Правове регулювання ресурсоустрою

Ресурсоустрій - це розробка і реалізація технічної документації щодо визначення режиму використання природних ресурсів та розміщення на їх територіях певних інженерних об'єктів. Ресурсоустрій поділяється на ресурсовпорядження і ресурсовпорядкування.

Ресурсовпорядження - це розробка технічної документації для регулювання режиму використання природних ресурсів.

Ресурсовпорядкування - це реалізація на місцевості ресурсовпо-рядної документації шляхом проведення на природних об'єктах певних робіт без користування ними.

Ресурсоустрій здійснюється, наприклад, для відведення природних ресурсів у власність чи користування, для здійснення грабарських робіт, будівництва різноманітних будівель і споруд, меліорації природних ре­сурсів, упорядкування території об'єктів природно-заповідного фонду, курортів, рекреаційних зон, рекультивації та землювання, захисту від ерозії, підтоплення, заболочення, ущільнення, засолення, закислення, забруднення тощо.

Оскільки розробка та реалізація ресурсовпорядної документації потребує спеціальних знань, ресурсоустрій здійснюється особами, що мають відповідну освіту (інженерами) і ліцензію на проведення землев­порядних і землеоцінних робіт. Здійснення ресурсоустрою регулюється природоресурсними кодексами і законами, зокрема, Законом України «Про землеустрій» від 22 травня 2003 року.

Законодавство передбачає такі види ресурсовпорядної документації:

а) програми - визначають послідовність заходів щодо забезпечення раціонального використання та охорони природних ресурсів у межах певної території: поділяються на загальнодержавні, регі­ональні і місцеві;

б) схеми - передпроектні документи, що розробляють для великих територіальних утворень - всієї території України (наприклад, Генеральна схема планування території України, генеральна схема протиерозійних заходів), окремих адміністративно-територіаль­них утворень, як правило, на 10-15 років. Прикладом може бути схема співвідношення угідь, яка визначає, де які угіддя мають бути розташовані у відповідному районі;

в) проекти - технічна документація для визначення правового режиму конкретних ділянок природних об'єктів (встановлення і зміна меж ділянок, відведення ділянок у власність чи користування, об­ґрунтування сівозмін, упорядкування теренів населених пунктів тощо), зазвичай розробляється на 5-10 років;

г) робочі проекти - технічна документація для визначення умов і порядку здійснення окремих заходів із ресурсовпорядкування і передбачають необхідні розрахунки, кошторис, опис заходів; за­звичай, розробляється на 2-3 роки (наприклад, робочий проект з рекультивації);

ґ) спеціальні тематичні мали - мапи, що відображають стан ви­користання та забрудненості природних ресурсів певної території.: (наприклад, польові культуртехнічні мапи).

 

 

ТЕМА 16: ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОГО ПЛАНУВАННЯ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ

 

80. Правове регулювання екологічного планування

Екологічне планування - це розробка екологічних планів і програм. Екологічний план - це документ, що визначає послідовність екологічних заходів. Екологічна програма - це розширений екологічний план, який, окрім визначення послідовності заходів, включає терміни їх виконання, визначення відповідальних суб'єктів і необхідних ресурсів. Екологічне планування визначає сукупність заходів, необхідних для досягнення ідеального стану об'єкту управління.

Стратегічне екологічне планування передбачає планування екологіч­ної політики. На виході стратегічного екологічного планування має бути документ, що визначає основні напрями екологічної політики.

Екологічне планування поділяється за суб'єктами на:

а) державне - здійснюється державними органами;

б) громадське - здійснюється окремими фізичними чи юридичними особами.

За територіальною ознакою екологічне планування поділяється на:

а) загальнодержавне - охоплює всю територію України;

б) регіональне - охоплює територію від району - до кількох областей;

в) місцеве - охоплює територію конкретного населеного пункту.

Державне екологічне планування регулюється Законами України «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України» від 23 березня 2000 року, «Про державні цільові програми» від 18 березня 2004 року, Порядком розробки та виконання державних цільових програм, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 106, Положенням про порядок розроблення екологічних програм, затвердженим по­становою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 1993 року № 1091 тощо.

Загальнодержавні екологічні програми затверджуються законом. Інші державні цільові програми - Кабінетом Міністрів України. Місцеві екологічні програми - відповідними місцевими радами.