Типологія транспортних систем.

1.Поняття територіальної системи. Транспортні системи, як зазначалось вище, є невід’ємною складовою частиною (підсистемою) суспільно-географічної системи, специфічною ознакою якої є територіальність.

Це означає, що територія виступає матеріальною основою такої системи, фактором її стабілізації. Територія в контексті суспільно-географічної системи розуміється як певна цілісна частина земної поверхні з притаманними їй природними та набутими внаслідок людської діяльності властивостями і ресурсами. Територія характеризується масштабами (площа, протяжність) та місцеположенням, як особливими видами ресурсів. Для всіх інших компонентів системи територія слугує своєрідним базисом, (в певній мірі внутрішнім середовищем територіальної системи) вона характеризує ці компоненти з точки зору територіальної впорядкованості, густоти, рівномірності розміщення.

Істотною характеристикою суспільно-географічної системи, яка відображує її змістовно-предметну сутність, є територіальна структура, як сукупність територіально-просторових відношень між елементами (компонентами, підсистемами) і системи. Ця характеристика свідчить про очевидну необхідність класифікації таких систем за формою їх територіальної структури, яка відображує рівень організованості, складність системи. рішень.

Найпростішою формою є лінійна структура, яка може характеризувати початковий стан розвитку системи з недостатньо інтенсивними та підпорядкованими територіальними відношеннями. Наступною формою є деревоподібна форма, яка виступає у дихотомічному, хрестоподібному та радіально-променевому видах. Більш розвинені форми пов'язані з виникненням циклів, кільцевих структур. До них належать полігональні, радіально-монокільцеві та прямокутні форми.

Рис. 1.2Типи територіальної структури

 

До найбільш розвинених типів територіальної структури, що характеризуються найповнішою реалізацією потенціалу систем та їх елементів, належать радіально-полікільцева та, особливо, триагональна форми.

Важливою характеристикою суспільно-географічної системи є її ієрархічність. Суспільна географія, наприклад, розглядає світове господарство як глобальну систему, яка поділяється на макрорегіональні, національні, господарські системи окремих регіонів держави, адміністративно-територіальних одиниць, населених пунктів, окремих підприємств. Ієрархічність зумовлює таку властивість, як еквіпотенціальність - кожна система складається з певних елементів, але одночасно ця система входить до складу більшої системи, яка охоплює декілька таких "менших" систем. Ієрархічні рівні суспільно-географічної системи загалом виглядають так: глобальний - макрорегіональний - національний - регіональний - локальний - низовий – місцевий-первинний.

Така узагальнена характеристика суспільно-географічної системи наведена для того, щоб з’ясувати особливості зовнішнього середовища, в якому функціонує транспортна система, з яким вона знаходиться в стані постійної взаємодії та взаємообміну (речовинного, енергетичного, інформаційного), яке є безпосереднім визначальним чинником її розвитку. Таким чином, безпосереднім середовищем існування транспортної системи є суспільно-географічна система.

2. Територіальна транспортна система (ТТС), є одним з типових різновидів територіальних систем. Вона являє собою поєднання на цілісній території шляхів сполучення і технічних засобів транспорту та об’єднує всі види транспорту для здійснення транспортних зв’язків з метою забезпечення умов розвитку соціально-економічної системи. Таке узагальнене визначення ТТС вказує, принаймі, на дві суттєві її особливості. По-перше, ТТС є органічною складовою частиною (підсистемою) суспільно-географічної системи, в якій вона безпосередньо здійснює просторові матеріально-речовинні зв’язки. Ця обставина підкреслює надзвичайно важливу роль ТТС в забезпеченні цілісності певної регіональної соціально-економічної системи (області, економічного району). По-друге, ТТС має складну внутрішню структуру, специфічну організацію та функціональну зорієнтованість.

Матеріальною основою ТТС є транспортна мережа - сукупність шляхів сполучення, що зв'язують населені пункти країни чи окремого регіону. В техніко-економічному відношенні транспортна мережа є одним із найваж­ливіших елементів кожного виду транспорту, що характеризує рівень потенційної транспортної забезпеченості держави або окремого її регіону. Щільність мережі, її конфігурація, пропускна і провізна спроможність окремих напрямків визначають значною мірою обсяг та ефективність транспортної роботи. Формування транспортної мережі, її видова структура, щільність шляхів сполучення як загалом, так і окремих видів транспорту, проходження основних магістралей визначаються галузевою структурою господарства, його виробничою спеціалізацією, територіальною організацією, густотою населених пунктів, особливостями історичного розвитку, природними умовами, а також економіко-географічним положенням території країни або її регіонів.

Змістовна сутність, структура, властивості та специфіка кожної ТТС формуються під впливом таких головних факторів:

1. Природно-кліматичні умови (рельєф, гідрологічна мережа, погодно-кліматичний режим території), які суттєво впливають як на галузеву, так і на територіальну структуру ТТС.

2. Географічне положення (близькість до природних шляхів, природних ресурсів, геоекономічна ситуація).

3. Рівень розвитку, структура та спеціалізація господарського комплексу, в сфері впливу якого функціонує ТТС.

4. Національно-історичні традиції регіону.

5. Екологічні обмеження.