Тема 2: серцево-легенева і церебральна реанімація (ііі етап)

Кількість годин - 2

Навчальні цілі:

Ознайомитись з історією розвитку реаніматології в світі та в Україні; мати уявлення про сучасні досягнення та перспективні напрямки досліджень в області серцево-легеневої реанімації.

Знати:

• покази та проти покази до проведення реанімаційних заходів;

• загальні правила проведення серцево-легеневої та церебральної реанімації;

• ознаки смерті головного мозку та принципи її діагностики;

• визначення, патофізіологію та клініку стадій постреанімаційної хвороби;

• загальні принципи відновлення вищих мозкових функцій в пост реанімаційному періоді

Вміти:

• застосовувати інструментальні методи відновлення та підтримання прохідності дихальних шляхів;

• проводити штучну вентиляцію легень різними методами;

• проводити непрямий масаж серця;

• оцінювати вид зупинки кровообігу за ЕКГ;

• застосовувати автоматичні та неавтоматичні електричні дефібрилятори;

• проводити медикаментозну терапію різних видів зупинки кровообігу;

• проводити клініко-лабораторну діагностику смерті головного мозку.

Зміст розглянутих питань

ІІІ етап СЛЦР. Методи і засоби оцінки стану та визначення можливостей вря-тування хворого. Заходи щодо відновлення функцій мозку. Патогенез, клінічний перебіг післяреанімаційної хвороби. Поняття про декортикацію, децеребрацію та смерть мозку. Клінічні ознаки, біохімічні та інструментальні методи визначення смерті мозку. Поняття про еутаназію. Проблема життя і смерті. Особливості взаємин лікаря-реаніматолога з родичами потерпілого та спеціалістами суміжних спеціальностей. Питання деонтології. Етичні і соціально-правові проблеми.

Інтенсивна терапія післяреанімаційної хвороби: відновлення перфузії тканин, лікування синдрому "малого викиду", покращання реології крові; відновлення газообміну; корекція метаболічних порушень. Інтенсивна терапія набряку головного мозку. Поліпшення метаболізму мозку та усунення реперфузійних ускладнень. Відновлення інтегративної функції головного мозку.

Особливості проведення реанімації у дітей різних вікових груп (новонароджених,немовлят,дітей

від 1 року і старше) та людей похилого віку.

 

Перелік питань для опитування:

1.Методи відновлення та підтримання прохідності дихальних шляхів при проведенні реанімаційних заходів на ІІ етапі.

2. Особливості заходів по відновленню самостійного кровообігу на ІІ етапі.

3. Методика проведення та техніка безпеки при дефібриляції.

4. Критерії припинення реанімаційних заходів.

5. Клініко-лабораторні методи діагностики смерті головного мозку.

6.Допоміжні методи діагностики смерті головного мозку.

7.Постреанімаційна хвороба – визначення та стадії.

8. Стадії виходу з коматозного стану після клінічної смерті.

9. Загальні принципи інтенсивної терапії постреанімаційної хвороби.

 

Рекомендована Література:

Основна:

1. Анестезіологія та інтенсивна терапія: Підручник / Л.П.Чепкій, Л.В.Новицька-Усенко, Р.О.Ткаченко. – К.: Вища школа, 2003. – 399 с.

2. Усенко Л.В., Царев А.В. Сердечно-легочная и церебральная реанимация. Днепропетровск: 2008. – 43 с.

Додаткова:

4. Руководство по интенсивной терапии. Под ред. А.И. Трещинского, Ф.С. Глумчера К.: Вища школа, 2004. – 582 с.

5. Невідкладна медична допомога. За ред. Ф.С. Глумчера, В.Ф. Москаленка К.: “Медицина” – 2006. – 632 с.

6. Посібник для практичних занять з анестезіології та реаніматології. Частини І та ІІ // За ред. Л.В.Усенко. - К.: Здоров'я, 1993, 1995.

 

Тема 3. ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ АНЕСТЕЗІОЛОГІЇ

Кількість годин - 6

Навчальні цілі заняття:

Знати:

· Історичні передумови виникнення вчення про біль, методи знеболювання операцій у донаркозну епоху.

· Історію проведення першого ефірного наркозу.

· Етапи розвитку вчення про знеболювання в Росії та Україні.

· Передумови виникнення анестезіології як окремої клінічної спеціальності та науки.

· Визначення анестезіології як самостійної медичної спеціальності, науки і дисципліни.

· Взаємозв'язок анестезіології з іншими клінічними дисциплінами.

· Організаційні форми анестезіологічної служби в Україні.

· Поняття про наркоз, його відмінності від регіональної анестезії.

· Класифікація видів і методів загальної та регіональної анестезії.

· Теорії загальної анестезії (коагуляційна, ліпоїдная, поверхневого натягу, адсорбційна, гіпоксична, водних мікрокристалів, мембранна).

· Компоненти анестезії (загальні, специфічні).

· Теорію полікомпонентності загальної анестезії.

· Етапи анестезіологічного забезпечення.

· Методи оцінок ступені операційно-анестезіологічного ризику за В.А.Гологорским, Американського суспільства анестезіологів (ASA).

· Премедикація, її призначення, види та компонента.

· Інгаляційний наркоз, його переваги та недоліки.

· Клінічну фармакологію препаратів для інгаляційної анестезії (ефір, діазота оксид, фторотан).

· Клініку ефірного наркозу по Гведелу-Артузіо-Жорову (стадії, рівні, клінічна картина).

· Способи проведення інгаляційної анестезії (масковий, ендотрахеальний).

· Неінгаляційний наркоз, його переваги та недоліки.

· Способи проведення неінгаляційної анестезії (внутрішньовенна, внутрім'язова, ректальна).

· Клінічну фармакологію препаратів для неінгаляційної анестезії (кетамин, тіопентал натрію, оксибутірат натрію, пропофол).

· Показання та протипоказання для проведення неінгаляційної анестезії різними анестетиками.

· Регіональну анестезію, її переваги та недоліки.

· Види і методи регіональної анестезії (спинномозкова, епідуральна, плексусна, стовбурна, провідникова, інфільтраційна, аплікаційна).

· Клінічну фармакологію препаратів для регіональної анестезії (лідокаїн, бупівакаїн, дікаїн, новокаїн).

· Ускладнення загальної анестезії.

· Ускладнення регіональної анестезії.

· Особливості амбулаторної анестезіології.

· Принципи передопераційної підготовки та вибору методу анестезії в ургентній хірургії.

· Поняття про професійні небезпеки в анестезіології.

Вміти:

· Проведення передопераційного огляду пацієнта.

· Складання плану передопераційного обстеження пацієнта і його підготовки до планової операції.

· Вибору виду та методу анестезіологічного забезпечення.

· Інтерпретації результатів інструментальних і лабораторних даних обстеження пацієнта.

· Оцінки ступеня операційно-анестезіологічного ризику за В.А.Гологорским, Американського суспільства анестезіологів (ASA).

· Вибору необхідного розміру лицьової маски, ларингеальної маски, інтубаціоної трубки, шлункового зонда.

· Проведення допоміжної та примусової вентиляції за допомогою лицьової маски.