Варіант розвиненої системи «Директ - Костингу».

2) система попроцесної калькуляції.

3) калькулювання собівартості продукції за видами діяльності.

4) варіант системи «Стандарт - Кост»

 

Модель аналізу «витрати – обсяг діяльності - прибуток» – це:

1) математичний підхід залежності прибутку від величини витрат і обсягу діяльності.

Аналітичний підхід до вивчення взаємозв’язку між витратами та доходами за різних рівнів діяльності підприємства.

3) економічна модель розрахунку прибутковості підприємства.

4) метод рівняння заснований на загальному підході розрахунку фінансового результату.

 

Рівень поточної діяльності підприємства, що перевищує точку беззбитковості – це:

1) операційний важіль.

2) маржинальний дохід.

3) метод АВС.

Запас міцності.

 

Обсяг діяльності за якого виручка від реалізації продукції (робіт, послуг) дорівнює сукупним витратам підприємства, – це:

1) операційний прибуток.

2) запас міцності.

Точка беззбитковості.

4) операційний важіль.

 

Механізм управління прибутком в умовах зміни обсягу реалізації продукції на основі оптимізації співвідношення постійних і змінних витрат – це:

1) операційний прибуток.

Операційний важіль.

3) запас міцності.

4) маржинальний дохід.

 

Запас міцності застосовується для визначення:

Операційного прибутку.

2) маржинального доходу.

3) точки беззбитковості.

4) ефекту операційного важеля.

 

Поріг рентабельності – це:

1) операційний важіль.

2) виробничий леверидж.

3) коефіцієнт запасу.

Точка беззбитковості.

 

Додаткові витрати, що виникають при виготовленні додаткової одиниці продукції, – це:

Маржинальні витрати.

2) витрати, що підлягають контролю.

3) релевантні витрати.

4) альтернативні витрати.

 

Альтернативні витрати – це:

1) витрати, розмір яких змінюється пропорційно зміні ступеня витрат, величина яких залишається незмінною при зміні ступеня завантаженості виробничих потужностей.

2) завантаження виробничих потужностей.

Майбутня втрачена вигода від прийняття конкретного рішення.

4) співвідношення змінних і постійних витрат.

 

Фактор витрат – це:

Показник, який викликає зміни у складі та характері витрат, і відповідає тому чи іншому виду діяльності.

2) характер реагування витрат на зміни у діяльності підприємства.

3) відсоток співвідношення зміни витрат і зміни обсягу виробництва.

4) коефіцієнт реагування витрат

 

Релевантний діапазон – це:

1) функція витрат.

Залежність між розміром витрат та їх фактором.

3) фактор витрат.

4) темпи росту прогресивних і пропорційних витрат.

 

Дискреційні витрати – це:

Витрати, що не принесуть результат у даному звітному періоді.

2) витрати, які змінюються під впливом фактора технології виробництва.

3) витрати, які змінюються під впливом номенклатури продукції.

4) витрати, що принесуть результат у даному звітному періоді.

.

Метод обліку витрат і калькулювання – це:

1) економічна модель розрахунку доходів, витрат, фінансових результатів.

Сукупність прийомів і способів збору, нагромадження і систематизації інформації з метою обчислення собівартості продукції і контролю витрат.

3) математичний підхід до розрахунку витрат підприємства.

4) опис розрахунків, зазначених в П(С)БО.

 

Графік прибутку – це відображення:

1) лінії змінних витрат, паралельно до неї лінію загальних витрат.

2) зростання обсягу продажу.

Очікуваного зв'язку між загальною сумою витрат та виручкою за різних обсягів продажу.

4) на скільки відсотків зміниться прибуток зі зміною обсягу реалізації.

 

Прийняття стратегічних рішень – це:

Вибір стратегії, що забезпечить установлення довгострокових конкурентних переваг підприємства.

2) вибір стратегії за змістом процесу управління.

3) вибір стратегії тактичних та операційних рішень.

4) вибір стратегії за часовим горизонтом.

 

Математичний опис взаємозв’язку між витратами та їх фактором – це:

1) регресійний аналіз.

Функція витрат.

3) фактор витрат.

4) поведінка витрат.

 

Система обліку повних витрат – це:

1) система «Стандарт - Кост».

2) система «Директ - Костинг».