Оволодіти практичними навичками 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Оволодіти практичними навичками



• Підготувати робоче місце анестезіолога до проведення загальної анестезії.

· Забезпечити прохідність дихальних шляхів за допомогою повітряходу.

· Діагностувати регургітацію шлункового вмісту і її аспірацію.

· Проводити оцінку передбачуваної важкої інтубації трахеї (по Маллампаті).

· Проводити розрахунок обсягу інфузійних препаратів при плановім оперативнім втручанні.

Визначити місце пункції при виконанні провідникової анестезії на верхній, нижній кінцівці.

Зміст розглянутих питань

Визначення анестезіології як самостійної науково-практичної медичної дисципліни про знеболення та управління життєво важливими функціями організму, її роль і місце в сучасній системі медичних спеціальностей. Розвиток анестезіології в Україні та світі. Організація анестезіологічного забезпечення в Україні. Наркоз, його види. Теорії наркозу. Класифікація сучасних методів анестезіологічного забезпечення. Компоненти і методи анестезії, основні завдання: знеболення, гальмування або виключення свідомості, розслаблення м'язів, підтримання адекватної вентиляції та газообміну, кровообігу, метаболічних процесів. Інгаляційний наркоз. Апаратура і інструментарій для інгаляційного наркозу. Інгаляційні анестетики: ефір, фторотан, діазоту оксид. Компоненти загальної анестезії. Етапи анестезіологічного забезпечення. Стадії та клініка наркозу. Масковий метод загальної анестезії. Неінгаляційний наркоз. Препарати для неінгаляційної анестезії: кетамін, тіопентал натрію, оксибутират натрію, пропофол. Переваги і недоліки. Стадії і клініка наркозу. Регіонарна анестезія. Види та методи регіонарної анестезії. Техніка та способи спинальної пункції й катетеризації епідурального простору. Особливості загальної анестезії в амбулаторних та ургентних умовах. Вибір методу знеболення в ургентній хірургії. Особливості підготовки хворих до операції та наркозу. Ускладнення загальної та регіонарної анестезії. Професійні шкідливості в анестезіології

Перелік питань для опитування:

1. Класифікація сучасних методів анестезіологічного забезпечення.

2. Основні вузли наркозного апарата.

3. Заходи запобігання загоряння й вибухів в операційній.

4. Дихальні контури, переваги, недоліки.

5. Компоненти загальної анестезії.

6. Етапи анестезіологічного забезпечення.

7. Премедикація, її види.

8. Клініка наркозу ефіром.

9. Масковий метод загальної анестезії.

10. Ендотрахеальний наркоз. Показання, методика проведення.

11. Ускладнення при загальній анестезії.

12. Види й методи регіонарної анестезії.

13. Особливості загальної анестезії в амбулаторних і ургентних умовах.

14. Особливості підготовки хворих до операції та наркозу.

15. Фізіологічні й патофізіологічні особливості проведення загальної анестезії у дітей і хворих похилого віку.

Рекомендована література

Основна:

7. Чепкий Л.П., Новицька-Усенко Л.В., Ткаченко Р.О. Анестезіологія та інтенсивна терапія. Підручник для ВМНЗ ІІІ-ІV рівня акредитації. К.: Вища школа, 2003. – 399 с.

8. Посібник для практичних занять з анестезіології та реаніматології. Частини І та ІІ / За ред. Л.В.Усенко. – К.: Здоров'я, 1993, 1995.

9. Бунятян А.А. Анестезиология и реаниматология: Учебник для студентов мед. вузов. - М.: Медицина, 1998. – 438 с.

Додаткова:

1. Бараш Дж., Куллен Б. Клиническая анестезиология. Г., 2004. - 412 с.

2. Анестезиология и реаниматология: Учеб. пособие / Под ред. О.А.Долиной. – М.: Медицина, 1998. – 512 с.

3. Чуев П.Н., Молчанов В.И., Владыка А.С., Медведев В.Г. Интенсивная медицина: учебник. – Симферополь: Таврия, 2003. – 368 с.

1. Руководство по технике врачебных манипуляций: пер. с англ. /Под ред. Г.Чена и др. – М.: Медицинская литература, 2002. – 384 с.

2.

Тема 4: КЛІНІЧНА АНЕСТЕЗІОЛОГІЯ

Кількість годин - 4

 

Навчальні цілі заняття:

1. Навчити студентів фармакології основних анестетиків, а також наркотичних та ненаркотичних анальгетиків.

2. Навчити студентів оцінювати операційно-анестезіологічний ризик та вибирати метод знеболення.

3. Навчити студентів, на основі знань фармакології наркотичних та ненаркотичних анальгетиків, призначити терапію больового синдрому.

4. Навчити студентів методам профілактики тромбоемболічних ускладнень.

Студенти повинні:

Знати:

· Фармакодинаміку наркотичних та ненаркотичних анальгетиків.

· Побічні ефекти та ускладнення при застосуванні наркотичних та ненаркотичних анальгетиків.

· Вибір методу знеболення та особливості анестезіологічного забезпечення при операціях на голові та шиї. Загальну анестезію в нейрохірургії.

· Вибір методу знеболення та особливості анестезіологічного забезпечення при операціях на органах грудної порожнини.

· Вибір методу знеболення та особливості анестезіологічного забезпечення при операціях на органах черевної порожнини.

· Вибір методу знеболення та особливості анестезіологічного забезпечення при травматологічних та ортопедичних операціях.

· Загальну анестезію в акушерстві та гінекології: знеболення при пологах, загальну анестезію при малих акушерських втручаннях, анестезію при кесарському розтині.

· Фізіологічні та патофізіологічні особливості проведення загальної анестезії у дітей та хворих похилого віку.

· Методи оцінки інтенсивності болю.

· Методи профілактики післяопераційних тромбоемболічних ускладнень.

Вміти:

· Скласти план анестезіологічного забезпечення нейрохірургічного хворого.

· Скласти план анестезіологічного забезпечення хворого при операціях на органах грудної порожнини.

· Скласти план анестезіологічного забезпечення у хворого при операціях на органах черевної порожнини.

· Скласти план анестезіологічного забезпечення хворого при травматологічних та ортопедичних операціях.

· Скласти план анестезіологічного забезпечення при операції кесарського розтину, при пологах, малих акушерських втручаннях.

· Скласти план анестезіологічного забезпечення та інтенсивної терапії при ургентних операціях.

· Скласти план профілактики тромбоемболічних ускладнень в післяопераційному періоді.

· Скласти план лікування болю в ранньому післяопераційному періоді.

· Скласти план лікування больового синдрому при онкопатології.

Оволодіти практичними навиками:

· Визначення ступеню ризику анестезіологічного забезпечення нейрохірургічних, торакальних, абдомінальних, ортопедодично-травматологічних, акушерсько-гінекологічних хворих; при операціях на голові-шиї; у пацієнтів дитячого та похилого віку, а також у хворих з стенозом воротаря, кишковою непрохідністю, перитонітом, панкреонекрозом.

· Продемонструвати методи профілактики аспірації та регургітації у вказаних категорій хворих в залежності від вибору методу анестезії.

· Визначити вибір анестетиків та засобів для наркозу в залежності від вибраних методів анестезії у вказаних категоріях хворих.

· Продемонструвати методи контролю та інтенсивної терапії серцево-судинної недостатності, респіраторної підтримки, протибольового та нейро-вегетативного захисту, релаксації у вказаних категоріях хворих під час анестезії.

· Оцінити інтенсивність болю при больових синдромах різного генезу.

· Визначити методи контролю та інтенсивної терапії у ранньому післянаркозному та післяопераційному періоді.

· Визначити ризик розвитку тромбозу глибоких вен нижньої кінцівки та ТЕЛА у післяопераційних хворих.

Зміст розглянутих питань

 

Вибір методу знеболення та особливості анестезіологічного забезпечення при операціях на голові й шиї. Загальна анестезія в нейрохірургії. Вибір методу знеболення та особливості анестезіологічного забезпечення при операціях на органах грудної порожнини. Вибір методу знеболення та особливості анестезіологічного забезпечення при операціях на органах черевної порожнини. Вибір методу знеболення та особливості анестезіологічного забезпечення при травматологічних та ортопедичних операціях. Загальна анестезія в акушерстві та гінекології: знеболення при пологах, загальна анестезія при малих акушерських втручаннях, анестезія при кесарському розтині. Фізіологічні та патофізіологічні особливості проведення загальної анестезії у дітей та хворих похилого віку. Інтенсивна терапія та підготовка хворих до оперативного втручання при стенозі воротаря, кишковій непрохідності, перитоніті, панкреонекрозі. Інтенсивна терапія у ранньому післянаркозному та післяопераційному періоді

Перелік питань для опитування:

1. Фармакологія препаратів для загальної і місцевої анестезії.

2. Класифікація анальгетиків.

3. Фармакологія наркотичних анальгетиків, побічні ефекти та ускладнення.

4. Фармакологія ненаркотичних анальгетиків, побічні ефекти та ускладнення.

5. Основні засоби контролю та ІТ дихальної, серцево-судинної, нервово-м’язевої систем та гомеостазу. Методи та необхідні об’єми моніторингу при оперативних втручаннях в різних галузях хірургії.

6. Визначення ризику оперативного втручання..

7. Положення на операційному столі та етапи анестезіологічного забезпечення.

8. Анестезіологічне забезпечення в нейрохірургії.

9. Анестезіологічне забезпечення в отоларингології.

10. Анестезіологічне забезпечення в щелепно-лицевій хірургії.

11. Анестезіологічне забезпечення при операціях на органах грудної порожнини.

12. Анестезіологічне забезпечення при операціях на органах черевної порожнини

13. Анестезіологічне забезпечення в акушерстві та гінекології.

14. Анестезіологічне забезпечення у дітей.

15. Анестезіологічне забезпечення у хворих похилого віку.

16. Основні ускладнення в ранньому післянаркозному та післяопераційному періоді.

17. Методи знеболення на догоспітальному етапі.

18. Методи знеболення при хронічному больовому синдромі, онкопатології.

19. Причини виникнення тромбозу глибоких вен та ТЕЛА.

20. Методи профілактики ТГВ та ТЕЛА.

Рекомендована література:

Основна:

1. Чепкий Л.П., Новицька-Усенко Л.В., Ткаченко Р.О. Анестезіологія та інтенсивна терапія. Підручник для ВМНЗ ІІІ-ІV рівня акредитації. К.: Вища школа, 2003. – С. 201-207; 230-231; 251-255; 276-297; 303-325; 332-354.

2. Бунятян А.А. Анестезиология и реаниматология: Учебник для студентов медвузов. - М.: Медицина, 1998. – 438 с

Додаткова:

1. Бараш Дж., Куллен Б. Клиническая анестезиология. М., 2004. – 412 с.

2. Посібник для практичних занять з анестезіології та реаніматології. Частини І та ІІ / За ред. Л.В.Усенко. - К.: Здоров'я, 1993, 1995.

3. Анестезиология и реаниматология: Учеб. Пособие / Под ред. О.А. Долиной. - М.:Медицина, 1998. – 512 с.

 

 

Тема 5: МЕТОДИ ДІАГНОСТИКИ ТА КОРЕКЦІЯ ПОРУШЕНЬ ВОДНО-ЕЛЕКТРОЛІТНОГО ОБМІНУ ТА КИСЛОТНО-ЛУЖНОГО СТАНУ.

Кількість годин - 6

Навчальні цілі заняття:

А. Знати:

· фізіологічні механізми підтримання внутрішнього середовища організму, методи його контролю;

· патофізіологію водно-електролітного обміну та кислотно-основного стану;

· поняття про гомеостатичну функціональну систему, молярність, осмолярність;

· види порушень обміну води, їх причини і методи діагностики та корекції;

· обмін основних електролітів - натрію, калію, хлору, кальцію - причини можливих порушень, методи корекції;

· фізіологічні та буферні системи регуляції КОС;

· види порушень кислотно-основного стану;

· методи лабораторної діагностики та інтенсивної терапії метаболічного ацидозу і алкалозу, респіраторного ацидозу та алкалозу;

· особливості регуляції активної реакції організму у дітей методи визначення дефіциту ОЦК;

· характеристику препаратів - гемокоректорів, показання і протипоказання до їх застосування;

· шляхи введення інфузійних засобів,

· правила проведення інфузійної те­рапії;

· особливості інфузійної терапії у дітей

· ускладнення інфузійної терапії;

· основи парентерального харчування;

· характеристику препаратів, правила про­ведення парентерального харчування та контроль за його ефективністю;

· особливості паренте­рального харчування у дітей

Вміти:

· установити діагноз порушень водно-електролітного обміну та кислотно-основного стану;

· відкорегувати дефіцит води та електролітів у конкретних хворих;

· скласти план інтенсивної терапії хворих з різними варіантами порушень КОС;

· підібрати препарати для парентерального живлення з урахуванням кількісного та якісного складу для конкретного хворого.

Оволодіти навичками:

· розраховувати осмолярність плазми, об’єми водних секторів організму, добовий баланс води та електролітів;

· визначати дефіцит води у секторах організму, основних електролітів і проводити їх корекцію;

· вибирати інфузійні розчини для корекції ВСО;

· діагностувати види порушень КОС за клінічними ознаками та даними лабораторних досліджень;

· вибирати способи корекції гомеостазу при різних варіантах порушень КОС

 

Зміст розглянутих питань

Фізіологічні механізми підтримання внутрішнього середовища організму, методи його контролю. Патофізіологія водно-електролітного обміну та кислотно-основного стану. Поняття про гомеостатичну функціональну систему, молярність, осмолярність. Види порушень обміну води, їх причини і методи діагностики та корекції. Обмін основних електролітів - натрію, калію, хлору, кальцію - причини можливих порушень, методи корекції.

Фізіологічні та буферні системи регуляції КОС. Види порушень кислотно-основного стану, методи лабораторної діагностики та інтенсивної терапії метаболічного ацидозу, метаболічного алкалозу, респіраторного ацидозу та респіраторного алкалозу.

Особливості регуляції активної реакції організму у дітей та людей похилого віку.

Методи визначення дефіциту ОЦК. Характеристика препаратів - гемокоректорів, показання і протипоказання до їх застосування. Шляхи введення інфузійиих засобів, правила проведення інфузійної терапії. Особливості інфузійної терапії у дітей та людей похилого віку. Ускладнення інфузійної терапії.

Основи парентерального харчування. Характеристика препаратів, правила про-ведення парентерального харчування та контроль за його ефективністю. Особливості парентерального харчування у дітей та людей похилого віку.

 

Перелік питань для опитування:

1. Поняття про осмолярність, її корекція.

2. Клінічні ознаки дегідратації та гіпергідратації.

3. Гіпертонічна дегідратація. Причини виникнення, клінічні ознаки, методи корекції.

4. Ізотонічна дегідратація. Причини виникнення, клінічні ознаки, методи корекції.

5. Гіпотонічна дегідратація. Причини виникнення, клінічні ознаки, методи корекції.

6. Гіпертонічна гіпергідратація. Причини виникнення, клінічні ознаки, методи корекції.

7. Ізотонічна гіпергідратація. Причини виникнення, клінічні ознаки, методи корекції.

8. Гіпотонічна гіпергідратація. Причини виникнення, клінічні ознаки, методи корекції.

9. Причини та ознаки гіпо- та гіпернатріємії, методи лікування.

10. Патофізіологічні порушення при гіпо- та гіперкаліємії, клініка, діагностика, корекція.

11. Порушення обміну хлору.

12. Буферні системи організму.

13. Поняття про ацидоз, діагностика, корекція.

14. Поняття про алкалоз, діагностика, корекція.

15. Характеристика розчинів для інфузійної терапії.

16. Показання до парентерального живлення.

 

Рекомендована література:

Основна:

1. Чепкий Л.П., Новицька-Усенко Л.В., Ткаченко Р.О. Анестезіологія та інтенсивна терапія. Підручник для ВМНЗ ІІІ-ІV рівня акредитації. К.: Вища школа, 2003. – 399

2. Посібник для практичних занять з анестезіології та реаніматології. Частини І та ІІ /За ред. Л.В.Усенко. - К.: Здоров'я, 1993,1995.

3. Інтенсивна терапія в педіатрії. Під ред. Г.І.Белебезьєва. – К.: Медицина, 2008. – 520 с.

 

Додаткова:

1. Бунятян А.А. Анестезиология и реаниматология: Учебник для студентов медвузов. - М.: Медицина, 1998. – 438 с.

2. Анестезиология и реаниматология: Учеб. пособие / Под ред. О.А. Долиной. - М.: Медицина, 1998. – 512 с.

3. Руководство по интенсивной терапии. /Под ред. А.И. Трещинского, Ф.С. Глумчера К.: Вища школа, 2004. – С.227-250, 251-326

4. Бутылин Ю.В., Бутылин В.Ю., Бутылин Д.Ю. Интенсивная терапия неотложных состояний: Атлас. - К.: Новий друк, 2003. – 528 с.

5. Марино Пол Л. Интенсивная терапия: Пер. с англ. /Под ред А.И.Мартынова. - М.:Геотар медицина, 1998. – 726 с.

6. Малышев. Интенсивная терапия острых водно-электролитных нарушений, М.: Медицина, 1985.- 101 с.

7. Лукомский Г.И., Алексеева М.Е. Волемические нарушения при хирургической патологии, М.: Медицина, 1988.- 207 с.

8. Михельсон В.А. “Детская анестезиология и реаниматология.”- М.: Медицина, 2001.

 

Тема 6. ГОСТРА НИРКОВА (ГНН) ТА ПЕЧІНКОВА (ГПН) НЕДОСТАТНІСТЬ

Кількість годин - 4

Навчальні цілі заняття:

Знати:

· Анатомія та фізіологія нирки

· ГНН, її форми, етіологія, патофізіологія

· Клінічний перебіг, фізіологічні і біохімічні порушення ГНН

· Методи діагностики ГНН

· Інтенсивна терапія ГНН

· Покази до позаниркового очищення

· Методи позаниркового очищення (гемодіаліз, гемофільтрація, ультрафільтрація, перитонеальний діаліз)

· Фізіологія печінки

· ГПН, етіологія, патофізіологія розвитку

· Клінічний перебіг ГПН.

· Методи інтенсивної терапії ГПН.

· Клінічну фармакологію діуретичних препаратів.

· Клінічну фармакологію гепатопротекторів.

· Вміти:

· Установити діагноз гострої ниркової недостатності

· Установити форму ГНН

· Скласти план інтенсивної терапії хворих з різними формами ГНН

· Установити діагноз ГПН.

· Скласти план інтенсивної терапії хворих з ГПН

· Визначити покази для проведення еферентної терапії.

Оволодіти навичками:

· Фізикального обстеження хворих на ГНН та ГПН

· Інтерпретації лабораторних досліджень хворих на ГНН та ГПН.

· Оцінити результати інструментальних досліджень хворих на ГНН та ГПН.

· Роботи з картою стаціонарного хворого та листками призначень хворих на ГНН та ГПН.

Зміст розглянутих питань

Анатомія та фізіологія сечовидільної системи. ГНН, форми ГНН, патофізіологія, клінічний перебіг, фізіологчні і біохімічні порушення. Методи діагностики. Алгоритми інтенсивної терапії (ІТ) на різних стадіях ГНН. Методи позаниркового очищення (гемодіаліз, гемофільтрація, ультрафільтрація, перитонеальний діаліз).

Етіологічні фактори, патофізіологія розвитку, клінічний перебіг гострої печінкової недостатності. Методи ІТ гострої печінкової недостатності.

 

. Питання для індивідуального опитування:

1. Анатомія та фізіологія нирок.

2. Визначення ГНН, етіологія, патофізіологія.

3. Які є форми ГНН?

4. Клінічний перебіг ГНН.

5. Які відбуваються біохімічні та фізіологічні порушення при ГНН?

6. Які є методи діагностики ГНН?

7. Інтенсивна терапія ГНН, основні етапи.

8. Які покази до позаниркового очищення?

9. Які є методи позаниркового очиення?

10. Анатомія та фізіологія печінки.

11. Етіологія, патофізіологія розвитку ГПН.

12. Клінічний перебіг ГПН.

13. Які є методи інтенсивної терапії ГПН?

 

Рекомендована література:

Основна:

1. Чепкий Л.П., Новицька-Усенко Л.В., Ткаченко Р.О. Анестезіологія та інтенсивна терапія. Підручник для ВМНЗ ІІІ-ІV рівня акредитації. К.: Вища школа, 2003. – 399 с.

2. Руководство по интенсивной терапии. Под ред. А.И. Трещинского, Ф.С. Глумчера К.: Вища школа, 2004. – 582 с.

Додаткова:

1. Невідкладна медична допомога. За ред. Ф.С. Глумчера, В.Ф. Москаленка К.: “Медицина” – 2006. – 632 с.

2. Сумин С.А. Неотложные состояния. М.: ООО «Медицинское информационное агенство», 2005. – 752 с.

3. Неотложная медицинская помощь. Справочний практического врача. Под ред. З. Мюллера. М., 2005. – 323 с.

4. Бараш Дж., Куллен Б. Клиническая анестезиология. М., 2004. – 412 с.

5. Анестезиология и реаниматология: Учеб. Пособие / Под ред. О.А. Долиной. - М.:Медицина, 1998. – 512 с.

6. Бунятян А.А. Анестезиология и реаниматология: Учебник для студентов медвузов. - М.: Медицина, 1998. – 438 с.

7. Суслов В.В.. Підгірний Я.М. Гостра ниркова дисфункція: клініко-патофізіологічні аспекти інтенсивної терапії.-Львів.-Медицина світу.-133с.

 

Тема 7: ГОСТРІ ОТРУЄННЯ

Кількість годин -4

 

Навчальні цілі:

Ознайомитись з розвитком наукових досягнень щодо епідеміології, причин виникнення, діагностики, клініки та основних напрямків невідкладної допомоги та інтенсивної терапії гострих екзогенних отруєнь (1 рівень)

Знати:

• основні групи отруйних речовин;

• шляхи поступлення отрут в організм людини;

• суть поняття "летальний синтез";

• клінічні стадії перебігу гострих екзогенних отруєнь;

• основні напрямки медичної допомоги при отруєннях;

• фізико-хімічні властивості основних представників отруйних речовин;

• класифікацію протиотрут;

• міжнародну таблицю антидотів;

• еферентні методи детоксикації: гемодіаліз, плазмафорез;

• основні принципи інтенсивної терапії пр. отруєннях тваринними та рослинними отрутами;

• напрямки інтенсивної терапії хворих з основними видами отруєнь (2 рівень).

Вміти:

• поставити попередній діагноз та скласти план обстеження для хворого з гострим екзогенним отруєнням;

• провести диференційну діагностику із захворюваннями, що мають подібну симптоматику;

• скласти план проведення осмотичного форсованого лужного діурезу;

• призначити антидотну терапію;

• визначити якісний і кількісний склад замісної інфузійної терапії;

• оцінити загальний стан потерпілого на основі моніторингу його основних фізіологічних функцій;

• виставити покази до екстракорпоральних методів детоксикації;

• скласти план проведення операції замінного переливання крові.

Оволодіти навичками:

• постановки оро- та назогастрального зонда;

• промивання шлунка;

• налагодження надійного венозного доступу за допомогою венозних катетерів

(периферичних або центральних);

• введення постійного уретрального катетера (типу Фолея);

• налагодження кисневих інгаляцій;

• підключення хворого до моніторного спостереження;

• підтримання вільної прохідності верхніх дихальних шляхів (положення голови, оральні або назальні повітроводи, ларингеальні маски тощо);

Зміст розглянутих питань

Поняття про гострі отруєння. Класифікація отруєнь. Загальні принципи інтенсивної терапії при гострому отруєні. Інтенсивна терапія гострого отруєння транквілізаторами, барбітуратами, опіатами, фосфоорганічними речовинами, етиловими та метиловими спиртами, чадним газом, кислотами та лугами, отруйними грибами. Застосування методів екстракорпоральної детоксикації.

Особливості невідкладної допомоги при укусах комах і тварин.

Методи диференціальної діагностики коматозних станів. Визначення

Перелік питань для опитування:

1. Епідеміологія гострих екзогенних отруєнь.

2. Класифікація отруйних речовин.

3. Шляхи поступлення отрут в організм.

4. Поняття про "летальний синтез".

5. Основні принципи ІТ гострого отруєння.

6. Природні шляхи виведення токсичних речовин з організму.

7. Методи та особливості виведення отруйних речовин з ШКТ.

8. Основні принципи та методика форсованого лужного осмотичного діурезу.

9. Основи детоксикаційної спроможності печінки.

10. Екстракорпоральні методи детоксикації, показання та протипоказання, технічні засоби, техніка виконання.

11. Принципи антидотної терапії.

 

Література:

Основна:

1. Чепкий Л.П., Новицька-Усенко Л.В., Ткаченко Р.О. Анестезіологія та інтенсивна терапія. Підручник для ВМНЗ ІІІ-ІV рівня акредитації. К.: Вища школа, 2003. – 399 с.

2. Руководство по интенсивной терапии. Под ред. А.И. Трещинского, Ф.С. Глумчера. К.: Вища школа, 2004. – 582 с.

3. Невідкладна медична допомога. За ред. Ф.С. Глумчера, В.Ф. Москаленка К.: “Медицина”, 2006. – 632 с.

4. Основи інтенсивної терапії. Під ред. Л.В.Усенко. Тернопіль: "Укрмедкнига", 2002. – 328 с.

5. Неотложная медицинская помощь. Справочник практического врача. Под ред. З. Мюллера. М., 2005. – 323 с.

6. Посібник для практичних занять з анестезіології та реаніматології. Частини І та ІІ. За ред. Л.В.Усенко. - К.: Здоров'я, 1993,1995.

7. Черний В.И., Ельский В.Н., Городник Г.А. и соавт. Острая церебральная недостаточность // Донецк.: Издатель Заславский А.Ю., 2008. – 440 с.

 

Додаткова:

1. Бутылин Ю.В., Бутылин В.Ю., Бутылин Д.Ю. Интенсивная терапия неотложных состояний: Атлас. - К.: Новий друк, 2003. – 528 с.

2. Георге Могош. Острые отравления. Бухарест.: "Медицинское издательство" - 1984. – 580 с.

3. Неотложная помощь при острых отравлениях. Под ред. С.Н.Голикова. М.: "Медицина" – 1977. – 312 с.

4. Отравления в детском возрасте. Под ред. И.В.Марковой и А.М.Абезгауза. Л.:

"Медицина". – 1977. – 272 с.

5. Медицина неотложных состояний. Под ред. И.С.Зозули. К.: "Медицина" – 2008. – 696 с.

 

Тема №8: ІНТЕНСИВНА ТЕРАПІЯ ПРИ ОКРЕМИХ ВИДАХ ГОСТРИХ ОТРУЄНЬ

Кількість годин- 2

 

Навчальні цілі заняття:

 

Ознайомитись з розвитком наукових досягнень щодо епідеміології, причин виникнення, діагностики, клініки та основних напрямків невідкладної допомоги та інтенсивної терапії гострих екзогенних отруєнь (1 рівень)

Знати:

• основні групи отруйних речовин;

• шляхи поступлення отрут в організм людини;

• суть поняття "летальний синтез";

• клінічні стадії перебігу гострих екзогенних отруєнь;

• основні напрямки медичної допомоги при отруєннях;

• фізико-хімічні властивості основних представників отруйних речовин;

• класифікацію протиотрут;

• міжнародну таблицю антидотів;

• напрямки інтенсивної терапії хворих з основними видами отруєнь (2 рівень).

Вміти:

• поставити попередній діагноз та скласти план обстеження для хворого з гострим екзогенним отруєнням;

• провести диференційну діагностику із захворюваннями, що мають подібну симптоматику;

• скласти план проведення осмотичного форсованого лужного діурезу;

• призначити антидотну терапію;

• визначити якісний і кількісний склад замісної інфузійної терапії;

• оцінити загальний стан потерпілого на основі моніторингу його основних фізіологічних функцій;

• виставити покази до екстракорпоральних методів детоксикації;

• скласти план проведення операції замінного переливання крові.

Оволодіти навичками:

• постановки оро- та назогастрального зонда;

• промивання шлунка;

• налагодження надійного венозного доступу за допомогою венозних катетерів (периферичних або центральних);

• введення постійного уретрального катетера (типу Фолея);

• налагодження кисневих інгаляцій;

• підключення хворого до моніторного спостереження;

• підтримання вільної прохідності верхніх дихальних шляхів (положення голови, оральні або назальні повітроводи, ларингеальні маски тощо);

Питання для індивідуального усного опитування:

1. Патогенез, клініка та ІТ при отруєнні метиловим спиртом.

2. Патогенез, клініка та ІТ при отруєнні етиловим спиртом та його сурогатами.

3. Патогенез, клініка та ІТ при отруєнні опіатами та барбітуратами.

4. Патогенез, клініка та ІТ при отруєннях фосфоорганічними речовинами.

5. Патогенез, клініка та ІТ при отруєнні кислотами та лугами.

6. Патогенез, клініка та ІТ при отруєнні чадним газом.

7. Патогенез, клініка та ІТ при отруєнні отруйними грибами.

8. Особливості невідкладної допомоги при укусах комах і тварин.

Рекомендована література:

Основна:

1. Чепкий Л.П., Новицька-Усенко Л.В., Ткаченко Р.О. Анестезіологія та інтенсивна терапія. Підручник для ВМНЗ ІІІ-ІV рівня акредитації. К.: Вища школа, 2003. – 399 с.

2. Руководство по интенсивной терапии. Под ред. А.И. Трещинского, Ф.С. Глумчера К.: Вища школа, 2004. – 582 с.

3. Невідкладна медична допомога. За ред. Ф.С. Глумчера, В.Ф. Москаленка К.: “Медицина” – 2006. – 632 с.

Додаткова:

1. Основи інтенсивної терапії. Під ред. Л.В.Усенко. Тернопіль: "Укрмедкнига", 2002. – 328 с.

2. Неотложная медицинская помощь. Справочник практического врача. Под ред. З. Мюллера. М., 2005. – 323 с.

3. Посібник для практичних занять з анестезіології та реаніматології. Частини І та ІІ /За ред. Л.В.Усенко. - К.: Здоров'я, 1993,1995.

4. Черний В.И., Ельский В.Н., Городник Г.А. и соавт. Острая церебральная недостаточность // Донецк.: Издатель Заславский А.Ю., 2008. – 440 с.

 

Тема 8: КОМАТОЗНІ СТАНИ

Кількість годин- 2

 

Навчальні цілі заняття:

Ознайомитись з розвитком наукових досягнень щодо причин виникнення, патофізіології розвитку, діагностики, клініки та основних напрямків невідкладної допомоги та інтенсивної терапії коматозних станів. (1 рівень)

Знати:

• класифікацію мозкових ком;

• методи діагностики порушень свідомості і коматозних станів;

§ визначення глибини коматозного стану за шкалою Глазго;

• особливості догляду за хворими в безсвідомому стані;

• напрямки інтенсивної терапії хворих в коматозному стані в залежності від

його етіології (2 рівень).

Вміти:

• діагностувати основну причину коматозного стану;

• оцінити результати лабораторних досліджень з метою діагностики "метаболічних" ком;

• скласти план лікувальних заходів при коматозних станах різної етіології;

• розрахувати денний раціон для зондового харчування коматозного хворого;

• призначити протисудомну терапію для дітей і дорослих;

• намітити напрямки боротьби з гіпертермічним синдромом.

Оволодіти навичками:

• постановки оро- та назогастрального зонда;

• промивання шлунка;

• налагодження надійного венозного доступу за допомогою венозних катетерів

(периферичних або центральних);

• введення постійного уретрального катетера (типу Фолея);

• налагодження кисневих інгаляцій;

• підключення хворого до моніторного спостереження;

• підтримання вільної прохідності верхніх дихальних шляхів (положення

голови, оральні або назальні повітроводи, ларингеальні маски тощо);

• профілактики пролежнів та позиційного стиснення;

• зондового харчування;

• оцінки стану свідомості;

• методиками фізичного охолодження при гіпертермічних станах;

користування довенними інфузіями лікарських середників за допомогою лінеоматів

Зміст розглянутих питань

Методи диференціальної діагностики коматозних станів. Визначення глибини коми. Інтенсивна терапія при комах різної етіології (гіпо-, гіперглікемічна,

гіперосмолярна, печінкова, уремічна). Інтенсивна терапія набряку мозку, судомного і гіпертермічного синдромів у дітей.

 

Питання для індивідуального усного опитування:

1. Види порушень свідомості, оцінка глибини порушень свідомості.

2. Шкала Глазго

3. Загальні принципи ІТ при коматозних станах різного походження.

4. Догляд за хворими в коматозному стані.

5. Патогенез, клініка та ІТ гіпоглікемічної коми.

6. Патогенез, клініка та ІТ гіперглікемічної коми.

7. Патогенез, клініка та ІТ гіперосмолярної коми.

8. Патогенез, клініка та ІТ лактатацидемічної діабетичної коми.

9. Патогенез, клініка та допомога при непритомному стані.

10. Невідкладна допомога при епілептичному приступі.

11. Патогенез, клініка та ІТ при тіреотоксичному кризі.

12. Патогенез, клініка та ІТ при печінковій комі.

13. Патогенез, клініка та ІТ при уремічній комі.

14. Невідкладна терапія при тепловому ударі.

15. Патогенез, клініка та ІТ гіпопаратиреоїдній комі.

16. Патогенез, клініка, ІТ гіпертермічного синдрому у дітей.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-12-30; просмотров: 148; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.88.114.76 (0.245 с.)