Розділ іі. Стратегії експериментального дослідження

Якось А.Ейнштейн, після того, як видатний психолог Ж..Піаже розповів йому про деякі особливості дитячої гри, вигукнув "Та фізика - це дитяча гра у порівнянні з дитячою грою!" Справді, складність психічних явищ обумовлює виникнення різних психологічних шкіл та напрямків, основна відмінність між якими полягає у виборі площини аналізу і, відповідно, методів експериментального дослідження. Сукупність методів і прийомів експериментального дослідження та інтерпретації даних ми умовно назвемо стратегією дослідження. Тут буде описано деякі найпоширеніші стратегії психологічного дослідження. Виконуючи курсову роботу ви маєте вибрати одну з них.

Пояснювальна стратегія.

Використовується при написанні курсових робіт, де проводиться психологічний аналіз вчинків, просліджується зв’язок біографічних моментів з мотивацією поведінки, або ж висвітлюється представленість тих чи інших психологічних феноменів у певній сукупності. Ця стратегія вимагає глибокого знання психології. Тому предметом дослідження в рамках курсової роботи мають бути чітко окреслені, достатньо вузькі області психології. Слід відмітити, що в сучасних і психологічних дослідженнях українських вчених дана стратегія зустрічається досить рідко.

Для прикладу наведемо кілька можливих тем курсових робіт, у формулюванні яких закладено пояснювальну стратегію:

1. Механізми психологічного захисту в мотивації поведінки політичних лідерів.

2. Мотиви самотності у творчості романтиків та неокласиків. Порівняльний аналіз.

3. Особливості професійного самовизначення студентів-психологів.

Пояснювальна стратегія будується назасадах розуміючої психології. До неї вдавалися різні автори (З.Фрейд, К.Леонгард), але вони застосовували пояснювальну стратегію як засіб ілюстрації. Ця стратегія дає змогу не лише ілюструвати психологічні положення, а й показувати вплив тієї чи іншої соціокультурної ситуації на внутрішній світ особистості.

Один з продуктивних прийомів дослідження в рамках пояснювальної стратегії - порівняння психології досліджуваних в залежності від різних факторів.

 

Стратегія повторного дослідження.

Ця стратегія - одна із найбільш ефективних для виконання курсових робіт. Адже, головне тут - навчитися основам наукової роботи, а науковий результат стоїть на другому місці. Реалізація стратегії повторного дослідження має такі етапи:

1. Всебічно вивчаються попередні дослідження з обраної проблеми, що були зроблені іншими авторами.

2. Планується і проводиться експеримент, де з максимальною точністю відтворюються умови і методичне забезпечення, які використовувалися іншими дослідниками.

3. Аналізуються і пояснюються розбіжності в одержаних даних.

Розбіжності в результатах можуть пояснюватися різними причинами. Найважливіша з них - це зміна соціокультурної ситуації, в якій проводився експеримент. Так, наприклад, слід чекати відмінностей у цінностях та ідеалах сучасних старшокласників і старшокласників 70-80-х років. Але можуть бути й інші причини. Якщо ви ретельніше підійдете до організації та проведення дослідження, то відмінності можна віднести на рахунок чистоти експерименту.

Для порівняння результатів дослідження застосовується, в основному, якісний аналіз, але в окремих випадках доцільно застосовувати і методи математичної статистики. Детальніше вони описуються при характеристиці інших стратегій.

Стратегія зіставлення.

Один із шляхів наукового пізнання - це зіставлення й аналіз уже відомих результатів із щойно одержаними. Зіставлення дає можливість відшукати механізми виникнення того чи іншого явища, віднайти його місце в структурі інших психічних явищ, встановити причини та умови його розвитку, намітити шляхи його формування.

Ось деякі прийоми реалізації цієї стратегії:

1. Зіставлення характеристик одного й того ж явища для різних вікових періодів. Декілька зрізів дають можливість показати розвиток того чи іншого психологічного показника, показати латентні періоди та періоди кризи.

2. Зіставлення результатів однакових за віком груп, але відмінних за іншим критерієм (заміжніх та незаміжніх жінок 30-річного віку; високостатусних і низькостатусних працівників). Якщо виявиться значимий зв'язок між показниками, які досліджуються (наприклад, навичками спілкування), і такими соціально значимими факторами, як шлюб чи соціальний статус, то це відкриє перспективи подальших прикладних досліджень. Наприклад, коли в даному випадку застосувати тренінґ спілкування, то можливо це приведе до зміцнення шлюбу або підвищення соціального статусу.

3. Зіставлення результатів, що одержані різними методами. Наприклад, можна дослідити особливості акцентуацій характеру підлітків, використовуючи опитувальники Г.Шмишека або А.Є.Личко, а також метод експертних оцінок. Зіставляючи дані, одержані за допомогою опитувальників, з даними експертів, можна зробити висновок про надійність або валідність опитувальників для даної вікової групи.

Для стратегії зіставлення необхідне застосування математико-статистичних методів. У дослідженнях, що виконані в рамках цієї стратегії, часто застосовують кореляційний аналіз. Суть його полягає в тому, щоб виявити, чи існує зв'язок між двома рядами даних. Найчастіше застосовується ранговий кореляційний аналіз за методом Спірмена Ч. та лінійна кореляція за Пірсоном К. Це найпростіші методи, які дозволяють будувати математичну модель взаємозв’язку різних психічних явищ. Розглянемо деякі задачі, які вимагають застосування цих методів.

Приклад 1.

В результаті дослідження у 5 класі однієї із шкіл, ви одержали показники швидкості читання кожного учня. Вас цікавить, чи існує зв'язок між швидкістю читання і успішністю учнів. На око цього зв'язку не видно. Для того, щоб встановити, чи він існує, обчислюється коефіцієнт кореляції. У даному випадку доцільніше використати коефіцієнт рангової кореляції Спірмена Ч.. Його рекомендують застосовувати у випадках, коли вибірка невелика.

Таблиця 1

№	Учні	Показники швидкості читання	Показники успішності	Ранг х	Ранг у	Різниця рангів d	d^2
		Х	У	Rх	Rу	d = Rх-Rу
	Андрій Б		3,5		7,5	-3,5	12,25
	Борис В		3,8
	Ганна Г		3,5		7,5	3,5	12,25
	Діана Д		4,0
	Євген Е		4,5		2,5	3,5	12,25
	Жанча Є		3,3			-2
	Іван 3		3,2
	Олена К		3,0			-2
	Тарас Л		4,5		2,5	-0,5	0,25
	Ольга М		3,9			-2
	Ірина С		5,0		І

 

 

Процедура обчислення:

• Дані групуються в таблиці, які в курсовій роботі слід приводити у додатках.

• Знаходиться рангове місце кожного показника ряду х (Rх) «ряду у (Rу).

• Знаходиться різниця рангів d.

• Різниця ранив d підноситься до квадрату (d²).

• Знаходиться åd² У даному випадку åd² =54.

• Обчислюється коефіцієнт рангової кореляції за формулою Спірмена Ч.

У даному випадку р = 0,75 Це означає, що існує тісний зв'язок між швидкістю читання і успішністю, що дає нам підстави для висновку, що, можливо, коли ми підвищимо швидкість читання за допомогою спеціально розроблених вправ, то це буде сприяти підвищенню успішності в цілому. Як для навчальної роботи, якою є курсова робота, такий висновок годиться, але для справжньої наукової роботи - цей висновок - лише проміжне положення, яке потребує доведення, наприклад, з допомогою формуючого експерименту.

Коефіцієнт кореляції знаходиться в межах від -1 до +1. Чим більше коефіцієнт кореляції наближається до +1 чи -1, тим істотніший зв’язок. І навпаки, чим більше значення коефіцієнта кореляції наближається до 0, тим слабший зв'язок, або його взагалі не існує. Слід також пам’ятати, що коли коефіцієнт кореляції має позитивне значення, то зв'язок є прямим. Наприклад, чим вища швидкість читання, тим краща успішність. Якщо коефіцієнт кореляції має від'ємний знак, то зв’язок обернений. Наприклад, чим більший вік людини, тим менший обсяг механічної пам’яті.

В курсовій роботі також необхідно показати статистичну достовірність виявленого вами зв'язку, адже він може бути і випадковим. Для цього користуються спеціальними таблицями. Приведемо одну з них у скороченому вигляді. Вона дає підтвердження достовірності отриманих даних із ймовірністю похибки 5% і 1%, що цілком достатньо для психологічних досліджень (табл.2).

 

Приклад 2

З метою визначення зв'язку між швидкістю читання та кількістю помилок, які допускають учні в процесі читання. Після проведення дослідження ви одержали два ряди даних. Обчислимо коефіцієнт лінійної кореляції Пірсона К. для того, щоб встановити характер зв'язку між ними.

 

Таблиця 2

Критичні значення р (для рівнів значимості 0,05 та 0,01)

№	0,05	0,01	№	0,05	0,01
	0,900	1,000		0,425	0,601
	0,829	0,943		0,399	0,564
	0,714	0,893		0,377	0,534
	0,643	0,833		0,З59	0,508
Ьо-і » 2^ 4	0,600	0,783		0,343	0,485
	0,564	0,746		0,329	0,465
	0,506	0,712		0,317	0,448
	0,456	0,645		0,306	0,432

Процедура обчислення.

• Дані групуються у таблиці (див. таблицю 3).

• Знаходиться сума показників першого ряду (åх) і другого ряду (åу).

• Знаходиться добуток показників першого і другого ряду для кожного учня (ху) та сума добутків (åху).

• Підноситься до квадрату кожен показник першого (åх²) та другого ряду (åу²). Знаходиться сума квадратів показників першого (х²) та другого ряду (у²).

• Обчислюється коефіцієнт лінійної кореляції ІІірсона К. за формулою (табл.3)

Таблиця З

№	Учні	Показники швидкості читання	Кількість помилок	Ху	X^2	У^2
		Х	У
	Андрій Б
	Борис В
	Ганна Г
	Діана Д
	Євген Е
	Жанна Є
	Іван 3
	Олена К
	Тарас Л
	Ольга М
	Ірина С
		å х=880	å у=55	å ху = 3874	å х^2 = 73898	å у^2 = 389

Для оцінки значимості r xу користуються таблицею критичних значень r xу. Якщо одержаний показник r xу > r табл. на одному з рівнів значимості, то він є статистичне достовірним. У нашому випадку r xу = -0,83, що більше (по модулю) за табличний показник - r табл. 0,01 = 0,74 Отже, зв'язок між показниками є значимим при (р<0,01). Зверніть увагу, що коефіцієнт є від'ємним, що дає підстави для такого висновку: існує тісний обернений зв’язок між швидкістю читання та кількістю помилок, які при цьому допускаються учнями - учні, що читають швидше допускають менше помилок, і навпаки, учні, які читають повільно, допускають більше помилок.

Таблиця 4