Транспортна іммобілізація при переломі кісток передпліччя.

1. Посадити пацієнта на стілець. Надати здоровій кінцівці середньо-фізіологічного положення.

2. Асептична пов’язка на рану.

3. Кут 90° в ліктьовому суглобі та 30° в плечовому.

4. Відмоделювали шину Крамера на здоровій кінцівці.

А) Відміряти довжину від пальців до ліктьового згину, згинаючи шину під прямим кутом.

Б) Відміряти довжину від ліктьового згину до плечового суглоба. Згинаючи шину під кутом 120°.

В) Виміряти відмодельовану шину по здоровій руці.

5. Прикласти шину до хворої кінцівки та закріпити її спіральними турами бинта.

6. Обидва кінці шини фіксують між собою за допомогою бинта.

7. Передпліччя додатково фіксується за допомогою косинки.

 

3. Перша допомога при переломі передпліччя полягає в використанні загальних знеболюючих засобів і правильній іммобілізації суглоба. В цьому випадку необхідно знерухомити не тільки променекістковий суглоб, а й пальці. Для. цих цілей використовують тонку дощечку (але не картон). Довжина дощечки - від кінчиків пальців до верхньої третини передпліччя, ширина - з долоню. Дощечку покривають шаром вати в 2-3 см і обгортають бинтом. Імпровізовану шину кладуть з поверхні долоні на передпліччя та кисть. На кисть і пальці підкладають жмут вати, обгорнутий марлею, зап'ястя і передпліччя ретельно прибинтовують до шини (Рис.18, ж). Бинт повинен міцно фіксувати кінцівку до шини, але ні в якому разі не здавлювати судини і нерви, інакше в найближчі години після травми з'явиться і буде наростати набряк. Знерухомлену руку краще підвісити на косинці до шиї (Рис.18, а). Не слід забувати про протинабрякальну і знеболюючу дію холоду (обов'язково прикласти до місця пошкодження кульку з льодом).

При наданні першої допомоги при переломі кісток передпліччя з пошкодженням крупного нервового ствола, не слід забувати, що пов'язка з косинки фіксує не тільки плече, передпліччя, але й кисть (кисть не повинна звисати з пов'язки!).

№ 12

У хірургічне відділення поступив хворий у важкому стані. Із анамнезу відомо, що він хворіє 3дні. Захворювання почалося з болю в епігастрії, який перемістився в праву здухвинну ділянку, а 12 годин тому болі різко посилилися, була багаторазова блювота. Язик сухий. Живіт не приймає участі в акті дихання, напружений на всьому протязі. Симптом Щоткіна-Блюмберга різко позитивний. Після огляду хірурга встановлено діагноз: гострий апендицит, перитоніт.

1. Яка передопераційна підготовка хворого?

2. Обробка рук за методом Спасокукоцького-Кочергіна. Основні вимоги до хірургічної обробки рук згідно наказу МОЗ України № 798 від 21.09.2010.

3. Гострий апендицит. Клінічна картина, діагностика, лікування. Догляд за хворими в післяопераційний період.

 

Відповідь.

1. Згідно з існуючим положенням, усі діагностичні, організаційні й тактичні питання при наданні невідкладної допомоги хво­рим з "гострим животом" повинні бути вирішені впродовж двох, макси­мум чотирьох годин. Інколи перед операцією проводять часткову санітарну обробку: миють лише забруднені ділянки тіла, дезінфікують ймовірне операційне поле, прово­дять гоління. Медична сестра під контролем лікаря повинна визначити гру­пу крові хворого, виміряти температуру тіла, відправити кров на визначення резус-фактора. При термінових показаннях налагоджує внутрішньовенне вливання і з уже підключеною системою доставляє хворого в операційну, де йому продовжують проводити необхідні заходи з корекції гомеостазу під час анестезії та операції. Передопераційна підготовка повинна здійснюватися швидко та інтен­сивно. Хворого необхідно оперувати тільки після покращення його стану, діяльності серцево-судинної, дихальної систем, корекції водно-електролітно­го, білкового, вуглеводного і жирового обмінів. Використовуючи комплекс адекватної терапії, у більшості випадків вдаєть­ся добре підготувати хворих до операції, навіть у термінальній фазі перитоні­ту та з тяжким ступенем інтоксикації.