Довідкові лінгвістичні видання

 

Ахманова О. С. Словарь лингвистических терминов / О. С. Ахманова. – М.: Советская энциклопедия, 1960. – 607 с.

Ганич Д. І. Словник лінгвістичних термінів / Д. І. Ганич, І. С. Олійник. – К.: Вища школа, 1985. – 360 с.

Краткий справочник по современному русскому языку. – М.: Высшая школа, 1991. – 383 с.

Лингвистический энциклопедический словарь. – М.: Советская энциклопедия, 1990. – 685 с.

Марузо Ж.. Словарь лингвистических терминов / Марузо Ж. – М.: Изд-во иностр. л-ры, 1960. – 436 с.

Подольская Н. В. Словарьрусской ономастической терминологии / Н. В. Подольская. – М.: Наука, 1978. – 199 с.

Розенталь Д.. Э., Словарь-справочник лингвистических терминов / Д. Э. Розенталь, М. А. Теленкова. – М.: Просвещение, 1976. – 544 с.

Русский язык: Энциклопедия. – М.: Советская энциклопедия, 1979. – 431 с.

Словник іншомовних слів [за ред. О. С. Мельничука]. – К.: УРЕ. – 1974. – 776 с.

Словник української мови: в 11-и томах. – К.: Наук. думка, 1970-1980.

Український радянський енциклопедичний словник: у 3 томах. – К.: 1966-1968.

Українська мова: енциклопедія [редкол.: В. Русанівський, О. Тараненко (співголови), М. Зяблюк та ін.] – 2-ге вид., випр. і доповн. – К.: Вид-во „Українська енциклопедія” ім. М.Бажана, 2004. – 824 с.

Шевченко Л. Ю. Сучасна українська мова: довідник / Л. Ю. Шевченко, В. В. Різун, Ю. В. Лисенко. – К.: Либідь, 1993. – 336 с.

 

ДОДАТОК А

А.1. Зразок титульної сторінки курсової роботи

 

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

“ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ”

МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

 

Факультет: філологічний

Кафедра: української мови

 

 

КУРСОВА РОБОТА

 

з сучасної української мови

 

ЗАСТАРІЛА ЛЕКСИКА В РОМАНІ

ПАВЛА ЗАГРЕБЕЛЬНОГО «ДИВО»

Студента (ки) _____курсу, групи ___________,

напряму підготовки: 6.020303 «Філологія»

 

(ініціали та прізвище)

Керівник ________________________________

(посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)

 

 

Національна шкала ____________________

Кількість балів: ______ Оцінка: ECTS ____

 

Члени комісії ___________ _______________________

(підпис) (ініціали та прізвище)

___________ _______________________

(підпис) (ініціали та прізвище)

____________ _________________________

(підпис) (ініціали та прізвище)

 

 

ЗАПОРІЖЖЯ

20__

А.2. Зразок титульної сторінки кваліфікаційної роботи бакалавра

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

“ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ”

МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

 

ФІЛОЛОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

 

КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА БАКАЛАВРА

ОЦІННІ НАЗВИ ОСІБ В УКРАЇНСЬКИХ НАРОДНИХ ПІСНЯХ

 

 

Виконав(ла): студент(ка) ___ курсу, групи ______,

напряму підготовки: 6.020303 “Філологія”

професійного спрямування: “Українська мова

і література”

_______________________________________

(ініціали та прізвище)

Керівник ________________________________

(ініціали та прізвище)

Рецензент _______________________________

(ініціали та прізвище)

 

ЗАПОРІЖЖЯ

20__

А.3. Зразок титульної сторінки дипломної роботи спеціаліста

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

“ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ”

МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

 

ФІЛОЛОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

 

 

ДИПЛОМНА РОБОТА

освітньо-кваліфікаційного рівня “спеціаліст”

ОЦІННІ НАЗВИ ОСІБ В УКРАЇНСЬКИХ НАРОДНИХ ПІСНЯХ

 

Виконав(ла): студент(ка) ___ курсу, групи _______,

спеціальності: 7.02030301 “Українська мова

і література”

________________________________________

(ініціали та прізвище)

Керівник ________________________________

(ініціали та прізвище)

Рецензент _______________________________

(ініціали та прізвище)

 

 

ЗАПОРІЖЖЯ

20__

А.4. Зразок титульної сторінки дипломної роботи магістра

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

“ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ”

МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

 

ФІЛОЛОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

 

ДИПЛОМНА РОБОТА

освітньо-кваліфікаційного рівня “магістр”

 

ОЦІННІ НАЗВИ ОСІБ В УКРАЇНСЬКИХ НАРОДНИХ ПІСНЯХ

 

 

Виконав(ла): студент(ка) магістратури, групи _______,

спеціальності: 8.02030301 “Українська мова

і література”

________________________________________

(ініціали та прізвище)

Керівник ________________________________

(ініціали та прізвище)

Рецензент _______________________________

(ініціали та прізвище)

 

ЗАПОРІЖЖЯ

20___

ДОДАТОК Б

Б.1. Зразок оформлення завдання на кваліфікаційну роботу бакалавра

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

“ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ”

МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Факультет: філологічний

Кафедра: української мови

Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр

Напрям підготовки: 6.020303 “Філологія”

Професійне спрямування: “Українська мова і література”

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

завідувач кафедри ___________

___________________________

“___” ______________ 20__року

ЗАВДАННЯ

на кваліфікаційну роботу бакалавра студентові (ці)

Петренко Ірині Миколаївні

(прізвище, ім’я, по батькові)

1. Тема роботи Оцінні назви осіб в українських народних піснях,

керівник роботи _____________________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові, науковийступінь, учене звання)

затверджені наказом ЗНУ від “_____” __________20___ року №______

2. Термін подання студентом роботи – ________________________________

3. Вихідні дані до роботи: Збірки українських народних пісень (Українські народні пісні: у 2-х томах. – К., 1964; Українські народні думи та історичні пісні. – К., 1955); наукові праці В. А.Чабаненка, С. Я. Єрмоленко, Л. О. Родніної, М. В. Кравченко, Т. П. Вільчинської та ін.

4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які потрібно розробити)

1. Лінгвальна природа категорії оцінки.

2. Склад іменників-оцінних назв осіб в українських народних піснях.

3. Лексико-семантична характеристика оцінних назв осіб в українських народних піснях.

4. Словотвірні особливості оцінних назв осіб.

5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень) ____________________________________________________________________________________________________________________________________

6. Консультанти розділів роботи

 

Розділ	Прізвище, ініціали та посада консультанта	Підпис, дата
завдання видав	завдання прийняв
Вступ	Доц. Василенко І. П.	02.09.2012	02.09.2012
Перший розділ	Доц. Василенко І. П.	03.11.2012	03.11.2012
Другий розділ	Доц. Василенко І. П.	04.01.2013	04.01.2013
Третій розділ	Доц. Василенко І. П.	11.02.2013	11.02.2013
Висновки	Доц. Василенко І. П.	14.03.2013	14.03.2013

 

7. Дата видачі завдання – ____________________________________

 

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН

 

№ з/п	Назва етапів дипломної роботи	Термін виконання етапів роботи	Примітка
1.	Пошук наукових джерел з теми дослідження, їх вивчення та аналіз; укладання бібліографії	Вересень 2012 р.
2.	Добір фактичного матеріалу	Вересень – жовтень 2012 р.
3.	Написання вступу	Вересень – жовтень 2012 р.
4.	Підготовка розділу 1 (назва в лапках)	Листопад 2012 р. – січень 2013 р.
5.	Написання розділу 2 (назва в лапках)	Січень – лютий 2013 р.
6.	Робота над розділом 3 (назва в лапках)	Березень 2013 р.
7.	Формулювання висновків	Квітень 2013 р.
8.	Оформлення роботи, одержання відгуку та рецензії	Квітень 2013 р.
9.	Захист роботи	Травень 2013 р.

 

Студент _________ ___________________________

(підпис) (ініціали та прізвище)

Керівник роботи ________ __________________________

(підпис) (ініціали та прізвище)

 

Нормоконтроль пройдено.

Нормоконтролер _________ __________________________

(підпис) (ініціали та прізвище)
Б.2. Зразок оформлення завдання на дипломну роботу спеціаліста

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

“ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ”

МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Факультет: філологічний

Кафедра: української мови

Освітньо-кваліфікаційний рівень: спеціаліст

Спеціальність: 7.02030301 “Українська мова і література”

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

завідувач кафедри ___________

___________________________

“___” ______________ 20__року

ЗАВДАННЯ

на дипломну роботу студентові (ці)

Петренко Ірині Миколаївні

(прізвище, ім’я, по батькові)

1. Тема роботи Оцінні назви осіб в українських народних піснях,

керівник роботи _____________________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові, науковийступінь, учене звання)

затверджені наказом ЗНУ від “____” ___________20__ року №_____

2. Строк подання студентом роботи – _________________________________

3. Вихідні дані до роботи: Збірки українських народних пісень (Українські народні пісні: у 2-х томах. – К., 1964; Українські народні думи та історичні пісні. – К., 1955); наукові праці В. А. Чабаненка, С. Я. Єрмоленко, Л. О. Родніної, М. В. Кравченко, Т. П. Вільчинської та ін.

4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які потрібно розробити)

1. Лінгвальна природа категорії оцінки.

2. Склад іменників-оцінних назв осіб в українських народних піснях.

3. Лексико-семантична характеристика оцінних назв осіб в українських народних піснях.

4. Словотвірні особливості оцінних назв осіб.

5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень) ____________________________________________________________________________________________________________________________________

6. Консультанти розділів роботи

 

Розділ	Прізвище, ініціали та посада консультанта	Підпис, дата
завдання видав	завдання прийняв
Вступ	Доц. Василенко І. П.	02.09.2012	02.09.2012
Перший розділ	Доц. Василенко І. П.	03.11.2012	03.11.2012
Другий розділ	Доц. Василенко І. П.	04.01.2013	04.01.2013
Третій розділ	Доц. Василенко І. П.	11.02.2013	11.02.2013
Висновки	Доц. Василенко І. П.	14.03.2013	14.03.2013

 

7. Дата видачі завдання – ____________________________________

 

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН

 

№ з/п	Назва етапів дипломної роботи	Термін виконання етапів роботи	Примітка
1.	Пошук наукових джерел з теми дослідження, їх вивчення та аналіз; укладання бібліографії	Вересень 2012 р.
2.	Добір фактичного матеріалу	Вересень – жовтень 2012 р.
3.	Написання вступу	Вересень – жовтень 2012 р.
4.	Підготовка розділу 1 (назва в лапках)	Листопад 2012 р. – січень 2013 р.
5.	Написання розділу 2 (назва в лапках)	Січень – лютий 2013 р.
6.	Робота над розділом 3 (назва в лапках)	Березень 2013 р.
7.	Формулювання висновків	Квітень 2013 р.
8.	Оформлення роботи, одержання відгуку та рецензії	Квітень 2013 р.
9.	Захист роботи	Травень 2013 р.

 

 

Студент _________ ___________________________

(підпис) (ініціали та прізвище)

Керівник роботи ________ __________________________

(підпис) (ініціали та прізвище)

 

Нормоконтроль пройдено/

 

Нормо контролер __________ __________________________

(підпис) (ініціали та прізвище)

Б.3. Зразок оформлення завдання на дипломну роботу магістра

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

“ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ”

МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Факультет: філологічний

Кафедра: української мови

Освітньо-кваліфікаційний рівень: магістр

Спеціальність: 8.02030301 “Українська мова і література”

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

завідувач кафедри ___________

___________________________

“___” ______________ 20__року

ЗАВДАННЯ

на дипломну роботу студентові (ці)

Петренко Ірині Миколаївні

(прізвище, ім’я, по батькові)

1.Тема роботи Оцінні назви осіб в українських народних піснях,

керівник роботи _____________________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові, науковийступінь, учене звання)

затверджені наказом ЗНУ від “____” _________20__ року №_____

2. Строк подання студентом роботи – _________________________________

3. Вихідні дані до роботи: Збірки українських народних пісень (Українські народні пісні: у 2-х томах. – К.., 1964; Українські народні думи та історичні пісні. – К., 1955); наукові праці В. А.Чабаненка, С. Я. Єрмоленко, Л. О. Родніної, М. В. Кравченко, Т. П. Вільчинської та ін.

4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які потрібно розробити)

1. Лінгвальна природа категорії оцінки.

2. Склад іменників-оцінних назв осіб в українських народних піснях.

3. Лексико-семантична характеристика оцінних назв осіб в українських народних піснях

4. Словотвірні особливості оцінних назв осіб.

5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень) ____________________________________________________________________________________________________________________________________

6. Консультанти розділів роботи

 

Розділ	Прізвище, ініціали та посада консультанта	Підпис, дата
завдання видав	завдання прийняв
Вступ	Доц. Василенко І. П.	02.09.2012	02.09.2012
Перший розділ	Доц. Василенко І. П.	03.11.2012	03.11.2012
Другий розділ	Доц. Василенко І. П.	04.01.2013	04.01.2013
Третій розділ	Доц. Василенко І. П.	11.02.2013	11.02.2013
Висновки	Доц. Василенко І. П.	14.03.2013	14.03.2013

 

7. Дата видачі завдання – ____________________________________

 

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН

 

№ з/п	Назва етапів дипломної роботи	Термін виконання етапів роботи	Примітка
1.	Пошук наукових джерел з теми дослідження, їх вивчення та аналіз; укладання бібліографії	Вересень 2012 р.
2.	Добір фактичного матеріалу	Вересень – жовтень 2012 р.
3.	Написання вступу	Вересень – жовтень 2012 р.
4.	Підготовка розділу 1 (назва в лапках)	Листопад 2012 р. – січень 2013 р.
5.	Написання розділу 2 (назва в лапках)	Січень – лютий 2013 р.
6.	Робота над розділом 3 (назва в лапках)	Березень 2013 р.
7.	Формулювання висновків	Квітень 2013 р.
8.	Оформлення роботи, одержання відгуку та рецензії	Квітень 2013 р.
9.	Захист роботи	Травень 2013 р.

 

 

Студент _________ ___________________________

(підпис) (ініціали та прізвище)

Керівник роботи ________ __________________________

(підпис) (ініціали та прізвище)

 

Нормоконтроль пройдено.

 

Нормоконтролер ________ _________________________

(підпис) (ініціали та прізвище)

 

 

ДОДАТОК В

Зразок оформлення реферату

РЕФЕРАТ

Кваліфікаційна робота бакалавра (дипломна робота освітньо-кваліфікаційного рівня “спеціаліст”, дипломна робота освітньо-кваліфікаційного рівня “магістр”) “Оцінні назви осіб в українських народних піснях” містить 56 сторінок.

Для виконання дипломної роботи дібрано понад 500 іменників-оцінних найменувань осіб, опрацьовано 53 наукових джерела.

Об’єкт дослідження: оцінні назви осіб в українських народних піснях.

Предмет дослідження: семантико-словотвірні особливості іменників-оцінних найменувань осіб. Назви, утворені шляхом субстантивації не розглядаються.

Мета роботи – семантико-словотвірний аналіз оцінних назв осіб, зафіксованих в українських народних піснях.

У процесі дослідження реалізувалися такі завдання:

1) з’ясовано лінгвальну природу категорії оцінки;

2) розглянуто питання про емоційно-експресивні елементи, їх місце і статус у семантичній структурі слова;

3) виявлено склад іменників на позначення осіб із суб’єктивною оцінкою в українських ліричних, соціально-побутових та історичних піснях;

4) охарактеризовано семантику оцінних назв осіб;

5) розглянуто основні способи творення і словотвірні типи оцінних назв осіб.

Дослідження велося із застосуванням таких методів і прийомів. Основним є описовий метод з його універсальними прийомами спостереження, систематизації та інтерпретації мовних фактів і явищ.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній уперше зроблено спробу комплексного аналізу семантики і словотвірної структури оцінних назв осіб в українських ліричних, соціально-побутових та історичних піснях, виділено продуктивні лексико-словотвірні типи, з’ясовано причини появи оцінності в найменуваннях на позначення осіб.

Сфера застосування – результати дослідження можуть бути використані в школах різних типів при вивченні відповідних тем з лексики, словотвору, стилістики та культури мовлення, а також у позакласній роботі. Крім того, їх можна застосовувати у вишах при викладанні сучасної української літературної мови, а також у спецкурсах і спецсемінарах.

 

Ключові слова: ДЕМІНУТИВИ, ОЦІННІ НАЗВИ ОСІБ, СЕМАНТИКА, СЕМАНТИЧНА ГРУПА, СЕМАНТИЧНЕ ПОЛЕ, СЕМАНТИЧНА СТРУКТУРА, СЛОВОТВІР

ДОДАТОК Д

Зразок оформлення вступу

на прикладі кандидатської дисертації О.Ф. Тилик

“Іменники зі значенням подібності: способи творення

та сфери використання”

ВСТУП

Відношення подібності віддавна привертали увагу науковців. „Немає нічого більш фундаментального для мислення й мови, – писав У. Куайн, –ніж наше відчуття схожості. Дар людини встановлювати спільне в різному є вродженим.”

Засоби вираження відношень подібності стали об’єктом дослідження лінгвістів на різних мовних рівнях. У вітчизняному мовознавстві найбільш глибоко це питання вивчене на синтаксичному рівні при розгляді компаративних конструкцій (Л. Голоюх, В. Заборна, І. Кучеренко, Л. Прокопчук, С. Рошко та інші) чи лексичному – при з’ясуванні механізмів дії мовної метафори (Л. Андрієнко, В. Вовк, Т. Кіс, Г. Краковецька, Н. Лобур, А. Попова та інші). У дериватології описано окремі словотвірні моделі різної частиномовної природи, що використовуються для творення похідних зі значенням схожості. Спеціальні дослідження дериваційних засобів вираження подібності проведено в підсистемі прикметника, прислівника та дієслова (Л. Костич, О. Тараненко, Н. Шаповалова та інші). На окремі фрагменти аналізу внутрішньої будови іменників зі значенням схожості натрапляємо під час розгляду функцій афіксів (О. Безпояско, П. Білоусенко, З. Валюх, С. Воропай, К. Городенська, О. Меркулова, В. Німчук, М. Плющ, Л. Стовбур та інші), вивчення властивостей демінутивних суфіксів та їх десемантизації (М. Кравченко, Л. Родніна, В. Статтєєва, Г. Томиліна та інші). Однак словотвірна структура афіксальних іменників із семантикою схожості висвітлена лише принагідно, переважно в контексті розгляду типів мотиваційних відношень та дії метафори в словотвірних процесах (В. Горпинич, І. Олійник, О. Тараненко та інші), при вивченні питання творення термінів (О. Бондар, М. Жовтобрюх, Г. Сагач та інші), дослідження мотивації назв ботанічної номенклатури (Я. Закревська, Л. Москаленко, А. Шамота та інші). Окрім цього, у науці не описано лексико-словотвірні групи імен із зазначеною дериваційною семантикою, немає єдиного погляду на природу іменникових дериватів із формантами, що здатні виражати як демінутивне значення, так і семантику схожості. На сучасному етапі наукового пізнання потребує перегляду й традиція трактування тлумачними словниками значення іменників із семантикою подібності, що у своїй структурі мають дедемінутивізовані форманти. Ці проблеми й зумовлюють актуальність обраної теми.

Доцільність дослідження мотивується й активним використанням афіксальних іменників зі значенням подібності в галузевих терміносистемах сучасної української мови, що, насамперед, зумовлено загальною тенденцією до формування цих систем на національномовній основі. Розгляд дериваційних засобів, які беруть участь у творенні іменників із семантикою схожості, розкриває механізм виникнення значення слова. Їх вивчення пов’язане з відображенням закономірностей процесу пізнання людиною зовнішнього світу. Дослідження творення похідних імен зі згаданим значенням сприятиме розкриттю лінгвального статусу таких дериватів, збагаченню лексикографічної практики, теорії номінації, допоможе розв’язати дискусійну проблему про можливість емоційно-оцінного значення термінів, які мають суфікси дедемінутивного походження.

Мета роботи – розкрити механізми розвитку й особливості формування дериваційного значення подібності в підсистемі афіксального словотвору іменника сучасної української мови.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

1) з’ясувати лінгвальну природу похідних імен із дериваційним значенням подібності;

2) теоретично обґрунтувати ідею розвитку на базі дедемінутивізації нової словотвірної функції зменшено-пестливих формантів – брати участь у творенні іменників із семантикою схожості; 3) визначити словотвірну структуру похідних зі значенням подібності, виявити засоби вираження згаданої семантики; 4) встановити джерела номінації, принципи мотивації, сфери функціонування іменників зі значенням схожості; 5) визначити ступінь продуктивності, функціонально-семантичну диференціацію афіксів, що беруть участь у творенні досліджуваних дериватів; 6) розкрити тенденції розвитку словотвірної підсистеми афіксальних іменників із семантикою подібності.

Об’єктом дослідження є підсистема похідних іменників зі значенням подібності сучасної української мови.

Предметом вивчення є афіксальні іменники, властиві як літературній мові, так і діалектним лексичним системам, зокрема: а) деривати із суфіксами дедемінутивного походження, що беруть участь у творенні похідних зі значенням подібності; б) номени з іншими багатофункційними афіксами, здатними виражати семантику схожості; в) похідні іменники з моносемними формантами зі значенням подібності.

Джерельною базою дослідження є укладена картотека, яка містить понад 1400 лексем, дібраних із найбільших тлумачних, термінологічних, перекладних, діалектних, етимологічних словників сучасної української мови. Матеріалом для аналізу стали також деривати, виявлені автором у художніх творах українських письменників, науково-технічних текстах, наукових розвідках зі словотвору та лексикології.

Методи дослідження. Для характеристики лексико-словотвірних груп похідних, аналізу лінгвальної природи дериватів, тлумачення значення слів тощо використовується описовий метод. При визначенні семантичної та словотвірної будови досліджених одиниць використовується метод компонентного аналізу. Застосовано також статистичний і зіставний методи.

Наукова новизна дослідження. Уперше на матеріалі української мови розкрито механізми розвитку дериваційної підсистеми іменників із семантикою схожості, описано їх лексико-словотвірні групи, досліджено афіксальні засоби вираження значення подібності. У роботі по-новому осмислюється лінгвальна природа похідних із семантикою схожості, що містять дедемінутивні форманти.

Практичне значення дослідження. Результати дослідження знайдуть застосування в лексикографічній практиці при укладанні тлумачних, етимологічних, словотвірних словників; у лексикології – при вивченні термінологічної та професійної лексики, ідентифікації омонімів, дослідженні семантичної мотивації похідних іменників. Матеріали роботи можуть бути використані при написанні підручників та посібників, розробці вузівських курсів зі словотвору, лексикології, практикумів із морфеміки.

ДОДАТОК Е

Зразок оформлення висновків

на прикладі кандидатської дисертації О.Ф.Тилик

“Іменники зі значенням подібності: способи творення

та сфери використання”

ВИСНОВКИ

1. В афіксальній словотвірній системі іменника сучасної української мови функціонують дериваційні засоби, що оформлююють мотиваційні відношення, які встановлююються свідомістю між поняттями предметності на основі їх схожості – за формою, кольором, функцією, будовою, запахом, смаком, тактильними властивостями. Такі форманти є виразниками мутаційного, мутаційно-модифікаційного, модифікаційного дериваційних значень подібності. Словотвірна семантика згаданих типів виявляється в інструментальних, соматичних, ботанічних, локативних найменуваннях, назвах рослин, одягу, взуття, тварин, людей, продуктів харчування.

2. У сучасній українській мові семантику схожості в підсистемі іменника виражають як поліфункційні, так і моносемні форманти. В абсолютній більшості випадків значення подібності розвинулося на базі власних словотворчих ресурсів української мови, зокрема афіксів, для яких функція вираження схожості стала вторинною. Така семантика закріпилася за формантами, що мали демінутивне значення (корзиночка „тип суцвіття”; райдужка „частина судинної оболонки ока”; свердлик „жук-шкідник”; блюдце „полога западина округлої форми”). Виразниками значення подібності є також полісемантичні афікси –ник (ланцетник „невелика морська тварина”, Amphioxus lanceolatus”), - івк(а) (перстенівка „кільчастий шовкопряд, Malacosoma neustria L.”), - ^,ак (огняк „сорокопуд сірий, Lanius exeubitor L.”), -овник (крейдовник „росл. самосил білоповстистий”), - ень (золотень „росл. золотень жовтий”), при- (приміст „дерев’яний настил збоку вулиці, тротуар”) тощо. Спеціалізоване значення подібності реалізують конфікси під-...-ик, роз-...о(а), за-...-ень (підорлик „хижий птах родини орлиних”, розкрил „обриси чого-небудь у вигляді розгорнутих крил, зазубень „виступ будинку”) та суфікс іншомовного походження - оїд (трапецоїд, металоїд, планетоїд, алкалоїд).

3. Найбільш активними формантами зі значенням подібності є суфікси, що первинно мали зменшено-пестливе значення (88% від загальної кількості слів). Для вираження демінутивно-гіпокористичної семантики українська мова розвинула широку систему словотворчих засобів. Унаслідок процесу десемантизації зменшено-пестливі афікси стали поліфункціональними, перетворилися в термінологічні засоби. Серед формантів дедемінутивного походження зі значенням подібності високим ступенем словотвірної активності вирізняються афікси І ступеня демінутивності -к(а), -ок, -ик, -к(и), -ець. Суфікси ІІ ступеня - очк(а), -ечк(о), -ичок, -ичк(а) та інші – менш продуктивні. За своєю лінгвальною природою більш нейтральним щодо вираження оцінного значення є вживання формантів першого ступеня демінутивності. Сема кількості похідних дедемінутивного походження з мутаційним словотвірним значенням подібності зневиразнена або втрачена. Такі номени виступають омонімами до лексем зі зменшено-пестливим значенням.

4. Іменники зі словотвірним значенням подібності властиві як літературній мові, так і діалектним лексичним системам. Вони є складником загальновживаної, виробничо-професійної, науково-термінологічної, специфічно-побутової лексики. У літературному вживанні найвищою продуктивністю характеризуються дедемінутивні суфікси із семантикою схожості: коронка (мед.), шлуночок (мед.), човник (техн.), сердечко (техн.), кришечка (бот.), рильце (бот.), шийки ракові (бот.) тощо. Слова літературної мови творять також малоактивні афікси за- (загвіздок „стрижень, кілочок або цвях для закріплення певних деталей”), під-...-ик (підсоколик „птах родини соколиних”), за-...-ень (зазубень „частина чого-небудь, що видається наперед”), під-...-ок (підкрилок „поверхня, покриття для захисту частини машини, агрегату”), су-...-ок (суглинок „осадова гірська порода, до складу якої входять пісок і глина – 10-30%), - ^,уг (вівсюг „подібний до вівса бур’ян, дикий овес”), -ач (перстач „росл. Potentilla L.”), -івка (мишівка лісова, степова „дрібний гризун, схожий на маленьку мишку, Sicista brtulina”).

У діалектному словотворенні, окрім активно вживаних суфіксів дедемінутивної природи, діють поодинокі форманти, що є ознакою просторічного, образного мовлення: -^,анка (картоплянка “соняшник бульбистий”), -очник (ваточник “росл. асклепій”), -авка (мишавка “росл. мишачий хвіст”), па- (пазмій “росл. синяк звичайний”), на-...-ник (набородник “росл. козелець”), о-...ок (ошийок “вузька частина мішка в рибацькому сачкові”), по- (посестра “товаришка молодих літ”) тощо.

5. Джерелами номінації іменників зі словотвірним значенням подібності є назви частин тіла живого організму, одягу, прикрас, тварин, людей, продуктів харчування, рослин, небесних та геометричних тіл, музичних інструментів, знарядь праці, посуду, пристроїв, транспорту, меблів, споруд, зброї, явищ природи, частин земної поверхні, гірських порід, іграшок, тканин тощо – предметів зовнішнього матеріального світу, які найбільш життєво важливі у сфері практичної діяльності людини.

Одна й та ж лексема може виступати твірною для низки дериватів, які мають різну сферу вживання. Так, ряд похідних об’єднані мотивувальною ознакою „ подібні за формою ” й утворені від лопата, пор. лопатка „щабель у бороні”, „деталь вітряка” (техн.), „вертикальне стовщення стіни” (архіт.), „кістка в складі плечового пояса” (мед.). Окремі похідні зі спільними твірним і формантом мотивуються на основі різних ознак, пор. ріжки „паразитичний грибок чорно-фіолетового кольору на злакових культурах” (бот.), „частина предмета або увесь предмет, схожий формою на ріг”.

6.Функціонування іменників зі значенням подібності є характерною рисою словотвірної системи української мови. Такі похідні лексичні одиниці набули виразної національномовної специфіки. У їхній внутрішній формі відображена закономірність процесу пізнання людиною безмежної у своїх виявах об’єктивної дійсності, увиразнюються інтелектуальні, психічні, естетичні особливості мислення українського народу. Цей спосіб номінації став масовим, універсальним при оформленні мотиваційних відношень схожості, що свідчить про потужну потенційну спроможність внутрішнього іменникового словотворення.

У прцесі розвитку мови, зокрема становлення наукового стилю, деривати зі значенням подібності стають надбанням термінологічних систем української мови. Панівну більшість лексем засвоює літературна мова, у той час як інші найменування функціонують на регіональних рівнях. Номени із семантикою схожості виконують інформативну функцію, фіксуючи несуттєві ознаки понять, які проте домінують у процесі пізнання, є актуальними для носіїв мови. Деривати зі значенням подібності становлять цілісну й органічну систему, що перебуває в стані розвитку.

ДОДАТОК Ж

Зразок оформлення змісту

Дипломної роботи на тему

“Оцінні назви осіб в українських народних піснях”

ЗМІСТ

ВСТУП........................................................................................................... 5

РОЗДІЛ 1. ЕМОЦІЙНО-ЕКСПРЕСИВНІ ЗАСОБИ ТА ЇХ МІСЦЕ

В СЕМАНТИЧНІЙ СТРУКТУРІ СЛОВА.................................................. 9

РОЗДІЛ 2. ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНІ ГРУПИ ОЦІННИХ

НАЗВ ОСІБ................................................................................................... 15

2.1.Назви осіб за родинними тосунками................................................... 16

2.2. Назви осіб за родом діяльності та характером праці........................ 20

2.3. Назви осіб за соціальним становищем................................................ 25

2.4. Назви осіб за статтю............................................................................. 30

2.5. Назви осіб за національністю та місцем проживання...................... 34

РОЗДІЛ 3. СЛОВОТВІРНІ ОСОБЛИВОСТІ ОЦІННИХ

....... НАЗВ ОСІБ........................................................................................... 40

3.1. Назви осіб, утворені суфіксальним способом.................................... 44

3.2. Назви осіб, утворені осново- і словоскладанням............................... 51

ВИСНОВКИ.................................................................................................. 58

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...................................................... 62

ДОДАТОК З