Добове обертання зоряного неба

Добове обертання зоряного неба ( приміром із сходу на захід) - позірне явище, що відбиває дійсне обертання земної кулі навколо осі (із Заходу на схід).

Спостерігаючи за зоряним небом протягом певного часу можна помітити, що воно обертається з усіма світилами навколо уявної осі, яка проходить через точку, де знаходиться спостерігач і деяку нерухому точку - полюс світу, біля якої знаходиться Полярна зірка. За одну годину небесна сфера обертається на 15^о, а за 4 хвилини - на 1^о. Положення Полярної зорі прийнято вважати північним полюсом світу Р. Діаметрально протилежна йому точка називається південним полюсом світу Р′.

Якщо полюс світу P знаходиться в зеніті Z (рис.1), то зорі рухаються по колах, паралельних горизонту. Тут зорі не заходять і не сходять, їх висота над горизонтом незмінна.

На середніх широтах (рис.2) зорі сходять і заходять, але є й такі, що ніколи не опускаються під горизонт. Якщо схилення світила δ > (90 – φ) градусів, то воно перебуває над горизонтом цілодобово (не заходить). Якщо δ < - (90 – φ) градусів, то світило на горизонті зовсім не з’являється (не сходить).

 

 

Рис.1 Рис.2

На екваторі (рис.3) якби вдень не заважало Сонце, за добу можна було б побачити сузір’я всього зоряного неба.

Рис. 3

РЕФРАКЦІЯ, ЇЇ ВИДИ

Рефракція — викривлення напрямку поширення світлових променів, звукових, електромагнітних чи інших хвиль, що зумовлена відмінностями у швидкості їх розповсюдження через неоднорідність параметрів середовища (оптичну неоднорідність, зміну температури, діелектричну проникність та ін.).

Стосовно світлових променів розрізняють такі види рефракції:

• астрономічну (відхилення променя від світила земною атмосферою в напрямі більш щільних її шарів, в результаті чого видимі зенітні відстані завжди здаються меншими за істинні);
• земну, що відбувається в нижніх шарах атмосфери і відчутно впливає на результати високоточних геодезичних вимірювань;
• диференціальну, що виявляється як різниця впливу загальної рефракції на візирні лінії під час вимірювання відстаней далекомірами подвійного зображення.

1) Атмосферна рефракція, яка включає:

- Спотворення небесних координат світил;
- Необхідність поправки екваторіальних координат небесних світил на рефракцію;
- Спотворення форми і кутових розмірів небесних світил по висоті на сході й заході;
- Мерехтіння зірок;
- "Зелений промінь".
2) Розсіювання світла в атмосфері Землі, яке включає:
- Блакитний колір денного неба;
- Синій, бузковий колір вечірнього (ранкового) неба;
- Сутінки.
- Тривалість світлового часу доби (дня) завжди перевищує проміжок часу від сходу до заходу Сонця;
- Білі ночі; полярний день і полярна ніч на високих широтах;
- Світіння нічного неба;
- Зоря; червоний колір зорі;
- Почервоніння дисків Сонця і Місяця на сході й заході.