Аналіз лісового фонду, продуктивності лісів та ведення лісового господарства

Аналіз лісового фонду

 

Відповідно економічним умовам і особливостям ведення лісового господарства, лісовий фонд ДП «Сторожинецьке лісове господарство» згідно з Лісовим кодексом України віднесений до першої та другої груп лісів. Крім того, від 27 липня 1995 року діє постанова Кабінету міністрів «Про затвердження порядку поділу лісів, віднесення їх до категорій захисності та виділення особливо захисних ділянок лісового фонду».

Основні показники лісового фонду наведені в нижчеподаних таблицях.

Як видно з табл. 1.4., на території Сторожинецького держлісгоспу найбільшу площу займають такі категорії земель, як: насадження природного походження (28626,2 га або 72,7% площі), лісові культури лісовідновлювані (7243,3 га або 18,41%), сіножаті (904,8 га або 2,3%), не зімкнуті лісові культури лісовідновлювані (712,7 га або 1,81%), зруби (561,6 га або 1,43%) та інші категорії земель, частка кожної з яких в структурі території держлісгоспу менша 1%.

Таблиця 2.1

Розподіл загальної площі підприємства за основними категоріями земель

Категорії земель	Площа, га	%
НАСАДЖЕННЯ ПРИРОДНОГО ПОХОДЖЕННЯ	28626,2	72,74
НАСАДЖЕННЯ В СТАДІЇ РЕКОНСТРУКЦІЇ	10,4	0,03
ЛІСОВІ КУЛЬТУРИ ЛІСОВІДНОВЛЮВАЛЬНІ	7243,3	18,41
НЕЗІМКНУТІ ЛІСОВІ КУЛЬТУРИ ЛІСОВІДНОВЛЮВАЛЬНІ	712,7	1,81
НЕЗІМКНУТІ ЛІСОВІ КУЛЬТУРИ ВИДОВІ	4,4	0,01
РОЗСАДНИКИ ЛІСОВІ	35,8	0,09
ПЛАНТАЦІЇ	19,9	0,05
ШКОЛИ ДЕРЕВНІ	2,3	0,01
РІДКОЛІССЯ	1,9	0,00
ЗРУБИ	561,6	1,43
ГАЛЯВИНИ	20,3	0,05
РІЛЛЯ	30,1	0,08
СІНОЖАТІ	904,8	2,30
ПАСОВИЩА, ВИГОНИ	255,9	0,65

 

 

Продовження таблиці 2.1

ОЗЕРА	0,6	0,00
РІКИ	6,8	0,02
СТРУМКИ	37,4	0,10
СТАВКИ	48,1	0,12
САДИ	5,4	0,01
ГРУНТОВІ ДОРОГИ	250,9	0,64
СТЕЖКИ	0,8	0,00
ПРОСІКИ КВАРТАЛЬНІ	215,3	0,55
ВІЗИРИ	3,6	0,01
ОКРУЖНІ МЕЖІ	6,1	0,02
КАНАВИ	2,9	0,01
БУДІВЛІ ГОСПОДАРСЬКІ І АДМІНІСТРАТИВНІ	10,6	0,03
КОРДОНИ ЛІСОВІ	13,4	0,03
САДИБИ ПРИВАТНІ	33,1	0,08
СКЛАДИ ЛІСОВІ	0,6	0,00
ПАСІКИ СТАЦІОНАРНІ	0,8	0,00
РЕМІЗИ, БІОПОЛЯНИ, ПЛОЩАДКИ ДЛЯ ПІДГОДІВЛІ	137,2	0,35
ЛІНІІ ЕЛЕКТРОПЕРЕДАЧ	33,3	0,08
ВОДОПРОВОДИ	18,2	0,05
ПРОТИПОЖЕЖНІ РОЗРИВИ	60,8	0,15
ДЕКОРАТИВНІ ГАЛЯВИНИ	2,0	0,01
КЛАДОВИЩА	1,3	0,00
КРУТІ СХИЛИ	32,7	0,08
БОЛОТА	3,5	0,01
РАЗОМ:	39355,0	100,00

 

 

Таблиця 2.2

 

Розподіл вкритих лісовою рослинністю земель за переважаючими породами

Деревні породи	Площа
Га	%	за наростаючим підсумком
Бук лісовий	14085,2	39,3	39,3
Ялиця біла	13481,1	37,6	76,9
Ялина європейська	4311,6	12,0	88,9
Дуб звичайний	2329,5	6,5	95,4
Береза повисла	351,0	1,0	96,4
Сосна звичайна	299,8	0,8	97,2

 

 

Продовження таблиці 2.2

 

Ясен звичайний	247,8	0,7	97,9
Вільха біла	169,0	0,5	98,4
Граб звичайний	150,8	0,4	98,8
Вільха чорна	139,1	0,4	99,2
Осика	137,2	0,3	99,5
Інші породи	177,8	0,5	100,0
Разом	35879,9	100,0

 

З табл. 2.2. видно, що найбільшу площу займають насадження бука європейського (39,3%) і ялиці білої (37,6%). Це свідчить про те, що господарство спрямоване на вирощування високопродуктивних буково-ялицевих насаджень. Наступне місце за площею займають насадження ялини європейської – 4311,6 га або 12,0% і дуба звичайного – 2329,5 га (6,5%). Площі менше 1000 га займають насадження берези повислої, сосни звичайної, ясена звичайного,вільх, граба й осики. Незначну частку (0,5% вкритих лісовою рослинністю земель) складають насадження інших порід: липи серцелистої, дуба червоного, модрини європейської, клена-явора, акації білої тощо. Багатий видовий склад лісоутворюючих порід обумовлений, насамперед, вертикальною зональністю, і різноманіттям умов їх місцезростання.

Таблиця 2.3

 

Розподіл вкритих лісовою рослинністю земель за повнотами

Породи	Повноти
разом	0,3	0,4	0,5	0,6	0,7	0,8	0,9	1,0	середня
Бук лісовий	14085,2	9,2	27,8	842,3	3515,0	4202,7	4586,4	682,7	219,1	0,71
Ялиця біла	13481,1	32,3	150,8	950,1	9821,1	1481,8	654,3	152,2	238,5	0,62
Ялина європейська	4311,6	0,4	27,7	91,5	1658,4	1209,4	1027,2	175,1	121,9	0,70
Дуб звичайний	2329,5	0,0	0,0	14,8	506,2	726,0	792,1	174,7	115,7	0,74
Береза повисла	351,0	0,0	0,4	0,3	166,6	160,3	15,2	8,2	0,0	0,66
Сосна звичайна	299,8	0,0	0,0	0,7	88,9	84,6	81,2	26,3	18,1	0,73
Ясен звичайний	247,8	0,0	0,0	8,9	55,1	99,8	69,9	5,0	9,1	0,71
Вільха сіра	169,0	0,0	4,8	41,8	62,3	43,7	16,4	0,0	0,0	0,61
Граб звичайний	150,8	0,0	0,0	15,3	23,0	31,9	73,3	3,7	3,6	0,73
Вільха чорна	139,1	0,0	0,0	9,0	66,3	42,1	18,2	2,0	1,5	0,66
Осика	137,2	0,0	0,0	0,0	62,8	68,5	3,7	0,6	1,6	0,66
Інші	177,8	0,0	0,0	7,8	26,4	79,0	51,4	1,3	11,9	0,73
Всього	га	35879,9	41,9	211,5	1982,5	16052,1	8229,8	7389,3	1231,8	741,0	0,68
%	100,0	0,1	0,6	5,5	44,7	22,9	20,6	3,4	2,1

 

Проаналізувавши табл. 2.3, можна зробити висновок, що в держлісгоспі переважають насадження з повнотою 0,6, значну частку займають також насадження з повнотою 0,7 і 0,8. Середня повнота становить 0,68. Низькоповнотні насадження (з повнотою 0,3-0,4) займають 0,7%, переважно це стиглі і перестійні насадження, які проектуються в суцільно-лісосічні рубки.

Таблиця 2.4

Розподіл вкритих лісовою рослинністю земель за класами бонітету

Породи	Бонітети
разом	1^б	1^а						середній
Бук лісовий	14085,2	18,0	1827,4	10965,4	1197,9	76,5	0,0	0,0	1,0
Ялиця біла	13481,1	0,0	2694,6	10396,1	335,0	41,5	13,9	0,0	1^а,8
Ялина європейська	4311,6	43,4	1374,0	2512,3	364,8	17,1	0,0	0,0	1^а,8
Дуб звичайний	2329,5	0,0	78,8	1464,8	679,7	106,2	0,0	0,0	1,3
Береза повисла	351,0	0,9	20,5	208,5	118,9	2,2	0,0	0,0	1,3
Сосна звичайна	299,8	6,5	97,9	193,8	1,6	0,0	0,0	0,0	1^а,6
Ясен звичайний	247,8	0,0	24,4	167,8	46,4	9,2	0,0	0,0	1,2
Вільха сіра	169,0	0,0	0,0	49,9	97,0	22,1	0,0	0,0	1,8
Граб звичайний	150,8	0,0	2,3	70,1	73,7	4,7	0,0	0,0	1,5
Вільха чорна	139,1	0,0	6,4	72,8	43,5	16,4	0,0	0,0	1,5
Осика	137,2	0,0	1,3	96,9	39,0	0,0	0,0	0,0	1,3
Інші	177,8	1,7	36,5	52,8	31,5	33,7	15,0	6,6	1,5
Разом	га	35879,9	70,5	6164,1	26251,2	3029,0	329,6	28,9	6,6	1^а,9
%	100,0	0,2	17,2	73,2	8,4	0,9	0,1	0,0

 

Насадження основних лісоутворювальних порід характеризуються 1а,б класом бонітету. Високих бонітетів (1 і вище) досягають такі породи, як: сосна звичайна (1а,б), ялиця біла і ялина європейська (1а,8). Площа низькобонітетних насаджень (3-5 класів бонітету) становить 1,0% від загальної площі вкритих лісовою рослинністю земель і вони виконують, як правило, протиерозійні функції. Як видно з табл.1.8, вкриті лісовою рослинністю землі відносяться переважно до типів умов місцезростання D₃ (73,5% площі) та С₃ (18,2%). Щодо деревних порід, то бук лісовий надає перевагу умовам С₃, D₃, D₂, ялиця бiла – умовам D₃, С₃, ялина європейська і дуб звичайний краще ростуть в умовах D₃, С₃. Встановлені закономірності особливо ретельно слід враховувати при створенні лісових культур та при проектуванні й проведенні лісогосподарських заходів. Завдяки поділу території держлісгоспу на гірську та рівнинну частини ріст і розвиток порід відносно вертикальної зональності неоднаковий. Щоб урахувати особливості росту лісових порід застосовуються класи віку різної тривалості. Розподіл земель, вкритих лісовою рослинністю, за класами віку та їх тривалість наводяться в табл.2.4.

Таблиця 2.5

Розподіл вкритих лісовою рослинністю земель за типами лісорослинних умов

Деревні породи	Типи лісорослинних умов
разом	С2	С3	С4	D2	D3	D4
Бук лісовий	14085,2	829,3	2407,5		1169,2	9679,2
Ялиця біла	13481,1	21,1	2214,6		43,6	11100,3	101,5
Ялина європейська	4311,6	11,6	1038,5	2,0	59,3	3137,8	62,4
Дуб звичайний	2329,5	33,0	366,1	0,5	156,2	1711,3	62,4
Береза повисла	351,0		249,9	0,7	13,1	86,0	1,3
Сосна звичайна	299,8	0,5	87,9		3,1	208,3
Ясен звичайний	247,8		1,7	2,5	1,1	184,5	58,0
Вільха сіра	169,0		1,7	96,3		2,0	69,0
Граб звичайний	150,8	16,7	32,2		3,1	97,5	1,3
Вільха чорна	139,1			17,0	3,7	17,3	101,1
Осика	137,2		89,7	8,8		38,7
Інші	177,8	1,5	33,8	0,4	15,2	110,3	16,6
Разом	га	35879,9	913,7	6523,6	128,2	1467,6	26373,2	473,6
%	100,0	2,5	18,2	0,4	4,1	73,5	1,3

З табл. 2.6. видно, що 79,8% площі займають насадження 2-5 класу віку. Накопичення перстійних насаджень спостерігається в ялини європейської, дуба звичайного, ясена звичайного, граба звичайного та модрини європейської.

Таблиця 2.6

Розподіл насаджень на вкритих лісовою рослинністю землях за класами віку.

Деревні породи	Тривалість класу віку	Площа, га
Разом	Класи віку
Бук лісовий		14085,2	451,0	1897,7	4093,7	3713,9	2250,2	1148,2	404,4	98,8	14,8	12,5
Ялиця біла		13481,1	1715,9	1481,3	346,0	3557,1	5879,1	484,1	17,6
Ялина європейська		4075,8	22,9	190,2	410,8	1354,2	845,2	301,0	306,6	317,8	158,6	140,3	25,4	2,8
Дуб звичайний		2329,5		61,5	142,1	461,0	829,8	199,8	119,8	114,9	185,1	119,1	72,5	16,9	7,0
Береза повисла		351,0	0,4	5,5	6,5	20,0	118,6	186,0	11,9	2,1

Сосна звичайна		299,8			9,3	204,2	76,6	1,0	5,5				3,2
Ясен звичайний		247,8	8,3	30,4	18,5	38,0	30,3	24,0	16,7	59,0	18,4		0,5	3,7
Ялина європейська		235,8	0,6	137,0	46,8	51,4
Вiльха сіра		169,0	1,9	9,8	11,1	25,5	39,3	72,2	9,2
Граб звичайний		150,8			2,3	3,0	16,2	38,1	53,7	6,2	16,1	2,2	13,0
Вiльха чорна		139,1		16,7	18,9	13,0	24,1	31,2	34,3	0,9
Осика		137,2	2,9	9,6	1,9	41,6	14,5	63,0	0,6		3,1
Липа дрібнолиста		39,9		4,1	5,4	6,4	2,2	16,5		2,8	2,5
Дуб червоний		34,1	1,5	1,0	12,0	4,2	15,4
Модрина європейська		29,8	1,5	7,8	4,0	10,4				2,2			3,3			0,6
Тополя бiла		19,2							18,8	0,4
Явiр		18,4		4,3	9,0	4,0	1,1
Бiла акацiя		12,6						2,7		7,8	2,1
Горiх грецький		11,6				10,8	0,8
Черешня		4,5				3,3	1,2
Сосна Веймутова		2,7									2,7
Тополя канадська		1,5								1,5
Яблуня лiсова		1,5					1,5
Верба бiла		1,4												1,4
Верба ламка		0,6			0,6
Всього	Га	35879,9	2206,9	3856,9	5138,9	9522,0	10146,1	2567,8	999,1	614,4	403,4	274,1	117,9	24,8	7,0	0,6
%	100,0	6,2	10,7	14,3	26,5	28,3	7,2	2,8	1,7	1,1	0,8	0,3	0,1	0,0	0,0

Оцінка стійкості лісів

Ліси постійно піддаються ряду негативних впливів як із сторони людини, так і зі сторони природи. Так до негативних впливів зі сторони природи можна віднести: буреломи, вітровали, повені, оптимальні умови для розповсюдження шкідників і хвороб лісу,сильні морози, пізні весняні та ранні осінні заморозки, а антропогенні – це самовільні порубки, неправильне ведення господарства, необережне поводження з вогнем, що дуже часто 1призводить до пожеж, викиди від заводів, фабрик, які є основними забруднювачами атмосфери, створення людьми сміттєзвалищ та забруднення територій лісів побутовими відходами, та інше.

Головні чинники пошкодження лісів та їх площа наведені в табл.2.7

 

 

Таблиця 2.7