Фактично понесені затрати внаслідок виробництва та реалізації продукції.

4) поділ витрат на прямі і непрямі.

 

Метод багатоступеневого покриття постійних витрат – це:

1) простий „Директ-Костинг”.

2) метод „Стандарт-Кост”.

3) обчислення марженального доходу.

4) розвинений „Директ-Костинг”

 

Обчислення відхилень за принципом відповідності доходів і витрат – це:

1) метод „Стандарт-Кост”.

2) метод „Директ-Костинг”.

3) позамовний метод.

4) попроцесний метод.

 

Операційний бюджет прибутків і збитків – це:

1) план грошових надходжень і платежів.

2) процес складання бюджетів і контролю за використанням.

Виручка від реалізації продукції, валовий прибуток, витрати на збут.

4) рух платежів підприємства.

 

Бюджетування – це:

1) рух грошових коштів від підприємства до бюджету.

Процес складання бюджетів і контроль за їх використанням.

3) план грошових надходжень і платежів.

4) розрахунок витрат, пов’язаних з виробництвом і реалізацією продукції.

 

Особливість розвинутого „Директ-Костингу” – це:

1) відображення змін і відхилень.

2) оцінка залишку незавершеного виробництва в частині змінних витрат.

3) постійні витрати не враховуються.

Відображення частини постійних витрат на собівартості виробів.

 

Бюджет руху грошових коштів – це:

1) план грошових коштів і платежів.

2) рух платежів підприємства.

3) рух грошових коштів підприємства.

4) процес складання зведених бюджетів.

 

Постійні витрати за системою „Директ-Костинг” відображаються:

1) в частині відхилень і змін.

На окремому рахунку і списуються на зменшення прибутку.

3) шляхом розподілу згідно бази розподілу.

4) в собівартості готової продукції.

 

Метод „Директ-Костинг” – це:

Простий і розвинений.

2) позамовний, попередільний.

3) нормативний.

4) попроцесний.

 

Гнучкий бюджет – це:

1) завершальний крок процесу побудови зведеного бюджету.

2) формування функціональних бюджетів при застосуванні калькулювання за видами діяльності.

3) бюджет, складений на підставі запланованих даних про доходи і витрати підприємства для фактичного обсягу реалізації.

4) оцінка кількості та вартості кожного виду ресурсів, потрібних для забезпечення здійснення запланованих видів діяльності.

 

Вичерпані витрати – це:

Ресурси, які у процесі поточної діяльності повністю використані для одержання доходу і не мають перспективи подальшого використання для одержання доходу в майбутньому.

2) витрати, які можуть бути віднесені безпосередньо до певного об’єкта витрат економічно можливим шляхом.

3) сукупність прямих витрат на виробництво продукції.

4) витрати пов’язані зі створенням додаткової вартості.

 

Релевантні витрати – це:

1) витрати, які можна уникнути, або змінити.

Витрати, які можуть бути змінені внаслідок прийняття певного управлінського рішення.

3) витрати, які не можуть бути змінені внаслідок прийняття певного управлінського рішення.

4) витрати на виготовлення даної одиниці продукції.

 

Регресійний аналіз – це:

1) аналіз діапазону обсягу діяльності.

2) метод візуального пристосування.

3) вивчення функцій витрат шляхом аналізу організаційно – технологічний процесів.

Результати спостережень з метою визначення рішень, які найточніше відповідають розміру змінної та постійної складових сукупних витрат.

 

Метод оцінки на основі аналізу рахунків – це:

Оцінка витрат на основі вивчення і використання даних бухгалтерських рахунків.

2) математичний опис взаємозв’язку витрат і доходів.

3) метод оцінки витрат, зорієнтований на майбутні операції і не потребує вивчення минулої діяльності.

4) метод аналізу діапазону обсягів діяльності.

 

Прирістні витрати – це:

1) додаткові витрати на виробництво однієї одиниці продукції.

2) витрати, які змінюються ступнево при зміні обсягу діяльності.

Витрати на виробництво партії додаткових одиниць продукції.

4) витрати змішаного типу.

 

Цільова собівартість – це: