Галактики і позагалактична астрономія

НАША ГАЛАКТИКА

Наша зоряна система – Галактика – нараховує сотні мільйонів зір різної світності та кольору. Більшість зірок зосереджена у Молочному Шляху. Наше Сонце разом із планетною системою також входить до складу Галактики. Молочний шлях (в Україні його ще називають Чумацьким Шляхом) утворюють найближчі до нас зорі Галактики. Галактика дуже стиснута, має вигляд диска, або двовипуклої лінзи. Сонце розташоване всередині Галактики, далеко від її центра, але не на межі.

Молочний Шлях - сріблясто-біла широка смуга, яка перетинає небесну сферу. Проходить у північній півкулі зоряного неба через сузір’я Близнюків, Тельця, Кассіопеї, Цефея, Лебедя, а далі роздвоюється і двома смугами проходить через сузір’я Орла, і далі в південній півкулі неба через сузір’я Щита, Стрільця, Змієносця і Скорпіона.Описавши дугу на відстані 25 градусів від Південного полюса світу, в Україні він з’являється над горизонтом у сузір’ях Великого Пса і Єдинорога, переходячи в північну півкулю неба через сузір’я Оріона.

БУДОВА ГАЛАКТИКИ

Гало - сферична підсистема, яка складається в основному з газу, газових хмар і дуже старих неяскравих зір.

Балдж – об’єкти гало, які концентруються до центра Галактики.

Диск – плоска підсистема, що складається переважно з газу, молодих зір та їх скупчень віком не більше 1 млрд. років.

Ядро – центр Галактики повністю приховано від нас товстим шаром поглинаючої матерії.

 

ЗОРЯНІ СКУПЧЕННЯ І АСОЦІАЦІЇ

ЗОРЯНІ СКУПЧЕННЯ

Зорі на небесній сфері розташовані нерівномірно, деякі з них утворюють тісні групи, які В.Гершель назвав зоряними скупченнями. Зоряні скупчення – це групи зір, зв’язаних загальним походженням, розташуванням у просторі і рухом, об’єднані силою всесвітнього тяжіння.

Розрізняють два види зоряних скупчень: розсіяні та кулясті.

Розсіяні скупчення. Складаються з кількох десятків, сотень, іноді тисяч зір і мають неправильну форму. Їхні діаметри становлять 10-20 св. р. Складаються в основному із зір головної послідовності, там практично немає червоних гігантів та надгігантів. Маса невелика, їх гравітаційне поле не може довго протидіяти руйнуванню. Майже всі розсіяні зоряні скупчення знаходяться в районі Молочного Шляху або поблизу нього. Їх виявлено близько 1200. Скупчення розрізняються за хімічним складом: чим ближче до центра Галактики, тим більше в них важких елементів.

Кулясті зоряні скупчення. Мають сферичну або злегка сплюснуту форму та величезні розміри (до 300 св. р.). Складаються з сотень тисяч і навіть мільйонів зір, які групуються до центра. Зараз відомо близько 150 кулястих зоряних скупчень, і відстані до них надзвичайно великі. Вік кулястих зоряних скупчень складає приблизно 12 млрд. р. Характерна особливість їх складу – низький вмістт важких хімічних елементів, які утворюються лише на кінцевих стадіях еволюції зір.

 

ЗОРЯНІ АСОЦІАЦІЇ

Новий вид зоряних утворень було відкрито у 50-х роках ХХ ст. Вони більш розжарені, ніж скупчення, і більші за розміром (200 – 300 св.р.). Це наймолодші зоряні утворення, що складаються з дуже молодих зір.

ДИФУЗНА МАТЕРІЯ

Міжзоряний простір. Міжзоряний простір заповнений газом і пилом. Хмари атомарного нейтрального водню мають температуру 70 К, невелику густину. Основним компонентом є газ що складається з атомів і молекул. Розрізняють хмари атомарного і молекулярного водню. Пил складає близько 1% маси міжзоряного простору. Більш холодні і густі хмари молекулярного водню зовсім непрозорі для видимого світла.

ТУМАННОСТІ

Дифузні туманності - величезні згущення пилу та газу, які мають неправильну форму. Їхня маса може досягати 10 000 мас Сонця. Густина дуже мала, а розміри величезні. Значна кількість темних туманностей знаходиться у площині Молочного шляху, що створює ефект Великого Провалу.

Поділяються на світлі і темні. Найвідоміші темні дифузні туманності – Вугільний Мішок у сузір’ї Стрільця Кінська Голова у сузір’ї Оріона. Найвідомішою серед світлих туманностей є велика Туманність Оріона розміром 20 св. р.