Зняти вузлові шви на муляжі.

Послідовність	Зміст
Місце проведення	Перев’язувальна або біля ліжка хворого.
Оснащення робочого місця	1. стерильний столик, де розміщені 2пінцети, ножиці, лоток, 5-6марлевих кульок і серветок; 2. нестерильний столик із корнцангом у потрійному розчині, йодонатом, спиртом, ефіром (очищеним бензином), клеолом (липким пастирем тощо), нестерильним лотком, гумові рукавички.
Попередня підготовка	1. Надати зручного положення для пацієнта. 2. Одягнути халат, шапочку, маску, окуляри. 3. Помити руки під проточною водою з милом, осушити, одягнути стерильні гумові рукавички. 4.На бирочці перевірити час накриття стерильного столу, відкрити стіл та за допомогою корнцангу взяти зі столу стерильні інструменти, перев’язувальний матеріал в ниркоподібний лоток.
Алгоритм виконання	1. Після обробки швів йодонатом беруть пінцетом із лотка ножиці вправу руку (пінцет знаходиться влівій), пінцетом за ділянку вузлика підтягують нитку, зміщуючи її до середини рани, при цьому на поверхні із тканин з'являється біла нитка (не забарвлена йодонатом. Нитку підсікають ножицями і витягують ізтканин. 2. Після зняття швів ділянку, де вони були накладені, обробляють спиртом і закінчують перев'язку.

3. Хірургічна операція або операційне втручання – це механічна дія на тканини та органи з метою лікування та діагностики захворювання.

Класифікація оперативних втручань:

1. Неінвазивні (безкровні). Наприклад, вправлення вивиху суглоба, зіставлення кісткових відламків при закритому переломі кістки.

2. Інвазивні (кроваві), коли порушується цілість шкіри або слизових оболонок.

3. Малоінвазивні операції. Наприклад, видалення каменя із жовчного протока з допомогою спеціального фібродуоденоскопа.

В залежності від терміновості розрізняють:

1. Планові операції, виконують у довільний проміжок часу в сприятливій для хворого ситуації (вправима пахвинна грижа).

2. Термінові операції – це операції, що не можуть бути відкладені на значний термін через прогресування захворювання (злоякісні пухлини, виразкова хвороба 12-палої кишки ускладнена стенозом тощо).

3. Невідкладні операції (екстрені) виконують протягом дуже короткого часу після госпіталізації хворого (1-2 години) – гострий апендицит, кишкова непрохідність, перитоніт, гострі гнійні захворювання тощо.

4. Ургентні операції виконують негайно, паралельно ведучи боротьбу з шоком чи навіть з клінічною смертю (тяжкі кровотечі внаслідок розриву селезінки, печінки, розрив крупних судин). Розрізняють: діагностичні та лікувальні операції. Мета діагностичних операцій – уточнення діагнозу,

визначення стадії процесу у хворих, при неможливості встановити точний діагноз при клінічному обстеженні.

До діагностичних операцій відносять: а) біопсії; б) спеціальні діагностичні втручання; в) традиційні хірургічні втручання з діагностичною метою.

1. Біопсія – забір тканин на гістологічне дослідження.

Розрізняють 3 види біопсій:

а) Ексцизійна біопсія – видалення всього утвору (лімфовузол, аденома молочної залози). Після експрес- дослідження і виявлення злоякісного росту виконують лікувальну операцію.

б) Інцизійна біопсія – для гістологічного дослідження висікають частину органа. Найбільш інформативними є ділянки на межі патологічно змінених і нормальних тканин. Це особливо стосується злоякісних новоутворів.

в) Пункційна біопсія. Виконують черезшкірну пункцію органа (утвору), після чого мікростовпчик тканин, що залишився в голці наносять на скло і відправляють для гістологічного дослідження (ТАПБ – тонкоголкова аспірацій на пункційна біопсія).

2. Спеціальні діагностичні втручання: лапароскопія, торакоскопія. У онкологічних хворих їх виконують для уточнення стадії процесу (наявність канцероматозу серозних оболонок, метастазів).

Залежно від впливу операції на захворювання розрізняють:

1. Радикальні операції (апендектомія, видалення доброякісних пухлин), які повністю усувають хворобу.

2. Паліативні операції, які не виліковують хворого від захворювання, але полегшують його страждання і продовжують життя (гастростомія, протиприродній задній прохід – при неоперабельних формах раку).

 

Операції можуть бути:

1. Одномоментні (апендектомія).

2. Багатомоментні (операції з приводу аденоми простати, пухлин прямої кишки).

3. Повторні операції, їх виконують на тому ж органі з приводу тієї ж патології на протязі раннього післяопераційного періоду. В назві ці операції мають приставку "ре"-: релапаротомія, реторакотомія. Повторні операції можуть бути запланованими (планована релапаротомія для санації черевної

порожнини при розлитому гнійному перитоніті) і вимушеними внаслідок розвитку ускладнень (релапаротомія за неспроможності гастродуоденального анастомозу).

Розрізняють поєднані і комбіновані операції.

1. Поєднаними (симультанними) називають операції, які виконують на двох або більше органах з приводу двох або більше захворювань. При цьому операції можуть бути виконані як з одного, так і з різних доступів (апендектомія і видалення кисти яйників, резекція шлунка і холецистектомія).

2. Комбінованими називають операції, при яких з метою лікування одного захворювання втручання проводять на декількох органах. Наприклад: у хворої рак молочної залози: виконують радикальну мастектомію і видалення яйників для виключення стимулюючого впливу гормонів.

Розрізняють:

1. Типові операції по чітко розробленим схемам (пахова грижа, апендектомія).

2. Нетипові операції. До них відносяться операції при тяжких травматичних пошкодженнях, вогнепальних пораненнях.

З розвитком хірургічної техніки виділився ряд спеціальних операцій:

1. Мікрохірургічні операції виконують під збільшенням від 3 до 40 разів з допомогою збільшуючих окулярів або оперативного мікроскопа.

2. Ендоскопічні операції виконують з використанням ендоскопічної апаратури (ендоскопічна холецистектомія).

3. Ендоваскулярні операції (розширення звуженої частини судини, стентування коронарних судин, видалення атеросклеротичних бляшок, пломбування аневризм судин головного мозку).

Етапи операції:

1. хірургічний доступ

2. хірургічний або операційний прийом

3. завершення операції.

Порядок ходу операції:

1. Укладання хворого на операційний стіл – операційна поза (на спині, животі і т.д.).

2. Обробка операційного поля.

3. Операційний (хірургічний) доступ.

Вимоги до хірургічного доступу.

1. Доступ має бути настільки широким, щоб забезпечити зручне виконання операційного прийому.

2. Доступ повинен бути мінімально травматичним.

3. Доступ має бути анатомічним.

4. Доступ має бути фізіологічним

5.Доступ має бути косметичним (наприклад, поперечна лапаротомія за Пфаненштілем).

Основний етап операції (хірургічний або оперативний прийом). Виконується видалення патологічного вогнища. Завершення операції (зашивання рани, дренування рани).

№ 34

Хворий 75років скаржиться на часті позиви сечопуску, особливо вночі, сечопуск утруднений. Хворий відмічає, що сеча виділяється тонкою струєю, іноді по краплинах. При ректальному дослідженні визначається гладко еластичне утворення.

1. Визначте проблеми пацієнта.

2. Підберіть все необхідне для катетеризації сечового міхура та проведіть його на фантомі.

3. Аденома передміхурової залози. Клінічна картина, діагностика, лікування. Перша допомога в разі гострої затримки сечі.

Відповідь.

1. Проблеми пацієнта: часті позиви сечопуску, особливо вночі, сечопуск утруднений. Хворий відмічає, що сеча виділяється тонкою струєю, іноді по краплинах. У хворого аденома простати.