Контроль видатків на оплату праці.

Основними напрямками контролю розрахунків з оплати праці та з соціального страхування в бюджетних установах є:

1) перевірка правильності нарахування основної заробітної плати;

2) перевірка правильності нарахування доплат, надбавок, премій;

3) перевірка розрахунку відпускних та лікарняних;

4) перевірка правильності ведення кадрової документації та документації за розрахунками із заробітної плати;

5) перевірка відповідності видатків на оплату праці кошторисним призначенням та обґрунтованість їх встановлення;

6) перевірка правильності розрахунку нарахувань на фонд оплати праці і утримань із заробітної плати працівників.

Перевірка правильності нарахування заробітної плати розпочинається із оцінки структури штатного розпису за даними кадрової документації. Слід встановити, відповідність посад, передбачених штатним розкладом і кошторисом, фактичному їх заповненню персоналом.

Необхідно перевірити правильність застосування тарифних розрядів та відповідних їм тарифних ставок відповідно до Постанови Кабінету міністрів України «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» вiд 30.08.2002 № 1298. Контролю підлягають документи, що свідчать про виконання тих обсягів роботи, за які здійснюється нарахування заробітної плати – табелі обліку робочого часу, класні журнали, журнали академічних груп, індивідуальні плани викладачів тощо.

Важливим напрямком контролю є перевірка правильності нарахування доплат, надбавок і премій, оскільки вони займають значну питому вагу в складі фонду оплати праці працівників бюджетних установ. За цим напрямком необхідно дослідити, чи наявні і реальні підтверджуючі документи, на підставі яких застосовуються надбавки за вислугу років, за вчене звання, науковий ступінь. Перевірці підлягають накази про присвоєння відповідних категорій і звань. Потрібно встановити обґрунтованість надання матеріальної допомоги працівникам та здійснення преміювання відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи.

Особливої уваги заслуговує контроль порядку оплати праці сумісників.Слід пам’ятати, що керівники державних підприємств, установ, організацій, їхні заступники, керівники структурних підрозділів державних підприємств, установ, організацій (цехів, відділів, лабораторій тощо) та їхні заступники не мають права працювати за сумісництвом (за винятком наукової, викладацької, медичної і творчої діяльності). Перевірка законності здійснених витрат на оплату праці сумісників здійснюється за основним їх місцем роботи, зокрема дослідженню підлягають факти, коли працівник був на лікарняному, у відрядженні і при цьому нараховувалась заробітна плата за сумісництвом.

Оплата праці в установах має здійснюватись у межах кошторисних призначень. При цьому контролю підлягає також обґрунтованість запланованих видатків на оплату праці в кошторисі бюджетної установи. Для цього потрібно перевірити встановлені показники у розрізі запланованих штатних посад, планового контингенту тощо, а також правильність застосування відповідних нормативів для розрахунку фонду оплати праці. Під час визначення видатків у проектах кошторисів установи повинен забезпечуватися суворий режим економії коштівПри цьому видатки на заробітну плату з коштів спеціального фонду обчислюються залежно від обсягу діяльності, що провадиться за рахунок цих коштів, із застосуванням встановленихзаконодавством норм, які використовуються установами аналогічного профілю.

Статтею 55 Бюджетного кодексу України визначено, що видатки загального фонду на оплату праці працівників бюджетних установ є захищеними видатками Державного бюджету України. У зв’язку з цим контролю підлягає цільове використання таких коштів.

Від правильності розрахунку планових показників щодо оплати праці залежить обґрунтованість визначення в кошторисі суми видатків за КЕКВ 2120 «Нарахування на заробітну плату», які також включені до переліку захищених статей видатків Державного бюджету.

При перевірці правильності нарахування і сплати єдиного соціального внеску, слід перевірити:

1) своєчасність і правильність нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску;

2) правильність ведення обліку виплат (доходу) застрахованих осіб та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, збереження таких відомостей в порядку, передбаченому законодавством.

Необхідно встановити, чи включені до об’єкта нарахування єдиного внеску усі види виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Перевірити правильність застосування ставок єдиного внеску, зокрема для бюджетних установ єдиний внесок встановлюється у розмірі 36,3% визначеної бази нарахування, для працівників бюджетних установ застосовується ставка 3,6%, за винятком платників, які працюють на посадах, робота на яких зараховується до стажу, що дає право на одержання пенсії відповідно до законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про службу в органах місцевого самоврядування", Митного кодексу України, Положенняпро помічника-консультанта народного депутата України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року, а також для льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів,бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах. Длятаких працівниківвстановлюється єдиний внесок у розмірі 6,1% визначеної бази нарахування єдиного внеску.

Територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до установи-платника єдиного внеску такі штрафні санкції:

1) у разі ухилення від взяття на облік або несвоєчасного подання заявипро взяття на облік, накладається штраф у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

2) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10% своєчасно не сплачених сум;

3) за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 5 % зазначеної суми за кожний повний або неповний базовий звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 % суми донарахованого єдиного внеску;

4) за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, територіальним органом Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

5) за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, накладається штраф у розмірі від 8 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

6) за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 % таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум.

Посадові особи установи-платника єдиного внеску несуть адміністративнувідповідальність за:

- порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску;

- неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску;

- подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі, інших відомостей, передбачених законодавством.

Відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, така адміністративна відповідальність передбачає стягнення штрафних санкцій в розмірі від 20 до 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за ті ж самі дії, вчинені посадовою особою, яку протягом року вже було піддано адміністративному стягненню, накладається штраф у розмірі від 30 до 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Окрім цього, за умисне ухилення від сплати єдиного соціального внеску, якщо це призвело до фактичного ненадходження коштів у значних розмірах (суми, які в тисячу і більше разів перевищують встановлений розмір податкової соціальної пільги), посадові особи установи можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності відповідно до статті 212 Кримінального кодексу.