Методологічні особливості вивчення систем 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Методологічні особливості вивчення систем



Розглянуті ознаки системи є важливими методологічними джерелами для застосування прийомів(методів) пізнання взагалі та дослідження систем, зокрема. В конкретних дослідженнях в залежності від їх мети можуть використовуватись окремі ознаки або їх певна комбінація.

При вивченні системи необхідно враховувати і відповідним чином відображувати тісний взаємозв’язок властивостей цілісності, структурності, взаємодії. Оскільки поняття системи має надзвичайно широку область застосування (практично будь-який об’єкт можна розглядати як систему), то для обгрунтування загальних правил її пізнання необхідна побудова адекватних категорій як змістовного, так і формального характеру. Ці категорії повинні бути відображенням істотних ізоморфних властивостей системи і вони можуть бути виражені у відповідних принципахдослідження системи.

1. Принцип цілісності – принципова неможливість зведення властивостей системи до простої суми властивостей елементів, що її складають. Залежність кожного елемента, властивості від його місця, ролі, фунцій всередині цілого.

2. Принцип структурності – можливість пізнання (опису) властивостей і параметрів системи через виявлення її структури, тобто зв’язків і відносин між її частинами. Обумовленість поведінки системи поведінкою її окремих елементів і властивостями її структури.

3. Принцип взаємозалежності системи і середовища – прояв властивостей системи відбувається в процесі і під впливом її взаємодії з оточуючим середовищем, яке є одним з головних факторів розвитку системи.

4. Принцип ієрархічності – кожний елемент системи є в свою чергу системою нижчого рангу (порядку), а досліджувана система є одночасно елементом системи більш високого порядку.

5. Принцип множинності опису – в силу відносної складності будь-якої системи її адекватне відображення вимагає побудови множини різних пізнавальних моделей, кожна з яких описує лише певний аспект системи.

Досить поширеним в науці і практиці є структурний підхід, змістом якого є пізнання структури, внутрішнього взаємозв’язку елементів цілісної системи. Саме пізнання структури дає можливість виявити всю повноту взаємозв’язків елементів, виділити серед них суттєві і несуттєві, необхідні і випадкові, зрозуміти характер детермінації частин цілим і зворотний вплив частин на цю цілісність. Цим самим виявляється складна архітектоніка цілого, фактори і джерела його існування, внутрішній механізм його функціонування, взаємодії з середовищем.

Розкриття структури цілого дозволяє зрозуміти конкретне місце, роль і значення елементів в цілому. Дозволяє зрозуміти, виходячи з їх загального системного взаємозв’язку, чому кожний елемент саме такий, а не інший? Чому він виконує саме таку, а не іншу функціональну роль? Як і чому система зберігає свою якісну специфіку в умовах постійних внутрішніх збурень та перетворень в зовнішньому середовищі?

Процес пізнання цілісної системи можна уявити у вигляді руху думки від складу системи (з чого складається) до структури (внутрішньої будови), а потім до функцій (як діє).

Функціональний підхід полягає у дослідженні функцій системи. Зрозуміло, що функції системи є виразом її складу та структури, але іноді мета дослідження вимагає починати його з вивчення функцій, не досліджуючи при цьому детально структури. Це відбувається у випадку, коли потрібно знати зовнішні функції системи, не вникаючи в її будову. Або, коли через вивчення функцій системи досліджують склад та взаємозв’язок її елементів. Метод вивчення функцій системи без вивчення її структури та внутрішніх властивостей (з метою подальшого пізнання її суті) називається методом “чорної скриньки”. Застосування цього методу є необхідним, а нерідко і єдиним, засобом вивчення системи, оскільки безпосереднє проникнення в неї ускладнене або неможливе. Причиною таких складнощів може бути відсутність технічних засобів (наприклад, при дослідженні атома), небезпекою завдання шкоди системі (наприклад, при дослідженні живих організмів). Метод “чорної скриньки” застосовується для кількісного визначення відомих функцій системи або для вивчення її полюсів: “вхід” забезпечує надходження інформації ззовні, “вихід” видає зворотню реакцію системи на одержану інформацію. На основі результатів вивчення функцій здійснюються передбачення (гіпотези) про внутрішню будову системи.

Практичне заняття 1.1

Тема: Загальносистемні поняття

Питання для вивчення

1.Три постулати, на які спирається загальна теорія систем.

2.Системний підхід.

3.Поняття системи. Розвиток системних уявлень Системна методологія та її головні положення.

4.Ознаки системи.

5.Структура системи

6.Методологічні особливості вивчення систем

7. Властивості систем: цілісність, структурність та організованість, функціональність, відмежованість (система і середовище).

 

Література

1. Горбачев П.Ф., Дмитриев И.А. Основы теории транспортных систем. – Харьков: ХНАДУ, 2002

2. Дудник І.М. Вступ до загальної теорії систем. Навчальний посібник. – К.: Кондор, 2009. – 205 с.

3. Пащенко Ю.Є. Розвиток та розміщення транспортно-дорожнього комплексу України. – К.: Науковий світ, 2003. – 468 с.

Додаткова література

1. Дудник І.М. Територіальна організація послуг. Курс лекцій. – Полтава: ПІБ МНТУ, 2002. – 100 с.

2. Стеченко Д.М. Розміщення продуктивних сил і регіоналістика: Підручник. – К.: Вікар, 2006. – 396 с.

3. Хомяков П.М. Системный анализ: Краткий курс лекцій. – М.: Ком.книга, 2006

4. Чернюк Л.Г. Транспорт і регіональні системи продуктивних сил України. – К.: Науковий світ, 2003. - 182 с.

5. Щелкунов В.І., Григор’єв Г.С. Транспортна інфраструктура регіонів України: проблеми територіально – економічного реформування. – К.: Наук. Думка, 2006. – 220 с.

Завдання до самостійної роботи

Теми рефератів:

1. Принципи дослідження системи

2. Адаптація системи

3. Взаємовідношення системи і середовища

4. Регуляція та саморегуляція системи.

5. Функції системи

6. Організація системи

7. Структура системи

8. Цілісність системи

9. Розвиток системних уявлень

10. Передумови виникнення системного світогляду

Питання для самоконтролю

1.Наведіть аргументи, що доводять об’єктивність принципу цілісності.

2.В чому полягають особливості структури загальної теорії систем?

3Які головні ознаки системи?

4В чому полягає інтегративна властивість системи?

1. Поясніть сутність принципів системної методології.

2. В чому полягає професійна спрямованість теорії систем?

1. В чому сутність гносеологічного та онтологічного підходів до визначення системи?

2. Назвіть основні положення системної концепції Л. Берталанфі.

3. В чому сутність концепції цілісності О. Ланге?

4. Поясніть взаємозв’язок головних ознак системи.

5. Який взаємозв’язок між головними структурними частинами системи?

6. Яка відмінність між категоріями “система” і “структура”?

1. Які відмінності сумативних і цілісних систем?

2. Які ознаки (вияви) цілісності системи?

3. Як співвідносяться поняття цілісності та відмежованості системи?

4. За якими ознаками оцінюється структура системи?

5. Як співвідносяться поняття впорядкованість та організація системи?

6. Як співвідносяться поняття функціональності та організованості системи?

7.

8. Який зв’язок між поняттями ієрархія та субординація?

9. Які ознаки “функціональності” елемента?



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-12-30; просмотров: 168; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 13.59.82.167 (0.008 с.)