контрольна робота передбачаєвиконання студентами підсумкових завдань (тестування, письмові відповіді на питання тощо. На розсуд викладача). За кожну правильну відповідь студенту нараховується 4 бали. Результати контрольної роботи зі змістового модуля оцінюються за 10-бальною шкалою.

Виконання індивідуального навчально-дослідного завдання (ІНДЗ) з даної навчальної дисципліни оцінюється у 10 балів (На розсуд викладача).

Підсумковий контроль знань – залік, який оцінюється у 25 балів. Форма проведення підсумкового контролю – усна.

Сумарна мінімальна кількість балів, яку необхідно набрати для отримання позитивної оцінки з окремої навчальної дисципліни, – 60 балів. При цьому студент повинен отримати необхідний мінімум з кожного модуля, включаючи результати самостійної та індивідуальної роботи. Студент не може бути допущений до складання підсумкового контролю знань з цієї дисципліни, якщо він не склав усі передбачені модульні контрольні роботи. Якщо студент не набрав потрібної кількості балів (мінімум 35), то він не допускається до підсумкового контролю. У термін, визначений деканатом, такий студент повинен представити викладачу у письмовому вигляді власноручні конспекти лекцій, семінарських, індивідуальних занять та виконані завдання самостійної роботи. Лише після цього студент допускається до підсумкового контролю.

Студенти, які протягом триместру набрали необхідну кількість балів для отримання позитивної оцінки з дисципліни, – не менше 60 балів, мають можливість:

- не складати іспит (залік), а отримати екзаменаційну оцінку (залік) автоматично, відповідно до рейтингової оцінки, переведеної в оцінку за національною шкалою;

- складати іспит (залік) з метою підвищення рейтингу з дисципліни (екзаменаційної оцінки).

Якщо студент виконав і захистив види робіт, відвідував лекції, семінарські та індивідуальні заняття, має власний рукописний конспект лекцій та опрацьований додатковий навчальний матеріал, то до його підсумкової оцінки додаються заохочувальні бали (до 16 балів):

- відвідування 90 % лекцій – 5 балів;

- наявність рукописного конспекту лекцій – 2 бали;

- підготовка доповідей, статей, повідомлень, участь у конференціях, круглих столах, конкурсах – 8 балів та ін. на розсуд викладача!

Сума заохочувальних балів автоматично зараховується при виставленні загальної підсумкової оцінки.

Загальна підсумкова оцінка студента з навчальної дисципліни розраховується за накопичувальною системою і дорівнює сумі всіх балів, які було здобуто на кожному з етапів контролю – поточного, модульного контролю, ІНДЗ, підсумкового контролю, та заохочувальних балів. Загальна максимальна кількість балів – 100.

 

 

РОЗПОДІЛ БАЛІВ