Підготувати до роботи стіл перев’язувальної сестри.

Послідовність	Зміст	Примітка
Місце виконання.   Підготувати необхідне.     Попередня підготовка.     Алгоритм виконання.   Заповнити медичну документацію.	Перев’язувальна.     1. Стіл перев’язувальної сестри. 2. Бікс, у якому розміщені 2стерильних простирадла, церата, затискачі для утримання білизни – 3шт, інструменти, перев’язувальний матеріал. 3. Два корнцанги в 6% розчині перекису водню. 4. Склянка з 3% розчином хлораміну. 5. Ветош.   1. Поверхню столу протерти ганчіркою, змоченою в 3% розчині хлораміну. 2. Одягнути халат, шапочку, маску. 3. Медсестра повинна вимити руки з милом під проточною водою, висушити, одягнути рукавички. 4. Перевірте дату стерилізації на кришці біксу.   1. Медсестра перевіряє якість проведення стерилізації. 2. Зі склянки з 6% розчином перекису водню візьміть два корнцанги. 3. Візьміть з бікса стерильну церату, обережно, на витянутих руках розгорніть її та накрийте інструментальний стіл. 4. За допомогою корнцангів дістаньте з біксу стерильне простирадло складене в двоє та накрийте на перев"язувальний стіл так, щоб краї простирадла звисали на 20 – 30 см. 5. За допомогою корнцанга достаєте з біксу друге простирадло і накриваєте аналогічно першому але нижні два шари простирадла накривають стіл, а два верхні – накривають матеріал, що на столі. 6. 1 корнцанг кладете в склянку з 6% розчином перекису водню. 7. За допомогою другого корнцанга з біксу почергово дістаєте дістаються два білизняні затискачі і прикріплюються на вільні кінці верхньої частини простирадла. 8. До верхньої частини простирадла за допомогою третього білизняного затискача фіксується бірка з вказівкою дати та часу накриття стерильного столу. 9. З біксу за допомогою корнцангів викладається перев’язувальний матеріал та інструменти.	1. Накриття столу проводиться після вранішнього, поточного прибирання та протирання столу 3% розчином хлораміну. 2. Бікс відкриває санітарка. 3. Для накриття столу використовуйте корнцан-ги, які зберігаються в посудині з 6% розчином перекису водню. 4. Стіл перекривається кожні шість годин.

 

3. Гострий холецистит серед гострих хірургічних захворювань черевної порожнини займає друге місце після апендициту і складає 12-15% від загальної їх кількості. Жінки хворіють у 3-5 разів частіше, ніж чоловіки. З віком ця різниця зменшується. Безкам’яний холецистит зустрічається в 5-10 % випадків. Частота післяопераційних ускладнень при цьому захворюванні становить 20-30 %, а післяопераційна летальність к\оливається на рівні 4-19 %.

Основними причинами гострого холециститу є:

1. Жовчекам’яна хвороба; полігенетична жовчева гіпертензія,

2. Ентерогенний шлях інфікування (висхідний) при явищах застою в жовчевивідній системі; гематогенний шлях - по системі ворітної вени при захворюваннях кишечника; лімфогенний шлях при запальних процесах у сусідніх органах.

Клінічна класифікація (за О.О.Шалімовим, 1976).

1. Кам’яний холецистит. 1) неускладнений холецистит. 2) катаральний (калькульозний або безкам’яний.     2. Деструктивний (флегмонозний, флегмонозно-виразковий, гангренозний).

2. Безкам’яний холецистит. 1) обтураційний: а)водянка жовчевого міхура; б) флегмона жовчевого міхура; в) емпієма жовчевого міхура; г) гангрена жовчевого міхура. 2. Перфоративний: а) з місцевим перитонітом; б) з розлитим перитонітом. 3. Гострий холецистит, ускладнений ураженнями жовчевих шляхів: холедохолітіаз, холангіт, стриктура холедоха, папіліт, стеноз фатерового соска. 4. Гострий холецистопанкреатит. 5. Гострий холецистит, ускладнений жовчевим перитонітом.

Клініка та діагностика.

У хворих спостерігається гострий початок захворювання на грунті порушення дієти (смажена, жирна, гостра їжа, алкоголь, яйця, креми, гриби та ін.). З’являється різкий біль у правому підребер’ї з ірадіацією в спину, праву лопатку і ключицю, іноді в праву руку, за грудину, в епігастральну ділянку. Виникає гіркота в роті, нудота, блювота. При об’єктивному дослідженні виявляються іктеричність склер, жовтушність шкірних покривів. При пальпації відмічаються біль у правому підребер’ї, в епігастральній ділянці; виявляється напруження м’язів черевної стінки різної інтенсивності; збільшений, напружений та болючий жовчевий міхур.

Патоанатомічними симптомами є:

- симптом Ортнера - болючість при перкусії в ділянці правої реберної дуги;

- симптом Мерфі - посилення болю при натискуванні на передню черевну стінку у проекції жовчевого міхура під час глибокого вдиху;

- симптом Кера - підсилення болю при пальпації в точці жовчевого міхура;

- симптом Георгієвського-Мюсі (френікус-симптом) - різкий біль при натискуванні ніжок правого грудинно-ключично-сосковидного м’язу.

Поряд з цим у хворих з’являються ознаки інфекції та інтоксикації організму - підвищена температура тіла від субфебрильної до високої, тахікардія, з’являється тенденція до зниження атртеріального тиску, язик сухий обкладений сірим чи білим нальотом.

При лабораторному дослідженні в загальному аналізі крові виявляються лейкоцитоз та зсів лейкоцитарної формули вліво; зменшення кількості еритроцитів; прискорена ШОЕ, при біохімічному дослідженні крові може бути збільшення білірубіну (з 2-ої доби після загострення); підвищення лужної фосфатази, амінотрансферази; підвищення активності амілази крові і сечі.

При рентгенологічному дослідженні на оглядовій рентгенограмі органів черевної порожнини, у 15-20 % хворих знаходять рентгеноконтрастні конкременти. За даними УЗД у 90-95 % випадків вдається виявити конкременти, збільшений жовчний міхур, набряк його стінки. У виключних випадках використовується лапароскопія.

 

№ 29

В травмпункт звернулась хвора зі скаргами на біль та повільне виділення темно-червоної крові в ділянці рани на нижній третині лівого передпліччя. Годину тому впала на тротуарі. При об’єктивному огляді: права китиця у вимушеному положенні, активні рухи в променево-зап’ястковому суглобі відсутні, пасивні, різко болючі. На рентгенографії правого передпліччя порушення цілісності нижньої третини променевої кістки.

1. Визначте проблеми пацієнта.

2. Визначити резус-належність експрес-методом.

3. Кровозамінники. Характеристика їх.

 

Відповідь.

1. Проблеми пацієнта: венозна кровотеча,виражений біль в ділянці рани, порушення рухів лівим передпліччям. На рентгенографії правого передпліччя порушення цілісності нижньої третини променевої кістки. У хворої перелом правої променевої кістки.ПМД: знеболення, іммобілізація, госпіталізація.