Національний університет біоресурсів

Національний університет біоресурсів

І природокористування України

ННІ лісового і садово-паркового господарства

 

 

Кафедра лісівництва

 

Курсовий проект

На тему: «Регулювання якості та продуктивності лісів у

ДП «Сторожинецьке ЛГ»

 

 

Виконав: студент ОКР «Магістр»

1 курсу 1 групи Ржепко М. І.

Перевірив: асп. Гуменюк В. В.

 

Київ - 2016

ЗМІСТ

Вступ ……………………………………………………………….....….4

Розділ 1.Характеристика природних умов, що впливають

на продуктивність лісів ………………………………………………..5

1.1 Підпорядкування, місцезнаходження і площа підприємства…..5

1.2 Клімат ………………………………………………………………….7

1.3 Рельєф…………………………………………………………...9

1.4 Лісові ґрунти………………………………..…………….………...10

1.5 Гідрологія…………………………………………………………10

Розділ 2. Аналіз лісового фонду, продуктивності лісів та ведення лісового господарства ………………………………………………...11

2.1. Аналіз лісового фонду……………………………...…………....11

2.2. Оцінка стійкості лісів……………………………….…….…...…18

2.3. Аналіз ефективності ведення лісового господарства з точки зору відповідний пріоритетів регулювання продуктивності лісів…………………………………………………………….…19

2.4. Аналіз та перелік продукції лісового господарства……...……21

2.5. Еталонні та господарсько-доцільні ліси……………..……...….22

2.6. Малоцінні ліси…………………………………………………....23

2.7. Визначення потенційної продуктивності лісів………….…......25

Розділ.3 Обґрунтування необхідності заходів, спрямованих на поліпшення складу деревних порід і підвищення їх якості та продуктивності ………………………………………………………..27

3.1.Організаційні заходи…………………………………..…………...28

3.2. Лісівничі заходи……………………………………………….......30

3.3. Лісокультурні заходи……………………………………………...34

3.4. Селекційно-генетичні заходи…………………….……….….......34

Розділ 4. Проект заходів щодо підвищення якості та продуктивності малоцінного насадження ………….………….......36

4.1 Рубки догляду в малоцінних лісостанах як захід щодо підвищення їх якісного складу та продуктивності…………………………………….….…….36

Розділ 5. Господарська та економічна оцінка запроектованих заходів ………………………………………………………………......42

Висновок …………………………………………………………….....48

Список використаної літератури …………………………………49

Додатки ………………………………………………………………...50

ВСТУП

 

Необхідність регулювання продуктивності лісів на сучасному етапі розвитку країни, зумовлена такими чинниками:

1. Переходом на власні ресурси деревини.

2. Економічна криза в державі, відсутність внутрішнього ринку та платіжоспроможного попиту.

3. Багаторічне ведення господарства способами які не в повній мірі забезпечували збереження природозахисних функцій лісу (непродумана меліорація, великі лісові пожежі, екологічні кризи на прикладі Закарпаття).

4. Обмеженістю (низька лісистість, мілкоконтурність лісів) та низькою якістю значної частки лісових ресурсів, які є на даний час в Україні.

5. Зростанням попиту на деревину, сортименти вищого сорту, цін на деревину, які рано чи пізно зрівняються з світовими.

6. Складним екологічним станом лісів - необхідно міняти парадигму лісівництва в напрямку екологізації внаслідок різкого погіршання стану лісів. Найбільша деградація лісів відбувається в південно-східній частині країни.

РОЗДІЛ 1.ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИРОДНИХ УМОВ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ ЛІСІВ

Підпорядкування, місцезнаходження і площа підприємства.

ДП «Сторожинецьке лісове господарство» розташоване у південо-західній частині Чернівецької області на території трьох адміністративних районів: Сторожинецького, Глибоцького, Вижницького. Поштова адреса: 59000, Чернівецька обл. м. Сторожинець, вул. Б. Хмельницького 45.

Таблиця 1.1

Адміністративно - організаційна структура та загальна площа

№ пп	Назва лісництва, місцезнаходження	Адміністративний район	Загальна площа, га
	Жадівське, с. Стара Жадова	Сторожинецький Вижницький Разом
	Сторожинецьке, с. Глибочок	Сторожинецький
	Буденецьке, с. Буденець	Сторожинецький Глибоцький Разом
	Гільчанське, с. Банилів-Підгірний	Сторожинецький
	Банилівське, с. Банилів-Підгірний	Сторожинецький
	Чудейське, с. Чудей	Сторожинецький
	Красноїльське, смт. Красноїльськ	Сторожинецький
	Лаурське, смт. Красноїльськ	Сторожинецький
	Їжівське, с. Нижні Петрівці	Сторожинецький
	Верхньо-Петрівецьке, с. Верхні Петрівці	Глибоцький
	Всього по держлісгоспу в тому числі по адмін. районам	Сторожинецький Глибоцький Вижницький

 

 

Клімат

Згідно лісорослинного районування, розробленого П.І.Молотковим і І.Ф.Федцем територія держлісгоспу відноситься до трьох лісорослинних районів: ялицево-букові ліси східного Прикарпаття з висотою над рівнем моря (в.н.р.м.) 300-540 м, буково-дубові рівнинні ліси 140-500 м і буково-ялицеві ліси північного мегасхилу 400-800 м.

Клімат району по М.С.Адріанову відноситься до помірно-теплої зони, характерної для Прут-Сіретської межиріччя і Буковинського підгір’я.

Негативно впливають на ріст і розвиток лісових насаджень пізні весняні та ранньо осінні заморозки, зливи, що викликають ерозійні процеси і зсуви, а також вітри, швидкість яких сягає 7-15 м/с, що призводить до буреломів і вітровалів. У цілому клімат району розташування держлісгоспу сприяє для вирощування таких порід як: дуб, бук, ялина, ялиця.

Територія держлісгоспу за характером рельєфу поділяється на гірську і рівнинну частини. Гірська частина представляє собою гряду хребтів, що пролягає з північного-заходу на південний-схід. Хребти розділяються глибокими поперечними долинами річок й ущелинами. Найвищими вершинами є г. Петрушка – 1140м, г. Полтин -1097м (Красноїльське лісництво), г. Скала Довбуша -1066м (Банилівське лісництво), г. Битка – 1059м (Лаурське лісництво), Гашичкі Великі – 1012м (Гільчанське лісництво)

Таблиця 1.2

Кліматичні показники

Назва показника	Одиниці виміру	Значення	Дата

 

Продовження таблиці 1.2

 

1.Температура повітря: · Середньорічна · Абсолютна максимальна · Абсолютна мінімальна 2.Кількість опадів за рік 3.Тривалість вегетаційного періоду 4.Останні заморозки 5.Перші приморозки 6.Середня дата замерзання рік 7.Середня дата початку паводку 8.Сніговий покрив: · Потужність · Час появи · Час сходження у лісі 9.Глибина промерзання ґрунту 10.Напрям вітрів, котрі переважають, за порами року: · Зима, весна, літо · Осінь 11. Середня швидкість вітрів, котрі переважають, за порами року: · Зима · Весна · Літо · Осінь 12.Відносна вологість повітря

градус градус градус мм днів     см     см     румб румб   с/м с/м с/м с/м   %

+7,9 +35 -32             ПнЗ ПдС   3,9 3,7 3,2 3,5

липень січень   28.04 27.09 10.12 20.03     25.11 8.03

 

Рельєф

Рівнинна частина представляє собою похилу пагорбисту рівнину між останнім хребтом і річкою Сірет з в.н.р.м. 205-500м.

До гірських лісів відноситься ліси Банилівського, Гільчанське, Красноїльського і Лаврського лісництв, до рівнинних – Жадівське, Сторожинецьке, Буденецьке, Чудейське, Їжівське Верхньо-Петрівецького.

В 1962 році у всіх лісництвах, які віднесені до рівнинних, а в 1969 році у гірських лісництвах було проведено грунтово-лісопатологічне обстеження.

Ерозійні процеси на території держлісгоспу проявляються всюди. Вони відображаються в змиві і розмиві підстилаючи порід і ґрунтового покриву, що часто призводить до зсувів, розвитку площинної та лінійної ерозії ґрунтів.

Територія держлісгоспу розташована в басейні річки Сірет.

За ступенем вологості більша частина ґрунтів відноситься до вологих. На долю земель з надмірним зволоженням приходиться 1,7% площі, вкритих лісовою рослинністю земель. Болота займають 4 га.

Лісові грунти

Дерново-підзолисті ґрунти являються основними на території Сторожинецького ЛГ. Утворення їх обумовлено широким розвитком піщаних та глинисто-піщаних карбонатних відкладень легкого механічного складу в умовах теплого і вологого клімату. Значна роль в утворенні цих ґрунтів належить деревній та трав’яній рослинності, яка сприяла формуванню дернового горизонту в підзолистих ґрунтах. По степені опідзоленості вони поділяються на три типи: слабо-, середньо- та сильно опідзолені.

Поверхневими відкладами, котрі служать ґрунтоутворюючими породами, по території ДП «Сторожинецьке лісове господарство» є сучасні річкові, древні річкові, водно-льодовикові і озерні відклади.

Крім того, слабо закріплені слабо гумусові піски становлять 28,5 га (0,1%); кар’єри – 29,0 га (0,1%); води – 421,8 га (1%); ділянки з порушеним ґрунтовим покривом, дороги, просіки та інші – 749,2 га (1%).

Гідрологія

Територія лісгоспу розташована в басейнах річки Сірет та її приток.

 

 

РОЗДІЛ 2

Аналіз лісового фонду

 

Відповідно економічним умовам і особливостям ведення лісового господарства, лісовий фонд ДП «Сторожинецьке лісове господарство» згідно з Лісовим кодексом України віднесений до першої та другої груп лісів. Крім того, від 27 липня 1995 року діє постанова Кабінету міністрів «Про затвердження порядку поділу лісів, віднесення їх до категорій захисності та виділення особливо захисних ділянок лісового фонду».

Основні показники лісового фонду наведені в нижчеподаних таблицях.

Як видно з табл. 1.4., на території Сторожинецького держлісгоспу найбільшу площу займають такі категорії земель, як: насадження природного походження (28626,2 га або 72,7% площі), лісові культури лісовідновлювані (7243,3 га або 18,41%), сіножаті (904,8 га або 2,3%), не зімкнуті лісові культури лісовідновлювані (712,7 га або 1,81%), зруби (561,6 га або 1,43%) та інші категорії земель, частка кожної з яких в структурі території держлісгоспу менша 1%.

Таблиця 2.1

Розподіл загальної площі підприємства за основними категоріями земель

Категорії земель	Площа, га	%
НАСАДЖЕННЯ ПРИРОДНОГО ПОХОДЖЕННЯ	28626,2	72,74
НАСАДЖЕННЯ В СТАДІЇ РЕКОНСТРУКЦІЇ	10,4	0,03
ЛІСОВІ КУЛЬТУРИ ЛІСОВІДНОВЛЮВАЛЬНІ	7243,3	18,41
НЕЗІМКНУТІ ЛІСОВІ КУЛЬТУРИ ЛІСОВІДНОВЛЮВАЛЬНІ	712,7	1,81
НЕЗІМКНУТІ ЛІСОВІ КУЛЬТУРИ ВИДОВІ	4,4	0,01
РОЗСАДНИКИ ЛІСОВІ	35,8	0,09
ПЛАНТАЦІЇ	19,9	0,05
ШКОЛИ ДЕРЕВНІ	2,3	0,01
РІДКОЛІССЯ	1,9	0,00
ЗРУБИ	561,6	1,43
ГАЛЯВИНИ	20,3	0,05
РІЛЛЯ	30,1	0,08
СІНОЖАТІ	904,8	2,30
ПАСОВИЩА, ВИГОНИ	255,9	0,65

 

 

Продовження таблиці 2.1

ОЗЕРА	0,6	0,00
РІКИ	6,8	0,02
СТРУМКИ	37,4	0,10
СТАВКИ	48,1	0,12
САДИ	5,4	0,01
ГРУНТОВІ ДОРОГИ	250,9	0,64
СТЕЖКИ	0,8	0,00
ПРОСІКИ КВАРТАЛЬНІ	215,3	0,55
ВІЗИРИ	3,6	0,01
ОКРУЖНІ МЕЖІ	6,1	0,02
КАНАВИ	2,9	0,01
БУДІВЛІ ГОСПОДАРСЬКІ І АДМІНІСТРАТИВНІ	10,6	0,03
КОРДОНИ ЛІСОВІ	13,4	0,03
САДИБИ ПРИВАТНІ	33,1	0,08
СКЛАДИ ЛІСОВІ	0,6	0,00
ПАСІКИ СТАЦІОНАРНІ	0,8	0,00
РЕМІЗИ, БІОПОЛЯНИ, ПЛОЩАДКИ ДЛЯ ПІДГОДІВЛІ	137,2	0,35
ЛІНІІ ЕЛЕКТРОПЕРЕДАЧ	33,3	0,08
ВОДОПРОВОДИ	18,2	0,05
ПРОТИПОЖЕЖНІ РОЗРИВИ	60,8	0,15
ДЕКОРАТИВНІ ГАЛЯВИНИ	2,0	0,01
КЛАДОВИЩА	1,3	0,00
КРУТІ СХИЛИ	32,7	0,08
БОЛОТА	3,5	0,01
РАЗОМ:	39355,0	100,00

 

 

Таблиця 2.2

 

Розподіл вкритих лісовою рослинністю земель за переважаючими породами

Деревні породи	Площа
Га	%	за наростаючим підсумком
Бук лісовий	14085,2	39,3	39,3
Ялиця біла	13481,1	37,6	76,9
Ялина європейська	4311,6	12,0	88,9
Дуб звичайний	2329,5	6,5	95,4
Береза повисла	351,0	1,0	96,4
Сосна звичайна	299,8	0,8	97,2

 

 

Продовження таблиці 2.2

 

Ясен звичайний	247,8	0,7	97,9
Вільха біла	169,0	0,5	98,4
Граб звичайний	150,8	0,4	98,8
Вільха чорна	139,1	0,4	99,2
Осика	137,2	0,3	99,5
Інші породи	177,8	0,5	100,0
Разом	35879,9	100,0

 

З табл. 2.2. видно, що найбільшу площу займають насадження бука європейського (39,3%) і ялиці білої (37,6%). Це свідчить про те, що господарство спрямоване на вирощування високопродуктивних буково-ялицевих насаджень. Наступне місце за площею займають насадження ялини європейської – 4311,6 га або 12,0% і дуба звичайного – 2329,5 га (6,5%). Площі менше 1000 га займають насадження берези повислої, сосни звичайної, ясена звичайного,вільх, граба й осики. Незначну частку (0,5% вкритих лісовою рослинністю земель) складають насадження інших порід: липи серцелистої, дуба червоного, модрини європейської, клена-явора, акації білої тощо. Багатий видовий склад лісоутворюючих порід обумовлений, насамперед, вертикальною зональністю, і різноманіттям умов їх місцезростання.

Таблиця 2.3

 

Розподіл вкритих лісовою рослинністю земель за повнотами

Породи	Повноти
разом	0,3	0,4	0,5	0,6	0,7	0,8	0,9	1,0	середня
Бук лісовий	14085,2	9,2	27,8	842,3	3515,0	4202,7	4586,4	682,7	219,1	0,71
Ялиця біла	13481,1	32,3	150,8	950,1	9821,1	1481,8	654,3	152,2	238,5	0,62
Ялина європейська	4311,6	0,4	27,7	91,5	1658,4	1209,4	1027,2	175,1	121,9	0,70
Дуб звичайний	2329,5	0,0	0,0	14,8	506,2	726,0	792,1	174,7	115,7	0,74
Береза повисла	351,0	0,0	0,4	0,3	166,6	160,3	15,2	8,2	0,0	0,66
Сосна звичайна	299,8	0,0	0,0	0,7	88,9	84,6	81,2	26,3	18,1	0,73
Ясен звичайний	247,8	0,0	0,0	8,9	55,1	99,8	69,9	5,0	9,1	0,71
Вільха сіра	169,0	0,0	4,8	41,8	62,3	43,7	16,4	0,0	0,0	0,61
Граб звичайний	150,8	0,0	0,0	15,3	23,0	31,9	73,3	3,7	3,6	0,73
Вільха чорна	139,1	0,0	0,0	9,0	66,3	42,1	18,2	2,0	1,5	0,66
Осика	137,2	0,0	0,0	0,0	62,8	68,5	3,7	0,6	1,6	0,66
Інші	177,8	0,0	0,0	7,8	26,4	79,0	51,4	1,3	11,9	0,73
Всього	га	35879,9	41,9	211,5	1982,5	16052,1	8229,8	7389,3	1231,8	741,0	0,68
%	100,0	0,1	0,6	5,5	44,7	22,9	20,6	3,4	2,1

 

Проаналізувавши табл. 2.3, можна зробити висновок, що в держлісгоспі переважають насадження з повнотою 0,6, значну частку займають також насадження з повнотою 0,7 і 0,8. Середня повнота становить 0,68. Низькоповнотні насадження (з повнотою 0,3-0,4) займають 0,7%, переважно це стиглі і перестійні насадження, які проектуються в суцільно-лісосічні рубки.

Таблиця 2.4

Розподіл вкритих лісовою рослинністю земель за класами бонітету

Породи	Бонітети
разом	1^б	1^а						середній
Бук лісовий	14085,2	18,0	1827,4	10965,4	1197,9	76,5	0,0	0,0	1,0
Ялиця біла	13481,1	0,0	2694,6	10396,1	335,0	41,5	13,9	0,0	1^а,8
Ялина європейська	4311,6	43,4	1374,0	2512,3	364,8	17,1	0,0	0,0	1^а,8
Дуб звичайний	2329,5	0,0	78,8	1464,8	679,7	106,2	0,0	0,0	1,3
Береза повисла	351,0	0,9	20,5	208,5	118,9	2,2	0,0	0,0	1,3
Сосна звичайна	299,8	6,5	97,9	193,8	1,6	0,0	0,0	0,0	1^а,6
Ясен звичайний	247,8	0,0	24,4	167,8	46,4	9,2	0,0	0,0	1,2
Вільха сіра	169,0	0,0	0,0	49,9	97,0	22,1	0,0	0,0	1,8
Граб звичайний	150,8	0,0	2,3	70,1	73,7	4,7	0,0	0,0	1,5
Вільха чорна	139,1	0,0	6,4	72,8	43,5	16,4	0,0	0,0	1,5
Осика	137,2	0,0	1,3	96,9	39,0	0,0	0,0	0,0	1,3
Інші	177,8	1,7	36,5	52,8	31,5	33,7	15,0	6,6	1,5
Разом	га	35879,9	70,5	6164,1	26251,2	3029,0	329,6	28,9	6,6	1^а,9
%	100,0	0,2	17,2	73,2	8,4	0,9	0,1	0,0

 

Насадження основних лісоутворювальних порід характеризуються 1а,б класом бонітету. Високих бонітетів (1 і вище) досягають такі породи, як: сосна звичайна (1а,б), ялиця біла і ялина європейська (1а,8). Площа низькобонітетних насаджень (3-5 класів бонітету) становить 1,0% від загальної площі вкритих лісовою рослинністю земель і вони виконують, як правило, протиерозійні функції. Як видно з табл.1.8, вкриті лісовою рослинністю землі відносяться переважно до типів умов місцезростання D₃ (73,5% площі) та С₃ (18,2%). Щодо деревних порід, то бук лісовий надає перевагу умовам С₃, D₃, D₂, ялиця бiла – умовам D₃, С₃, ялина європейська і дуб звичайний краще ростуть в умовах D₃, С₃. Встановлені закономірності особливо ретельно слід враховувати при створенні лісових культур та при проектуванні й проведенні лісогосподарських заходів. Завдяки поділу території держлісгоспу на гірську та рівнинну частини ріст і розвиток порід відносно вертикальної зональності неоднаковий. Щоб урахувати особливості росту лісових порід застосовуються класи віку різної тривалості. Розподіл земель, вкритих лісовою рослинністю, за класами віку та їх тривалість наводяться в табл.2.4.

Таблиця 2.5

Розподіл вкритих лісовою рослинністю земель за типами лісорослинних умов

Деревні породи	Типи лісорослинних умов
разом	С2	С3	С4	D2	D3	D4
Бук лісовий	14085,2	829,3	2407,5		1169,2	9679,2
Ялиця біла	13481,1	21,1	2214,6		43,6	11100,3	101,5
Ялина європейська	4311,6	11,6	1038,5	2,0	59,3	3137,8	62,4
Дуб звичайний	2329,5	33,0	366,1	0,5	156,2	1711,3	62,4
Береза повисла	351,0		249,9	0,7	13,1	86,0	1,3
Сосна звичайна	299,8	0,5	87,9		3,1	208,3
Ясен звичайний	247,8		1,7	2,5	1,1	184,5	58,0
Вільха сіра	169,0		1,7	96,3		2,0	69,0
Граб звичайний	150,8	16,7	32,2		3,1	97,5	1,3
Вільха чорна	139,1			17,0	3,7	17,3	101,1
Осика	137,2		89,7	8,8		38,7
Інші	177,8	1,5	33,8	0,4	15,2	110,3	16,6
Разом	га	35879,9	913,7	6523,6	128,2	1467,6	26373,2	473,6
%	100,0	2,5	18,2	0,4	4,1	73,5	1,3

З табл. 2.6. видно, що 79,8% площі займають насадження 2-5 класу віку. Накопичення перстійних насаджень спостерігається в ялини європейської, дуба звичайного, ясена звичайного, граба звичайного та модрини європейської.

Таблиця 2.6

Розподіл насаджень на вкритих лісовою рослинністю землях за класами віку.

Деревні породи	Тривалість класу віку	Площа, га
Разом	Класи віку
Бук лісовий		14085,2	451,0	1897,7	4093,7	3713,9	2250,2	1148,2	404,4	98,8	14,8	12,5
Ялиця біла		13481,1	1715,9	1481,3	346,0	3557,1	5879,1	484,1	17,6
Ялина європейська		4075,8	22,9	190,2	410,8	1354,2	845,2	301,0	306,6	317,8	158,6	140,3	25,4	2,8
Дуб звичайний		2329,5		61,5	142,1	461,0	829,8	199,8	119,8	114,9	185,1	119,1	72,5	16,9	7,0
Береза повисла		351,0	0,4	5,5	6,5	20,0	118,6	186,0	11,9	2,1

Сосна звичайна		299,8			9,3	204,2	76,6	1,0	5,5				3,2
Ясен звичайний		247,8	8,3	30,4	18,5	38,0	30,3	24,0	16,7	59,0	18,4		0,5	3,7
Ялина європейська		235,8	0,6	137,0	46,8	51,4
Вiльха сіра		169,0	1,9	9,8	11,1	25,5	39,3	72,2	9,2
Граб звичайний		150,8			2,3	3,0	16,2	38,1	53,7	6,2	16,1	2,2	13,0
Вiльха чорна		139,1		16,7	18,9	13,0	24,1	31,2	34,3	0,9
Осика		137,2	2,9	9,6	1,9	41,6	14,5	63,0	0,6		3,1
Липа дрібнолиста		39,9		4,1	5,4	6,4	2,2	16,5		2,8	2,5
Дуб червоний		34,1	1,5	1,0	12,0	4,2	15,4
Модрина європейська		29,8	1,5	7,8	4,0	10,4				2,2			3,3			0,6
Тополя бiла		19,2							18,8	0,4
Явiр		18,4		4,3	9,0	4,0	1,1
Бiла акацiя		12,6						2,7		7,8	2,1
Горiх грецький		11,6				10,8	0,8
Черешня		4,5				3,3	1,2
Сосна Веймутова		2,7									2,7
Тополя канадська		1,5								1,5
Яблуня лiсова		1,5					1,5
Верба бiла		1,4												1,4
Верба ламка		0,6			0,6
Всього	Га	35879,9	2206,9	3856,9	5138,9	9522,0	10146,1	2567,8	999,1	614,4	403,4	274,1	117,9	24,8	7,0	0,6
%	100,0	6,2	10,7	14,3	26,5	28,3	7,2	2,8	1,7	1,1	0,8	0,3	0,1	0,0	0,0

Оцінка стійкості лісів

Ліси постійно піддаються ряду негативних впливів як із сторони людини, так і зі сторони природи. Так до негативних впливів зі сторони природи можна віднести: буреломи, вітровали, повені, оптимальні умови для розповсюдження шкідників і хвороб лісу,сильні морози, пізні весняні та ранні осінні заморозки, а антропогенні – це самовільні порубки, неправильне ведення господарства, необережне поводження з вогнем, що дуже часто 1призводить до пожеж, викиди від заводів, фабрик, які є основними забруднювачами атмосфери, створення людьми сміттєзвалищ та забруднення територій лісів побутовими відходами, та інше.

Головні чинники пошкодження лісів та їх площа наведені в табл.2.7

 

 

Таблиця 2.7

Організаційні заходи

 

Державне агентство лісових ресурсів України, якие підпорядковане Міністерству аграрної політики України, здійснює управління галуззю. Загальна структура управління галуззю лісового господарства України має вертикаль та горизонталь. За вертикаллю, система управління поділяється на три рівні: Голова Державного агенства, начальник обласного управління, директор підприємства. Регіональні і місцеві рівні мають горизонтальний поділ на окремі юридичні особи за територіальними, виробничими і функціональними принципами.

Виробнича сфера зосереджена на місцевому рівні в базових підприємствах галузі, які мають свою внутрішню структуру. Підприємства галуззі територіально в межах адміністративних утворень регіонального рівня об’єднуються в системи на чолі з обласними управліннями лісового та мисливського господарства. Підприємство є основною ланкою управління галузі, оскільки в ньому безпосередньо здійснюється виробнича діяльність, що забезпечує виконання місії галузі – охорону лісів, відтворення лісових ресурсів та їхню заготівлю та переробку.

На підвищення деревної продуктивності, окрім природних факторів, впливають організаційні, господарські та економічні умови ведення лісового господарства. З цієї точки зору проф. М.М. Горшенін склав систему заходів, яка передбачає: організаційні заходи; заходи, які впливають на деревостан; заходи, що впливають на лісорослинні умови.

Організаційні заходи:

- раціональне використання деревини у процесі заготівлі, транспортування, переробка відходів виробництва;

- заліснення непридатних для сільськогосподарського використання земель;

- захист від шкідників і хвороб;

- протипожежні заходи;

- попередження втрат від стихійних явищ (вітровалу, бурелому, сніголому тощо);

- будівництво мережі постійних лісових шляхів і волоків;

- механізація лісогосподарських робіт з урахуванням біології лісу;

- прогресивна організація всіх лісогосподарських заходів на основі концентрації робіт з циклічним охватом території лісництв.

Заходи, які впливають на деревостан:

- правильний вибір способів головних рубок відповідно до типу лісу;

- збереження ґрунту, підросту і залишених на корені дерев при лісозаготівлях;

- реконструкція розладнаних низькоповнотних і невдало створених деревостанів;

- насінництво та селекція деревних порід;

- підбір порід і схем змішування відповідно до лісо рослинних умов;

- створення плантацій і спеціалізованих господарств із швидкорослих порід поблизу споживача;

- систематичне і якісне проведення рубок догляду, масовий відбір кращих форм, екотипів протягом кількох поколінь;

- правильний вибір методів очистки місць рубок і сприяння природному поновленню з врахуванням типу лісу.

Заходи, що впливають на лісорослинні умови:

- двостороннє регулювання водного режиму осушуваних лісових територій;

- застосування мінеральних добрив;

- регулювання стоку і боротьба з ерозією ґрунту;

- збереження і підвищення природної родючості лісових ґрунтів завдяки створенню мішаних насаджень, підтримці оптимальної зімкнутості, складу і будови деревостанів;

- введення підліску і другого ярусу з порід, які підвищують родючість ґрунту;

- вогневий або механічний вплив на грунт;

- вапнування і гіпсування ґрунту;

- біологічна меліорація піщаних ґрунтів шляхом посіву люпину, інших з родини бобових рослин.

Лісівничі заходи

На Україні лісорослинні умови і клімат сприятливі для росту багатьох деревних порід, але у силу різних причин у багатьох підприємствах України зустрічаються незадовільні за складом насадження, що займають цілком придатні для вирощування цінної деревини землі. Такі ліси називають малоцінними. Основними причинами утворення малоцінних насаджень є:

1) зміна цінних порід другорядними з господарської точки зору;

2) утворення замість деревостанів насінного походження насаджень вегетативного порослевого походження;

3) надмірне рекреаційне навантаження, що призводить до:

– зменшення запасу і приросту на корені;

– зниження загальної цінності лісу;

– погіршення стану лісу;

– зменшення до 40 % і більше кількості дерев;

– пониження середньої висоти майже на один розряд;

– пошкоджується підріст, підлісок, трав’яний покрив;

– ущільнюється трав’яний покрив.

4) у зонах поблизу міст, великих промислових підприємств утворюється надмірна загазованість задимлення повітря, що призводить до усихання деревостану;

5) порушення гідрографічного режиму в річках і водоймах через неправильно спроектовані та проведені меліоративні заходи;

6) несприятливі кліматичні умови;

7) невідповідність ростучих порід даним лісорослинним умовам;

8) зрідження деревостанів та виникнення низькоповнотних деревостанів внаслідок низької приживлюваності лісових культур, надмірної виборки деревини при рубках догляду (особливо при прохідних рубках);

9) нерегульований випас худоби, що порушує раціональне використання ресурсів побічного користування, зрідження і пошкодження насаджень;

10) недотримання заходів для збереження підросту при лісозаготівлі або іншого порушення технології лісоексплуатації, що призводить до погіршення умов природного лісовідновлення;

11) пошкодження насадження дикими тваринами (лосями, оленями, кабанами та ін.);

12) ослаблення і зниження стійкості насаджень під впливом комплексу факторів (декількох вищеперрахованих).

Малоцінні насадженя можна виправити рубками догляду.

Загальне завдання рубок догляду за лісом – це захід, який приводить до найбільшого використання продуктивних сил природи для вирощування цінних деревостанів. Професор Г.Ф. Морозов вважав, що завдяки рубкам догляду можна покращити склад насаджень, формуючи стовбури найкращих технічних якостей, збільшити приріст, сформувати добре розвинені крони. На перше місце ставиться турбота про майбутній склад деревостану.

Дослідженнями Іванова, П.С. Косовича встановлено, що після рубок догляду освітленість збільшується у 3-5 рази, що при малих висотах сонця майже уся енергія сонця поглинається хлорофілом, бо у ранкові часи фізіологічно активні промені складають 50-60%, а при збільшенні висоти сонця до 30 і не більше 37%. Проведені рубки догляду збільшують тривалість фотосинтезу на 1-2 години щодня за рахунок ранкового і після полудневого часу. Зрідження деревостану збільшує (на 7-8%) проникнення під полог атмосферних опадів. У більшості випадків це позитивно впливає на лісорослинні умови. Проф. Н.П. Ремезов установив, що активізація мікробіологічних процесів у лісовій підстилці прискорює її розклад і збільшує вміст сполук азоту, фосфору калію, у верхеіх шарах грунту.

В Україні уже у 20-х роках рубки догляду проводились у повному обсязі, і догляд за молодняками не був збитковий, бо знаходив збут навіть хмиз.

З кінця 50-х і до 70-х рр вченими лісоводами розроблено кілька систем заходів, що направлені на підвищення продуктивності лісів експлуатаційного призначення. Умовно їх можна розділити на такі, що безпосередньо впливають на деревостан, і такі, що впливають через дію інших факторів.

І.С. Мелехов пов’язав заходи щодо підвищення продуктивності з рубками лісу: збереження молодняка при лісозаготівлях та заходи стосовно поліпшення його росту, раціональна розробк