Физико-хімічні властивості змащувальних масел.

До основних физико-хімічних властивостей змащувальних матеріалів относят­ся: щільність, в'язкість, температура спалаху, займання, застигання і каплепадения, пенетрация, вміст води і механічних домішок, коксованість, кислотне число, стабиль­ность і маслянистість (клейкість).

Щільність характеризує здатність масла спливати, тобто облягати воду: чим менше щільність масла, тим легше воно спливає, відділяючись від води.

В'язкість характеризує сили внутрішнього тертя одного шару масла відносно іншого і залежить від його складу, температури і тиску, під яким воно знаходиться.

Температура спалаху — температура, при якої пари масла утворюють з довколишнім повітрям суміш, вспыхи­вающую при тому, що піднесло до неї полум'я. Вона служить показате­лем випаровуваності і вогненебезпечності масла. При порівнянні двох масел приблизно однаковій в'язкості кращим вважається те, ко­торое має вищу температуру спалаху.

Температура займання — температура, при (якою змащувальний матеріал спалахує від піднесеного полум'я і горить не менше 5 с. Вона зазвичай на 20 – 600С вище за тем­пературы спалах. Температура займання, так само як і температура спалаху, дозволяє визначати можливість при­менения змащувального матеріалу в умовах високих температур.

Температура застигання — така температура, при якій масло втрачає свою рухливість. Вона характеризує воз­можность використання масла в умовах знижених темпе­ратур.

Температура каплепадения — така температура, при якій відбувається падіння першої краплі мастила, поме­щенной в спеціальний прилад (прилад Убеллоде). Вона харак­теризует можливість вступу мастила в сполучення само­теком, наприклад при користуванні масельничками краплинного типа.

Наявність води в маслі є результатом недбалого зберігання або транспортування.

Механічні домішки потрапляють в змащувальні матеріали при їх виготовленні, зберіганні і під час роботи машин.

Коксованість виражає вміст коксу у вагових відсотках.

Маслянистість, або клейкість, змащувального матеріалу характеризує його здатність прилипати до змащуваних поверхонь і чинити опір витискуванню із зазорів між ними. Чим краще маслянистість, тим менше масло выдавли­вается із зазорів і тим вище його якість. Смазка горных машин.

Смазка передаточного механизма и комбайна в целом является одним из

факторов, определяющих срок его службы и надежность.

В очистных комбайнах наибольшее применение получили, три системы

смазки.

Одна из них- принудительная, путем подачи смазочной жидкости к

точкам смазки специальным насосом. Система смазки широко применяется в

редукторах.

Вторая система- заправка густой смазкой камер подшипников и

зубчатых передач, доступ к которым затруднен или в которых не удается

сохранить смазку во время работы. Наиболее характерным примером

использования густой смазки являются подшипники электродвигателя и цапфы

поворотных редукторов. Для смазки изолированных подшипниковых узлов

осуществляется их шпринцевание через прессмасленки(например, пластичной

смазкой«Литол-24» ГОСТ21150 – 87 для тихоходных узлов или ЦИАТИМ-203 –

для быстроходных).

Третья система- смазка быстровращающихся передач разбрызгиванием

при вращении рабочих колес редукторов. При смазке окунанием и

разбрызгиванием цилиндрические зубчатые колеса должны быть погружены в

масляную ванну на величину не более3-х модулей, чтобы уменьшить

сопротивление вращению и ограничить нагрев масла. Для смазки конической

передачи колесо должно погружаться в масло по всей длине зуба. Шестерни в

масляную ванну обычно не погружают.

Жидкая смазка трущихся поверхностей производится например,

трансмиссионным маслом ТАП-15В с соответствующими присадками типа КП-2

(до10%) для придания маслам антикоррозионных свойств. Допускается смазка

«Шахтол», которая представляет собой однородную вязкую жидкость

черного цвета, обладает высокими смазочными и антикоррозионными

свойствами.

Большое значение имеет чистота смазки, поэтому ее следует хранить и

переносить только в специальной таре, а заливать только с помощью специальных

устройств. Особое внимание следует обращать на заливаемую в гидропривод

рабочую жидкость. Ее сорт и степень очистки должны строго соответствовать

требованиям руководства по эксплуатации. В противном случае гидропривод

греется, изнашивается и быстро выходит из строя.

Для уменьшения абразивного износа в редукторы в сливных пробках

встраиваются магнитные элементы для улавливания продуктов износа.

Встраиваются также фильтры, вводится промывка картеров, очистка и замена

смазки. Целесообразным следует считать применение устройств для очистки

смазки, например, с помощью центрифуг.

Большое внимание должно уделяться уплотнительным узлам,

предотвращающим утечки, перетечки в смежные полости и засорение масла.

В качестве рабочей жидкости гидросистем, которая является,

одновременно, и смазочной жидкостью, применяется масло индустриальное типа

И-40А, И-50А с соответствующими присадками типа КП-2 (до5%).

Густая смазка ЦИАТИМ-203 отличается высокими пластичными и

антифрикционными свойствами, имеет температуру каплепадения не менее150

°С и может применяться при рабочей температуре не свыше90 °С. Она

используется для смазки опор электродвигателей и зубчатых муфт, которые

отличаются повышенными рабочими температурами и повышенной трудностью

удержания в них смазки.

Густая смазка«1-13 жировая», «Литол-24» ГОСТ21150 – 87 применяется в

подвижных соединениях с рабочей температурой до50 °С, которыми являются

опоры поворотных редукторов.

Масло ТАП-15В(ТСп–10) является трансмиссионным автомобильным и

предназначено для смазки зубчатых колес и подшипников, работающих в

широком диапазоне нагрузок и температур— oт-25 °С до+70 °С. Для

повышения антикоррозионных свойств в это масло добавляется присадка КП-2 в

количестве10 %.

В системах перемещения очистного комбайна и регулирования положения

исполнительного органа в качестве рабочей жидкости применяется масло

индустриальное И-40А с добавлением5 % присадки КП-2.

Пополнение смазки во всех местах смазки комбайна должно производиться

ежесуточно за исключением подшипников электродвигателей. При этом контроль

заполнения мест смазки осуществляется с помощью контрольных пробок, щупов

или по прекращению подачи смазки в соответствующую камеру.

Места смазки, количество смазочных материалов, их марки, периодичность

замены и пополнения устанавливаются картой и схемой смазки.

 

 

Сорти мастил, вживаних при експлуатації гірничих ма­шин.

Для змазування поверхонь гірничих машин, що труться, застосовують рідкі, густі і сухі мастила.

Рідкі мастила умовно підрозділяють на наступні групи:

індустріальні — велосит, машинне, веретенне, швацьке, сепараторне та інші;

моторні — автол, дизельне, моторне;

трансмісійні — трансмісійне, редуктор, гипоид­ное та інші;

циліндрові — циліндрове, віскозин, суднове та інші;

компресорні;

приладові — приладове, телеграфне, годинне;

масла спеціального призначення, покликані виконувати не лише змащувальні функції, але і роль робочого тіла, - це раз­личные ізоляційні, гідравлічні, амортизаційні, тор­мозные і інші рідини і масла, наприклад трансформатор­ное масло, осьове.

З рідких мастил найбільшого поширення в гірській промисловості набули індустріальні, трансмісійні, циліндрові і компресорні масла.

Широко застосовують наступні індустріальні масла: а) індустріальне І—12А має в'язкість 10—14 сСт при 50°С і відрізняється ретельним очищенням і температурою засты­вания не вище —30°С. Його застосовують переважно при кільцевій системі мастила підшипників ковзання маломощ­ных генераторів і електродвигунів з частотою обертання бо­лее 1000 об/мин і інших механізмів, що мають малу нагруз­ку і великі швидкості;

б) індустріальне І—20А має в'язкість 17—23 сСт при 50°С; температура його застигання —20° С. Пріменяют його для мастила підшипників генераторів і електродвигунів мощно­стью понад 100 кВт, що обертаються з частотою до 1000 об/мин і інших механізмів, мастило яких виробляється разбрызги­ванием або масло протікає через фільтр;

в) індустріальне І—30А, індустріальні І—40А і инду­стриальное І—50А застосовують для мастила підшипників боль­шинства машин, причому підшипники, що сприймають боль­шую навантаження при меншій частоті обертання або ж работаю­щие при вищих температурах, змащують в'язкішим бортом масла, і навпаки.

Масло індустріальні І—30А застосовують для підшипників металообробних верстатів, врубових машин (у суміші з іншими маслами), відбійних і бурильних молотків (при от­сутствии турбінного масла).

З трансмісійних тракторних масел для змазування зубчастих передач вугільних комбайнів і врубових машин при­меняют нігрол літній, такий, що має умовну в'язкість від 4 до 4,5° ВУ100, і нігрол зимовий з умовною в'язкістю від 2,7 до 3,2° ВУ100. Вони містять велику кількість смолистих речовин і володіють великою в'язкістю і клейкістю.

Компресорні масла застосовують для мастила циліндрів компресорів і повітродувних машин. Вони добре очищені, мають порівняно велику в'язкість і високу температуру спалаху. В даний час компресорне масло виробляють двох сортів — К-12 і К-19.

Густі мастила незамінні у вузлах, в яких рідке масло не може стриматися, а безперервна подача його невозмож­на або недоцільна. Інколи їх використовують як ущільнюючу речовину в сальниках, різьбових з'єднаннях і ін. Солідоли, у зв'язку з тим що вони швидко набувають рідкотекучості, застосовують в легконагруженных вузлах, рабо­тающих при температурі не вище 85° С. Однако хороша водо­стойкость солидолов робить їх незамінними для вузлів, рабо­тающих у вологих умовах.

 

Питання для самоконтролю

1. Розповісти про загальні відомості про змазуючи матеріали.

2.Описати властивості мастил.

3.Описати сорти змазки, які використовуються в гірничих машинах.

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ

ТОРЕЗЬКИЙ ГІРНИЧИЙ ТЕХНІКУМ ІМ. О.Ф.ЗАСЯДЬКА

 

 

ЛЕКЦІЯ № 16

З дисципліни: Монтаж та ремонт гірничого обладнання

Тема: Застосування мастил в гірничих машинах. Пристрої змащування деталів. Карта змазки. Організація мастильного господарства.

 

Спеціальність 5.05030103 Експлуатація і ремонт гірничого

електромеханічного обладнання та автоматичних пристроїв

 

 

Розглянуто на засіданні циклової комісії

Гірничих дисциплін та рекомендовано Склав викладач

до затвердження.

Протокол № ___ від _______.2012 р. В.В. Шейн.

Голова циклової комісії _____________ С.Й. Коновалова.

 

 

 

План.

1. Вибір та застосування мастил в гірничих машинах.

2.Пристрої змащування деталів. Карта змазки.

3.Організація мастильного господарства.